1318
ПроФондація-2
— Казна та Політика
Оперативний приїзд у Київ чергової місії МВФ (попередній уряд називав датою початку майбутнього візиту 7 квітня ц.р.) спочатку вселяв оптимізм. Як і передбачалося, місіонери фонду досить швидко погодилися на обмежений дефіцит держбюджету-2010 на рівні 6% ВВП. Про що не забарилися одразу після перших зустрічей повідомити українські чиновники. Прохопившись, втім, що до переліку вимог МВФ входить іще й реалістичність бюджету, завершення рекапіталізації банків і зниження в Україні інфляції, яка поступається лише аргентинському аналогу.
Тут би радіти, от тільки українська сторона щось темнить стосовно конкретних кроків із збалансування своїх держфінансів, дефіцит яких поки що значно перевищує обговорений поріг. Стосовно майбутніх реформ наразі сиплються дуже загальні та нечіткі тези. Тим часом сумнівні кадрові призначення змушують сильно сумніватися в справжніх намірах влади. Особливо у фінансовому секторі.
Як уже неодноразово зазначалося, досвід співпраці з минулим урядом і президентом Ющенком добряче підірвав довіру МВФ до українського політикуму. З іншого боку, розпалювання осередків нестабільності в Європі (Греція, а останніми днями - і Португалія) змушує розпорядників фондів міжнародної фінансової допомоги бути більш поступливими з такими, як Київ, пацієнтами. І хоча Україна зараз уже не розглядається серед перших у черзі на реанімацію, загрози нових рецидивів виключати не можна: з урахуванням складності фіскальної кризи стан пацієнта залишається на межі критичного. Тож випустити з-під контролю ситуацію в Україні навряд чи входить у плани МВФ.
Безсумнівно, домовленість потрібна і Києву. І не лише через 6 млрд. дол. нового траншу, можливість отримання яких була застережена програмою stand-by, підписаною ще в листопаді 2008 року. Про необхідність відновлення співробітництва з МВФ дружно заявили як американські, так і європейські офіційні особи. Зокрема, поновлення переговорів із МВФ є умовою надання Євросоюзом додаткової фінансової допомоги Україні на загальну суму 610 млн. євро.
"Покладаємо великі надії на те, що ви досягнете порозуміння з місією МВФ на взаємовигідних параметрах", - таке висловлювання заступника міністра фінансів США Крістофера Старта під час його зустрічі з прем’єром Миколою Азаровим 23 березня процитувало управління із зв’язків зі ЗМІ секретаріату Кабміну.
Зі свого боку, український прем’єр заявив, що уряд розраховує на відновлення або прийняття нової програми співпраці з фондом, яка, як він наголосив, "нам потрібна передусім для того, щоб приступити до реалізації таких необхідних для України реформ". Але далі - жодного слова конкретики.
Тим часом віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко озвучив економічні цілі, які дещо різняться від вимог фонду. Зокрема, було сказано про те, що ціну на газ для населення піднімати не можна (одна з ключових умов МВФ, без яких, на їх думку, неможливо вирівняти плачевне фінансове становище НАК "Нафтогаз"), навіть якщо Київ буде змушений більше платити за російський газ. "За підрахунками Мінфіну, ми зможемо збалансувати бюджет, і не підвищуючи ціни на газ для населення", - запевнив віце-прем’єр журналістів.
Також він висловив надію, що мінімальна зарплата зросте цього року на 23%. Таке збільшення більш ніж удвічі випереджає показник прогнозованої інфляції, з якою МВФ наполегливо рекомендують співвідносити зростання зарплат і пенсій.
Наскільки збалансованими будуть в результаті держфінанси, ми навряд чи дізнаємося раніше від презентації нової версії бюджету на 2010 рік. І навряд чи його ключові параметри стануть відомі до від’їзду нинішньої місії МВФ до Вашингтона, який заплановано на 2 квітня. Тож чекати конкретних результатів від її нинішнього перебування в Києві не слід. Швидше за все, за прогнозами спостерігачів, нам доведеться чекати приїзду ще однієї місії десь у травні.
Непрямим свідченням того, що перші особи Української держави не надають першочергового значення зустрічам і переговорам із нинішньою місією МВФ, служить і те, що новий її глава - Танос Арвантіс, всупереч сформованій практиці, не був представлений ні президенту, ні прем’єр-міністру. Микола Азаров у день приїзду Арвантіса до Києва поїхав на переговори в Москву. Дуже симптоматично.
А от останні ключові призначення у фінансовому секторі було б надто м’яко називати "симптоматичними". Нюанси коаліційних домовленостей дозволяють впливати на високі посади особистостям, яких навіть з ду-у-же великою натяжкою складно назвати адекватними займаним посадам.
Залишимо без коментарів призначення на посаду голови Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку наближеного до Ріната Ахметова менеджера-енергетика Дмитра Тевелєва, який раніше обіймав посаду виконавчого директора ВАТ "Дніпроенерго". Як немає слів і з приводу приходу на посаду голови Держфінпослуг лідера Союзу лівих сил Василя Волги, який встиг прославитися цілою серією епатажних заяв. Все відношення цього персонажа до фінансів, якщо судити за його біографічною довідкою, закінчується отриманням колишнім військовим із дипломом інженера-механіка атомних енергетичних установок другого диплома - Міжрегіональної академії управління персоналом за фахом "банківська справа". Певне, щоб очолити регулятора ринку страхових компаній і кредитних спілок, сьогодні цього достатньо.
А от на процесах і призначеннях у сфері банківського регулювання дозволимо собі зупинитися докладніше.
Не надто тонкий розрахунок адміністрації Віктора Януковича, яка зберегла за Володимиром Стельмахом посаду голови Національного банку, уже приносить перші дивіденди. Залежному Стельмаху доводиться бути дедалі більш чуйним до побажань наближених до президента Януковича груп впливу. Насамперед Дмитра Фірташа і Валерія Хорошковського, які в останні тижні значно зміцнили свої позиції на фінансовому ринку.
Так, за відомостями "ДТ", Нацбанк ще на рік - до березня 2011-го - подовжив 7,5-мільярдне рефінансування банку "Надра", попри те, що Group DF так і не надала адекватної застави в забезпечення отриманих від регулятора коштів. У зв’язку з цим, як повідомило "ДТ" джерело в НБУ, питання про ліквідацію та рекапіталізацію банку на сьогодні не стоїть.
До нинішнього березня Фірташ через підконтрольні структури, схоже, скупив більшість боргів банку в клубу зовнішніх кредиторів із дисконтом до 70-75% від номіналу. Зараз, наприклад, євробонди "Надр", які потрібно погасити цього року, котируються за 28-33 центи за кожний долар номінальної вартості. В результаті поточна дохідність цих інструментів становить понад 160% річних. Для порівняння, аналогічні за термінами папери першокласних українських емітентів котируються нині з дохідністю в 25-26 разів нижчою (трохи більше 6% річних).
До речі, клуб кредиторів "розвалився" ще в січні, тому що тимчасова адміністрація банку "Надра" не фінансувала його збори й поточну діяльність.
Що ж до Валерія Хорошковського, який нині очолює Службу безпеки України, то його інтереси в Нацбанку сьогодні представляє Василь Случ, який очолював Укрсоцбанк після його придбання Валерієм Івановичем (із 1999-го по 2001-й). Останнє місце роботи Случа - заступник голови банку "Столиця" (із 2004-го і до введення в банк тимчасової адміністрації в липні 2009-го). Після того, як керівництво НБУ прийняло рішення реформувати Генеральний департамент банківського нагляду в Службу банківського нагляду, Василь Случ став начальником управління виїзного нагляду (замість Світлани Фабер, яка перейшла на посаду начальника управління безвиїзного нагляду). На зміні (а точніше - на зміні назви) структури реформи в банківському регуляторі й закінчилися.
Загалом навіть дивно, як часто ключові посади в банківському нагляді НБУ обіймають люди, які не надто відзначилися в управлінні реальним банківським бізнесом. Головний скандал минулого тижня в банківській системі - опублікована низкою ділових ЗМІ інформація, що в наглядовій службі плануються ще два дуже сумнівні призначення.
