Примара фонду


Примара фонду

Імовірність отримання Україною нового кредиту stand-by на 19-20 млрд доларів невисока. Одна з причин - наполегливе небажання уряду зменшувати бюджетні витрати, як це зробили багато європейських держав

Історія з візитом Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україну, який мав відбутися минулого тижня, стала притчею во язицех. Приїзд місії анонсував віце-прем'єр Сергій Тігіпко, повернувшись із Вашингтона наприкінці квітня. Представників МВФ чекали всі: українська влада, міжнародні спостерігачі, інвестори, аналітики, для яких домовленості України з фондом - важливий сигнал. У неформальних бесідах даті приїзду місії надавали величезного значення: після неї повинні були відбутися важливі події. А саме: виступ президента Віктора Януковича із щорічним посланням до народу, оприлюднення урядом антикризової програми, випуск ПДВ-облігацій. Але місія ... не приїхала.

Фонд сумнівається в здатності українського уряду виконати план зі збору доходів до держбюджету, заявив Сергій Тігіпко. "Дискусії з Україною тривають. Терміни приїзду місії ще не узгоджені", - повідомила директор департаменту зовнішніх відносин МВФ Керолайн Аткінсон у Вашингтоні 21 травня на традиційному брифінгу, що проводиться раз на два тижні.

За інформацією нашого журналу, експерти МВФ все-таки відвідали Київ, однак не для того, щоб підписувати меморандум. Офіційний візит значився в планах фонду, центральний офіс навіть виписав директиви, які дозволяли місії на місці схвалити проект меморандуму, однак цей план провалився. Одна з причин - боргова криза в Європі. Більшу частину фахівців МВФ перекинули в "гарячі зони", такі як Греція.

Відкласти кредитування України фонд спонукала і позиція американського сенату. Два тижні тому він підтримав законопроект, що забороняє МВФ давати кредити країнам із сумнівною здатністю повернути борг. Правда, Україна, у якої співвідношення держборгу і ВВП значно нижче за сто відсотків, до цього списку не потрапляє, але осад, як то кажуть, залишився.

В очікуванні реформ

По суті, фонду і нашій країні залишилося врегулювати кілька питань. Головні камені спотикання - подальші кроки зі скорочення дефіциту публічних фінансів, грошово-кредитна політика Національного банку і рекапіталізація комерційних банків. Міжнародний валютний фонд наполягає на жорсткості монетарної політики в Україні, зокрема, виступає проти пролонгації кредитів рефінансування, виданих у 2008-2009 роках. У першому кварталі цього року Нацбанк вже продовжив більше половини таких кредитів на суму 37,9 млрд гривень і готовий продовжити робити це в майбутньому. Крім того, фонд виступає проти фіксації курсу гривні і викупу Національним банком надлишків доларів, а також проти порятунку банку "Надра" на умовах, висунутих його інвестором Дмитром Фірташем.

Досить критично МВФ поставився і до ідеї уряду випустити ПДВ-облігації. Відповідну постанову - публічна пропозиція фіскального відомства платникам податків конвертувати борг по ПДВ-облігаціями (загальна сума - 20,6 млрд гривень) у цінні папери - вже прийнята, але до цих пір не оприлюднена. За документом, що знаходиться в розпорядженні "Експерта", ПДВ-облігації номіналом в тисячу гривень будуть випущені на п'ять років з фіксованою купонною ставкою в 5,5% річних і погашенням десяти відсотків номіналу кожні півроку. Прибутковість цього випуску для підприємств буде набагато нижчою від ринкової, і це не влаштовує МВФ.

Запропонована ставка прибутковості, на думку генерального директора Бюро економічних і соціальних технологій Валерія Гладкого, не тільки розбурхає ринок держоблігацій, а й завдасть шкоди реальному сектору економіки. Зокрема, заблокує можливість крупним фінансово-промисловим групам мінімізувати власні збитки. "Раніше експортери висунули уряду вимогу, щоб НБУ видавав під ці папери рефінансування і дозволяв використовувати їх при резервуванні, що значно підвищило б ліквідність цього інструменту. Прибутковість п'ять з половиною відсотків нижче ставки рефінансування в 11-12% річних. За такою ставкою НБУ рефінансує кредити на підготовку до Євро-2012. Навіть якщо Нацбанк буде надавати рефінансування під заставу ПДВ-облігацій, збитки банків будуть розраховуватися як різниця прибутковості ПДВ-облігацій та ставки рефінансування ", - зазначає Гладкий.

Давня претензія МВФ, актуалізована проблемами в Греції, - відсутність реформ і, головне, реальних пропозицій зі збільшення дохідної частини бюджету і скорочення видаткової. Підвищення акцизів на алкоголь і тютюн (відповідний законопроект ще не підписаний президентом і буде переголосований у Верховній Раді) в повній мірі фонд не задовольнило. Греція, яка довгий час приховувала дірку в держфінансах, стала показовим прикладом для МВФ. Налякані другою хвилею кризи і ризиками дефолтів, європейські країни пішли на істотні компроміси з фондом. Щоб зменшити бюджетний дефіцит, грецький уряд підвищує податки і пенсійний вік громадян, іспанський знижує зарплати, румунський - заморожує пенсії. Український уряд не готовий іти цим шляхом. "Наш уряд не піде на радикальні дії, не підвищить пенсійний вік, не зменшуватиме пенсії працюючим пенсіонерам. Поки я не бачив жодного документа, де влада взяла б на себе подібні зобов'язання. Навесні цього року Федерація профспілок пікетувала візит місії МВФ, після чого ми домоглися організації телевізійного мосту зі штаб-квартирою фонду. Тоді нам пообіцяли не підписувати ніяких меморандумів з українським урядом до того, поки про це не дізнається громадськість ", - розповідає голова парламентського комітету з питань соціальної політики та праці, депутат від Партії регіонів Василь Хара.

Уряд не йде на умови МВФ, аргументуючи це тим, що жорсткість монетарної політики недоцільна в умовах дефляції і може призвести до призупинення економічного зростання, що почалось у країні. Якщо за підсумками травня-червня ціни дійсно не будуть рости, фонд може погодитися з думкою уряду.

Хто, якщо не МВФ

Демарш МВФ не став сюрпризом для економічного блоку Кабінету міністрів. Офіційна ціна питання - два мільярди доларів: саме стільки передбачено в держбюджеті-2010 на пряме фінансування дефіциту бюджету за допомогою зовнішніх позик.

"Основні виплати за зобов'язаннями Мінфіну у валюті припадають на грудень 2010 року, тому відстрочка в отриманні коштів МВФ навряд чи істотно позначиться на здатності відомства фінансувати свої витрати. До того ж воно підтвердило намір вийти на зовнішні ринки запозичень в найближчі тижні незалежно від стану переговорів з МВФ ", - говорить аналітик інвестиційної компанії (ІК)" Ренесанс Капітал Україна "Анастасія Головач. У цьому році Мінфін планує позичити на зовнішніх ринках 1,3 млрд доларів, причому перший з випусків заплановано на кінець червня.

За словами заступника міністра фінансів Андрія Кравця, розміщення євробондів доцільне в доларах з прибутковістю нижче восьми відсотків на строк до десяти років. Експерти називають очікування чиновника надоптимістичними. "Якщо МВФ відмовить Україні офіційно, Мінфіну буде дуже важко залучити на ринку єврооблігацій більше мільярда доларів навіть за кілька розміщень", - прогнозує керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX Club Микола Івченко. Міністерству фінансів доведеться або відстрочити випуск євробондів, або здійснювати його на невигідних умовах. При поточних рівнях прибутковості ставка залучення десятирічних українських паперів може скласти 9,5-10%, що є неприйнятним для Кабміну. "Випускати євробонди без програми МВФ проблематично. Це здорожить наш кредит, від чого постраждає як держава, так і приватний сектор", - пояснив "Експертові" віце-прем'єр Сергій Тігіпко.

На думку провідного експерта Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимира Дубровського, відмова фонду кредитувати український уряд створить серію репутаційних ризиків для України. "Країна, яка взагалі ніколи не зверталася до МВФ, в гіршому становищі, ніж та, яка підписувала меморандум з фондом, але не отримувала кредит на зразок Польщі. Цей меморандум допомагав державі підтримувати впевненість інвесторів у її платоспроможності. Але в найгіршій ситуації перебуває країна, яка звернулася до МВФ і не отримала кредит. Для світу це стане сигналом: параметри її платоспроможності свідомо погані ", - говорить Дубровський.

Розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) - друге передбачуване джерело погашення бюджетного дефіциту. У держбюджеті-2010 запланована емісія на суму 47850 млн гривень (у 2,54 рази більше, ніж обсяг продажу держоблігацій в 2009 році). Разом з тим Мінфін передбачає окремий випуск так званих футбольних облігацій, кошти від продажу яких (18340000000 гривень) підуть на формування Стабілізаційного фонду під Євро-2012. Івченко вважає, що залучити 66190000000 гривень від продажу ОВДП (включаючи футбольні) в принципі реально. "Відмова МВФ надавати кредит призведе до необхідності збільшити випуск ОВДП ще на 18-40 мільярдів гривень, щоб покрити дефіцит держбюджету. Залучити додатково 10-15 мільярдів гривень в принципі можливо, дещо підвищивши прибутковість із цих цінних паперів. Однак, як і раніше, ці гроші підуть на фінансування дефіциту Пенсійного фонду, а не на кредитування вітчизняної економіки ", - запевняє він.

