3005
Регресивне банкрутство
— Казна та Політика
Нещодавно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом" виповнилось десять років. Із нагоди "святкування" ювілею понад ста експертів взяли учать у конференції, головною темою якої стало обговорення необхідності вдосконалення процедури відновлення платоспроможності боржника в Україні й приведення її до рівня кращих світових практик. Адже поки що законодавство нашої держави про відновлення платоспроможності та банкрутства демонструє вкрай низьку ефективність та результативність відповідно до цілої низки об’єктивних показників, зазначають спеціалісти.
Так, за даними дослідження Світового банку, процедура відновлення платоспроможності й банкрутства в Україні є неефективною, адже в середньому вдається відшкодувати лише близько 9% вимог кредиторів, в той час як цей середній показник у розвинутих європейських країнах становить 67%, у державах Східної Європи та Азії - 28%. Також прикро й те, що в основному всі процедури банкрутства приводять до ліквідації компаній-боржників, а не відновленню їх платоспроможності - менше 10% справ закінчуються відновленням. Для порівняння, в інших державах цей показник складає 60-85%.
Отже, в рейтингу Світового банку "Doing Business 2009" у розділі "Припинення діяльності" Україна посідає 143 місце з поміж 181 держав. При цьому вказується, що в Україні процедура банкрутства найчастіше використовується для отримання контролю над активами, здійснення "рейдерських" захоплень, а також для ухилення від сплати податків та виконання зобов’язань перед кредиторами.
Банкрутство - справа тривалістю в "життя"
За даними Фонду "Ефективне управління", 42% від загальної вартості бізнесу в Україні витрачається на процедури, пов’язані з банкрутством. В той час як європейські господарюючі суб’єкти втрачають 8%, а бізнес Східної Європи та Азії - 13%.
Такий високий відсоток "втрат" бізнесу під час банкрутства експерти пояснюють не високою вартістю самої процедури, а тим, що часто боржник потрапляє до цього процесу в фінансовому стані, що об’єктивно не дозволяє відновити платоспроможність, зауважують експерти фонду "Ефективне управління". Серед причин такої проблеми вони називають вивід активів неплатоспроможного боржника ще до ініціювання справи про банкрутство. Значно ускладненим, за діючою нормативно-правовою базою, є процес оперативного ініціювання кредиторами в суді процедури банкрутства. Відсутнім є дієвий механізм реструктуризації заборгованості, залучення інвесторів, немає розробленого чіткого механізму обміну боргів на акції чи частки в статутному капіталі. Проблема й у тому, наголошують експерти, що вітчизняні "боржники" несхильні розглядати судовий процес відновлення платоспроможності як засіб реструктуризації свого бізнесу внаслідок усунення ризиків репутації.
Що ж до так званих схемних справ, коли процедура банкрутства використовується з метою "відмивання" коштів, або ж рейдерського захоплення майна боржника, то, на жаль, як зазначає директор Центру економічного права Валентина Данилевська, статистики таких справ в Україні не існує, хоча всім достеменно відомо, що вони є, і механізм здіснення таких зловживань теж не є секретом для фахівців.
Данилевська зазначає, що проблема тут не лише в недосконалості нормативно-правової бази, а й у чесності суддівської системи. "Закон може окреслити, зробити чіткішими правила гри, але не може змусити їх виконувати", - каже вона, і наголошує, що українському бізнесу, як і суспільству в цілому, потрібно вчитись поважати закон.
Та експерти Фонду "Ефективне управління" все ж наголошують на недосконалості чинного законодавства, зокрема, й щодо неефективності механізму визнання недійсними "підозрілих" справ боржників, наприклад, спрямованих на "виведення" його активів чи створення фіктивної кредиторської заборгованості.
Процес відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом займає в середньому 2,9 року, що на 1,2 більше ніж у країн членів Євросоюзу, хоча на 0,3 року менше аніж у державах Східної Європи та Середньої Азії. Серед причин "затяжного" процесу експерти називають все ті ж невідповідність ключової термінології й "непрозорість" законодавства.
Довга тривалість процесу банкрутства породжена великою кількістю можливостей для оскарження, що зупиняють реальний хід процесу, невідповідністю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або ж визнання його банкрутом" з іншими нормативно-правовими актами, неефективністю механізмів сповіщення кредиторів про відкриття справи, кажуть експерти.
Проблему вирішить новий закон?
Аби процедура банкрутства в Україні відповідала досягненням світової практики в цій сфері, потрібно скоротити її тривалість і вартість, покращити відсоток повернення вимог кредиторів, а також максимально забезпечити реальну направленість на відновлення платоспроможності, вважають експерти. Зазначаючи при цьому, що почати потрібно зі зміни законодавчого регулювання. Відтак колом кваліфікованих фахівців було розроблено проект нового закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом".
Андрій Швидкін, суддя Харківського обласного господарського суду, який увійшов до складу робочої групи з розробки нової редакції закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом" розповів "Дню", як розроблявся проект нового закону, та про його переваги:
- Для розробки нового закону про банкрутство була створена робоча група, модератором якої виступив Фонд "Ефективне управління". До експертної групи увійшли представники депутатського корпусу, Департаменту з питань банкрутства і Міністерства економіки, арбітражні керівники, юристи, представники судового корпусу, а також співробітники міжнародних організацій - Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації. Це дозволило розглянути кожну процедуру Закону, що діє, про банкрутство і пов’язані з нею проблеми з врахуванням різних точок зору й багатого досвіду кожного учасника групи.
Результати такого різнобічного обговорення лягли в основу нового законопроекту. Останній пропонує детальнішу регламентацію всіх процедур у процесі банкрутства. Робоча група сформувала повністю нові норми, які систематизують накопичений досвід і відображують економічні й законодавчі реалії України. Новий закон направлений на підвищення "прозорості" процедури банкротства, скорочення термінів і усунення можливостей для зловживань, що відповідає кращим світовим практикам.
З точки зору інвестиційного клімату, основне завдання нового закону - не лише забезпечити реальні механізми відновлення платоспроможності потенційно спроможних підприємств, але й дати можливість інвесторам легально повернути вкладені в збанкрутілі підприємства у кошти. Прозора й динамічна процедура банкрутства дозволить швидко повертати активи в економічний оборот і, таким чином, забезпечити їх ефективне використання, що в результаті створить сприятливіші умови для інвесторів.
Алла Дубровик
За матеріалами: День
Поділитися новиною
