782
ВЕЗ: "огорожа" чи "оазис"?
— Казна та Політика
Для створення ефективних вільних економічних зон (ВЕЗ) уряду необхідно розробити комплексну стратегію їх розвитку і виробити якісний регуляторний режим. Інакше ВЕЗ перетворюються на банальний механізм для оптимізації податків і завдають економіці країни значного збитку, оскільки знижуються митні й податкові надходження до бюджету. Про це днями під час дебатів "Спеціальні економічні зони, необхідні для підвищення конкурентоспроможності України", організованих Фондом "Ефективне Управління" та компанією Intelligence Squared заявила директор Фонду Наталія Ізосімова.
"Як демонструє успішний досвід застосування ВЕЗ в Арабських Еміратах, Китаї, Японії та інших країнах, стратегія розвитку вільних економічних зон повинна включати чітке галузеве позиціювання кожної із зон, механізми залучення до ВЕЗ провідних міжнародних профільних компаній і масштабні інвестиції в інфраструктуру", - пояснила вона.
За словами Наталії Ізосімової, тема ВЕЗ викликає гостру дискусію, бо їх роль у світі, як і в Україні, неоднозначна. ВЕЗ можуть принести як благо, так і шкоду... Та чи варто відмовлятися від можливості економічних "експериментів" на певній території для подальшого впровадження в усій країні? Як продемонстрували дебати, на це запитання немає однозначної відповіді і в експертів, і тим більше в суспільства.
"Україна - це майбутнє виробничої Європи"
Так учасники дебатів, прибічники створення вільних економічних зон в Україні, зауважили, що СЕЗ - один із небагатьох способів залучити до країни інвестиції. "Враховуючи невідповідність інфраструктури рівню світового класу, а також відсутність угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною, розвиток спеціальних економічних зон є необхідною умовою для інвесторів в Україні, аби бути конкурентоспроможними на ринках Європи, Близького Сходу та Африки", - вважає генеральний директор компанії Jabil Russia & Jabil Ukraine Філіп Костемаль.
Він підкреслив, що головним призначенням ВЕЗ є виробництво продукції на експорт. Тому діяльність у жодному випадку не має бути пов’язана з торгівлею всередині країни. Ставлячи в приклад прихід Jabil у ВЕЗ Закарпаття, Костемаль зауважує, що Україна - це майбутнє виробничої Європи. "Тому ми вирішили підписати інвестиційний договір із ВЕЗ Закарпаття й інвестували (у будівництво заводу з виробництва електроніки) близько мільйонів, створили дві тисячі робочих місць. І нас у всьому цьому підтримували органи місцевої влади. Завдяки цьому ми зуміли швидко рости і показати добрі результати своєї роботи".
Тому, вважає генеральний директор компанії Jabil Russia & Jabil Ukraine, Україна, незважаючи на всі проблеми з інфраструктурою та земельним питанням, повинна покращувати інвестиційний клімат. І ВЕЗ у цьому процесі повинні грати важливу роль - для залучення найбільшого обсягу інвестицій.
Проте навіть маючи такі хороші показники Філіп Костемаль зізнався, що трохи сумнівається у розвитку компанії в Україні в майбутньому. "Для нас як інвесторів головне - це виконання державою умов договору, захист наших прав. І ми хочемо бути впевненими в цьому", - додав він.
Створення ВЕЗ - справа тонка, але важлива. Директор аналітичного центру Блакитної стрічки ПРООН/ЄС, з 1994 по 1999 рік - мер Варшави Марчін Свєнчицькі, говорячи на дебатах про практичну сторону створення ВЕЗ, порадив українській владі провести ретельний аналіз ефективності ВЕЗ у тому або іншому регіоні, перш ніж її створювати. "Існують ризики, що регіони інвестують в інфраструктуру, рекламу та свій розвиток, а активність з боку інвесторів і рівень зайнятості будуть незначними в порівнянні з їх витратами", - пояснив він.
Свєнчицькі також зауважив, що доцільно розглянути варіант передання права на створення та управління спеціальною економічною зоною приватним особам. "Поки що до України немає дуже великої довіри з боку іноземних інвесторів. Тому необхідно шукати додаткових інструментів для їх залучення в Україну. Адже це неправильно, коли 40% українського експорту залежить від одних металургів, - вважає він. - Потрібно диверсифікувати економіку, залучати до цього іноземних інвесторів. Але вони прийдуть лише тоді, коли тут будуть відповідні умови".
Директор аналітичного центру Блакитної стрічки ПРООН/ЄС нагадує, що стратегія ВЕЗ добре відома всьому світу. На сьогодні, за його словами, у світі існує три тисячі вільних економічних зон. І Китай, Ірландія, Польща показують приклади, яким Україна може лише позаздрити. Наприклад, як уже писав "День", перша вільна економічна зона в Китаї була створена в маленькому селі Шеньчжень 1979 року. А менш ніж через десять років Шеньчжень перетворилася на сучасне місто з населенням у два мільйони осіб!
В успішності вітчизняних ВЕЗ упевнений голова Донецької обласної державної адміністрації Анатолій Близнюк. За його даними, завдяки Донецькій ВЕЗ область отримала ,9 мільярда інвестицій і створила 24 тисячі нових робочих місць. "ВЕЗ допоможуть Україні вийти з кризи", - впевнений Близнюк.
Ні - дискримінації: умови ВЕЗ - усій країні
Противники створення ВЕЗ на території України під час дебатів одноголосно заявили, що в існуючих умовах ВЕЗ будуть неефективними.
Так на думку народного депутата Верховної Ради України, члена комітету ВР із питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Владислава Каськіва, доцільність функціонування вільних економічних зон може ефективно обговорюватися лише в контексті загальної економічної стратегії країни, визначення стратегічних пріоритетів та шляхів побудови конкурентоспроможної економічної системи, формування відкритої економіки, а також проведення бюджетної, податкової, митної, регуляторної реформ тощо. "Загальною стратегією уряду повинна стати економічна лібералізація всієї країни. Інакше кажучи, вся країна повинна стати спеціальною економічною зоною", - вважає народний депутат.
В свою чергу, старший партнер міжнародної компанії McKinsey&Company Аветік Чалабян заявив, що перед Україною стоїть надзавдання модернізації економіки, створення сучасної інфраструктури - як фізичної, так і адміністративної, освітньої, соціальної тощо, а ВЕЗ лише загальмують ці процеси.
"Скочування на уторовану доріжку надання податкових пільг дружнім бізнесам замість реальних зусиль з формування нової економіки, проведення масштабних економічних реформ вкотре законсервує існуючу ситуацію, призведе до більшої соціальної поляризації і в результаті до стагнації економіки. Виклик політикам - знайти сучасні вирішення сучасних проблем", - підкреслив він.
Крім того, вважає старший партнер McKinsey&Company, концентрація капіталу в окремих ВЕЗ призведе до того, що на іншій території країни не буде мотивів для реформ та інвестицій.
Аветік Чалабян також переконує, що інвестиції у ВЕЗ тимчасові. А якщо йти шляхом тимчасових рішень, розвивати країну буде важко, вважає він. "Чому інвестори йдуть у ВЕЗ? Бо не довіряють державі в цілому і прагнуть знайти якусь "огорожу", за якою можна захиститися. Але не треба захищатися від держави, потрібно її реформувати, а не створювати якісь острівці, захищені "огорожею", зазначає Чалабян.
До того ж, за словами екс-заступника міністра економіки України Віктора Пантелеєнка, вітчизняні ВЕЗ насправді не залучили великих іноземних інвестицій. Натомість вистачає порушень. "Міністерством економіки були проаналізовані типові порушення зобов’язань, які давали учасники інвестиційних проектів. Підкреслю - типові, тобто ті, які повторювалися неодноразово", - розповів Пантелеєнко.
Хочемо як краще, а робимо...
Поки експерти радять робити Україну "відкритішою" для інвесторів, події, що відбуваються, свідчать про зворотний процес. Як уже повідомлялося, зовсім нещодавно незначні податкові нюанси України відлякали від Львова американську корпорацію Hewlett-Packard (HP). Найбільший у світі виробник персональних комп’ютерів і принтерів у першому кварталі цього року відмовився від планів будівництва у Львові власного ресурсного центру в Центральній і Східній Європі та Центральній Азії через невирішені питання оподаткування. Про це Інтерфакс-Україна повідомив директор департаменту "Адміністрація мера міста" Львівської міськради Олег Березюк.
"Ми хотіли, аби до нас на ринок вийшла HP... З податковою інспекцією України працювали чотири місяці. Скільки листів, скільки поїздок. Потрібно було змінити одну позицію в оподаткуванні, абсолютно не принципову. Вони цього не зробили, і HP пішла до Єгипту. Це речі, що не впливають на кількість податків, а впливають на термін податків. Непринципові дрібниці, що не вимагали змін Бюджетного кодексу, податкового законодавства", - розповів він.
Хоча у випадку реалізації планів HP, підкреслив Березюк, йшлося про "великі гроші" - проект планувалося розвивати п’ять років.
Олексій Савицький
За матеріалами: День
Поділитися новиною
