28930
Як правильно "піти" у відпустку: що потрібно знати
Наближається довгоочікувана пора – пора відпусток. Всі втомилися від щоденних підйомів, поїздок в переповненому громадському транспорті і думок про пляж і байдикування. Тому, як тільки наймач дає вам своє “добро” на довгоочікуваний відпочинок, ви з легким серцем і порожньою кишенею прагнете скоріше виїхати з обридлого міста.
Причому це в кращому разі. Буває, коли наймач повідомляє, що на відпустку ви не заслужили, бо працюєте лише декілька місяців, а відпустка “згідно з” законом надається лише через рік. Для запобігання подібним незручностям кожному громадянину України треба знати, що приємному слову “відпустка” присвячені не лише ваші мрії, але і певні акти вітчизняного законодавства.
Перш за все, зрозуміло, йдеться про Конституцію України, КЗпП і ЗУ “Про відпустки”. Стаття 45 Основного Закону країни гарантує відпочинок кожному, хто працює. Таке право працівника забезпечується, окрім щотижневого відпочинку і тому подібне, оплачуваною річною відпусткою.
Зрозуміло, що в розвиток названого положення КЗпП передбачає цілу главу, присвячену відпочинку в цілому і відпусткам зокрема. Так, ст. 74 КЗпП передбачає, що громадянам, які перебувають в трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності, а також громадянам, які працюють “на ПП” (у фізичної особи-підприємця), надаються щорічні (основні і додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
До речі, і ст. 2 ЗУ “Про відпустки” передбачаючи аналогічне положення, забороняє заміну відпустки грошовою компенсацією (виняток, звичайно, складає бажання працівника). Цим же законом в ст. 3 встановлюються види відпусток, про деяких з яких навряд чи всім відомо.
Взагалі розрізняють щорічні відпустки, додаткові у зв’язку з навчанням, творчі, соціальні і відпустки без збереження заробітної плати. У нашому ж контексті щорічних відпусток законодавство виділяє основну відпустку, додаткову за роботу з шкідливими і важкими умовами праці, додаткову за особливий характер праці, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Основні відпустки
Безумовно, основна маса працівників заслужила на щорічну основну відпустку, тривалість якої не може бути менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відраховується з дня укладення трудового договору (ст. 75 КЗпП). Відразу ж хотілося б попередити читача, що вказані положення не забороняють піти у відпустку, відпрацювавши у наймача менше року. Таким працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу (ст. 79 КЗпП).
Закон про відпустки конкретизує тривалість щорічних відпусток для окремих категорій працівників (ст. 6). Скажімо, промислово-виробничому персоналу вугільної, металургійної, електроенергетичної промисловості, працівникам, зайнятим на відкритих гірських роботах та ін. надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні із збільшенням за кожні два відпрацьовані роки на 2 календарні дні, але не більше 28 календарних днів.
А ось для громадян, зайнятих на підземних гірських роботах, кар’єрах, копальнях на глибині 150 м і нижче, щорічна відпустка складає 28 календарних днів незалежно від стажу роботи. Якщо ж працівник працює в копальнях завглибшки до 150 м, він заслуговує на 24 відпускні дні із збільшенням на 4 дні при стажі роботи на підприємстві 2 роки і більше.
Або, наприклад, інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів. Якщо ж ви працівник, який не досяг 18 років, то для вас відпустка складає 31 календарний день. До речі, найбільш “привілейоване” становище займають керівні працівники навчальних закладів і установ освіти, науково-педагогічні працівники і науковці, час “на відпочинок” для яких передбачено в кількості до 56 днів (у порядку, передбаченому Кабміном).
Додаткові відпустки
Для деяких громадян ст. 76 КЗпП передбачає так звані додаткові відпустки, порядок надання яких регулюється ст.ст. 7, 8 ЗУ “Про відпустки”. Так, заслуговують на відпустку до 35 днів працівники, зайняті на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів (робота з шкідливими і тяжкими умовами праці).
Варто зазначити, що конкретна тривалість такої відпустки встановлюється або в колективному договорі, або в трудовому, залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і часу зайнятості працівника в цих умовах. Працівники з ненормованим робочим днем отримують відпустку тривалістю до 7 календарних днів (згідно зі списками посад, робіт і професій, визначених колективним договором, угодою).