Зараз на ринку держоблігацій застій. Минулого тижня результати розміщення чергової порції ОВДП не особливо порадували Мінфін - уряд залучив 772 млн гривень, продавши середньострокові папери з прибутковістю 12,5%. "Зниження попиту на стандартні серії ОВДП обумовлене, в першу чергу, обережністю інвесторів-нерезидентів. Це пов'язано з турбулентністю на глобальних ринках, а також із несподіваним підвищенням девальваційних очікувань. Вартість річної страховки гривневого ризику зросла з чотирьох відсотків у квітні до 12 відсотків на справжній момент. У результаті ставки на зовнішніх ринках зараз набагато привабливіші ставок ринку ОВДП ", - говорить старший аналітик ІК Astrum Investment Management Сергій Фурса. Сьогодні покупцями ОВДП, як і раніше , залишаються українські банки, що використовують стандартні держпапери як інструмент управління ліквідністю. На тлі зростання прибутковості суверенних єврооблігацій, підвищення вартості хеджування валютних ризиків попит на державні цінні папери також знизить кампанія з випуску ПДВ-облігацій, офіційний старт якої відбудеться наступного тижня.

Інших, крім перерахованих вище, джерел фінансування дефіциту держбюджету в уряду, по суті, немає (нереальні плани з приватизації не беремо до уваги).

Економісти вважають, що ситуація в бюджетній сфері гірша, ніж здається на перший погляд. За інформацією "Експерта", на фінансування дефіциту держбюджету-2010 у цьому році Мінфін розраховував отримати більше суми, запланованої законом, близько п'яти мільярдів доларів - такий обсяг прихованого дефіциту бюджету. "Україна, швидше за все, звернеться по кредитну допомогу до Росії. При цьому Москва, природно, висуне свої умови, що в черговий раз підірве інтереси національного суверенітету. Російську Федерацію на відміну від Міжнародного валютного фонду не буде цікавити платоспроможність нашої країни. Пріоритет - політична залежність сусідньої держави. Росія не пошкодує грошей, щоб в черговий раз залізти в українську інфраструктуру, звідки російська влада зможе обмежити незалежність України ", - резюмує Володимир Дубровський.

Мости замість кефіру

Якщо Україна повернеться до предметних переговорів з МВФ, то новий меморандум може бути підписаний не в рамках програми stand-by, а зовсім нової угоди. Зокрема, уряд не зацікавлений, щоб кредит фонду був направлений на поповнення резервів Національного банку, оскільки у нашої країни немає проблем з платіжним балансом.

Згідно з даними Нацбанку, у квітні вперше з 2003 року зафіксовано одночасний профіцит поточного і фінансового рахунку. За словами керівника групи радників глави НБУ Валерія Литвицького, у квітні позитивне сальдо платіжного балансу зросло на 24,7%, до 1,29 млрд доларів. Позитивне сальдо поточного рахунку склало 234 млн доларів, фінансового рахунку - 1,05 млрд доларів. Перевищення пропозиції валюти над попитом дозволило Нацбанку збільшити валютні резерви до 26,4 млрд доларів. Позитивне сальдо інтервенцій НБУ на валютному ринку з початку року склало 1,34 млрд доларів, тоді як за аналогічний період 2009-го регулятор продав 5,6 млрд доларів.

Тим часом уряд зацікавлений у коштах для інвестування в інфраструктурні проекти, починаючи від залізниць і закінчуючи електроенергетикою. Однак МВФ - це не інвестиційний інститут, який фінансує проекти з будівництва мостів та стадіонів. Швидше за все, співпрацю з Міжнародним валютним фондом буде зведено до підписання меморандуму, який не передбачає фінансування. Замість цього нададуть кредити через Світовий банк та Міжнародну фінансову корпорацію. Паралельно під ці ж проекти будуть виділені кошти Єврокомісії і Європейського банку реконструкції та розвитку. Європейці готові дати близько двох мільярдів доларів, група Світового банку може виявитися щедрішою.

Остаточна сума буде залежати від того, як швидко і скільки готових проектів може запропонувати український Кабмін. За інформацією "Експерта", останнє засідання уряду було присвячене саме цій темі. Сьогодні в кулуарах уряду готується кілька десятків проектів, причому деякі з них пропонуються і МВФ, і росіянам. Уряд створює своєрідну конкуренцію, сподіваючись, що хтось із кредиторів все-таки погодиться на вигідні Кабінету Азарова умови.

Світлана Крюкова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua