792
Кому допоможе Європейський валютний фонд
— Казна та Політика
Європейський валютний фонд, покликаний замінити МВФ в Європі, став ареною боротьби тих, кому потрібні гроші, з тими, кому потрібна влада. Але чи стане він вирішенням фінансових проблем?
Поза сумнівом, це буде незабутній рік для Греції, в якій фінансова криза і економічний спад поступово переросли в боргову кризу. У поточному році країна планує позичити до 54 млрд. євро, щоб рефінансувати 300-мільярдний сукупний борг. Крім того, під жорстким тиском ЄС Афіни провели скорочення держвитрат і підвищили податки, аби досягти
зниження бюджетного дефіциту з нинішніх 12,7% ВВП до 8,7% ВВП до кінця 2010 року.
Греція стала загрозою для 11-річної успішної історії європейського монетарного союзу. Але не вона була "останньою краплею", яка поставила ЄС перед необхідністю фінансових змін. Якщо з Грецією Європа абияк впоралася б своїми силами в рамках існуючих механізмів (та й Афіни заявили, що допомоги не потребують), то перспектива технічного дефолту Італії, Португалії, Іспанії, а також Великобританії не залишає для "самостійності" жодних шансів. Тепер уже без сторонньої допомоги їм не обійтися, тому що фінансова допомога проблемним країнам від інших учасників ЄС заборонена загальноєвропейським законодавством. Проте приймати допомогу з рук МВФ європейці також особливого бажання не мають. Взамін вони хочуть створити свій аналог МВФ - Європейський валютний фонд (ЄВФ). Але це треба зробити швидко і якісно, що в рамках нинішніх механізмів навряд чи можливо.
В теорії
"Для внутрішньої стабільності в єврозоні нам потрібний інститут, який би мав досвід МВФ і відповідні повноваження", - заявив у перших числах березня міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле. Таким інститутом, на його думку, має стати Європейський валютний фонд.
За словами Шойбле, це дозволить більш оперативно реагувати на фінансові складнощі держав-членів ЄС і не допускати надалі боргових криз. Зокрема, за задумом німецького міністра, ЄВФ надаватиме термінові кредити країнам, які опинилися на межі дефолту, щоб запобігти їх неплатоспроможності. Але лише в разі крайньої необхідності, коли виникає загроза "фінансовій стабільності всієї єврозони". При цьому Шойбле пропонує поєднати можливості фінансової допомоги з жорсткими санкціями за порушення фінансової дисципліни (штрафами, які ті, хто провинився будуть платити вже після подолання фінансових труднощів завдяки грошам ЄВФ) і супроводжувати цю допомогу вимогами провести корекцію фінансової та економічної політики.
В цілому ідея створення ЄВФ не надто оригінальна, її навряд чи можна назвати новою. Вона висувалася вже неодноразово. Особливо за час нинішньої фінансової кризи, коли європейці усвідомили, що ні національні, не централізовані європейські органи влади не можуть бути єдиними джерелами пропозиції грошей в тій кількості, яка необхідна для відновлення економічного зростання в регіоні. Найбільше ідею стали обговорювати минулого літа, коли слідом за Ісландією і Ірландією на мілині опинилися Прибалтійські країни. Саме тоді постало питання про те, як можна обійти статтю 103 Маастрихтської угоди, яка забороняє викуп боргів одних членів ЄС іншими.
На початку 2010 року чіткіше бачення вирішення проблеми (створення європейського варіанту Міжнародного валютного фонду) надійшло від експертів - директора Centre for European Policy Studies Деніела Гроса і головного економіста Deutsche Bank Томаса Майєра. На їх думку, основними завданнями фонду могли б стати підтримка проблемних країн, моніторинг фінансової дисципліни членів ЄС і попередження боргових криз в Європі. Крім того, створення внутрішнього МВФ дозволило б Євросоюзу позбавитися страху, що, взявши обумовлений кредит МВФ, європейська країна виявиться під впливом Вашингтона. Додатково економісти запропонували, щоб ЄВФ фінансувався за рахунок держав, які мають найслабші фінансові позиції.
Така собі страховка суверена в міжнародному масштабі. Це допомогло б зняти проблему і морального ризику, яка виникає, коли країна навмисно живе у борг з постійним бюджетним дефіцитом і безрозсудно витрачає кошти, знаючи, що в разі дефолту вона отримає фінансову допомогу і все обійдеться. Втім, ініціатива Гроса і Майєра поки так і залишається ініціативою, хоча і просувається провідною країною ЄС - Німеччиною. А кількість варіантів формату ЄВФ тим часом зростають як гриби після дощу. Причому кожен формат має досить обмежене число шанувальників, що істотно зменшує шанси на появу ЄВФ в стислі терміни.
