1821
Порятунок реального сектора, або Інфляція замість дешевих кредитів
— Казна та Політика
Останнім часом все частіше звучать оптимістичні заяви українських банкірів про готовність кредитувати реальну економіку. Відновлення позик бізнесменам обіцяють вже в другому півріччі 2010-го. Це особливо важливо на тлі прогнозів експертів, які рекомендують забути про прямі зарубіжні інвестиції у вітчизняні компанії. Але, як відомо, кредитні ресурси в Україні і до кризи були дуже дорогі, в останній рік злетіли в ціні вище нікуди. Відсоток по кредиту прямо залежить від ставки по депозитних вкладах. В результаті, реальний сектор економіки, який вимагає "довгих і дешевих" грошей, максимум під 10% річних, може розраховувати хіба що на 18-20% і то до кінця року.
Винні в цьому рядові вкладники, які згодні нести гроші в банки лише під високий відсоток. Залишається надія на НБУ, який на початку цього року видав постанову про стимулюючі кредити для комбанків. Проте є сумніви, що вона працюватиме. Все говорить про те, що відновлення кредитування найближчим часом маловірогідно, відповідно, нашу економіку чекає стагнація. Єдиним драйвером, який може забезпечити економічне зростання, експерти вважають інфляцію.
Малореальні кредити для реального сектора
Як відомо, реальний сектор економіки, до якого належать галузі виробництва і сфера послуг, потребує довгострокових кредитів - на 3-5 років. З початком кризи банки фактично згорнули цей вид позики, оскільки позбулися цих самих довгострокових кредитних ресурсів унаслідок масового відтоку депозитів населення. Зараз ситуація начебто покращується, але гроші в банки несуть на рік, в кращому разі на два, а відсотки за них хочуть отримати по максимуму (середня процентна ставка по депозитах складає на сьогодні 20% річних). Відповідно, кредитні ставки досягають 30% річних. Банкіри констатують, що без допомоги держави наростити обсяги кредитування економіки вони не в змозі.
На початку лютого нинішнього року Міністерство юстиції зареєструвало постанову правління Національного банку №47 "Про затвердження Положення про рефінансування і надання Нацбанком кредитів банкам з метою стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри".
Передбачається, що стимулюючі кредити регулятор видаватиме лише тим банкам, які відповідають встановленим НБУ критеріям класифікації. Пропонується розподілити фінустанови по класах А, Б, В і Г. Гроші надаватимуться строком до 5 років банкам, віднесеним до класу, не нижче Б, а іншим - до 3 років і до 1 року. Про можливу вартість стимулюючих кредитів для комерційних банків, з врахуванням попереднього прогнозу інфляції на 2010 рік на рівні 9,7%, голова Національного банку Володимир Стельмах сказав: "Ми повинні узяти половину з цієї інфляції, щоб банки додавали ще половину, і загальна вартість для кінцевого позичальника має бути в межах 10%".
Прекрасна новина для бізнесу. Правда, пізніше директор дирекції з банківського регулювання і нагляду НБУ Олексій Бережний уточнив, що стимулюючі кредити, в першу чергу, мають бути направлені на пріоритетні галузі економіки, а виконавча влада в особі уряду повинна визначити ці стратегічні напрями. "Я не вважав би, що цей підхід (видача стимулюючих кредитів) кардинально змінить ситуацію на ринку кредитування, але він зможе надати підтримку в кредитуванні реально важливих стратегічних для економіки підприємств", - відзначив О.Бережний. Кажучи про запропоновану регулятором систему рефінансування банків для видачі стимулюючих кредитів, він підкреслив, що міжнародні фінансові організації із цього приводу "не висловили значного оптимізму і ентузіазму".
Виявляється, навіть в НБУ не вірять, що постанова кардинально змінить ситуацію на ринку кредитування. До того ж право вирішувати, які з галузей економіки у нас є стратегічно важливими, Нацбанк залишає за Кабміном. Тобто, знову йдеться про розподіл державної підтримки в ручному режимі, а це, як показало життя, ніколи не давало позитивного результату.
Кредити дешевшатимуть, але не швидко і не набагато
Ще раз повторимося - заставою здешевлення кредитів є зниження процентних ставок по депозитах. Як відзначає голова правління АКБ "Укрсоцбанк" Борис Тимонькін, чекати значного зниження ставки по депозитах найближчим часом не варто. "Коли влітку 2008 року гривня почала зміцнюватися, ми платили 16% по депозитах в гривні, потім відсотки були понижені до 13. Але при цьому у нас відразу ж стали падати обсяги вкладів. Безумовно, ставки по депозитах знижуватимуться, але це буде дуже плавний процес. Мій прогноз - до кінця цього року середня ставка по депозитах буде на рівні 17-18%, тоді як сьогодні 20%".
Щодо того, чи повинен НБУ понизити облікову ставку для здешевлення кредитів Б.Тимонькін відзначив, що це абсолютно непов'язані речі. "Всі вважають, що це так, але ж ніхто не може піти в Нацбанк і взяти гроші. Джерело кредитування – депозитні вклади, ставки по яких і визначають об'єктивну ціну грошей для кредитування", - підкреслив він.
Що стосується розгляду депозитів як засобу для захисту заощаджень громадян від інфляції, то, як відзначив Б.Тимонькін, в Європі ніхто навіть не намагається цього робити. "Депозити – засіб для зберігання грошей і отримання певного доходу. Якщо ж Ви хочете заробляти гроші, то для цього є різні інвестиційні фонди", - вважає він.
Про передумови відновлення кредитування української економіки експерт сказав, що сьогодні в Україні спостерігається надлишок грошей. "Банки, які вистояли в кризу, мають сьогодні надліквідність і у нас проблема не в наявності грошей, а в тому, кому їх дати", - пояснив банкір.
З приводу того, під які відсотки на сьогодні готовий кредитуватися реальний сектор економіки, Б.Тимонькін сказав: "25% річних по гривневих кредитах, і нам ще спасибі скажуть". При цьому він додав, що "якщо зараз видача кредиту - маленьке диво в українському банку, то в другій половині 2010 року банки вже почнуть конкурувати на ринку кредитування. Ми готові давати довгострокові гроші і багато нормальному клієнтові". А нормальний клієнт, за словами Б.Тимонькіна, - це, в першу чергу, той клієнт, в якого є що дати в заставу. "Крім того, це той клієнт, в якого є бізнес, який генерує достатній кеш-флоу. І що найважливіше, нормальний клієнт – це той, хто нормально поводився по відношенню до банків в кризовий період, платив відсотки, спілкувався з банком, а не ховався", - підкреслює банкір.
Інфляція замість кредитів
Те, що деякі бізнесмени готові брати кредити і під 25%, це, звичайно, чудово, оскільки свідчить про наявність в Україні досить успішно працюючих компаній і в умовах кризи. Але таких незрівнянно менше, ніж тих, кому украй необхідні довгострокові кредити і ставка в 10% - той максимум, який вони можуть собі дозволити. Але може все не так вже і погано – 2010-й стане останнім кризовим роком, а там економіка почне відновлюватися, і кредити подешевшають.
Але, як вважає екс-заступник голови Національного банку Сергій Яременко, сьогодні нам слід виходити з того, що криза затяжна і чекати зарубіжних інвестицій не варто. "Хто захоче інвестувати в будівництво нових потужностей в Україні, коли у власній країні аналогічне виробництво завантажене ледь на 70%. При цьому тренд банківських інвестицій в реальний сектор економіки у нас спадаючий, а значить, не закладається жодних основ для подальшого її зростання. Правда, металурги, як завжди, обходяться якимись офшорними схемами, залишаючи в них частину своєї виручки, але немає передумов вважати, що тіньові схеми повсюдно допоможуть нашій економіці вирватися з кризи", - відзначив експерт. За його словами, "в даній ситуації ми повинні відповісти на питання, звідки брати гроші, бо сподіватися доводиться лише на власні сили. А у нас окрім друкарського верстата нічого не немає. Звичайно, є ризик, що може повторитися 93-й рік з його нестримними емісіями і гіперінфляцією, але я не думаю, що це можливо. Рано чи пізно Україна піде по шляху США, які включили друкарський верстат".
С.Яременко переконаний, що лише таким чином Україна отримає надію на пожвавлення економіки. Як тут не пригадати нещодавню заяву виконавчого директора НБУ Ігоря Шумила, що, за оцінками Нацбанку, вірогідність ревальвації гривні вища, ніж девальвації. При цьому він підкреслив, що одним з важливих чинників в цьому процесі буде прийняття держбюджету.
В цьому зв'язку С.Яременко підкреслює, що ревальвація свідчитиме про стагнацію економіки, тоді як девальвація дає надію на її зростання.
"Що стосується кредитування економіки, то необхідно, в першу чергу, враховувати, що, приймаючи депозити під 20% (річних - ред.), банки задирають ставку по кредитах і для населення, і для реального сектора економіки. Подібний абсурд спостерігається лише в нашій країні, бо у всьому світі вклади населення є джерелом розвитку економіки. Цю проблему необхідно вирішувати комплексно, роз'яснюючи населенню, що від підтримки високих ставок по депозитах воно у результаті нічого не виграють. Давайте знижувати депозитні ставки до 5% і під такий же відсоток видавати кредити", - закликає С.Яременко.
Та навряд чи цей заклик буде почутий банкірами, які з останніх сил борються за клієнта, а головне самим клієнтом. Сьогодні ризикувати своїми грошима, довіряючи їх банкам українці готові лише за умови високих ставок, як мінімум, що покривають інфляцію.
В підсумку, надій на здешевлення кредитів, а значить, і на помітне зростання кредитування, практично немає. Залишається лише пригадати думку фінансових аналітиків, що запустити економіку в умовах кризи зможе контрольована інфляція. Президентські вибори залишилися позаду, настав час непопулярних рішень, одним з яких, швидше за все, і стане запуск друкарського верстата. Розхожий постулат про те, що вливання грошової маси усуне дефіцит дешевих і довгих грошей для економіки, цілком може бути перевірений на практиці. Українцям в черговий раз пропонують постраждати за світлі ідеали економічного зростання. Сподіватимемося, що якщо інфляцію і "запустять", то вона не перетвориться на весняний паводок, а дійсно проллється на млин нашої економіки.
Антон Лосєв
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
