Корпоративне кредитування: хто отримає гроші — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Корпоративне кредитування: хто отримає гроші

Валюта
1586
Знову в мінусі, знову зі збитками, знову негативні прогнози. Березневі результати діяльності українських банків так і не виправдали надій всіх без винятку учасників ринку на настання кредитного ренесансу. Власне, ситуація в українській економіці близька до стану в природі - весна все ніяк не приходить.
Практично півтора мільярда гривень збитків за перші два місяці роботи українських банків. І якщо раніше винною у всіх проблемах вважалася резервна складова балансів, то сьогодні банкіри і аналітики все частіше визнають, що справжня причина негативних результатів лежить у площині неактивного або повної відсутності кредитування. Як не дивно, щоб зрозуміти це, знадобився практично рік. Проте навіть таке прозріння занадто повільно діє на прискорення кредитної діяльності фінансових установ. Так, за даними НБУ, за перші два місяці 2010-го загальний обсяг доходів українських банків знизився на 15,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Витрати зменшились на 16,5%.
Глава аналітичного відділу ІК "Сінком Капітал" Володимир Дінул вважає, що причинами такого падіння є низький рівень кредитування і високі витрати на формування резервів під непрацюючі кредити. "Причини ситуації, що склалася, лежать на поверхні. Банківська система вже майже півтора роки - з жовтня 2008-го - видає дуже мало кредитів. Відповідно, не отримує і нових прибутків", - говорить експерт.
У банкірів своя правда, і більшість з них не втомлюється повторювати, що на шляху до активного кредитування надто багато перешкод. Наприклад, перший заступник голови правління банку "Кредит Дніпро" Костянтин Рижов основними проблемами корпоративного кредитування називає слабку прогнозованість розвитку української економіки і високу вартість кредитів. "В цілому банки готові кредитувати бізнес, але за умови розділенян можливих ризиків з державою через відсутність довгочасних ресурсів. Як правило, підприємства мають потребу в кредитах терміном від двох до п'яти років, під які у них відсутня ліквідне забезпечення", - зазначає експерт.
За його словами, висока вартість кредитних ресурсів не дозволяє гравцям ринку розраховувати на розвиток за рахунок використання кредитних ресурсів. "У таких умовах ми або розглядаємо проекти з високим рівнем профіти, або вишукуємо можливість запропонувати клієнтові адекватну відсоткову ставку за рахунок власної маржі. У кінцевому підсумку це себе виправдовує, оскільки клієнт, заробляючи прибуток, стає більш активним споживачем інших послуг банку", - говорить Костянтин Рижов.
Начальник управління корпоративного фінансування Першого українського міжнародного банку Сергій Ануфрієнко окреслив ще одну важливу проблему - це відсутність чіткої післякризової кредитної політики. "У багатьох українських банків поки що немає відповіді на запитання, кого і на яких умовах кредитувати", - говорить банкір.
Однак, навіть незважаючи на полеміку між банками та державою, проблемними позиками і великими резервами, вже сьогодні чітко виділяються ті сфери економіки, які банкіри все-таки готові взяти під свою опіку і забезпечити фінансуванням. "Інвестгазета" з'ясувала, які галузі сьогодні входять до числа лідерів для банків і кому з представників бізнесу навряд чи вдасться залучити банківські ресурси в цьому році.
Кредитні переможці
Лідером опитування серед банкірів стала харчова промисловість. Її банки готові кредитувати незалежно від кризи, політичної ситуації в країні і пори року.
Криза кризою, а їсти хочеться завжди, жартують фінансисти. "Для кредитування цікаві бізнеси, які не втратили здатність генерувати постійний грошовий потік", - зазначає член наглядової ради ЕРДЕ Банку Андрій Микитенко, говорячи про харчову промисловість як про одну з пріоритетних галузей. У VAB Банку до таких секторів відносять також фармацевтику. Заступник голови правління з корпоративного бізнесу VAB Банку Хайм Капельник зазначає, що люди споживають ліки аналогічно до харчової промисловості, причому на лікарських препаратах населення заощаджує куди менше, ніж на продуктах харчування.
Серед фаворитів традиційно сільське господарство. Цьому, за словами Сергія Ануфрієнка, сприяє стабільна ситуація в аграрному секторі завдяки високому врожаю минулого року і постійним надходженням виручки від реалізованої продукції, що обумовлено стійким попитом на сільгосппродукцію на світовому ринку. "Безумовно, є певні ризики, пов'язані зі змінами щорічних обсягів глобального врожаю. Але в будь-якому випадку сільгоспвиробники залишаться кредитоспроможними", - упевнений Костянтин Рижов. Щоправда, в більшості банків все ж таки зазначають, що кредитуванню підлягають в більшій мірі переробні бізнеси ніж компанії, що займаються вирощуванням тварин та переробкою м'яса.
Монопольне становище і висока додана вартість забезпечують стійкий інтерес банкірів до підприємств енергетичного комплексу. "Діяльність енергетичних підприємств стратегічно важлива для держави і, відповідно, дозволяє розраховувати на державну підтримку", - пояснює привабливість цього напрямку директор департаменту рейтингових досліджень агентства "Кредит-Рейтинг" Ольга Шубіна. Крім того, додає Сергій Ануфрієнко, діяльність підприємств цього сектора досить приваблива в інвестиційному плані і є стратегічною не тільки для України, але і для інших країн. До стратегічних напрямків банкіри також віднесли гірничо-металургійний комплекс, машинобудування вибірково і легку промисловість, більшість експортоорієнтованих галузей.
"Пріоритетними у цьому році для нас будуть ті галузі, які швидше за все, відновляться", - зазначає перший заступник голови правління ВТБ Банку Віталій Фішер. На думку члена координаційної ради Українського кредитно-банківської спілки Наталі Зубрицької, до цього списку також потрібно додати компанії з будівництва та обслуговування шляхів сполучення (автомобільних, залізничних і т.ін.), а також будівництва та обслуговування аеропортів і морських портів. "Україна розташована в самому центі Європи, і це те, на що потрібно робити ставку в майбутньому розвитку", - упевнена вона.
Але якою б привабливою не була галузь, фінансисти не втомлюються повторювати, що кінцевий результат буде залежати від кожного конкретного випадку - бізнес-моделі компанії і генерування нею грошових потоків. В цілому, за оцінками керівника інформаційно-аналітичного центру Forex Club Миколи Івченка, темпи зростання промислового виробництва в 2010 році в Україні можуть скласти 7,1%. Сприяти цьому буде збільшення світового попиту на українську продукцію. Промислове виробництво в лютому 2010 року зросло у порівнянні з лютим минулого року на 5,6%. У порівнянні з січнем-лютим 2009 року зростання цього показника склало 8,8%. Експерт вважає, що зростання виробництва в металургії в поточному році може досягти 13,5%, в машинобудуванні - 20%, в хімії і нафтохімії - 7%. Такі цифри дають підстави вважати, що у перелічених вище галузях буде збільшуватися потреба у фінансуванні.
За бортом
Будівництво все ще залишається серед головних аутсайдерів на отримання банківських кредитів. Судячи з усього, фінансисти ще не скоро будуть довіряти свої ресурси в цьому секторі. "Будівельна галузь є основним виробником такого капіталомісткого товару, як нерухомість, а при сьогоднішньому стані ринку можна чітко розуміти, що в середньочасній перспективі вона не буде потрібна в тих самих обсягах, що й раніше", - упевнений Костянтин Рижов.
Тому інвестиції в цю сферу залишаються занадто ризикованими незалежно від обсягів інвестованих коштів та існуючих показників господарської діяльності будівельних компаній. Хоча, за словами банкіра, "поріг входження" на ринок нерухомості, з точки зору інвестування, став більш легким, але в найближчій перспективі він все одно залишається дуже ризикованим.
Галузь будматеріалів також відноситься до ризикової, що пояснюється кризовою ситуацією на суміжних ринках нерухомості та будівництва, які різко знизили обсяги споживання будматеріалів, змушуючи виробників працювати з мінімальною рентабельністю або зупиняти виробництво. Виходячи з різних варіантів розвитку ситуації на суміжних ринках, що споживають будматеріали, в найближчі час слід очікувати подальшого спаду їх виробництва до певного рівня, який буде відповідати рівню споживання такої продукції в приватному секторі.
Таким чином, основними напрямками випуску будматеріалів, які можуть стати затребуваними, стануть матеріали для поточних та косметичних ремонтів. "Ліквідність землі як товару за відсутності кінцевих споживачів також не дає приводу для оптимізму і продовжує нести в собі високі інвестиційні ризики в середньочасній перспективі", - зазначають у банку "Кредит Дніпро".
Фінансові посередники, рітейлери і автодилери згадувалися практично однаково, розділивши друге місце в списку небажаних гостей банківських установ. "Ці галузі характеризує дуже високе боргове навантаження, великий обсяг кредитних портфелів, сформованих у доларах США, низька капіталізація і падіння споживчого попиту", - пояснює непривабливість торгівлі і продуктового рітейлу Сергій Ануфрієнко. За словами Ольги Шубіної, відсутність попиту на фінансові послуги посередників, погіршення якості і падіння вартості активів не дозволяють фінансовим посередникам стати привабливими для банків. "Автодилери паралельно з будівництвом - галузь, яка дуже серйозно відчула на собі наслідки кризи у зв'язку з об'єктивними причинами: ринок збуту зменшився практично наполовину. Сьогодні помітні перші проблиски одужання галузі, але її повноцінне функціонування не наступить ще досить довго", - говорить Хайм Капельник .
