10140
Долар розбрату
— Валюта
У НБУ вважають, що необхідно стимулювати підприємства брати гривневі кредити, оскільки в банків сьогодні спостерігається надлишкова ліквідність. Експерти зазначають, що гривень на кредитування в банків зараз немає - вільні ресурси вони заощаджують для виплат із депозитів або витрачають на покупку держоблігацій.
Національний банк відзначає значне надходження валюти по фінансовому рахунку платіжного балансу. Регулятор змушений викуповувати валюту для підтримки курсу гривні, що призводить до істотного зростання грошей в обігу.
З січня по червень регулятор зміг придбати на міжбанку близько $1,34 млрд., відновивши тим самим валютний канал емісії гривні (скупка валюти призвела до додаткового збільшення грошей в обігу на 11,5 млрд. грн.).
Одночасно Нацбанк продовжував активно монетизувати облігації державної позики, обсяг яких в портфелі НБУ з початку року виріс на 18,6 млрд. грн.
Таким чином, валютна і облігаційна емісія наклалися одна на одну, створюючи надлишкову кількість грошей в економіці: при відносно стабільному курсі грошова маса лише за квітень збільшилася на 3,4% (з початку року грошова маса збільшилась на 4,9%, а готівка - на 1,8%), тоді як об'єми кредитування за той самий місяць - лише на 0,2% (а з початку року продовжується падіння обсягів кредитування - на 2,7%). Незадіяні гроші осідають на банківських рахівницях і поступово просочуються в економіку у вигляді готівки (зростання готівки в обігу в квітні склало 3,4%).
За підсумками травня зростання грошової маси ще більше випередить зростання кредитування, що і примушує чиновників думати про обмеження надходження валюти до країни.
Про необхідність зміцнення курсу гривні на минулому тижні заявив віце-прем'єр Сергій Тігіпко. Проте його пропозицію в НБУ не підтримали. "Сьогодні валюта, яка надходить до України, - це гарячі, короткострокові капітали. Якщо НБУ допустить сьогодні зміцнення валюти, це може призвести до повторення ситуації квітня 2005 р. і травня 2008 р., коли після ревальвації гривні інвестори виводили капітали з країни і отримували курсовий дохід", - нагадує член ради НБУ Валерій Геєц.
Академік повідомив, що вважає за необхідне введення економічного податку на зовнішні позики українських банків і підприємств. На його думку, поточний профіцит платіжного балансу по фінансовому рахунку викликаний, перш за все, спекулятивними операціями інвесторів, тому "потрібно стимулювати позичальників брати не гарячі гроші, а гривню, якої в банків в надлишку".
Заступник директора департаменту монетарної політики НБУ Олександр Арсенюк підтвердив можливість введення нових обмежувальних заходів для банків і підприємств, що займають за кордоном. За його словами, сьогодні розглядаються різні механізми - "такі як індикативні ставки".
Зараз діють наступні максимальні ставки залучення зовнішніх боргів: на строк до року - 9%, від року до трьох років - 10%, більше трьох років - 11%. Джерело "i" в НБУ стверджує, що доки підвищення ставок не обговорювалося, проте, "судячи з настрою правління, вони можуть бути збільшені на 1-1,5%". Враховуючи, що сьогодні 6-місячна ставка LIBOR коливається на рівні 0,7%, це серйозне підвищення.
Тому експерти і банкіри вже виступили проти таких заходів. Вони вважають помилковим саме твердження, що в банків надлишок вільних гривень - ті фінустанови, які реально володіють такими запасами, активно інвестують їх в облігації держпозики.
Директор Світового банку по Україні, Білорусі і Молдові Мартін Райзер зазначає, що держава стала кращим клієнтом для банків, не дивлячись на зниження прибутковості ОВДП. З початку року фінустанови збільшили свій портфель ОВДП на 8,3 млрд. грн., тоді як за весь минулий рік інвестиції ледве перевищили 2,2 млрд. грн., а в 2008 р. банки держоблігації майже не купували. "Держава сьогодні конкурує з реальним сектором за гроші банків. Ця ситуація не сприятиме відновленню кредитування приватного сектора", - підкреслює Райзер.
При цьому в багатьох банків запаси гривень на коррахунках пов'язані з високими об'ємами проблемної заборгованості: не маючи можливості відобразити реальні обсяги проблемних кредитів і сформувати під них резерви (через дефіцит капіталу), такі банки маніпулюють звітністю. Створюючи видимість нормальної роботи, вони змушені створювати ліквідні запаси для повернення депозитів, оскільки кредитний портфель не забезпечує постійного потоку необхідних коштів.
"Необходимо створити умови, аби валютні кошти могли бути трансформовані в кредити для економіки, - говорить голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук.- Подальше обмеження валютного кредитування, і тим більше залучення коштів з-за кордону, вважаю недоцільним".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
