6306
Забирайте все
— Енергетика
30 квітня відбулася зустріч прем'єр-міністрів Росії та України. За підсумками переговорів Азарова і Путіна в експертів склалося враження, що українська влада "здає" всі активи держави Росії. Уряд поки нічого не коментує. Опозиція заявляє про можливе поглинання України Росією.
Газ і мирний атом
Після підписання "харківського пакту" ейфорія від успіху в Росії тривала не довго. При найближчому розгляді виявилось, що пролонгація базування ЧФ РФ в Криму це перемога ідеологічна, але не економічна. Віце-спікер Державної Думи РФ Володимир Жириновський, який до цього не виступав з критикою російської геополітики та зовнішньополітичних ініціатив тандему Путін-Медведєв, вимовив досить різку промову на засіданні Держдуми з ратифікації харківських угод. "Угода Росії не вигідно", - сказав Жириновський.
На його думку, продовження перебування флоту в Криму - занадто низька ціна за економічну допомогу Росії Україні. "Ми зараз на 10 років дамо їм найбільші гроші - бо ніхто нікому 40 мільярдів доларів не дає, нехай навіть на рік за 4 мільярди. 1 мільярд - не більше. Ніхто не оцінить наш такий великий подарунок ... Коли кажуть, що треба дорого заплатити за те, щоб ми мали якісь геополітичні інтереси, я згоден. Тільки дорого потрібно платити по-іншому. Україні є чим з нами розрахуватися.
Вона може передати нам в оренду Крим, передати в
власність підприємства", - сказав Жириновський. І справді: ЧФ РФ у Криму і витратний, і невигідний. Склад флоту, за діючими домовленостями, оновлювати не можна, а гроші за оренду бази, за обслуговування моряків, їх родин підуть в український бюджет. Розвиток інфраструктури, який було заплановано в російських містах - "замінниках" кримських місць базування ЧФ буде відкладено. Та й зарплати особовому складу Чорноморського флоту будуть виплачуватися на порядок вищі, ніж тим, хто несе службу в декількох десятках кілометрів - у Новоросійську.
Очевидно, в Росії це зрозуміли. І вирішили повернутися до старих-добрих варіантів компенсацій за низьку ціну на газ. Цього разу мова йшла про атомну енергетику і злиття монополістів у сфері енергоносіїв. А ще про кораблі і літаки. Атомна енергетика є однією з найбільш цікавих тем для російської сторони. Росіяни вже співпрацювали з Україною в сфері проектів для АЕС. Після того, як Україна визнала свою нездатність самостійно займатися проектуванням подібних об'єктів, Росія з радістю запропонувала свої послуги в цій сфері.
Тепер настав час зробити другий крок: підім'яти під себе не тільки проектування, але і всю атомну енергетику України. "Ми хочемо розширити цю співпрацю: будувати нові блоки Хмельницької АЕС, залучати українських партнерів до роботи в рамках масштабної програми розвитку російської атомної енергетики. Крім того, ми готові спільно виходити на ринки третіх країн", - заявив Путін 30 квітня.
Конкретизуючи параметри співпраці України і Росії в атомній енергетиці, російський прем'єр зазначив: "Багатообіцяючою є інтеграція наших ядерних комплексів. Йтись, на наш погляд, може про створення великого спільного холдингу, що об'єднує галузі атомного машинобудування, паливного циклу та атомної генерації".
Однак навряд чи варто сподіватися, що цей холдинг буде відігравати виключно економічну та наукову роль. Не менш вагомою буде і його політична мета. У тому випадку, якщо Україна "здасть" свою атомну енергетику, найболючіше це вдарить у наших сусідів-білорусів. Україна є експортером електроенергії в цю республіку. А в Олександра Лукашенка останнім часом дуже складні відносини із Росією. Він раз у раз критикує російську політику.
Однією з останніх його акцій була критика РФ за позицію в киргизстанському конфлікті. Судячи з усього, у колись близьких друзів, "товаришів із зброї" серйозно зіпсувалися відносини. Якщо Росія буде контролювати постачання електроенергії до Білорусі, вона зможе впливати на політику цієї країни. Усвідомлює цю небезпеку і білоруська влада. Прискореними темпами йде будівництво Островецької АЕС. Що цікаво, в цьому проекті бере участь і російська сторона. Проте білоруси вже не раз звинуватили росіян у затягуванні із фінансуванням. А тим часом над проектом збираються хмари. Литва офіційно засудила будівництво Островецької АЕС і закликає це зробити й інших членів ООН. Об'єднавши атомну енергетику Росії та України, РФ отримає сильний інструмент впливу на Білорусь. А там, може, і "возз'єднання трьох сестер" не за горами.
Проте якщо з атомною енергетикою і так все було зрозуміло, то справжній шок чекав спостерігачів від іншої ініціативи російської сторони. РФ вустами свого прем'єра запропонувала об'єднати НАК "Нафтогаз" і "Газпром". "Ми говорили про інтеграцію в атомній сфері. Теж саме можна зробити і в газовій сфері. Пропоную об'єднати "Газпром" і НАК "Нафтогаз", - сказав російський глава уряду за підсумками зустрічі зі своїм українським колегою.
Поки це тільки ідея. Більш детально сторони до неї повернуться після травневих свят. Пізніше свої варіанти угоди озвучив голова "Газпрому" Олексій Міллер. За його словами, російська компанія готова обміняти "свої активи" (які, Міллер не уточнював), на активи "Нафтогазу". Надалі Міллер був більш конкретний: Росії потрібні газосховища і ГТС. Таким чином, російська сторона фактично повернулася до "дочорноморських" вимог. Давні європейські "партнери" України, як виявилося, нічого не мають проти. "Європейська комісія взяла до уваги повідомлення преси. Перш за все, це - внутрішнє питання, до якого причетні два уряди.
Для нас, як для Європейського союзу, важливо, щоб Україна продовжила реформи з модернізації внутрішнього газового ринку з метою забезпечення його більшої прозорості", - сказали в Європейській комісії з енергетичних питань. ЄС продемонстрував, що йому українські проблеми не цікаві. Щоправда , Микола Азаров поквапився запевнити, що об'єднання "Нафтогазу" і "Газпрому" - це експромт Путіна, нічого подібного на їх спільній зустрічі не обговорювалося.
"Прем'єр-міністр України Микола Азаров заявляє, що під час переговорів ідея об'єднання НАК і ВАТ не обговорювалася і навіть не порушувалася. Цю ідею прем'єр-міністр Росії висловив експромтом, ну що ж, ми експромти будемо розглядати і вивчати конкретні пропозиції" , - сказав прес-секретар Азарова. Але, знаючи Путіна, складно припустити, що він робить щось просто так, з натхнення. А з огляду на поступливість української влади, їх угоду в усьому зі своїми російськими колегами, перспектива об'єднання "Газпрому" і "Нафтогазу" перестає бути примарною. Врятувати ситуацію може одне - металургійні магнати, які підтримували на виборах Віктора Януковича, можуть спробувати натиснути на нинішнього президента. Тільки чи вдасться це їм? Поки ж перспективи не тішать.
Золоті слова для опозиції
Крім Росії від "харківського пакту" і сочинських переговорів виграла ще й українська опозиція. Словесні баталії здатні здивувати навіть бувалих політичних гравців в Україні. "Для Януковича та Азарова є один принцип, вони готові ділитися з усім тим, що не встигли захопити їх олігархи", - так прем'єр-міністр опозиційного уряду Сергій Соболєв прокоментував азарівські ініціативи. "Мене вже нічого не дивує, я зрозумів, що це все повальний бізнес і коли воно не твоє, то дуже легко віддавати", - заявив Соболєв.
Лідер його партії висловилася ще жорсткіше. "Це не об'єднання зусиль, це не синергія, яка народить для України додаткові можливості. Це неефективний і неприпустимий шлях. Цей шлях можна назвати поглинанням Російською Федерацією наших енергетичних, промислових, транспортних можливостей ... Це поглинання буде відбуватися таким чином, що Україна буде завжди міноритарним акціонером і власником, який не буде впливати на будь-які події в управлінні нових монстрів ", - сказала Юлія Тимошенко. При цьому вона забула згадати, кому Україна зобов'язана кабальними газовими контрактами, що змусили новий уряд йти на поступки Росії.
Поки є час і хороші приводи, опозиція вирішила поборотися за владу. Тимошенко погрожує вивести людей на вулиці. Правлячі політсили відповідають, що застосують адекватний крок - виведуть на вулиці своїх соратників. Вже пролунали заяви про те, що влада України провокує "громадянське протистояння". Очевидно, і опозиція, і правлячі партії вирішили вкотре застосувати улюблений метод: "затушувати" цивільними протестами реальні проблеми. А поки українці чубляться один з одним, їх "північний сусід" продовжує діяти з вигодою для себе.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