Стаття 8 Закону про відпустки визначає, кому саме надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці. Якщо характер вашої трудової діяльності пов’язаний з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується, наприклад, в умовах підвищеного ризику для здоров’я, закон дає вам право відпочити від такої роботи до 35 календарних днів.
Зрозуміло, що якщо ви вирішите, що, працюючи офісним секретарем або кур’єром, ви “підвищено” нервуєте, і вимагаєте додаткову відпустку, то наймач, відмовляючи вам в такому проханні, буде абсолютно правий. Річ у тім, що список тих, хто “заслужив”, і кількість додаткових днів встановлені Постановою КМУ від 17 листопада 1997 р. № 1290 (з ост. зм.).
Що робити, якщо прохворів усю відпустку
Якщо раптом ви примудрилися захворіти під час довгоочікуваної відпустки, не сумуйте про “втрачений” відпочинок. Ваша “неприємність” передбачена ст. 78 КЗпП. Найголовніше – не лінуватися, а сходити до поліклініки і отримати “лікарняний”, тобто листок непрацездатності за певний період.
Такий документ, що підтверджує дні вашої тимчасової непрацездатності, а також дні відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами в дні вашої довгоочікуваної відпустки не зараховуються. Іншими словами, відпустка може бути подовжена на кількість днів вашого лікарняного. Проте щоб уникнути звільнення за прогул і подальшого судового процесу, пов’язаного з відновленням на роботі, повідомите наймача про вашу хворобу і про бажання продовжити відпочинок.
Між іншим, святкові і неробочі (але не вихідні!) дні (ст. 78-1 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються, тож не давайте наймачеві приводу “обдурити” себе.
Порядок надання щорічних відпусток
Повертаючись до права на відпустку, слід зазначити, що визначальним у вашому бажанні піти відпочити є стаж роботи. Якщо ви прийшли в організацію і, наприклад, до “літнього сезону відпусток” не встигли відпрацювати календарний рік, не поспішайте зневірятися і продовжувати працювати.
На вашому боці ст. 79 КЗпП, що надає право на щорічну і додаткову відпустки повної тривалості в перший рік роботи, якщо працівник відпрацював у даного наймача безперервно шість місяців. Якщо ви відпрацювали менш ніж півроку, як вже говорилося, відпочити ви можете протягом часу пропорційно відпрацьованому.
До речі, якщо ви маєте право на додаткову відпустку, то окремо його “відгулювати” зовсім не обов’язково. Головне, щоб тривалість щорічної основної і “преміальної” відпусток не перевищувала 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірських роботах – 69 днів. Щорічні основні і додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
І наостанок. Якщо ви зібралися звільнятися (а не вас звільняють за порушення трудової дисципліни) і відгуляти вашу законну відпустку, то наймач зобов’язаний надати невикористану відпустку з подальшим звільненням. В такому разі, датою звільнення буде останній день відпустки (ст. 3 ЗУ “Про відпустки”). За відсутності бажання “відгуляти” наймач зобов’язаний при остаточному розрахунку виплатити працівнику і компенсацію за невикористану відпустку.
Інфодовідка
Як розраховують відпускні
Відпускні нараховуються з розрахунку середньоденного заробітку за останні 12 місяців. Припустімо, ви отримували 3000 гривень в перші 6 місяців роботи і 4000 грн. – за подальші 6 місяців. Разом за рік вам заплатили 42 тисячі гривень. Ділимо річну зарплату на число місяців у році (12), виходить 3500 гривень. Потім цю суму потрібно розділити на середньомісячне число календарних днів в році – 29,6 (ця цифра встановлюється законодавчо).
Виходить:
3500: 29,6 = 118,24 грн. ви отримуєте за кожен відпускний день.
Якщо ви берете повну відпустку – 24 дні, ваші відпускні складуть:
118,24 х 24 = 2837,76 грн.
Юлія Габдулліна, “Судово-юридична газета”
За матеріалами: Україна Криминальна
Поділитися новиною
