3747
"Ъ": Олександр Лукашенко переводить у готівку угоду
— Казна та Політика
Атмосфера міждержавного діалогу України і Білорусі різко погіршилась, повідомили джерела в дипломатичних колах. Мінськ, що ратифікував договір про державний кордон, не віддає ратифікаційні грамоти і вимагає від Києва виплати $130 млн нібито наявного держборгу. Конфлікт з Білоруссю ускладнює зближення України з ЄС.
Комерсант-Україна стало відомо про конфлікт між Києвом і Мінськом, який вже призвів до зриву двосторонніх переговорів на вищому рівні. У минулу п'ятницю в Батурині Чернігівської області планувалося провести зустріч президентів України і Білорусії Віктора Януковича і Олександра Лукашенка. Обласна ДАІ навіть розповсюдила попередження про те, що дорога від білоруського кордону до Батурина буде перекрита, але візит так і не відбувся.
За словами джерела в адміністрації президента України, зустріч готувалася до останнього моменту, і лише напередодні було прийнято рішення її відмінити. "Мінськ дав зрозуміти, що не має наміру завершувати процедуру ратифікації і набуття чинності угоди про держкордон. У таких умовах зустріч на вищому рівні не мала сенсу, і ми домовилися про її відміну", - розповів український дипломат, який побажав залишитися неназваним.
Договір про державний кордон був підписаний в 1997 році і в той самий рік ратифікований Україною. А Білорусь протягом 13 років блокувала його ратифікацію. Мінськ вимагав, аби спочатку Київ виплатив борг українських господарюючих суб'єктів перед Білоруссю, що накопичився до 1992 року. Київ зі свого боку відмовлявся визнавати за собою цей борг.
Наприкінці 2009 року президенти Олександр Лукашенко і Віктор Ющенко повідомили про вирішення проблеми. У обмін на списання боргу Україна пообіцяла продавати Білорусі електроенергію із знижкою для реекспорту до Литви (див. Ъ від 6 листопада 2009 року). Незабаром договір про держкордон надійшов до білоруського парламенту, в квітні документ ратифікували обидві його палати, а 21 травня підписав Лукашенко. Сторонам залишалося обмінятися ратифікаційними грамотами, проте Мінськ відмовився проводити цю формальну процедуру.
Джерела стверджують, що погоджена в листопаді 2009 року схема компенсації залишилася нереалізованою. "Білорусь купує електроенергію за ціною оптового ринку. Це дуже дешево, і вони отримують хороші прибутки від реекспорту. Але вони хотіли брати ще дешевше. А ми не можемо надати додаткову знижку через обмеження, які накладає законодавство", - пояснив один із співрозмовників.
Залишається неузгодженою також сума невизнаного Україною держборгу. У різні періоди на переговорах називалися різні цифри, до $226 млн. Торік джерело в переговорній групі стверджувало, що президенти погодили компенсацію у розмірі $50 млн, проте сьогодні ця домовленість не діє. "Білоруси говорять про борг в $130 млн. Але я стверджую: забудьте, ми точно не відшкодовуватимемо таку суму", - заявив один із українських дипломатів. У посольстві Білорусі в Україні позицію Мінська з питання держборгу вчора не коментували.
Прикметно, що про необхідність погашення Києвом заборгованості знов заговорили порівняно нещодавно. Про це вчора повідомив колишній заступник міністра закордонних справ Валерій Чалий (пішов у відставку 12 квітня): "Домовленість президентів про ратифікацію договору не зводилася лише до постачань електроенергії, там була низка компенсаційних механізмів. Україна чітко виконувала свої зобов'язання, і до зміни керівництва МЗС білоруси не виражали претензій із цього приводу". А співрозмовник в адміністрації президента нагадав, що "Віктор Ющенко пообіцяв надавати політичну підтримку Білорусі на міжнародній арені, і президент Янукович продовжив виконувати зобов'язання України". "Ми обговорювали білоруське питання і з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, і з президентом Євросоюзу Херманом ван Ромпеєм, і в Раді Європи. Лукашенко, до речі, сам говорив, що така підтримка дорогого коштує", - сказав він.
Конфлікт з Білоруссю може створити складнощі в діалозі про безвізовий режим між Україною і Євросоюзом. У Брюсселі неодноразово заявляли, що для просування в цій сфері Україна зобов'язана завершити демаркацію сухопутних кордонів. Демаркаційні роботи планується фінансувати з бюджету Євросоюзу в рамках "Східного партнерства", проте це буде можливо лише після обміну ратифікаційними грамотами між Києвом і Мінськом.
Враховуючи важливість питання для української сторони, співрозсовники не виключають виплати компенсації грошима в разі узгодження прийнятної суми, але ця пропозиція не знаходить підтримки в Мінфіні. Вірогідніший варіант - надання Білорусі тарифних пільг при прокачування венесуельської нафти нафтопроводом "Одеса-Броди" на білоруські НПЗ.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
