2175
Моя міліція мене оберігає?
— Кримінал
1 червня Україна буде святкувати не лише Міжнародний день захисту дітей. У цей день в різних містах нашої країни пройде акція протесту проти свавілля вітчизняної міліції. Приводом для цієї акції стала смерть у райвідділі міліції київського студента.
Смерть студента
26 травня Україну сколихнула новина про смерть київського студента. Як передавав канал ТСН, 20-річного студента Педагогічного коледжу імені Макаренка Ігоря Інділо в день його народження забрали до чергової частини районного управління внутрішніх справ Шевченківського району Києва. На ранок його батьків попросили забрати тіло студента з моргу. Як повідомлялося в репортажі телеканалу, ввечері до Інділо в гуртожиток приїхав друг, вони трохи випили і студент вирішив провести товариша.
На ганку друзі зустріли дільничного, який повертався додому. Міліціонера раніше підселили до гуртожитку коледжу на прохання начальника Шевченківського райвідділу "для захисту студентів". Між хлопцем і міліціонером зав'язалась суперечка, і міліціонер запропонував проїхати до райвідділу. Інділо погодився. "Він (Ігор) виходив з гуртожитку сам. Першим вийшов дільничний і сів (у авто), потім зайшов Ігор і сів на заднє сидіння. Це останній раз, коли я бачила Ігоря живим. Це було о 8 годині вечора", - повідомила сусідка з гуртожитку Наталі.
А на ранок батьків студента попросили забрати тіло сина з моргу. Причина смерті стала відома не відразу. "Ми весь час їхали з тією версією, що він захлинувся, але коли ми приїхали в морг, нам видали довідку від лікаря на свідоцтво про смерть. І там було написано: крововилив під оболонку в тканини головного мозку, перелом кісток черепа, пошкодження в результаті контакту з тупим предметом ", - говорить мати Ігоря Людмила Інділо.
За версією міліції, Ігор Інділо помер через те, що "під час перебування в міліції студенту стало погано, і він кілька разів впав, внаслідок чого отримав черепно-мозкову травму".
У той день, коли новина про смерть студента з'явилася в новинах, в міліції смерть Інділо відмовлялися коментувати. Вдалося лише дізнатися, що в ніч його смерті до райвідділу 4 рази викликали швидку. А тим часом, на студентів коледжу почали "тиснути". "У ТСН вже телефонували студенти з гуртожитку: міліція тисне на студентів, щоб підлітки заявили, нібито була бійка, і Ігор сідав у міліцейську машину вже побитий з проломленою головою", - повідомлялося в репортажі ТСН. 27 травня до справи долучилися і політики.
Партія "За Україну" вимагає об'єктивного розслідування смерті студента. "У нас є підозри, що численні черепно-мозкові травми, які призвели до смерті студента, були заподіяні йому внаслідок насильства з боку міліції", - говорилося в повідомленні прес-служби партії. Справа набула розголосу в багатьох ЗМІ. А вже 28 травня прокуратура Києва порушила слідство за фактом смерті Інділо.
"За результатами перевірки обставин смерті молодої людини в Шевченківському райуправлінні прокуратура Шевченківського району Києва порушила кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень співробітниками Шевченківського райуправління міліції", - говорилося в повідомленні прес-служби прокуратури. Того ж дня президент України взяв справу про смерть студента під особистий контроль. За словами заступника глави Адміністрації президента Ганни Герман, глава держави доручив міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову негайно з'ясувати всі обставини загибелі хлопця і притягнути винних у цій смерті осіб до суворої відповідальності. Відразу після цього міністр внутрішніх справ усунув від виконання службових обов'язків начальника РУВС Шевченківського району Києва Петра Мірошниченка, його заступника Ігоря Дратея, оперативного чергового Олександра Мельника та дільничного інспектора Сергія Приходька.
Здавалося б, все відбувається як в нормальній європейській країні: при кричущому порушенні закону з боку правоохоронців втручаються навіть верхні ешелони влади, починається розслідування, винні усувають від виконання службових обов'язків. Якщо б не одне "але". Випадок Інділо не унікальний. Вітчизняну міліцію вже не раз викривала громадськість у відверто протиправних діях. Але незважаючи на це ситуація не змінилася.
