Українські таксомотори: засіб виживання чи гламурний імідж? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Українські таксомотори: засіб виживання чи гламурний імідж?

1635
Кому-кому, а таксистам цієї зими довелося попрацювати, засукавши рукави, - телефони диспетчерських служб великих і малих міст буквально розривалися від кількості бажаючих замовити автомобіль...
- Були періоди, коли доводилося відмовляти клієнтам або просити їх довго чекати, - розповідає Тетяна, диспетчер однієї з білоцерківських служб таксі, - машин просто не вистачало. Крім того, через екстремальні погодні умови той чи інший автомобіль часто виходив із ладу. Якщо минулої осені ми боролися за кожного клієнта, то цієї зими були випадки, коли ми самі, щоб допомогти людям, "перекидали" замовлення в інші служби, які мають вільні машини...
Тарифи і замовлення
Для багатьох українців цієї зими служба таксі стала питанням виживання: без неї самотні люди похилого віку не могли дістатися поліклініки, аптеки чи маркету, щоб зробити запас продуктів.
Закупивши в одному з маркетів Білої Церкви тижневий запас продуктів на 250 гривень (у тому числі й важезних шестилітрових балонів із питною водою), я витратила 13 гривень за доставку цього вантажу з допомогою таксі, що становило лише 5% від загальної вартості витрат. Погодьтеся, плата за ці зручності цілком прийнятна...
Така дешевизна пояснюється короткими відстанями й низькими тарифами в невеличких містах: у тій-таки Білій Церкві посадка в таксі коштує 10 гривень, кожний кілометр - гривню...
У великих обласних центрах розцінки вищі. Скориставшись даними аналітичного відділу Інформаційної системи "Таксі GSM", ми звели в таблицю тарифи на вітчизняному ринку служб таксі на 1 січня 2010 року.
Таксисти емігрують зі столиці
Найтяжче на дорогах цієї зими довелося киянам - морози, снігопади і ожеледиця погіршили й без того складну обстановку на перевантажених вулицях столиці...
Громадський транспорт, зокрема тролейбуси і маршрутки, був частково паралізований. Тут би на допомогу прийти всюдисущим таксі... проте, як показує досвід, ситуація склалася явно не на користь пасажирів.
Сьогодні в Києві більшість таксистів воліють працювати не на службу замовлень, а на себе, але прикриваючись вивіскою тієї чи іншої служби.
Зателефонувавши диспетчеру, ви ризикуєте почути: "вільних машин немає", а водночас простісінько у вас під носом стоїть абсолютно вільний водій шуканої служби.
Підпрацьовуючи на правах "бортового", київські таксисти не хочуть псувати машину по ожеледиці та сніжних заметах, розбитій дорозі чи крутих підйомах (адже автомобіль свій власний), от і чекають біля ресторанів і торговельних центрів вигідного клієнта.
Ціна за проїзд у таких "перебіжчиків" удвічі вища, ніж за тарифом...
- Багато наших хлопців, які працювали в Києві, сьогодні повернулися додому, - коментує ситуацію білоцерківський таксист Андрій К. - Це пояснюється багатьма причинами. За осінньо-зимовий сезон ціни на бензин різко збільшилися. Тарифи ж через конкуренцію між службами, навпаки, знижуються. Зарплати, які в Києві традиційно були високими, зменшилися з 6-8 тис. гривень до 2-3 тисяч...
Київ суворо контролюється ДАІ: за найменше порушення - збільшені штрафи, які довго доводиться відпрацьовувати. Простої в заторах теж б’ють по кишені - через них витрачається більше палива, а ремонт машин з вини київських доріг - взагалі постійний головний біль...
З погляду столичних пасажирів, ціни за проїзд у київських таксі невиправдано високі. На думку багатьох, надміру завищена не ціна за кілометр, а вартість замовлення (тобто мінімальний проїзд) - від 25 гривень і вище.
Причому розкид цін у столичних службах таксі таки вражає.
Наприклад, замовивши сьогодні таксі через службу "Економ-авто таксі" з центру міста від вул. Банкової, 2, до Центрального залізничного вокзалу, ви заплатите лише 25 гривень. Зробивши таке саме замовлення через службу "Народне таксі" - викладете вже 33 гривні, а через службу "Еліт таксі" ще більше - 41 гривню...
Відстежувати "вигідні" тарифи дуже важко, оскільки кожна служба підвищує їх нерівномірно й на свій розсуд. Ціни вказуються в кілометрах, а точні відстані вирахувати неможливо - дорога може змінюватися через затори, погодні умови та з інших причин. Цієї зими багато таксистів довільно піднімали ціни, користуючись негодою і попитом на послуги...
Проте існують загальні правила, з огляду на які можна трохи заощадити: наприклад, вартість проїзду залежить від часу доби. Майже всі фірми пропонують у нічний час менший тариф.
Іноді знижки можливі після години пік у будні дні, а також до 12.00 у вихідні. При цьому різниця в оплаті по місту може становити три-п’ять гривень, за містом - 10-15 гривень.
Поточне замовлення майже завжди на три-п’ять гривень дешевше, ніж попереднє. Можна заощадити й на телефонних розмовах - автопередзвонювання замовникам нині практикують багато служб таксі.
Імідж - усе!
Зробивши замовлення в тій чи іншій службі таксі, ви ніколи не знаєте заздалегідь, на чому вам доведеться їхати - на новому блискучому джипі чи колимазі з проваленими сидіннями та пошарпаним салоном. Диспетчер може повідомити вам марку машини, але права вибору автомобіля ви все одно не матимете...
Можливі курйозні ситуації, коли клієнта привозять на старенькій машині до парадного входу театру, де юрбляться його знайомі, і тоді весь імідж одним махом перекреслюється.
На жаль, в Україні, й особливо на периферії, немає поділу на служби із сучасним доглянутим автопарком і служби дешевші - зі старими машинами, хоча їхні відмінності могли б регулюватися рівнем цін.
В Європі і США ставлення до іміджу таксомотора - якнайсерйозніше. Це не означає, що всі таксі пофарбовані в один колір, хоча найчастіше вони все-таки жовті. Особливо популярний цей колір таксі в Нью-Йорку, завдяки компанії з характерною назвою Yellow Cab, заснованій 1912 року. Дуже яскраву машину неможливо переплутати з якоюсь іншою, тому клієнт ніколи не пропустить її. До речі, "жовте" таксі в США не працює за викликом, воно призначене для пасажирів, які ловлять таксі на вулиці. Замовити таксі в Нью-Йорку можна тільки в спеціальних компаніях, але машина буде вже іншого кольору.
У наших найближчих сусідів, наприклад у Польщі, таксі також різнокольорові та різномасті. В Новій Зеландії - зеленого кольору. У Гонконгу таксі найчастіше червоні, у Сінгапурі - блакитного кольору, а в ОАЕ - кремові...
У Києві давно точаться розмови про створення комунальної служби таксі з машинами, пофарбованими в один колір, зі спільною символікою, але віз і нині там...
Очевидно, такі благі наміри упираються в конкурентоспроможність служби на ринку таксі.
- У столиці часто проводять заходи міжнародного масштабу, - коментує київський таксист Олександр В., - які могла б обслуговувати спеціальна служба таксі. Взяти хоча б Єв- ро-2012. Ясно, що одними автобусами для перевезень його учасників, обслуговуючого персоналу, журналістів і туристів не обійтися. Якщо в місті немає можливості створити муніципальну службу таксі, є сенс оголосити тендер на перевезення учасників міжнародних заходів, у якому будуть задіяні всі київські служби таксі. Переможе той, хто зможе надати більш сучасний автопарк, якісніші послуги та прийнятні ціни. А вигадати символіку для такої служби - справа нехитра.
Такий відбір міг би стимулювати всі київські служби таксі більш якісно обслуговувати клієнтів.
Однак в Україні є вид послуг, який, що називається, "попереду планети всієї" - це служба "жіночого таксі", яка працює ще в Польщі, Росії, Білорусі, Англії та ОАЕ.
Перша подібна служба для слабкої статі з’явилася в 2000 році в Дубаях.
Основні відмінності "жіночого таксі": водії-жінки, заборона перевозити чоловіків, особливо турботливе й чемне ставлення до клієнток.
Для суспільства з високим рівнем злочинності таке нововведення безцінне - вашим знайомим не доведеться вечорами запам’ятовувати номер машини, в якій ви їдете додому. Жінка-водій почекає, поки ви ввійдете в під’їзд, відвезе за призначенням дітей без супроводу дорослих, а якщо треба, то заступиться за вас, оскільки деякі служби практикують знання водіями прийомів самооборони...
Чоловіка в таке таксі впускають тільки якщо він супроводжує жінку.
Якщо служба "жіночого таксі" дбає про свою репутацію, то до послуг клієнток - екрани з відеокліпами, популярні журнали, дитячі іграшки, дзеркало, парасолька та щітка для взуття - все, що потрібно для гарного настрою...
Звичайно машина, яка обслуговує дам, приємного, можливо навіть рожевого, кольору.
Мені ще не доводилося їздити в такому таксі, але навесні, та ще й напередодні 8 Березня, захотілося спробувати...
З історії англійського кеба...
Не кожному відомо, що особлива висота даху англійського таксі пояснюється британським правилом "людина в капелюсі". Це означає, що сер у головному уборі має ввійти в салон не згинаючись і не знімаючи циліндра...
Історія таксі як засобу комерційних перевезень пасажирів не така вже й давня: наймані кінні екіпажі циркулювали великими європейськими містами з XVII століття, а от до чудернацького механічного екіпажа візники звикли не відразу, освоюючи його з десяток років.
Перша "служба таксі" відкрилася в 1897 році на батьківщині автомобіля, у Штутгарті.
На початку ХХ століття попит на таксі, наприклад, у Парижі, був такий високий, що перспективна автомобільна компанія Renault миттєво випустила на ринок популярний двоциліндровий автомобіль Type AG з критим відділенням для пасажирів і відкритою кабіною для шофера.
Таксомотори ввійшли в історію Франції як символ перемоги в Першій світовій: коли в 1914 році німці прорвали лінію оборони в районі річки Марни, було реквізовано 1100 таксі для спішного перекидання гарнізону з Парижа. Вони оперативно перевезли шість тисяч французьких солдатів і допомогли запобігти захопленню французької столиці.
За участь у цій операції модель Type AG почали називати "Марнським таксі", відтоді вона вважається одним із героїчних символів республіки.
Незвичну історію має і німецьке таксі: випущена в 1925 році фірмою Hanomag модель 2/10 PS стала свого роду народним таксі. Ця двомісна машина нагадувала нинішній седан Renault Logan і отримала за незвичну форму прізвисько "комісброт" - окраєць хліба. У цьому прізвиську була частка правди - завдяки маленькому автомобілю німецькі таксисти мали кусень хліба...
Перед Другою світовою, з появою в 1936 році Mercedes-Benz 260 D, стандартне європейське таксі уже мало вигляд дещо інший, проте в роки окупації європейським країнам стало не до комерційних перевезень. Фашистська влада реквізувала більшість таксомоторів, а бензин видавався за документами суворої звітності. Європа перейшла на м’язову тягу - на вулицях з’явилися велосипеди з пасажирськими колясками у вигляді причепів. Деякі велотаксисти мали навіть криті "екіпажі"...
У повоєнному світі таксі різних країн разюче відрізнялися один від одного: респектабельна й забута нині марка DeSoto Custom Suburban концерну Chrysler у США (1929-1961 рр.), африканське таксі - стародавній Peugeot, англійський Austin FX3 у стилі ретро, в якого зліва від водія розташовано відкрите багажне відділення.
У ФРН до 1990 років 90% таксомоторів були "мерседесами", а переважна більшість японських таксі - класичні седани Toyota Crown Comfort, які з 1980-х практично не вдосконалилися. Зате в японських таксі задні двері відчиняються перед пасажирами автоматично, а сидіння вистелені білими візерунчастими чохлами.
У деяких куточках планети таксі виглядає дуже екзотично. Наприклад, у Південно-Східній Азії, де панує спека і бідність, надзвичайно поширені триколісні моторикші і тук-туки на базі мотоциклетних агрегатів. Такий вид пересування небезпечний, зате на порядок дешевший за звичайне таксі й дає туристові змогу познайомитися з життям країни не через віконне скло...
У Південній Америці можна зустріти архаїчні моделі таксі, які давним-давно знято з виробництва в Європі та Америці, а мексиканські вулиці донедавна були заповнені біло-зеленими "жуками", які торохтіли розташованими позаду двигунами повітряного охолодження. Проїхатися на такому екологічно небезпечному автомобілі вулицями Мехіко можна було за найнижчим тарифом, але з 2001 року автомобілі, які забруднюють повітря, замінили безпечнішими чотиридверними.
Відомі своєю оригінальністю італійці в захваті від шестимісного Fiat 600 Multipla, дуже популярного серед місцевих таксистів. Місткість цієї машини - як в автомобіля двома класами вищого, витрата палива вдвічі менша, а розміри дозволяють проїхати найвужчою італійською вулицею.
Таксомотори на популярному курорті Капрі - кабріолети, а в 1960-ті туристів навіть возили на відкритих Fiat 600 D Jolly з плетеними сидіннями. Нині роль таксі на Капрі виконують кабріолети, перероблені з седанів Fiat Marea.
Українські таксі не мають якихось особливих відмінностей, а їхня строкатість і розмаїття зумовлені приватною належністю водієві.
Наталя Вареник
За матеріалами:
Дзеркало Тижня
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас