1757
Зовні все виглядає добре
— Казна та Політика
У квітні, після успішного розміщення єврооблігацій українськими компаніями, експерти заговорили про поліпшення кон'юнктури зовнішніх ринків запозичення для вітчизняних емітентів. До кінця року прогнозується різке збільшення обсягу кредитного валютного портфеля корпоративного сегмента економіки. Банкіри побоюються формування нової "кредитної бульбашки" і нової хвилі кризи.
Західний вектор
З кінця минулого року українські компанії знову почали залучати кошти за кордоном. Наприкінці минулого року корпорація Ferrexpo отримала синдикований кредит на суму $230 млн. У квітні цього року три українських емітента розмістили єврооблігації в цілому на $1,75 млрд: Укрексімбанк продав папери на $500 млн із прибутковістю 8,375% річних; 91% власників євробондів "Миронівського хлібопродукту "на суму $250 млн погодилися обміняти їх на нові папери під 10,25% річних; енергохолдинг DTEK розмістив єврооблігації на $500 млн під 9,5% річних. Днями, за даними ІК "Сократ", "Метінвест" розмістив випуск єврооблігацій обсягом $500 млн з купонною прибутковістю у 10,25%, з погашенням випуску 20 травня 2015.
До кінця року єврооблігації можуть розмістити ще три-чотири компанії, говорить аналітик BG Capital Віталій Ваврищук. "Про плани щодо виходу на IPO цього року заявили близько десяти компаній в першу чергу АПК, нафтогазової промисловості та енергетичного сектору. Рrivate placement, на нашу думку, зацікавить приблизно 15-20 невеликих компаній, переважно з сектору сільського господарства та харчової промисловості", - додає гендиректор ІК Concorde Capital Ігор Мазепа. До кінця року українські компанії, за оцінками ІК "Трійка Діалог Україна", мають намір залучити до $4 млрд.
За даними Нацбанку, негативне сальдо за операціями з кредитами та облігаціями у I кварталі 2010 року знизилося на 22%, до $ 1,2 млрд. При цьому вперше з початку кризи обсяг залучення короткочасних позик збільшився на $450 млн. Загальний обсяг запозичень корпоративних клієнтів станом на 1 квітня склав $73,1 млрд. У 2008 році корпоративний сектор залучив у вигляді кредитів і облігацій $25930 млн, а повернув $12490 млн, однак у минулому році було залучено $15,72 млрд, а повернуто $19,27 млрд.
Квітневі розміщення облігацій свідчать про відродження інтересу іноземних інвесторів до паперів українських емітентів. "Розміщення Укрексімбанку було проведено під рекордно низький відсоток. Що стосується ДПЕК, то при активних торговельних операціях на ринку торгується менше 10% розміщених паперів - інвестори вважають за краще їх тримати, демонструючи впевненість у перспективах і прогнозуючи зростання вартості в довгочасному періоді", - говорить аналітик ІК "Велес Капітал" Ліна Ольмезова.
Позитивно експерти оцінюють і розміщення "Метінвесту". "Те, що воно відбулося, може стати індикатором готовності ринків до нових розміщень українських емітентів, - говориться в повідомленні ІК" Сократ ".- Ключові параметри випуску аналогічні випуску ДПЕК, відмінності ж у купонній прибутковості виправдані, оскільки сектор ГМК більш волатильний, ніж енергетика , і більше схильний до циклічності ".
Нова мода на Україну
Директор інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital Максим Нефьодов пов'язує збільшення кількості і обсягу отриманих українськими підприємствами кредитів на зовнішніх ринках з надлишком грошей у світовій економіці і хорошим рівнем ліквідності.
На його думку, падіння ставок з основних інструментів призводить до того, що інвестори змушені шукати більш прибуткові варіанти, у тому числі і вкладати кошти в ринки, що розвиваються.