Герої і лиходії
За роки незалежності України, захищаючи закон загинуло близько 900 міліціонерів. День їх пам'яті відзначається щорічно 22 червня. Ці люди пожертвували своїм життям заради втілення принципів законності. Так, 28 травня при затриманні правопорушника в результаті ДТП загинув старший лейтенант міліції, співробітник Управління з боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Євген Невечеря. 15 травня від удару ножем у Коростені загинув 25-річний лейтенант міліції Сергій Березюк. Лейтенант Березюк намагався втихомирити п'яну компанію, а в результаті отримав 7 ударів ножем. Список загиблих міліціонерів можна продовжувати дуже довго. І тим гірше, що пам'ять про їх подвиг затьмарюється діями інших міліціонерів.
За даними Національного інституту стратегічних досліджень за 2009 рік, рейтинг довіри міліції в Україні вкрай низький. Так, під час опитування станом на березень 2009 року більше половини громадян України - 53,6% не підтримували діяльність української міліції! Більш того, за всю історію незалежності нашої держави це був найгірший показник. Тобто з кожним роком підтримка дій вітчизняних правоохоронних органів падала. І на це є об'єктивні причини.
Коли в 2005 році затримали серійного вбивцю Сергія Ткача, виявилося, що за його злочини вже засудили не менше 10 людей. Один із засуджених Володимир Світличний - батько вбитої Ткачем Ольги Світличної, повісився у камері Дніпропетровського СІЗО. Рідні та близькі засуджених вважають, що тих, хто сидить за злочини Ткача, змусили себе обмовити. Подібна практика "вибивання свідчень" для українців не новина. "Людей під тортурами примушують брати на себе провину за чужі злочини, їм підкладають зброю і наркотики. Метою багатьох слідчих є не пошук істини, а вимагання грошей у підслідних. Це ціла індустрія, заснована на брехні і насильстві.
Підставні адвокати з числа колишніх працівників міліції є посередниками між слідчими і зневіреними родичами підсудних, у людей викачують гроші і кидають у в'язницю, відібравши останнє", - говориться в листівці акції проти свавілля в українських правоохоронних органах, яка пройшла 17 травня під стінами Верховної ради. "Слідчий Ігор Дердяй під час фабрикації замовленої справи проти активістів Андрія і Сергія Мовчанов, що протестували проти незаконної забудови, підробляв підписи свідків і самих підсудних. Фактично, їх судять, грунтуючись на фальсифікованих доказах. Замовний характер справи очевидний, але ні про яке покарання не йде мови: Дердяй продовжує працювати на колишній посаді, незаконна забудова триває, Мовчанова судять вже другий рік, постійно затягуючи справу. Слідчий Сергій Шайхет, який вів справу Олександра Володарського, організатора та учасника оголеного перфомансу проти цензури, не допускав до підслідчого захисника, не дав здійснити право на дзвінок після затримання, погрожував підкинути наркотики. Допитавши п'ять брехливих свідків, з яких більшість не були присутні на площі під час "злочину" і чиї свідчення легко спростовуються фотознімками та відеозаписом акції, слідчий навіть не спромігся поспілкуватися ні з одним із запрошених на акцію журналістів, які були здатні пояснити реальний стан справ", - цитує постраждалий від дій міліції Володарський текст листівки у себе в блозі.
Після подій 26 травня він почав вести в своєму блозі моніторинг злочинів української міліції. Станом на вечір 30 травня в списку значиться 5 злочинів: вбивство, замах на зґвалтування, отримання хабара, а також незаконне затримання активістів, які протестували проти вирубки парку імені Горького в Харкові. І цей список буде поповнюватися. Так, в Житомирі за правопорушення російського чиновника, через якого загинула людина, засуджений український далекобійник. Серед інших, в невинності Михайла Гусєва упевнений головний редактор газети "20 хвилин" Вадим Павлюк, який детально розслідував цю справу.", документи, які потрапили до рук журналістів газети "20 хвилин" - обвинувальний висновок у справі далекобійника Михайла Гусєва, ще більше переконали нас, що в Житомирі дійсно судять невинного", - пише Павлюк в своїй статті. Тим не менше, Гусєва засудили.
Такий стан справ у вітчизняній міліції загрожує посиленням впливу кримінального світу. Остаточно втративши довіру до МВС, Україна може перетворитися на Грузію початку дев'яностих років, коли "за справедливістю" йшли до "злодія в законі". Адже у злодія були "понятія", за які він судив і яких неухильно дотримувався, в той час, як співробітники органів правопорядку, нібито захищаючи закон, цей самий закон топтали.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
