1030
Пенсії в обмін на "шмурдяк"
— Казна та Політика
Парламент взявся за прибуткову частину бюджету. Минулого тижня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 6337, що вносить поправки до низки податкових законів і дозволяє додатково отримувати до держбюджету 16,2 млрд гривень щорічно. Це відбудеться за рахунок авансового стягнення ПДВ та підвищення акцизних ставок на тютюн, спирт та бензин.
Законопроект затвердять у цілому за прискореною процедурою вже на цьому тижні. Одна із найбільш суперечливих норм - про авансове стягнення ПДВ у розмірі 20% акцизної ставки при паралельній сплаті акцизного збору - створила чимало клопоту заступнику міністра фінансів Тетяні Єфименко, оскільки багато депутатів сприйняли це дуже бурхливо.
Авансова норма
Авансове стягнення ПДВ уряд пропонує ввести з січня 2011 року для підакцизних товарів: алкоголю, тютюну, бензину, автомобілів. "Половина економіки знаходиться в тіні, особливо тінізована лікеро-горілчана галузь. Це вимагає підвищення якості адміністрування податків. Мінімальний податковий платіж платника ПДВ має визначатися вартістю акцизу", - пояснює логіку ініціаторів норми Тетяна Єфименко. Вона підкреслює, що авансова сплата ПДВ - антикризовий захід, здатний забезпечити держбюджету додатковий ресурс у 720 млн гривень щорічно. "Ми ні в якому разі не хочемо, щоб ця авансова сплата стосувалася всього обсягу продукції. Міністерство фінансів говорить лише про малу частину, пов'язану з акцизом. Уряд успадкував 50 млрд гривень боргу з відшкодування ПДВ, що сформувався на тлі падіння експорту та імпорту. Сьогодні ми з цим боремося як можемо ", - додає Єфименко.
Для поліпшення адміністрування ПДВ уряд змінює і правила подачі звітності. Зокрема, Кабінет міністрів має намір зобов'язати платників податків разом з податковою декларацією надавати електронні копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (вони підлягатимуть безвиїзним перевіркам). І хоча ця норма дозволить податківцям посилити контроль і тиск на платників податків, в порівнянні з ідеєю авансових платежів вона сприймається нормально.
Ідея авансової сплати ПДВ не надихнула ні представників бізнесу, ні депутатів. На думку партнера юридичної компанії Arzinger & Partners Павла Ходаковського, перенесення зобов'язань зі сплати ПДВ на більш ранні терміни призведе до фактичного збільшення податкового навантаження на підприємства і вимивання їх обігових коштів. Іншими словами, за рахунок авансу з ПДВ підприємства будуть регулярно кредитувати уряд. "Повернемося до цього питання після того як Мінфін надасть математичне обгрунтування цієї норми. Поки що я не бачу логіки в такому адмініструванні", - заявив глава парламентського комітету з податкової і митної політики депутат від БЮТ Сергій Терьохін.
Ставки зроблено
Головним джерелом додаткових надходжень до бюджету стане підвищення ставок на акцизи по групі товарів. Зокрема, в шостий раз з 2008 року будуть підвищені ставки на сигарети. Законопроект передбачає збільшення ставки акцизного збору на сигарети з фільтром: при адвалорній складовій, яка обчислюється у відсотках від максимальної роздрібної ціни, з 20 до 25%, за специфічною - з 69 до 90 гривень за тисячу штук. Запровадження змін збільшить питому вагу акцизу у ціні сигарет до 37%. Підвищені ставки на тютюн набудуть чинності з початку місяця, наступного після місяця опублікування закону. Представники тютюнового ринку традиційно виступають проти такого нововведення, акцентуючи увагу на ризиках збільшення контрабанди.
Також Мінфін пропонує поступово підвищити акциз на коньяки до рівня ставок на горілку: на перехідний період ставки можуть бути підвищені за один літр стовідсоткового спирту на 20% - з 14 до 17 гривень. З 1 січня 2010 року акцизний збір з коньячних напоїв вже підвищувався до 20 гривень за літр стовідсоткового спирту, а в лютому цього року Рада знову знизила його до 14 гривень за літр, тому чергове підвищення учасники ринку сприйняли, м'яко кажучи, зі здивуванням.
Тим більше на тлі недавнього публічної обіцянки президента Віктора Януковича взагалі не чіпати ставки акцизу на коньяк. Акциз підвищать також на пиво - з 0,60 до 0,74 гривні за літр, десертні і кріплені вина, звані в народі "шмурдяком". Марочне вино, яке колись обкладалося податком у розмірі 50 копійок за літр, прирівняно до міцного алкоголю і обкладено нової акцизною ставкою - 2,90 гривні за літр. Ставки акцизного збору на натуральні виноградні вина зросли з 0,01 до 0,10 гривні за літр; на кріплені вина з додаванням спирту, крім марочних, - з 0,50 до 39,40 гривні за літр стовідсоткового спирту. Таким чином, підходи до оподаткування спирту в горілці і винах планується зрівняти.
За словами Єфименка, на відміну від урядів інших країн, які пішли шляхом підвищення податків на прибуток і ПДВ, український Кабмін обрав ліберальний шлях - зважився на зміну адміністрування та підвищення акцизів. Враховуючи, що в нашій країні акцизні ставки ще далекі від європейських, такий крок цілком виправданий. У цьому відношенні показовим свіжий приклад антикризового плану Греції, де в обмін на кредит від МВФ і Євросоюзу влада пішла на виконання більш жорстких умов. Заходи, продиктовані міжнародними кредиторами, передбачають підвищення ставки ПДВ із 19 до 23% з початку нинішнього року. Другий раз за два місяці підвищений податок на спиртні напої та тютюнові вироби. Бензин в Греції незабаром подорожчає щонайменше на шість євроцентів за літр, а в порівнянні з цінами рік тому - більш ніж на 70%. Більш того, в цій країні запроваджено податок на розкіш, під дію якого потрапили дорогі авто, - те, на що так і не зважився український Кабмін. "Безумовно, всі ці норми непопулярні. Але якщо законодавець вважатиме, що цього робити не можна, ми залишимо голий бюджет і прийдемо до дефолту", - говорить Єфименко.
Підприємці та їхні лобісти з усіх політичних сил підключилися до процесу підготовки законопроекту до другого читання. "Порівняно однакову, рівну ціну на весь алкоголь просто вбили власники горілчаних заводів. У всьому світі немає рівного податку на горілку, коньяк та вина. Винна промисловість обкладається в п'ять-шість разів меншим податком. Більше десятка великих аграрних фірм залишаться без роботи, уряд знищить цілу галузь.
Тільки вчора говорила з інвестором, який вклав великі кошти у виробництво вина і тепер не знає, що з цим робити: гроші пропадуть, завод до Франції він точно не зможе перевести ", - розповідає колишній керівник Держкомпідприємництва Олександра Кужель. А директор Асоціації "Виноградарі та винороби України" Сергій Петренко охарактеризував законопроект як "відверто лобістський". На його думку, підвищення акцизів призведе до збільшення споживання товарів-замінників, зокрема, горілки та дешевого самогону. Надходження від підвищеного акцизу (2,2% всіх надходжень доходів бюджету) не матимуть істотного впливу на наповнення бюджету, зате виробництво в галузі може скоротитися більш ніж у два рази. Петренко прогнозує, що підвищення акцизів суттєво накрутить ціни на натуральні кріплені вина. Голова наглядової ради виноробної компанії "Коблево" Віра Козлівська, у свою чергу , вважає, що законопроект погіршить "алкогольний" смак і переваги споживачів. "Якщо в 1998-1999 роках виробництво кріплених вин становило близько 60-70 відсотків від загальної маси, то сьогодні це - 25-30 відсотків, що говорить про зміну культури споживання. Однак законодавчими актами не можна виховати смаки споживача. Якщо людина звикла до більш міцного й дешевого напою, вона не перейде на сухі, елітні і дорогі вина, а просто почне пити дешевий самогон ", - запевняє Козлівська. За її словами, кріплені вина завдяки новими ставками подорожчають на третину.
Винних справ майстри
Законопроект Мінфіну оголив один із гострих конфліктів між виробниками винно-горілчаної продукції. Обговорення цього документа мало не призвело до бійки в ході одного з робочих засідань в податковому комітеті ВР. Член наглядової ради ЗАТ "Одеський коньячний завод" Євген Черняк всі аргументи критиків законопроекту назвав "шмурдячними", зайнявши сторону Мінфіну. На його думку, підвищення акцизу на кріплені вина призведе до якісної зміни ринку, зокрема, до зростання ринкової частки виробництва натуральних вин. "У продукції виробництва" шмурдяків" натурального вина - 10 відсотків, кріплені вина - це скоріше винний напій. Моє підприємство володіє тисяч гектарів виноградників, я виступаю за виробництво якісного продукту", - говорить Черняк.
За його підрахунками, за останні чотири роки частка кріплених вин на ринку виноробства зросла з 20 до 49%, і якщо Рада не підвищить вартість акцизу на кріплені вина до 4,96 гривні за літр, то за пару років частка цього ринку досягне 80%. "" Шмурдяк "- це ганьба українського виноробства. Я б хотів, щоб українські вина експортувалися до Європи, але їй" шмурдяк "не потрібен. У Росії хоча б діє справедлива ставка на міцний алкоголь, нехай така ж буде і в нашій країні", - говорить Черняк.
Ще одну хвилю жвавої дискусії викликала норма про підвищення акцизів на нафтопродукти. Мінфін прогнозує, що підвищення ставок не позначиться на кінцевій вартості бензину для споживачів. Це обумовлено недобросовісністю нафтопереробників, які часто використовують схеми мінімізації при нарахуванні валових витрат через велику кількість посередників для збільшення вартості сировини в два, а то й більше разів.
Посилення фіскального навантаження на окремі галузі - єдина можливість уряду забезпечити підвищені соціальні зобов'язання держбюджету-2010. Інші джерела, такі як продаж ОВДП, планова приватизація, детінізація економіки і обіцяні транші міжнародних кредиторів поки примарні і навряд чи покриють існуючий бюджетний дефіцит, який аналітики оцінюють у сім-вісім відсотків ВВП. Уряд як і раніше, шукає шляхи скорочення касового розриву в публічних фінансах без проведення болючих реформ.
Ігор Лавриненко
Арифметика Гріха
Куріння і розпивання спиртних напоїв, як і забруднення навколишнього середовища, завдають шкоди не тільки окремим індувідууму, але і всьому людству. Саме тому суспільство і держава борються з цими шкідливими звичками - забороняють купувати алкоголь і сигарети неповнолітнім, пити і курити в громадських місцях і навіть карають рублем - через підвищення акцизів. Тривалий час ця боротьба була суто формальною, і справа зовсім не в розпиванні пива в паперових пакетах і не в продажу тютюнових виробів всім підряд. Просто акцизи в Україні в 2004-2008 роках майже не зростали, через що пиво стало дешевшим молока та мінералки, а ціни на сигарети зрівнялися з цінами на чіпси і горішки.
Юлія Тимошенко минулого року вирішила виправити ситуацію і різко підняла акцизи. Результат не змусив себе чекати. За різними оцінками, число курців у нашій країні за минулий рік знизилася на три-дев'ять відсотків. Сьогодні у нас, вперше за довгі роки, зафіксовано зменшення чисельності курців серед українців - курять менше половини наших співвітчизників, пити також стали помірніше. Однак битва Тимошенко за підвищення акцизів була або занадто поспішною, або не до кінця професійною, у результаті законодавство почало майоріти "дірками", які дозволяли деяким компаніям фактично не платити акциз.
Нафтопереробні заводи (НПЗ) почали робити не бензин, а його компоненти (природно, без акцизів), виробники міцного алкоголю зробили акцент на Наливку, а курці почали переходити на сигари або трубки, оскільки акциз для відповідних видів тютюну був набагато нижчим. Кримські депутати навіть додумалися прочитати власну Конституцію таким чином, щоб прийняти рішення про повернення акцизу на алкоголь, сплаченого однієї з горілчаних компаній, платникові податків. Це рішення формально відповідало закону, і Автономна Республіка Крим, маючи фіскальну автономію, продовжувала безглузде руйнування конкурентного середовища серед компаній, що випускають алкоголь.
Уряд нарахував таких "дір" майже на 16 млрд гривень і вирішив їх закрити одним махом. Всі різновиди бензинів з одним і тим же октановим числом будуть обкладатися акцизом за однією і тією ж ставкою, збільшеною майже у півтора рази. Крім того, однаковий розмір акцизу, що залежить від об'ємних часток спирту, будуть платити і виробники алкоголю незалежно від назви напою - пиво, вино, коньяк чи горілка. Однаковий і підвищений акциз також доведеться платити і любителям тютюну, яким би способом нікотин не потрапляв до їх організму - через сигарети, сигари, трубку або взагалі через ніс, якщо тютюн нюхальний.
Така зрівнялівка з боку уряду призвела до розколу на профільних ринках - виноградарі підозрюють виробників горілки в змові з метою захоплення частки ринку, такі ж почуття до своїх колег відчувають імпортери сигар і виробники авіаційного бензину, спільно лякаючи споживачів різким зростанням цін.
На практиці ж ціни на алкоголь, тютюн і бензин можуть навіть впасти. Ціна бензину залежить насамперед від вартості нафти, яка останнім часом знижується, а ціни на випивку і сигарети формуються попитом. Попит падає, і виробники змушені тримати ціну, не дивлячись на зниження рентабельності.
Однак прийняття цього закону вплине і на економіку. Просто це помітять швидше не споживачі, а виробники. Компанії, які роками жили "в особливих умовах", заробляючи не на високій якості продукції або низьких витратах виробництва, а на банальній несплаті податків, або підуть з ринку, або будуть змушені міняти менеджмент або навіть власників.
Вже через місяць-два після набуття документом документа чинності. ми почуємо про ліквідацію або прихід нових власників у багатьох великих мережах АЗС, про продаж або зміну менеджменту на нафтобазах і навіть НПЗ. Паралельно будуть змінюватися власники лікеро-горілчаних заводів і виноробних господарств, різка зміна маркетингової і збутової політики відбудеться у тютюнників. Головне, щоб уряд не зупинялося на досягнутому. Приміром, чималі дивіденди для бюджету може принести боротьба за екологію - ставки відповідних платежів не змінювалися вже років десять, і їх можна сміливо збільшувати в рази, а заодно, можливо, повітря, вода і грунт стануть чистішими і країна почне виробляти щось крім хімії та металу.
Світлана Крюкова
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
