Податок на кризу. На що підуть фонди, створені за рахунок банків — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Податок на кризу. На що підуть фонди, створені за рахунок банків

Казна та Політика
286
Європа рішуче просувається до спеціального оподаткування банків. Єврокомісар із внутрішнього ринку і послуг Мішель Барньє 26 травня 2010 р. оголосив про намір Європейської комісії винести на розгляд проект спецподатку на банки, за рахунок якого покриватимуться витрати на їх санацію. "Платники податків не повинні продовжувати нести на своїх плечах тягар порятунку банківського сектора від криз в майбутньому, це неприйнятно", - сказав чиновник.
Передбачається, що національні уряди створять мережу фондів із вирішення банківських криз, діяльність яких координуватиметься на рівні Європейського союзу в цілому. В той же час Барньє згадав, що не виключає використання коштів національних фондів для допомоги банкам в інших країнах Європи (через перехресну участь у капіталі і широке поширення загальноєвропейських банківських груп). Головне, аби кожен з фондів був створений і працював за єдиною схемою. Проект оподаткування банків буде представлений на розгляд міністрів фінансів і лідерів країн Європи на початку червня, а також учасників саміту G20 в Торонто 26-27 червня. Європейська комісія має намір збирати відгуки на проект до кінця 2010 р., а з 2011 р. законодавчі зміни можуть набути чинності.
Хоча загальні риси проекту в цілому розкрито, механізм роботи фондів як і раніше залишається неясним. Європейська комісія передбачає, що кошти "мають бути використані не для порятунку банків, але лише для впорядкованого банкрутства, яке виключило б дестабілізацію всієї фінансової системи". Якщо йде мова не про підтримку банків в період кризи, а про їх "впорядковане банкрутство", то незрозуміло, на що мають бути витрачені кошти фондів. Крім того, за проектом, кредитори банку будуть змушені погодитися на зменшення виплат із боргових зобов'язань банку-банкрута, що належать їм, якщо для його порятунку знадобляться кошти фонду. Це означає необхідність зміни законодавства про банкрутство і приведення його до однакового вигляду у всьому Європейському союзі.
Питання залишаються також відносно форми оподаткування банків. У політичних колах обговорюються дві версії оподаткування: американська і європейська. Американська передбачає введення податку на активи (тобто розмір) банків, а європейська - на боргові зобов'язання за вирахуванням депозитів і власного капіталу банків. Оцінки необхідного обсягу фондів відрізняються. Німеччина передбачає, що податкові платежі повинні становити близько €1 млрд на рік. За оцінками фахівців Deutsche bank, загальноєвропейський обсяг фондів досягне €120-140 млрд. На погляд МВФ, національний фонд не може бути менше 2-4% ВВП. Франція разом з Великобританією вважає, що податкові платежі слід направляти до бюджету для компенсації витрат на підтримку банків, а не до спеціального фонду. Не дивлячись на численні розбіжності щодо деталей проекту, в цілому, європейські уряди більше схильні підтримати, ніж відкинути пропозиції Європейській комісії.
Реакція банківських кіл була передбаченою, хоча не всі європейські громадські об'єднання висловили свою думку. Асоціація німецьких банків, так само як і Європейська банківська федерація, скромно промовчали, їх більше турбують нові стандарти з капіталу і ліквідності, які зараз розробляються. Французька банківська федерація заявила, що оподаткування банків ніяк не врятує їх від подальших криз. Дієвішими заходами буде перегляд пруденціальних вимог, посилення банківського нагляду і регулювання, підвищення швидкості заходів наглядового реагування. Британська банківська асоціація із колегами погоджується. По-перше, вона заперечує проти панєвропейского фонду, за рахунок якого національні банки платитимуть за кризи в інших країнах. По-друге, створення фонду ніяк не допоможе запобігти майбутнім кризам. Навпаки, зниження вірогідності банкрутства європейських банків збільшить ризик їх безвідповідальної поведінки. По-третє, замість збору додаткових податків грошовій владі, на погляд асоціації, варто зайнятися посиленням банківського нагляду і регулювання.
Поки на європейському континенті вирують дебати, Швеція встигла тихо і непомітно реалізувати ідею спецподатку на банки.
За матеріалами:
Банки.ру
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас