2089
Верховна Рада вирішила ослабити обмеження на валютне кредитування
— Казна та Політика
Верховна Рада України ухвалила урядовий законопроект №6337, яким передбачається, серед іншого, ослабіння обмежень на валютне кредитування, введених в кінці 2008 року для протидії кризисним явищам в банківському секторі.
Закон підтримало 246 депутатів урядової коаліції: документ доки не підписаний президентом.
Законодавчим актом передбачається зобов'язати Національний банк України (НБУ) пом'якшити вимоги по резервуванню під валютні кредити для позичальників, які не мають джерел вступу валютної виручки протягом одного місяця з дня набуття чинності його.
Передбачається встановлення коефіцієнта резервування (по мірі риски) по кредитних операціях банків в іноземній валюті з позичальниками, які не мають джерел вступу валютної виручки, по заборгованості, яка визнана стандартною, субстандартною або такою, що знаходиться під контролем в розмірі не більше 3%.
Як повідомлялося, значні об'єми валютного кредитування сталі однієї з причин різкого зростання долі проблемних кредитів в банківських активах після девальвації гривні в 2008 році.
Прагнучи стабілізувати ситуацію, НБУ в грудні-2008 встановив на відсікаючому рівні (постанова №406) вимоги до резервування під валютні кредити для позичальників, які не мають джерел вступу валютної виручки. Коефіцієнти резервування по валютних кредитах для таких позичальників були підвищені до 50-100% (зокрема, по таких категоріях кредитних операцій, як стандартна, субстандартна і "під контролем").
В ході обговорення законопроекту в парламенті перший заступник глави комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради Станіслав Аржевітін заявив, що дана норма "відкриває шлюзи для валютного кредитування".
"Вы знаєте, що у нас є проблема з тим, що валютні кредити, в основному і валюта йшли на товари народного вжитку: машини, тарілки, холодильники і все таке інше", - нагадав він.
При цьому парламентар зазначив, що реалізація пропозицій законопроекту надасть преференції позичальникам, які не мають валютної виручки, в порівнянні з позичальниками, які мають джерела валютних надходжень.
"Сьогодні пропонується встановити для тих підприємств, які не мають валютної виручки, 3% резервувань. Ті, які мають (валютну виручку), вони мають підвищену (норму), від 7%... Це несправедливо", - сказав Аржевітін.
Крім того, він запропонував доповнити законопроект і передбачити послаблення резервних вимог лише з валютних кредитів, які використовуються для оплати імпорту технологій, устаткування і критичних для країни товарів. Проте, парламент не підтримав його ініціативу.
"При недоліку валюти для підтримки курсу не можна робити такі перекоси. Це можна дозволити лише у тому випадку, коли хороша і стабільна ситуація і є надлишкові валютні надходження до країни... У нас велика доларизація економіки. Це формує велику залежність від валютних коливань. Через курсові коливання практично всі валютні кредити в Україні стали проблемними", - прокоментував Аржевітін агентству "Інтерфакс-Україна" ухвалення закону.
Під час підготовки законопроекту №6337 до другого читання НБУ направив Міністерству фінансів свої зауваження до документа, текст яких був опублікований газетою "Дзеркало тижня". У відповідному листі, підписаному заступником глави Нацбанку Василем Пасічником, вказувалося серед іншого, що центробанк проти запропонованого пом'якшення резервних вимог із валютного кредитування, оскільки це веде до стимулювання зростання таких позик, не дивлячись на негативний досвід фінансової кризи.
Разом з тим, опитані агентством "Інтерфакс-Україна" банкіри вважають, що ухвалення цього закону сприятиме наповненню економіки кредитними ресурсами, хоча попит на валютні позики може виявитися обмеженим.
"Це своєчасний крок, який в цілому позитивно позначиться на фінансовому ринку. Багато банків мають надліквідність, але кошти не йдуть в економіку, оскільки дуже небагато підприємств готові брати кредит (у гривні) за ставкою від 20% річних. Ставки з валютного кредитування для юридичних осіб знаходяться в діапазоні 13,5-15%, але воно також малодоступне через високі резервні вимоги", - сказав перший заступник глави правління Промінвестбанку (Київ) В'ячеслав Юткін.
За його оцінкою, лібералізація резервних вимог для банків при валютному кредитуванні може призвести до зниження ставок із кредитів та депозитів у доларах на 1-1,5 відсоткових пунктів.
Заступник глави правління банку "Преміум" (Київ) Андрій Пономарьов зазначив, що спогади про курсові коливання під час кризи утримуватимуть банки і позичальників від надлишкового використання валютного кредитування. "Зелене світло валютному кредитуванню ще не означає його відновлення в докризових масштабах", - сказав він.
Банкір пояснив, що з одного боку позичальники раніше отримали серйозний урок щодо валютних ризик, і не скоро будуть готові брати нові кредити у валюті. З іншого боку, українські банки, які активно кредитували у валюті під забезпечення нерухомістю, також змінили свої підходи до оцінки застави і платоспроможності позичальника.
"Все це забезпечуватиме незатребуваність ринком ухваленого закону №6337 - до тих пір, поки не відновиться довіра до гривні і не поновиться зростання на ринку нерухомості", - вважає Пономарьов.
Крім того, на його думку, ця законодавча норма не матиме помітного впливу на курсове співвідношення гривні до долара: як мінімум доти, доки НБУ не перестане викуповувати надлишкову пропозицію валюти за незмінним курсом 7,925 грн/$.
"Ця новина, можливо, матиме короткочасний психологічний вплив на учасників ринку нерухомості через ефект відкладеного попиту, але стійкого довгострокового зростаючого тренду ця норма не створить", - сказав він.
За оцінкою Юткіна, відновлення валютного кредитування не позначиться на обсязі попиту і пропозиції валюти на міжбанку. "У зв'язку з відновленням валютного кредитування ситуація на міжбанку не зміниться", - сказав банкір.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
