1327
Чиновники відмовились від економії
— Казна та Політика
Після прийняття державного та місцевих бюджетів стало зрозуміло - цього року економити на держапараті не планується. Витрати на чиновників зросли в середньому на 25%
Зараз вже велика частина країни прийняла свої бюджети, і стало зрозуміло, що економити ніхто не має наміру. Скорочення витрат на чиновників, за початковим планом нової влади, планувалося на рівні 20%. У масштабі всієї країни в цифрах 2009 року це мало дати економію в розмірі 38,8 млрд. грн.
Зрозуміло, що фактичного зниження відбутися не могло. Справа в тому, що на цей рік заплановано підвищення мінімальної заробітної плати з 744 до 907 грн. (Тобто на 22%), а в окремих регіонах і відомствах фонд оплати праці в загальних витратах на державне управління досягає 90%. Виходить, що в середньому витрати чиновників на себе коханих при виконанні настанови про 20-відсоткову економію цього року повинні були залишитися на рівні минулого року - 194 млрд. грн. Але фактично суми зросли, і досить істотно.
Якщо говорити про вищій ешелон влади, то згідно з держбюджетом-2010 витрати на утримання Державного управління справами збільшуються на 233,6 млн. грн., або на 28%, а на забезпечення діяльності Президента планується витратити на 34 млн. грн., або на 17%, більше, ніж роком раніше. Всього утримання ДУС обійдеться країні більш ніж в 1 млрд. грн. Більш ніж на 32 млн. грн. збільшаться витрати на утримання секретаріату Кабміну (на 12%), а витрати на утримання апарату Верховної Ради зросли на 81,2 млн. грн., або на 11% у порівнянні з 2009 роком. Загальні ж витрати на утримання парламенту побили всі рекорди. За проектом закону про держбюджет вони мали скласти 839 млн. грн., Однак насправді зафіксовані на рівні 876 млн. - майже на 100 млн. більше, ніж у минулому році.
Не знизили суми на своє утримання і відомства рангом нижче. Витрати апарату Фонду держмайна в цьому році повинні зрости з 133 до 162 млн. (21%), Контрольно-ревізійного управління - з 430 до 517 млн. (20,2%), Держкомстату - з 496 до 525 млн. (5,6 %). У середньому зростання витрат на керівництво та управління у різних сферах збільшилось на 11,3%. Але таке відносно невелике збільшення пояснюється тим, що деякі відомства все ж стримали апетити. Приміром, МінЖКГ витратить на свій апарат на 13% менше торішнього. Що цікаво, більше інших витратять на управління і керівництво в своїй сфері ті, хто голосніше за всіх кричав про необхідність скорочення кількості чиновників. Так, бюджет Держкомпідприємництва Михайла Бродського виріс цього року до 34,9 млн., що на 48,5% більше показника 2009 року. Хоча ще місяць тому Михайло Юрійович погрожував з метою економії ліквідувати всі регіональні представництва комітету і зменшити чисельність його центрального апарату з 278 до 251 людини.
Дивлячись на все це, не відмовила собі в задоволенні "пошикувати" за казенний рахунок і місцева влада. Минулого тижня більшість областей взяли свої бюджети, і виявилося, що витратна частина регіональних кошторисів в середньому зросла на 16,2%. Причому місцева влада в більшості своїй не розголошує скільки вони планують витратити на власне утримання, акцентуючи увагу на витратах на житлово-комунальну сферу, медицину або освіту. Та все ж деякі дані є. Так, витрати на утримання Донецької обласної ради в прийнятому минулого тижня бюджеті на цей рік передбачені в сумі 21,045 млн. грн., Тоді як у минулому році на це планували витратити лише 15,5 млн. (щоправда, за фактом вийшло 12,6 млн.). Тобто зростання склало більше 35%. У Полтавській області облрада оцінила свою роботу в 7,35 млн. грн., Тоді як роком раніше - лише в 5,15 млн. грн. (Зростання 42,7%). У Криму утримання місцевого парламенту обійдеться майже в 2 рази більше - до 64 млн. грн. Зросли також витрати на державне управління в Одеській, Київській, Дніпропетровській, Львівській та інших областях. Спостерігається чітка закономірність: при середньому зростанні загальних витрат обласних бюджетів на 10-15% витрати на утримання облрад зросли на 20-45% відповідно. Як бачимо, керівництво областей і районів збільшує своє утримання в три рази більше, ніж інші витрати. Можна припустити, що подібна тенденція пошириться і на інші області. У такому разі тільки витрати на місцеве самоврядування зростуть на 50 млн. (з 200 до 250 млн.)
Експерти вважають, що уряд опосередковано дав можливість місцевим чиновникам без особливих хвилювань збільшувати своє утримання. Зокрема, цього року бюджет передбачає збільшення загального фонду місцевих бюджетів до 133,7 млрд. грн. - На 26 млрд. грн. більше, ніж у минулому році. Тобто на стільки Київ має намір збільшити обсяги міжбюджетних трансфертів, знизивши при цьому надходження до місцевої скарбниці. За даними екс-міністра економіки Богдана Данилишина, в цьому році з 691 місцевого бюджету України у 667 дефіцит покритий дотаціями з держбюджету. У минулому році таких бюджетів було на чверть менше. І саме така щедрість дозволила місцевим чиновникам збільшити своє забезпечення.
Політичні мотиви такого рішення зрозумілі - місцеві громади напередодні можливих виборів ставлять у пряму залежність від центру. Економічно це ж призводить до того, що, маючи можливість отримати субвенцію, яку за законом можна направити лише на проїдання, а не на розвиток регіону, чиновники із задоволенням направляють її на своє утримання. До того ж тільки п'ять прийнятих на сьогодні обласних бюджетів бездефіцитні, в решті заплановані витрати не покриваються навіть дотаціями та субвенціями з держбюджету. Більше, ніж у всіх інших, на даний момент дефіцит у Донецькій області - 125 млн., на Буковині - 65 млн., в Одеській, Тернопільській та Київській областях - по 3 млн., в Миколаївській - 6 млн., Вінницькій області - 1 , 5 млн. грн. І якщо ще в минулому році місцеві чиновники говорили, що не можуть дозволити собі приймати бюджет з дефіцитом, так як джерел покриття розриву немає і не передбачається, зараз майже всі впевнені, що кошти знайдуться. Мабуть, тому і економити на собі ніхто не хоче.
Зрештою політичні інтереси стали причиною того, що декларації про економію на державному апараті в черговий раз так і залишилися деклараціями. Поки Мінфін не оприлюднив у яку суму цього року виллється утримання держуправління, але ця цифра буде ніяк не менша минулорічної, навіть з урахуванням поправки на інфляцію. На сьогодні можна припустити загальне зростання у 12-14%. Це, в принципі, свідчить про те, що збільшення штату чиновників у цьому році не відбудеться. Пропозиція не збільшувати чисельність своїх апаратів відносно 1 січня цього року спостерігається як у місцевих бюджетах, так і в бюджетах міністерств і відомств.
Деякі керівники навіть пропонують жити в режимі економії, як і в минулому році. Приміром, мер Полтави Андрій Матковський вирішив заощаджувати кошти фонду оплати праці за рахунок неоплачуваних відпусток чиновників мерії та районів - протягом року кожен чиновник повинен один раз піти у двотижневу неоплачувану відпустку. Однак такі ініціативи висуваються нечасто. Більшість держслужбовців вже твердо ввірували, що важкі часи минули, а значить, знову можна жити на широку ногу.
Вікторія Пода
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
