2501
Соціалку пустять під ніж
— Казна та Політика
Минулого четверга Віктор Янукович відзначив 100 днів перебування на Банковій. До своєї першої звітної дати глава держави підготував детальний план реформ на найближчу п'ятирічку, покликаних підняти вітчизняну економіку, неабияк пошарпану кризою.
Підвищення соціальних стандартів було одним з головних передвиборних гасел нового Президента. Не відмовився Віктор Федорович від цієї ідеї і зараз. Щоправда, покращувати власний добробут глава держави пропонує українцям самостійно, не розраховуючи на бюджетні щедроти.
Президентська команда планує істотне зменшення витрат казни на соціальні потреби. Добитися цього влада має намір за рахунок скорочення переліку пільговиків і продовження працездатного віку громадян країни.
Пільговиків перевірять на достаток
Почати реформування системи надання пільг владу змусила сумна статистика. За підрахунками Комітету реформ, на сьогодні 90,2% їх отримувачів не належать до соціально незахищених верств населення. Іншими словами, цілком здатні забезпечувати себе і без бюджетної підтримки. Українцям зі скромними прибутками допомога казни теж не полегшує життя: питома вага всіх видів соціальної підтримки в прибутках бідних домогосподарств складає лише 5%. Фінансування неефективної соціальної системи дорого обходиться бюджету. Зокрема, торік витрати казни на всі соціальні статті склали 25,6% всіх витрат.
Аби зменшити витрати на соціалку, влада має намір скоротити кількість пільговиків. Головним критерієм надання пільг і бюджетної допомоги стане фінансовий стан претендентів на їх отримання. Його мають намір визначати як за рівнем офіційно декларованих доходів, так і за допомогою непрямих методів. Зокрема, враховуватиметься наявність рухомого і нерухомого майна у власності прохача, а також оцінюватися його поточні витрати. Незважаючи на матеріальне становище, збираються виплачувати лише допомогу при народженні дитини, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам.
Це означає, що потенційний отримувач пільги повинен буде довести, що потребує допомоги держави. Тобто, наприклад, якщо породілля досить заможна, аби обійтися без 130 грн. щомісячної допомоги за доглядом за дитям, то в отриманні цих грошей їй буде відмовлено. Ця ідея далеко не нова. Проектом держбюджету-2008 попередній уряд вже намагався прив'язати частину пільг до матеріального достатку громадян, проте під час розгляду бюджетного законопроекту депутати зарубали цю в цілому правильну ініціативу. Вочевидь, що непроста дорога чекає відповідні законопроекти і в нинішньому році. Адже основні отримувачі пільг сидять саме під куполом Верховної Ради.
Також пропонується повністю відмовитися від надання пільг за професійним принципом. На практиці це повинно буде означати в першу чергу скасування Закону "Про підвищення престижності шахтарської праці", якою шахтарям надається низка преференцій, починаючи від надбавок і ранніх пенсій до пільг для дітей під час вступу до вузів. Крім того, пільги повинні втратити міліціонери, прокурори, судді і військові. У планах нової влади - їх збереження лише ветеранам, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, Героям України, Героям СРСР, Героям соцпраці та іншим категоріям людей, які отримали звання за особливі заслуги перед батьківщиною. При цьому президентська команда має намір монетизувати пільги. Натуральні, наприклад безкоштовний проїзд в транспорті, замінять прямими грошовими компенсаціями представникам соціально незахищених верств населення. Хоча в тій же Росії цей досвід виявився сумним.
Починаючи з 2005 р., там була проведена монетизація "федеральних пільговиків" (інваліди, військовослужбовці, учасники ВВВ і деякі інші, всього 14 млн ос.). Монетизовано три види пільг: транспорт (проїзд на міському транспорті і приміських електричках), ліки і санаторно-курортне лікування. Проте це не принесло істотної економії бюджетних витрат. Наприклад, вже в 2005 р. - перший рік проведення реформи - місцеві і федеральний бюджети замість $3,3 млрд, які йшли на покриття пільг підприємствам, витратили на виплати самим пільговикам $10 млрд. У подальші роки розрив лише збільшувався.
Українцям продовжать молодість
Не менш масштабні перетурбації настають і в системі пенсійного забезпечення. У кризовому 2009 р. витрати на пенсії склали 18% ВВП. Через хронічний дефіцит Пенсійний фонд змушений постійно просити в бюджету допомоги, яка торік склала 40% всіх доходів ПФ. Тому головним завданням майбутнього реформування є скорочення касових розривів фонду за рахунок збільшення його власних доходів.
Однією з найбільш резонансних новацій є заплановане підвищення пенсійного віку і зрівнювання в цензі жінок і чоловіків. Влада нарешті погодилася впровадити в життя рекомендації Світового банку: до 2020 р. виходити на пенсію будуть вже 65-річні українці. Підвищення пенсійного віку відбуватиметься поступово - щороку протягом 10 років він підвищуватиметься на півроку. А ось мінімальний страховий стаж для отримання трудової пенсії вже до кінця 2010 р. підвищать з нинішніх 5 до 20 років для жінок і до 25 - для чоловіків. А для того, щоб отримувати повноцінну пенсію, жінки повинні будуть пропрацювати 30 років, а чоловіки - 35 (зараз - 20 і 25 років відповідно).
Вже в нинішньому році додатковим джерелом доходів ПФ стануть відрахування спрощенців. Оскільки внески до соціальних фондів, у тому числі і Пенсійний, будуть виведені із структури єдиного податку для спрощенців. На сьогодні єдиний податок замінює, окрім податку на прибуток, ПДВ, прибуткового податку, плати за землю і низки інших, також внески у всі соцфонди.
Передбачається, що в 2012 р. буде запроваджено єдиний соціальний внесок, який замінить внески до Пенсійного фонду, Фонд страхування на випадок безробіття, Фонд страхування з тимчасоої втрати працездатності і Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві. Він також повинен буде сплачуватися окремо від єдиного або фіксованого податку. Ставка відрахувань на пенсійне страхування в результаті складе не більше 35% доходу фізособи.
"Сьогодні дрібні підприємці окремо від єдиного податку сплачують внесок лише в ПФ. У останні три соцфонди внески не відраховують. Виведення їх з системи єдиного податку призведе до збільшення навантаження на фонд оплати праці на 4-5%", - говорить член Ради підприємців при Кабміні Тетяна Зацерковна.
Олексій Набожняк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