За даними ІК "Трійка Діалог Україна", однією з головних проблем, яка не дозволяла українським підприємствам у 2009 році залучати кредити, було погіршення кредитних рейтингів країни. На сьогодні, за даними компанії, ситуація кардинально змінилася через низку факторів: уряд досяг домовленостей щодо нових цін на газ, є практично стовідсоткова впевненість у відновлення співпраці з МВФ, принципово змінилася ситуація на зовнішніх боргових ринках. Крім того, національну валюту сьогодні очікує вже не девальвація, а зміцнення, у зв'язку з чим об'єктивно знижуються валютні ризики українських компаній. Це позначилось і в підвищення кредитних рейтингів провідними світовими агентствами, зазначає Максим Нефьодов.
Втім, Ігор Мазепа каже, що в цілому вимоги щодо отримання кредитів до українських компаній посилилися. "Якщо до кризи 2007 року отримати кредит або продати акції на біржі могла практично будь-яка компанія, що мала операційний прибуток, то тепер банки та інвестори дивляться лише на великі промислові корпорації", - говорить він. "З вересня 2008 року до листопада минулого року кредити взагалі неможливо було залучити. З кінця минулого року компаніям, які мають хорошу кредитну історію, прозору структуру власності, високі стандарти корпоративного управління та стійку бізнес-модель, простіше і дешевше отримати кредити на світовому ринку, ніж в Україні ", - говорять в ІК" Трійка Діалог Україна ". "У першу чергу західні банки звертають увагу на експортерів або на корпорації, які продають на внутрішньому ринку високоліквідну продукцію", - зазначає Ліна Ольмезова.
Експерти кажуть, що залучати інвестиції українські компанії зможуть навіть незважаючи на "грецький кризу".
"Зараз розміститися можна, хоча потрібно сплатити додаткову премію за ризик на 1,5-2%, - говорить директор дирекції ринків боргового капіталу російського банку "Траст" Володимир Куцєв .- Але спреди до кінця липня-початку серпня все одно будуть широкими в порівнянні з квітневими показниками ". А аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Микита Михайличенко говорить, що проблеми з держфінансами в Європі є структурними, і загострення ситуації може повторюватися досить часто.
Проте в цілому інтерес до кредитування великих українських промислових підприємств у європейців не зникне. "Всі вже звикли працювати в ситуації тимчасового погіршення кон'юнктури", - говорить Михайличенко.
Банкіри б'ють на сполох
Тим часом банкіри бачать загрозу у відкритті закордонних ринків капіталу для українських підприємств. "Знову ми починаємо йти з української банківської системи у валютну західну. Все відбувається, як до кризи - спочатку 'завантажуються' великі корпорації, за ними середні компанії, потім невеликі, - розповів член правління Промінвестбанку Владислав Кравець .- Ми на ті самі граблі вже не наступаємо, а настрибуємо ". Експерти пояснюють, що зі збільшенням притоку валюти в країну вона буде продаватися, а основним покупцем буде Нацбанк, який почне збільшувати свої резерви, проводячи гривневу емісію.
При цьому в часи політичної або економічної нестабільності валюта буде йти з країни, і чинити тиск на курс - так само, як це відбувалося з весни 2008 року. "Ми бачимо, що значна частина нашого фінансового сектора вже є надмірно доларизованою, - заявив голова правління" Райффайзен Банк Аваль "Володимир Лавренчук .- Залежність від іноземної валюти не тільки турбує, але й створює загрозу для існування самого сектора". Тому зараз банкіри створюють об'єднання, які лобіюють зростання гривневого кредитування, знижуючи валютизацію. Кредитувати українських емітентів у гривні хочуть і міжнародні фінансові інститути. "Ми готові інвестувати в національній валюті, використовуючи різні інструменти, і зараз обговорюємо ці питання з Нацбанком і Кабміном", - розповів старший радник Європейського банку реконструкції та розвитку Антон Усов.
Олег Гавриш, Руслан Чорний, Андрій Леденьов
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