Держава в допомогу
Банкіри неодноразово натякали, що державі варто активніше стимулювати кредитування економіки. Зокрема, одним з найбільш серйозних стимулів для фінансистів є розділення ризиків з державою. "Роль держави як гаранта і джерела підтримки економіки, її стабілізації, підвищення рівня життя, стимулювання попиту, повернення зовнішніх інвесторів", - такі головні стимули називає Костянтин Рижов. Для Андрія Микитенка головний стимул кредитування - це впевненість у поверненні кредиту плюс 3-5%-і маржі. Хайм Капельник зазначає, що необхідно зменшити і вимоги з резервування кредитів. В цілому можна сказати, що регулятор робить багато чого для збільшення ліквідності в системі і повернення довіри, однак здешевити цим ресурси не вдається. "Реальний сектор економіки на сьогодні потребує надходження капіталу, але пропонована більшістю банків ціна ресурсів є достатньо високою для більшості позичальників, що не дозволяє їм залучати необхідний обсяг коштів", - говорить Ольга Шубіна.
З початку нинішнього року вже набрала чинності перші зміни до Цивільного кодексу України, Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо заборони банкам в однобічному порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів. Зокрема, збільшувати розмір відсоткової ставки за кредитними договорами, за винятком випадків, встановлених законодавством.
За словами старшого юриста юридичної компанії Jurimex Катерини Муравйової, зміни дійсно мали на меті захистити інтереси позичальників, але на практиці банки обходили цю норму, примушуючи їх укладати відповідні договори, якими і збільшували відсоткову ставку. У лютому 2009 року, практично через рік після перших змін, набрав чинності закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в однобічному порядку збільшувати розмір відсотків або інших платежів, які передбачені кредитним договором або графіком погашення боргу, а також забороняється вимагати дочасного погашення невиплаченої частини заборгованості за кредитом і розривати в однобічному порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника з пропозицією фінансової установи збільшити відсоткову ставку або інший платіж, який передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу.
Але ефективність таких змін сумнівна, каже Катерина Муравйова, і не тому, що вони пізно набрали чинності, а тому, що не закріпили нічого принципово нового. У лютому набрала чинності Постанова НБУ № 47 "Про затвердження Положення про рефінансування та надання Національним банком України кредитів банкам України з метою стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри". Заходи, передбачені нею, спрямовані на підтримку ліквідності і є базовими для розвитку кредитування. На початку березня також були внесені зміни до постанови НБУ № 328 "Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів", яким були посилені вимоги до товаровиробників, які бажають реструктуризувати свою заборгованість.
Річні перспективи
"Кредитування основний вид діяльності банків. Якщо банки не кредитують, вони не отримують доходів та, відповідно, не мають прибутку", - говорить Володимир Дінул. До того ж існує ще й специфічний фактор поточного часу, який полягає в тому, що банкам потрібно заробляти операційний прибуток, щоб мати можливість створювати резерви під погані кредити. Володимир Дінул вважає, що в першому півріччі буде зберігатися тенденція до скорочення обсягів кредитів, виданих корпоративним клієнтам. Проте вже у другому півріччі очікується збільшення активності кредитування.
"За підсумками року ми очікуємо побачити "нульову" зміну балансу з кредитування юридичних осіб десь на рівні 480 млн. грн.", - говорить експерт. Банкіри також вважають, що основний попит на банківські ресурси з'явиться в другій половині нинішнього року. "Ми прогнозуємо, що обсяги кредитування корпоративного бізнесу почнуть зростати з другого півріччя. Потрібен час, щоб система, яка перебуває в колапсі, почала працювати. Розраховуємо, що березень-квітень піде на" розкачку ", з травня місяця почнеться невелике зростання, яке отримає більш сильну тенденцію до четвертого кварталу ", - прогнозує Віталій Фішер.
VAB Банк очікує в 2010 році зростання у сегменті корпоративного кредитування в межах 15%. У ПУМБі говорять про аналогічні цифри. "У 2010 році ми не очікуємо збільшення кредитних портфелів банків більше ніж на 10-15%%", - зазначає Сергій Ануфрієнко. До речі, велику ставку в кредитуванні банкіри роблять на сегмент малого та середнього бізнесу. Наприклад, кредитування цього напрямку планують запустити в "роздрібному" Platinum Bank вже в другому півріччі. "Друга половина року повинна бути трохи кращою, оскільки очікується пожвавлення ринку.
Але послуги будуть доступні спочатку для тих клієнтів, які вже обслуговуються в банку і мають позитивну кредитну історію ", - зазначає директор з маркетингу та розвитку продуктів Platinum Bank Анджей Олійник. В свою чергу, у банку" Кредит Дніпро "вже запропонували короткочасний інструмент фінансування - овердрафт. За ставкою від 18% юридичним особам пропонують отримати кошти на термін до року. Однак головна умова отримання цих грошей - перехід на комплексне обслуговування у банк.
Подібні програми пропонують багато фінансових установ, адже саме зараз починається черговий етап конкурентної боротьби за найвигідніших клієнтів корпоративного сектора, і ті банки, які не побояться стати піонерами корпоративного кредитування, мають шанси виграти цю боротьбу в майбутньому.
Олена Мошенець
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас