Вибори поставили на місце
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин нарешті озвучив дату виборів до місцевих рад. За його словами, вибори відбудуться 27 березня 2011 року. Питання, що мучить українських політиків з лютого цього року, вирішено. Але виникло нове питання: чому саме ця дата?
Як скасовувались вибори
16 лютого Верховна Рада України скасувала місцеві вибори, які сама ж раніше призначила на 30 травня 2010 року. Ініціатором подібного переносу був "нашоукраїнець" Юрій Кармазін. Формальною причиною для такого кроку стала відсутність бюджету на 2010 рік. Депутата з НУ-НС підтримали "регіонали". "Накладати одні вибори, які не закінчилися, на інші, які ще не почалися - немає бюджету, що б не говорили ті, хто хоче потрапити до парламенту і місцевих рад зі своїми фракціями", - сказав "регіонал" Олександр Єфремов.
А ось майбутні соратники НУ-НС з опозиції з БЮТ заявили - перенесення виборів зроблено з метою не допустити молоді політсили до влади. "Ті, хто проголосував за цю постанову, просто бояться місцевих виборів - це мета, також "відтерти" Яценюка, Гриценка та інших від місцевих виборів", - заявив "бютівець" Сергій Міщенко. Більш того, на думку Міщенка та його однопартійців, перенесення виборів до місцевих рад було протизаконним. Але Конституційний суд у цій справі був на боці правлячої коаліції і позов депутатів від БЮТ не задовольнив.
І тоді настав час інтриги: на яке число будуть перенесені місцеві вибори? Єдності в цьому питанні не було навіть у правлячої коаліції. Так, 10 березня "регіонал" Володимир Вечерко в ефірі одного з українських телеканалів сказав: "Не потрібно витрачати бюджетні кошти. У 2012 році будуть вибори до Верховної Ради, до міськрад, облрад, так роблять у всіх країнах. Ми ж демократи". 6 днів потому заступник глави Адміністрації президента Ганна Герман на брифінгу сказала журналістам, що глава держави хоче провести вибори в 2010 році. Не минуло й двох днів, як інший член ПР - Валерій Коновалюк уточнив дату виборів.
За його словами, вибори мали б відбутися 7 листопада 2010. "Ця дата свого часу пов'язувалася з Великою Жовтневою соціалістичною революцією, а на рівні місцевих рад сьогодні справді необхідно проводити революцію", - сказав Коновалюк, подаючи відповідний законопроект. У той же час, соратники "регіоналів" з партії теж стали наполягати на тому, щоб вибори провести в 2010 році.
"Я думаю, що правляча коаліція не підтримає проект Миколи Томенка про те, щоб місцеві вибори відбулися в 2011 році. Я думаю, такої підтримки не буде", - сказав 22 березня Олег Зарубінський. За словами Зарубінського, вибори мали б відбутися у 2010 році. Тим не менше, такі запевнення членів різних політсил правлячої коаліції не задовольнили опозицію. Два дні потому після заяви Зарубінського депутат-"нашоукраїнець" Анатолій Гриценко, який зараз посилено "готує" свою політичну партію, зазначив, що не виключає проведення виборів до місцевих рад у 2012 році. "Якщо діяти згідно з вимогами Конституції, то місцеві вибори можна планувати не раніше, ніж на грудень цього року.
Щоправда, сьогоднішні настрої в коаліції свідчать, що вибори можуть спробувати відкласти на більш пізній термін - на рік, а то й на два ", - сказав Гриценко. А 27 березня один з найбільш впливових "регіоналів" Борис Колесніков підтвердив побоювання Гриценка . "З погляду корисності для України, я б проводив місцеві та парламентські вибори в один день", - висловив свою позицію Колесніков. А 29 березня його соратник з партії Олександр Лавринович зазначив, що найрозумніше було б провести вибори восени 2010 року. " Відкладати надовго, сподіваюся, не будуть. Необхідно якомога швидше провести ці вибори, оскільки, згідно з Конституцією, у нас буде останній термін, після якого говорити про якусь легітимність місцевої влади буде неможливо ", - сказав міністр юстиції. Загалом, всі заплуталися. Але 17 березня крапку в суперечці про термін виборів поставив спікер українського парламенту, назвавши точну дату виборів. І цим самим Литвин дав новий привід для суперечок: чому саме 27 березня 2011?
Чому в 2011?
Володимир Литвин є одним з тих політиків, які не будуть говорити даремно. Тим паче, що його посада спікера українського парламенту дозволяє Литвину бути досить обізнаним у таких питаннях. Але навіть якщо й припустити, що глава Верховної Ради має рацію, то відразу виникає питання - чому "коаліціянти" відмовилися від своїх планів з 2010 чи 2012 року?
Відповідь проста: 2011 рік найбільш вигідний для проведення виборів для правлячої коаліції. Віктор Янукович наполягав на 2010 ще до підписання "харківського пакту" і низки інших договорів, які зіграли роль консолідуючого чинника для української опозиції. І хоча "Наша Україна" і БЮТ все ще порізно, вони від пасивного спостереження за діями Януковича та коаліції перейшли не тільки до критики, а й акцій протесту.
Був створений Народний комітет порятунку України, до складу якого увійшли різні опозиційні партії, часом дуже несхожі один на одну. Такий несподіваний для "регіоналів" шквал народного обурення примусив їх замислитися: а чи зможуть вони виграти місцеві вибори, призначені на 2010 рік? Адже до осені цього року не так вже і далеко, а ЧФ РФ та інші російсько-українські ініціативи продовжують розбурхувати українське суспільство.
Вибори восени 2010 р. підвищували шанси на розгромну поразку "регіоналів" у західних областях, в тому числі і в перспективних для себе - таких, як Волинь, наприклад. Незважаючи на поліпшення в українській економіці, ідеологічних питань західні виборці "регіоналам" не подарують.
З іншого боку, поєднання виборів в 2012 році може призвести до розпорошення ресурсів. Тут доведеться обирати між тим, що фінансувати - парламентські чи місцеві вибори. А цього "регіоналам" хочеться найменше. Тим більше, що в ПР задумали змінити виборчу систему для місцевих виборів. "Система виборів за закритими партійними списками не виправдала себе на місцевому рівні. Депутати місцевої ради - це представник своєї територіальної громади, а не солдати будь-якої політичної партії", - сказав український президент 12 травня.
Янукович виступає за повернення мажоритарної виборчої системи. І це зрозуміло. Депутата-мажоритарника при виборах до місцевих органів влади легше підтримати адмінресурсом ніж політичну партію. А це означає, що опозиції буде складніше пробитися до управління державою нехай і на такому рівні. Якщо б вибори до місцевих рад і парламенту проходили одночасно, довелося б окрему увагу приділяти "проштовхуванню" своїх "мажоритарників", і окремо виділяти час на боротьбу за мандати народних депутатів. Але питання не тільки в часі, а й у грошах.
Якщо ж вибори відбудуться в 2011 році, влада зможе забезпечити перемогу "своїм" депутатам, які в свою чергу будуть допомагати коаліції під час виборів 2012 року. Таким чином, "регіонали" з товаришами страхують себе двічі - забезпечують собі представництво на місцевому рівні завдяки тому, що зараз знаходяться при владі. А потім забезпечують пролонгацію владних повноважень у тому числі і завдяки вірним "мажоритарниками" на місцевому рівні.
Проблема місцевих виборів цікава ще й у зв'язку з політичним майбутнім Юлії Тимошенко. Зараз проти неї відновлено кримінальну справу. А це означає, що навіть якщо її не посадять, а дадуть, скажімо, умовний термін, на кар'єрі Тимошенко-політика можна буде ставити великий хрест - згідно з чинним законодавством, вона не зможе стати депутатом як органів місцевого самоврядування, так і Верховної ради. "Вони зроблять з неї опозиційну ікону, українського Нельсона Манделу", - сказав "нашоукраїнець" Кирило Куликов про Юлію Тимошенко. Але Манделу все-таки обрали президентом, а Тимошенко, якщо справа проти неї "успішно" завершиться, жодна з виборних посад загрожувати не буде.
Останнє слово за українським парламентом. Поки ж, згідно із соціологічними дослідженнями, більшість опитаних українців хоче виборів восени 2010 року. Влада ж продовжує вивчати ситуацію з тим, щоб обрати для себе найкращий час.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною