Україна починає згортати відносини із ЄС


Україна починає згортати відносини із ЄС

24 травня в Сопоті пройшло неформальне засідання міністрів закордонних справ країн - учасниць ініціативи ЄС "Східне партнерство". Сюди з'їхалися голови та високопоставлені співробітники МЗС двадцяти семи держав - членів Європейського союзу, а також їх колеги з України, Білорусі, Молдови та трьох закавказьких республік. Прибули туди всі з думкою про те, що "Східне партнерство" - це добре. Поїхали з відчуттям, що в цій ініціативі наразі добре тільки те, що вона взагалі є. "І ці люди ще скептично ставляться до СНД!" - Сказав кореспонденту після багатогодинних порожніх розмов на засіданні один з членів вірменської делегації

Створена рік тому для демонстрації особливої ролі ЄС на пострадянському просторі ініціатива не переросла і вже навряд чи переросте рамки ще одного майданчика для дискусій. У минулому році був момент, коли навіть Москва всерйоз побоювалася, що "Східне партнерство" стане противагою її сфері інтересів у регіоні. Зараз навіть єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле визнає, що двостороннє співробітництво з державами Східної Європи, що розвивається в цілому досить успішно, так і не було доповнено таким собі повноцінним багатостороннім співробітництвом під егідою "Східного партнерства".

Більшість членів ЄС (окрім, мабуть, Польщі, Словаччини, Великої Британії та країн Балтії) дивляться на СП як на майданчик, на якому республіки колишнього СРСР повинні запевняти Захід у відданості ідеям ліберальної демократії. Пострадянські держави такий підхід, природно, не влаштовує. Їх цікавлять гроші на облаштування кордонів, боротьбу з нелегальною міграцією, запровадження екологічних програм, створення транспортних коридорів і вирішення інших завдань, які, насправді, лежать у полі першорядних інтересів ЄС, але на які той не готовий розщедритись. Поляки взагалі відкрито пишалися тим, що домоглися проведення заходу в Сопоті, у той час як аналогічні засідання по лінії "Середземноморського діалогу", співпраці з країнами Африки та Латинської Америки були скасовані через важке фінансове становище, в якому опинився ЄС. Тобто і за можливість хоча б усім зібратися вже треба бути вдячними.

Україна скептично сприймає ініціативу "Східне партнерство". Наша дипломатія охоче бере в ній участь, тому що зараз їй необхідно балансувати між активністю на російському напрямі і переконувати Захід і власне суспільство в тому, що у ставленні до євроінтеграції нічого не змінилося, а значить, і всі проведені під егідою ЄС форуми українці будуть відвідувати . Але підхід до діалогу з Євросоюзом зазнав істотних змін. Він став значно більш прагматичних. Безвізовий режим, повноцінна зона вільної торгівлі та угода про асоціацію - це три цілі, які Україна ставить перед собою у відносинах з ЄС. На цьому тлі "Східне партнерство" Києву не цікаве. А підтримувати не пов'язані з економічною і практичною віддачею геополітичні прожекти антимосковської спрямованості нинішня українська влада точно не буде. У той же час особливості ставлення Євросоюзу до України чітко проявилися в історії з перейменуванням "дорожньої карти" досягнення безвізового режиму у "План дій" з досягнення безвізового режиму.

З початку березня на переговорах української сторони з єврочиновниками на всіх рівнях мова йшла про "дорожню карту" як про документ, що містить чіткий набір кроків з боку України і ЄС (переважно йшлось про внесення змін до законодавства), реалізація яких повинна привести до автоматичного скасування віз для громадян України, які здійснюють короткострокові поїздки до Євросоюзу. В останні два тижні Брюссель почав рішуче наполягати на тому, що документ, який планується підписати на засіданні Ради співробітництва Україна - ЄС у червні, має називатися "план дій". Словесна еквілібристика має чіткий сенс: "дорожня карта" передбачає ухвалення тільки одного політичного рішення з боку Союзу - її підписання.

Решта - суто технічна робота; план дій, у свою чергу, має на увазі, що навіть після виконання всіх його елементів ЄС залишить за собою право ще раз з політичних позицій оцінити, чи варто скасовувати візи для українців. Такі коливання можуть мати серйозні наслідки. Якщо ЄС і далі буде демонструвати неготовність до серйозного діалогу, а Україна продовжить брати участь в російських інтеграційних ініціативах, між Києвом і Брюсселем цілком може статися остаточне "розлучення з обопільної згоди сторін".

Що ж до "Східного партнерства", у ньому, як і у СНД, для української дипломатії є один істотний плюс - можливість заощаджувати на організації двосторонніх візитів і переговорів.

Володимир Савченко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування