2269
"Ъ": Затишно-валютний курс
— Валюта
В останні місяці спостерігається низька волатильність обмінного курсу гривні в межах 8 грн/$. Причому відносну курсову стабільність не порушили навіть президентські вибори. Закінчення періоду політичних баталій і поліпшення економічної ситуації дають фінансистам підстави розглядати можливий сценарій зміцнення національної валюти. Проте факторами ризику для стабільності курсу, як і раніше, є чекання високого рівня дефіциту держбюджету і значний обсяг виплат з зовнішніх корпоративних боргів.
Зміна влади в Україні загострила дискусію про майбутнє гривні. "Багато хто вважав, що кандидат в президенти Юлія Тимошенко підтримувала імпортно-орієнтований бізнес, а тому зацікавлена в зміцненні гривні, а кандидат Віктор Янукович - навпаки, у зростанні експорту і ослабленні національної валюти", - відзначив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Тим більше що зміна глави держави відкриває можливості для ротації керівництва Нацбанку, а значить, наступник Володимира Стельмаха буде уважніший до побажань нового господаря будинку на Банковій.
Втім, перші кроки нової влади не дозволяють зробити висновок про підтримку українського експорту шляхом ослаблення національної валюти. "Якщо з оцінкою зацікавленості Юлії Тимошенко в різкому зміцненні гривні і можна погодитися, то заяви про штучне ослаблення гривні при Вікторі Януковичі ніяк не відповідають дійсності. Провідні компанії-експортери вже комфортно себе відчувають при нинішньому курсі, планують свої стратегії, спираючись на нього, а тому не виявляють бажання ослабити гривню", - відзначає Устенко.
Фактор підтримки
Деякі експерти вважають вірогіднішою середньочасну стратегію плавного зміцнення української валюти. "Ослаблення гривні не буде. Всі звикли дивитися виключно на інтереси експортерів. Адже є ще й інші сектори, наприклад банківський, де вигіднішим є стабільний курс гривні, а в ідеалі - і невелика ревальвація. Вона дозволила б не лише зняти загрозу зростання інфляції, але і знизити банківські ставки, що збільшить обсяги кредитування", - підкреслив керуючий директор ІК Dragon Capital Томаш Фіала. У зв'язку з цим Фіала прогнозує до кінця року поступове зміцнення гривні до рівня 7,5 грн/$. "В будь-якому випадку значних курсових стрибків не очікується, і курс коливатиметься в межах 7,5-8 грн/$", - уточнює він.
З такою оцінкою в цілому згоден директор казначейства "Райффайзен Банк Аваль" Володимир Кравченко: "Гривня сильніше за інші валюти девальвувала торік, а тому, якщо не буде нових потрясінь, в поточному році варто чекати її плавного відновлення. Тим більше що причин для подальших коливань поки не видно: у країні є новий президент, змінився уряд, політична стабілізація вже відмічена підвищенням суверенного рейтингу".
Нагадаємо, наступного дня після формування нового українського уряду міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor`s (S&P) підвищило суверенний кредитний рейтинг України із зобов'язань в іноземній валюті з CCC+/С до B-/C, а суверенний кредитний рейтинг із зобов'язань в національній валюті з В-/С до В/В, при цьому зберігши позитивний прогноз з рейтингу. Агентство Fitch доки лише підняло прогноз рейтингу з "негативного" до "стабільного".
Ще одним важливим фактором зниження курсового навантаження на гривню є незначний рівень платежів з зовнішніх зобов'язань країни. При обсязі золотовалютних резервів в $24,5 млрд, виплати із зовнішніх боргів до кінця року не перевищують $2,8 млрд, включаючи $1,7 млрд з прямих зобов'язань України, з врахуванням відсотків, і близько $0,9 млрд з позик, гарантованих державою. "До того ж основну частину виплат із зовнішніх зобов'язань треба здійснити ближче до кінця року, після остаточної стабілізації політичної ситуації і очікуваного відновлення співпраці з МВФ", - відзначає Томаш Фіала.
І нарешті, обнадійливим чинником є поступове поліпшення сальдо зовнішньої торгівлі, а також сальдо платіжного балансу. "В II півріччі поліпшення сальдо поточних операцій і розмороження фінансового ринку дозволять гривні зміцнитися", - вважає начальник відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банк Україна Олександр Печеріцин. "Політична стабілізація, а також зростання рейтингів країни - достатній сигнал для інвесторів, щоб повернутися до вкладень в Україну. Крім того, в зовнішній торгівлі спостерігається тенденція зростання українського експорту. Все це має забезпечити достатній приплив валюти в країну", - підкреслює Кравченко.
Окрім поступового зменшення дефіциту поточного рахунку, на динаміці курсу гривні позитивно позначається і зниження чистих обсягів покупки валюти населенням. "Ймовірно, в період кризи, коли курс долара зростав дуже швидко, а довіра до банківської системи була підірвана, вкладення у валюту здавалися населенню найпростішим способом збереження капіталу. Проте зараз, коли курс гривні стабільний впродовж майже шести місяців, попит на валюту з боку населення поступово знижується. В той же час в лютому вперше за тривалий час був відмічений 3-відсотковий приплив депозитів у національній валюті", - пояснює аналітик ІК "Ренесанс Капітал Україна" Анастасія Головач, яка прогнозує зміцнення національної валюти до кінця року до 7,5 грн/$.
Передсвітанковий синдром
В той же час, експерти визнають, що найближчими місяцями, як мінімум до відновлення співпраці з МВФ, фінансова ситуація залишиться нестабільною. Зокрема, агентство S&P попереджає про погрози державним фінансам в квітні, коли Мінфіну треба погасити три випуски облігацій внутрішньої держпозики на суму 3,7 млрд грн. У S&P побоюються, що виплата співпаде з посиленням тінізації економіки і скороченням податкової бази, що в результаті призведе до прагнення Кабміну вирішити фінансові проблеми за рахунок емісії. Аналогічна загроза існує і стосовно соціальних зобов'язань, упевнений екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. "Ризики девальвації 2001 року відрізняються від торішніх чинників. Зараз вони пов'язані виключно з дефіцитом бюджету. Ми не можемо покрити дефіцит за рахунок зовнішніх позик, поки йому не дають у борг. І у зв'язку з цим існує ризик, що до проблеми фінансування бюджету буде підключений Нацбанк", - відзначає Пинзеник.
Емісійна загроза посилюється обіцянками нового уряду закласти в проект держбюджету торішнє підвищення соціальних стандартів, що де-факто так і не набрало чинності. Втім, старший науковий співробітник Київської школи економіки Михайло Сальников вважає, що уряд має можливість компенсувати це зростання, скоротивши інші соціальні витрати: "Зараз ситуація не вимагає від уряду загравання з електоратом. Тому можна чекати, що буде реалізована лише частина соціальних обіцянок, яка негайно буде компенсована скороченням інших соціальних статей. В результаті це не призведе до зростання бюджетного дефіциту і емісії".
МВФ-індикатор
В ситуації, що склалася, фактором, здатним остаточно прояснити перспективи курсу гривні, є відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. За оцінкою віце-прем'єра Сергія Тігіпка, дефіцит держбюджету складе не менше 35 млрд грн. (уряд Юлії Тимошенко закладав у проект держбюджету дефіцит 46,7 млрд грн.), і єдиним способом його покриття є спрямування на покриття бюджетного дефіциту $6 млрд з позики МВФ.
Крім того, відновлення програми stand-by важливе для успішної реструктуризації корпоративних боргів. "За нашими підрахунками, в 2010 році українські компанії повинні виплатити кредити на суму близько $15 млрд. Це може завдати серйозного удару стабільності фінансової системи. Для виходу з ситуації необхідно добитися реструктуризації цього боргу на рівні минулого року - в межах 70-80%. Проте кредитори погодяться на реструктуризацію, лише бачачи стабільність фінансової системи країни, і в першу чергу за умови відновлення співпраці з МВФ", - упевнений Олег Устенко.
Приплив валюти у вигляді кредитів МВФ також вирішить проблему оплати закупівель природного газу. Позитивом в такій ситуації є традиційне для весни зниження закупівель палива. "Обсяги закупівель газу знижуються, і цей фактор вже не матиме такого впливу на валютний курс, як це було в кінці минулого року", - визнає Томаш Фіала. Якщо за спожитий в січні цього року природний газ Україна заплатила "Газпрому" $780 млн, то за спожитий в лютому - $600 млн. Втім, починаючи з II кварталу вартість закупівлі природного газу зміниться, а значить, можливе збільшення відрахувань з нього.
Біг на місці
На сьогодні стабільність курсу гривні підтримується валютними інтервенціями Національного банку. "Зараз Нацбанк присікає будь-яке надлишкове зростання попиту або пропозиції на валюту. Проте незрозуміло, наскільки довго протримуватиметься така політика НБУ, а тому в I півріччі ми чекаємо високої волатильності гривні", - уточнює Печеріцин. "Нас часто критикують за валютні інтервенції, проте варто пам'ятати: є час збирати, а є час і розкидати каміння. Ми не прагнемо утримати гривню на рівні 8 грн/$, хоча нас часто в цьому звинувачують. У нас плаваючий курс, але ми прагнемо уникнути його різких коливань. Такі коливання, як у бік зміцнення, так і у бік ослаблення, невигідні для економіки", - пояснив керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький.
Чиновник вважає, що основним фактором нинішньої курсової стабілізації є висока ставка, пропонована Мінфіном з облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). "Банкам цікаво купувати ці папери, а не грати на курсовій різниці. Крім того, високі ставки ОВДП залучають в країну іноземців. Але потрібно пам'ятати, що іноземні інвестори, як кавалери: вони довго залицяються, але швидко відчалюють", - пояснює він. Тому Литвицький чекає, що після зниження Мінфіном ставок з ОВДП тиск на гривню підсилиться.
Втім, більшість фінансистів упевнена в компенсації позитивних і негативних чинників, що впливають на курс, і не чекають його зміни. "Стабілізація економіки дає підстави говорити про стабілізацію курсу гривні. Зміцнення курсу завдасть удару економіці, який нічим не компенсується", - пояснив заступник голови правління "Дочірнього банку Сбербанку Росії" Дмитро Золотько. Ще одним аргументом на користь стабільного курсу гривні банкіри називають негативне сальдо валютного навантаження, що утворюється в НБУ з врахуванням продажу валюти НАК "Нафтогаз України".
Валерій Геєць, директор Інституту економіки і прогнозування НАН України
- Чи можна чекати в поточному році стабілізації курсу гривні?
- На жаль, не всі процеси, що впливають на курс гривні, відбуваються в Україні. Є ще і чинник глобального середовища. Воно може змінюватися таким чином, що знов почнуть зростати інвестиції в економіку, покращають показники рахунку капітальних операцій, відповідно з'явиться тенденція на зміцнення гривні. Якщо ж цього не станеться, Україна, навпаки, буде змушена все більше повертати зовнішніх позик, не станеться масової реструктуризації боргів, і у результаті продовжиться ослаблення гривні. Також дуже багато що залежить від того, коли відновиться підтримка з боку міжнародних фінансових організацій. Тобто в нинішньому році можна чекати як ослаблення, так і зміцнення гривні.
- Які чинники є ключовими при розгляді можливих сценаріїв динаміки курсу національної валюти?
- Серед найбільш важливих завдань, які необхідно вирішити: проблема реструктуризації зовнішніх боргів, збільшення припливу іноземних інвестицій, відновлення довіри до банківського сектора і зростання банківських депозитів. Також необхідно вирішити проблему внутрішніх цін, при цьому зберігши конкурентоспроможність української продукції.
- Як на вирішення цих завдань вплине поліпшення суверенного рейтингу України міжнародними агентствами?
- Поліпшення рейтингу - поки реакція на політичні процеси, які останнім часом сталися в країні. Проте надалі все залежатиме від тих факторів, які я перерахував.
- Якщо говорити про збереження конкурентоспроможності української продукції, чи може влада допомогти експортерам, провівши девальвацію?
- В першу чергу я хотів би побачити бюджет. Поки ми не побачимо запланований в цьому документі розмір дефіциту, а також шляхи наповнення бюджету, на це питання відповісти неможливо.
- Назвіть реалістичні шляхи погашення бюджетного дефіциту, окрім траншів МВФ?
- Існує достатньо внутрішніх джерел, які з'являються з детінізацією економіки, перерозподілом бюджетних витрат, збільшенням ефективності соціальних витрат. Тому я не став би говорити, що позики МВФ є єдиним порятунком.
- Які ще фактори можуть впливати на стабільність гривні? Наприклад, як може позначитися на курсі відмова від практики закупівель валюти для НАК "Нафтогаз України" безпосередньо в НБУ?
- Як тільки буде вирішено питання підвищення внутрішніх цін на газ, ця проблема вже не здаватиметься такою гострою, як зараз.
- А як може змінитися курс, якщо уряд активно приступить до реалізації передвиборних обіцянок Віктора Януковича?
- Обіцянки - це добре, але спочатку потрібно поглянути, як вони виконуватимуться. Незрозуміло, чи будуть всі ці зобов'язання включені до нового бюджету, як планується проводити індексацію працівникам бюджетної сфери. Тут дуже багато нюансів, що безпосередньо впливають у тому числі й на динаміку курсу. Потрібно спочатку побачити бюджет.
- То хіба зростання соціальних зобов'язань не призведе до емісії?
- Ви говорите про загрозу бюджетних витрат, адже є не менша загроза - наступна реструктуризація комерційних боргів. І велике питання - як ця проблема буде вирішена. Крім того, як в цьому братиме участь держава.
- Ви вважаєте, що це бомба під стабільність економіки?
- Так, але необов'язково бомба повинна вибухнути.
- Чи можна говорити, що ослаблення гривні вже досягло межі і поліпшення зовнішньої кон'юнктури призведе до ревальвації?
- Зовсім не обов'язково, адже ситуація постійно міняється. Виходячи із зовнішньоекономічної і курсової динаміки, говорити про деяку однозначність не доводиться.
- Чи можна чекати, що валютні коливання вже не будуть такими різкими, як це було рік тому?
- Все залежить від того, як буде проходити реструктуризація. Якщо вона завершиться успішно, різких коливань не буде.
- Основна частина реструктуризації боргів має відбутися в середині року. Виходить, курс стабілізується в II півріччі?
- Так, якщо зовнішньоекономічна кон'юнктура, як очікується, буде сприятливою і, крім того, ми уникнемо прискорення внутрішньої інфляції.
- Яким чином споживча інфляція вплине на курс?
- Зростання внутрішніх цін при стабільній гривні призведе до зростання ефективності імпорту, і в результаті ми отримаємо погіршення сальдо зовнішньої торгівлі.
- Яким за підсумками року може виявитися сальдо торгівельного балансу і поточного рахунку платіжного балансу?
- Торгівельний баланс буде помірно негативним, або, можливо, що ми навіть вийдемо в нуль. А з платіжного балансу все одно буде хоч невеликий, але відтік, який покриється валютними резервами.
Наталія Новикова, економіст Ситібанку з Росії та інших країн СНД
- Чи призведе стабілізація української економіки до зміцнення гривні?
- Курс гривні в першу чергу визначатиметься збалансованістю платіжного балансу. В разі відновлення співпраці України з МВФ можна чекати, що платіжний баланс буде практично нульовим. У такій ситуації основний тиск на курс гривні чинитиме населення. Якщо ми побачимо істотний розворот настроїв громадян у бік продажу готівкової валюти, то на гривню буде тиск у бік зміцнення. Але ми передбачаємо, що в такій ситуації Нацбанк викуплятиме значну частину валюти і до кінця року курс гривні залишиться на нинішньому рівні - в межах 8 грн/$.
- Чи можна чекати, що курс гривні вже не буде таким волатильним, як торік?
- Для коливань є дві причини: сезонна волатильність і невизначеність щодо виплат зовнішнього боргу приватними компаніями. Нам складно прогнозувати піки виплат, тому що Нацбанк не публікує даних про них. У такі миті ми бачитимемо істотний відтік із зовнішніх платежів, але передбачити їх складно.
- Наскільки критичні для курсової стабільності виплати із внутрішніх і зовнішніх держзобов'язань?
- Принципово критичні. Як мінімум, вони впливають на бажання іноземних інвесторів залишатися і працювати на українському ринку. З цим також пов'язана можливість реструктуризації приватного боргу. Зараз обсяг виплат очікується на рівні $30 млрд, з яких $19 млрд, - короткочасні борги. У такій ситуації, чим гірше поводиться уряд, тим менше шансів у приватного сектора добитися реструктуризації.
- Піки виплат з ОВДП мають відбутися в квітні-травні, з зовнішніх боргів - в грудні. Це основна зона ризику для курсу?
- Обидва ці періоди можуть бути зоною ризику. У квітні можливий розрив між бажанням інвесторів купувати держпапери і сумою, яку необхідно покрити. Якщо цей розрив покриватиметься за рахунок монетизації, цілком можливий девальваційний вплив. Проте поки цей ризик ми оцінюємо як невисокий. Що стосується виплат в кінці року, то, якщо ми побачимо відновлення співпраці з МВФ і зміни у фіскальній політиці, то прихід грошей з євробондів буде достатнім для покриття розриву.
- Про які фіскальні зміни ви говорите?
- По-перше, рівень витрат держбюджету має відповідати вірогідному рівню доходів. При 3-відсотковому зростанні економіки можна чекати, що обсяг податкових надходжень цього року складе 230 млрд грн. І на цій базі необхідно будувати всі бюджетні розрахунки. Друге - зниження тиску на бюджет, який створює НАК "Нафтогаз України". Тобто ми говоримо про індексацію тарифів. І по-третє, це рішення щодо реформи пенсійної системи. Така реформа навряд чи принесе якусь надбавку в поточному році, проте в середньочасній перспективі вона дозволить збалансувати бюджет. Все це ті реформи, про які говорять як МВФ, так і Світовий банк.
- Волатільність гривні в II кварталі буде такою, як торік?
- Ні. Складно сказати в цифрах, але зміцнення до рівня 7,5 грн/$1 ми не чекаємо.
- Який обсяг витрат держбюджету буде критичним для курсової стабільності?
- Наші розрахунки показують, що, навіть якщо закладені надходження від приватизації складуть 8 млрд грн. і будуть отримані кредити МВФ, Україні доведеться зберегти обсяг бюджетних витрат на рівні минулого року, а значить, відмовитися від перегляду соціальних виплат.
- Наскільки нинішня динаміка гривні співвідноситься з коливаннями курсу валют інших країн СНД?
- Динаміка курсу валют в більшості країн СНД ідентична. Якщо детальніше розглянути Казахстан і Росію, то в цих країнах існує тиск у бік зміцнення національних валют. Інша справа, що в цих країнах стабільніша політична ситуація і такий тиск помітніший. В Україні фінансові ризики вищі, тому тиск у бік зміцнення гривні буде меншим.
- Чи можна чекати зміцнення гривні наступного року, коли має початися реальне зростання економіки?
- Так, вірогідність зміцнення гривні в 2011 році досить висока. Тим більше що тоді не буде значних зовнішніх виплат за державними боргами. Проте основною проблемою залишається те, як українські компанії зуміють реструктуризувати свої борги. У 2011-2012 роках станеться посилення кредитного тиску на приватний сектор. Тому дуже багато залежатиме від нинішньої реструктуризації.
Юрій Панченко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