На практиці
Поки що проект ЄВФ користується підтримкою головним чином Німеччини і Франції, які, в разі створення єврофонду за аналогом з МВФ в ньому лідируватимуть і зможуть таким чином впливати на економічну політику інших членів ЄС. Звичайно, ініціативі раді й країни, заради яких фонд створюється, - Греція і Іспанія. Італія, яка раніше виступала за участь МВФ у фінансовій підтримці європейських держав, поки не озвучила свою офіційну думку, але, мабуть, підтримає проект ЄВФ, як тільки він набере чіткіших контурів. Навіть Великобританія, яка традиційно виступає проти подальшої централізації прийняття рішень в Європі, начебто відкрита для свіжих ініціатив. На користь ЄВФ висловився і Люксембург. Але головне, ідея фонду була підтримана центральною євровладою - Єврокомісією, яка внесла це питання до порядку денного 9 березня. "Комісія готова запропонувати такий європейський інструмент допомоги, який буде потрібно для підтримки всіх країн-членів зони євро", - заявив Оллі Рен, єврокомісар з економічної і монетарної політики. Щоправда, за його словами, не факт, що ЄВФ буде створений вчасно, аби підтримати Грецію. Швидше "йдеться про поліпшення на майбутнє".
Тим часом дебати довкола ЄВФ розгорілися навіть в країні, що виступила з цією пропозицією, - в Німеччині. За створення фонду виступає уряд на чолі з Ангелою Меркель, проти - Бундестаг і німецький центробанк на чолі з Акселем Вебером. На відміну від Меркель, яка зацікавлена в створенні ЄВФ, Вебер стверджує, що "інституалізація швидкої допомоги" не лише мало допоможе, але і може бути навіть "контрпродуктивною".
Більше того, серед прибічників ЄВФ чимало розбіжностей стосовно функціонування цієї організації. Так, Німеччина пропонує ввести жорсткі санкції за порушення фінансової дисципліни. В той же час Франція вважає подібну радикальність зайвою. Німеччина бачить ЄВФ як абсолютну альтернативу МВФ, оскільки, як відзначив Шойбле, звернення європейської країни в МВФ свідчить про те, що Євросоюз не може самостійно розібратися у власних проблемах.
Навпаки, нові члени ЄС і деякі старі його учасники, наприклад Італія, не відкидають допомоги МВФ навіть за наявності ЄВФ. У багатьох країнах вважають, що ЄВФ покликаний перш за все "витягнути" із скрути Грецію та інші держави, що переживають труднощі. Німеччина ж вважає, що, як заявила Меркель, ЄВФ не повинен надавати сьогодні допомогу Греції і взагалі буде створений лише в довгочасній перспективі. Нарешті, проект ЄВФ розділив фіскальні й монетарні власті багатьох країн на два ворогуючі табори. Якщо перші тією чи іншою мірою виступають за створення цієї організації, то в центробанках упевнені, що, як висловився головний економіст ЄЦБ Юрген Штарк, подібному фонду взагалі немає місця в Європі.
В будь-якому разі, вирішувати питання створення ЄВФ доведеться колективно всім 27 країнам-членам Євросоюзу, адже для цього доведеться внести поправки до Маастрихтської угоди, прийнятої в 1992 році, і Лісабонського договору, що набрав чинності в 2009-му. А шанси, що всім учасникам ЄС удасться прийти до єдиної думки, невеликі. Щоб зрозуміти це, досить пригадати процес ратифікації Лісабонського договору, який затягнувся на декілька років.
Але у випадку із створенням ЄВФ стільки часу європейці просто не мають. Вийти з цього скрутного становища можна декількома способами. По-перше, звузити прийняття рішення до зони євро. По-друге, врегулювати це питання в рамках законодавчої бази, що існує в ЄС. Спочатку - як мінімум як політичне об'єднання країн. Саме так (як експерименти поза чинним правовим полем) розвивалися інститути Євросоюзу і саме так виникли (і успішно працюють, як показав досвід останніх трьох років) більшість глобальних об'єднань на кшталт G7, G8 і G20. По-третє, можна створити на додаток до монетарного союзу - зони євро - фіскальний союз (до такого рішення, швидше за все, врешті-решт і призведе другий варіант). Тоді ЄВФ дійсно зможе впливати на політику держав і проводити превентивну політику, а не просто "підробляти" місцевим рятувальником. Або ж (це четвертий сценарій) просто зробити ЄВФ не незалежною організацією на кшталт МВФ, а європейським інститутом, прикріпленим, наприклад, до Європейського центрального банку.
Який шлях буде вибрано у результаті - поки не зрозуміло. Згідно офіційним заявам Єврокомісії, зараз якраз ведеться розробка проекту ЄВФ. За словами Оллі Рена, відповідний документ буде представлений європейській владі в червні. Потім він буде направлений на розгляд наступного саміту G20.
Суперник чи помічник?
На сьогодін Європейський валютний фонд створюється під цілком конкретні цілі - врятувати європейські країни, які загрузли в боргах і ледве видираються з рецесії. Першочергові "клієнти" ЄВФ - Греція, Італія, Іспанія, Португалія і, цілком імовірно, Великобританія. Досі фінансову допомогу у вигляді недорогих кредитів ці країни прагнули отримати від МВФ, хоча за час нинішньої кризи допомогу цієї організації отримали лише євросоюзівські новачки (Румунія, Латвія і Угорщина) і ніхто з учасників єврозони. Проте створення ЄВФ похитне і ці нестійкі позиції МВФ в Європі, бо, по суті, єврофонду належить потіснити або навіть повністю замінити МВФ в регіоні. Втім, в МВФ кажуть, що про конкуренцію між двома організаціями не йдеться, і світовий фонд зовсім не проти створення ЄВФ. Як заявив із цього приводу директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан, поки не ясно, якої форми набуде даний інститут, проте МВФ готовий співробітничати з регіональним монетарним фондом. Втім, МВФ відчуває, що він ще буде потрібен. "Подібні ідеї не реалізуються за одну ніч, а проблема Греції вимагає невідкладного рішення", - відзначив Стросс-Кан.
Тим часом, уникнувши впливу Вашингтона в особі МВФ, Євросоюз може зіштовхнутися з такими ж небезпеками з боку хоч і європейських, але зовсім не аполітичних держав, які опиняться біля керма ЄВФ. Найбільш вірогідні кандидати на цю "посаду" - Німеччина і Франція. Але все залежатиме від механізму фінансування фонду. Якщо квоти розподілятимуться так само, як це робиться в МВФ, то, скажімо, Німеччині буде простіше простого натиснути на будь-яку з країн, як вона вже намагалася зробити, примушуючи Ірландію підвищити корпоративний податок. Якщо ж формування фондів ЄВФ відбуватиметься за схемою, яку запропонували Грос і Майєр, то такої небезпеки вдасться уникнути. Чий варіант в результаті виграє, залежить не лише від їх переваг, але і від того, наскільки ефективно держави лобіюватимуть свої інтереси.
Наприклад, при найбільш вдалому розкладі для Греції ЄВФ буде сформований вже влітку цього року, причому при досить помірних штрафах. При найбільш вдалому розкладі для Німеччини ЄВФ не буде створений раніше, ніж всі країни єврозони стануть на шлях економічного зростання і від фонду вимагатиметься лише попередження майбутніх криз, а значить, дасть Німеччині максимум влади при мінімальних витратах. Але в обох випадках МВФ, швидше за все, опиниться не при справах і поступово переключиться на країни, що розвиваються.
Фінансування Європейського валютного фонду*
Внески в ЄВФ роблять лише ті країни, які порушують Маастрихтські критерії. Рівень внесків розраховується так:
- 1% щороку від накопиченої суми "надлишкового" боргу, який розраховується як різниця між фактичним рівнем держборгу на кінець попереднього року і Маастрихтською "стелею" в 60% ВВП. Наприклад, борг Греції в 2009 році складав 115% ВВП. Відповідно, Греція мала б внести до ЄВФ 0,55% ВВП.
- 1% "надлишкового" дефіциту бюджету, тобто різниці між дефіцитом за цей рік і його максимальною стелею, згідно Маастрихтським критеріям, в 3% ВВП. Наприклад, в 2009 році дефіцит бюджету Греції склав 13% ВВП. Відповідно, Греція мала б внести до ЄВФ 0,1% ВВП.
В цілому за 2009 рік Греція повинна мала б внести до ЄВФ 0,65% ВВП.
*За концепцією ЄВФ, розробленою Деніелом Гросом (CEPS), Томасом Майєром
Джерело: CEPS, Д. Грос, Т. Майєр, How to deal with sovereign default in Europe: Towards а Euro(pean) Monetary Fund, лютий 2010 р.
Вразливість економікзони євро*
*На основі прогнозу Єврокомісії на 2010 р.
**Фінансова вразливість економіки в результаті раптового припинення зовнішнього фінансування, з "-" - найменш уразливі, з "+" - найуразливіші
Джерело: CEPS, Д. Грос, Т. Майєр, How to deal with sovereign default in Europe: Towards а Euro(pean) Monetary Fund, лютий 2010 р.
Претензії банків Греції
млрд. євро*
*В дужках: відсоток ВВП відповідної країни
Джерела: BIZ, МВФ
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