Одне - відверто лобістське. Перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов нібито просуває на місце першого заступника начальника Служби банківського нагляду свого давнього друга з Промінвестбанку Віктора Мироненка, якого банкіри характеризують, як "жадібного, але старанного працівника".
Друге призначення - відверто "сіре": ще одним заступником начальника служби намагається стати Денис Горбуненко, який свого часу так вдало покерував "Родовід Банком", що держава була змушена рятувати установу шляхом рекапіталізації за рахунок бюджету. Торік "Родовід" зафіксував збитки у 4,2 млрд. грн., з яких 3,5 млрд. припадає на формування резервів за кредитними операціями. Таким чином, проблемні необслуговувані позики вже навіть офіційно досягають 70% кредитного портфеля банку. А скільки ще може бути "сюрпризів"?
Банк уже став найбільшим реципієнтом казенних внесків у його статутний капітал - на ці потреби витрачено 8,4 млрд. грн. за рахунок взятих на баланс держави боргових зобов’язань. Але згідно з даними, які просочуються у ЗМІ, зараз на поточному рахунку в "Родоводі" залишилося всього кілька десятків мільйонів гривень. Тож установа досі стоїть перед необхідністю нарощувати капітал за рахунок облігацій. За інформацією з різних джерел, нові потреби в збільшенні капіталу банку його тимчасовий адміністратор Сергій Щербина оцінює у своїх зверненнях до Кабміну то в 7,5 млрд., то в 12 млрд. грн.
Щось надто дорого обходиться платникам податків діяльність Горбуненка, який і після входження в "Родовід" держави не втратив впливу на установу, невідступною тінню стоячи поруч із Щербиною. Особливо пам’ятна його присутність на трибуні під час зустрічі наприкінці липня минулого року тодішнього прем’єра Юлії Тимошенко з вкладниками банку в Міжнародному виставковому центрі.
Банкіри, у відповідь на прохання прокоментувати можливе призначення Дениса Горбуненка, розгублено знизують плечима. На їх спільну думку, якщо в керівництві наглядових органів НБУ дійсно опиниться людина, яка призвела очолюваний нею банк до фактичного банкрутства, це розцінюватиметься не інакше, як відвертий виклик банківському співтовариству і профанація будь-яких етичних, професійних і репутаційних норм.
В ЗМІ вже неодноразово потрапляла скандальна інформація про діяльність у банку "Родовід" тимчасової адміністрації. Дуже серйозні побоювання викликав у лютому ц.р. ланцюг дуже нелогічних, на перший погляд, дій стосовно "Родоводу" колишнього в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського. Так, із 10 по 12 лютого 2010 року Уманський надіслав до установи відразу три дуже цікаві листи, які то забороняли, то дозволяли установі операційну діяльність. Примітно, що в ті дні мовчав телефон тимчасового адміністратора банку Сергія Щербини, який дуже рідко відмовляє собі в задоволенні засвітитися в публічній площині. Зате на повну працювало факсиміле тимчасового адміністратора, яким можна було запросто легалізувати будь-яке платіжне доручення.
За даними "ДТ", спонукальним мотивом нелогічних дій Уманського була інформація, що попечителі банку готові виконати низку дуже сумнівних операцій.
Минулого тижня - новий скандал. Як заявив на прес-конференції керівник ГоловКРУ Петро Андрєєв, у "Родовід Банку" була зафіксована спроба знищити документи, пов’язані з його рекапіталізацією. Андрєєв також непрямо підтвердив факт проведення 24 березня виїмки документації в центральному офісі установи: "Це СБУ реалізовувала свою оперативну інформацію. Там почали знищувати документи, пов’язані з придбанням цього банку, тобто з переходом його в державну власність".
Того ж дня, як свідчать поінформовані джерела в Нацбанку, Володимира Стельмаха відвідав представник Служби безпеки, який порекомендував не брати на роботу Горбуненка, бо в цьому разі "можуть з’явитися кримінальні справи". В результаті ймовірність одіозного призначення начебто різко знизилася.
Та легше від цього не стає. Адже подібні приклади дуже яскраво демонструють, які звичаї зараз панують в українських верхах. І ви кажете "реформи"?
Юрій Сколотяний
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
