1589
Час експортувати
— Казна та Політика
За два місяці від початку року Держкомстат оприлюднив дані щодо української економіки за минулий рік. Як і прогнозували Мінекономіки і Національний банк, падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) за підсумками минулого року склало 15% в порівнянні з 2008 р. Майбутнє української економіки залежить від світового попиту на товари вітчизняних експортерів і бюджетної політики українського уряду.
За даними головного статистичного відомства, номінальний ВВП 2009 р. склав 912,5 млрд. грн., реальний - 85% від рівня 2008 р. Таке, а не сильніше падіння було забезпечене в основному завдяки незначному відновленню галузей, орієнтованих на експорт. На початку 2010 р. позитивна тенденція посилилася - в січні промвиробництво зросло на 11,8% до відповідного місяця минулого року, що дало привід уряду передчасно заговорити про закінчення кризи.
Січневий промисловий підйом стався завдяки зростанню обсягів виробництва в хімічній і нафтохімічній промисловості (+29,5%), металургії (+26,6%) і машинобудуванні (+22,3%). Окрім низької бази порівняння, зростанню посприяло і поліпшення зовнішньої кон'юнктури. Азія і Європа стали більше купувати металургійну і хімічну продукцію, Росія збільшила попит на верстати, обладнання та хімію.
"Складно назвати такий результат вражаючим, до передкризових рівнів виробництва Україні ще далеко. Неможливість залучити фінансування перешкоджала зростанню внутрішнього попиту в 2009 р., а відповідно, і відновленню економічної активності. У 2010 р. ВВП, за нашими прогнозами, зросте на 3% при сприятливій зовнішній кон'юнктурі", - говорить економіст інвестиційної компанії "Трійка Діалог Україна" Ірина Піонтковська.
На думку голови аналітичного центру БЕСТ Валерія Гладкія, визначальним в подальшому зростанні економіки стане те, як швидко український уряд відновить співпрацю з Міжнародним валютним фондом, що припинив кредитування української економіки до закінчення президентських виборів.
Економіст підкреслює, що резерви Нацбанку, які гарантують стабільність гривні, перебувають на нижній межі, $12,9 млрд. "Основна проблема цього року, яка позначиться на темпах розвитку економіки, - як багато комерційних банків вимагатимуть докапіталізації і як сильно фінансовий стан НАК "Нафтогаз України" впливатиме на стійкість держбанків, які вже прокредитували цю компанію", - говорить Гладкій.
Міністерство фінансів вже анонсувало свої наміри докапіталізувати Укрексімбанк за допомогою випуску ОВДП на 4,589 млрд. грн.
Викупити облігації на таку суму здатний лише Нацбанк, притому що НБУ досі не монетизував попереднє збільшення капіталу банку на 1,8 млрд. грн. для кредитування ЖКГ. "Аби курс залишився стабільним, гривнева емісія повинна врівноважуватися рівносильною пропозицією долара на міжбанківському валютному ринку або стискуванням монетарних агрегатів. Стискувати їх особливо нікуди, тому що ліквідність і так не дуже велика, а рівень резервів не дозволяє "викидати" валюту, що викликає низку ризиків з боку НБУ", - говорить Валерій Гладкий.
Інші експерти не роблять ставки на кредит МВФ. "Я б не розраховував на кошти фонду - черговий транш цієї організації не такий важливий для розвитку економіки в цілому. Ці гроші - швидше підтримка соціальних зобов'язань держави, не більше того", - говорить директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. За його словами, більший вплив на українську економіку роблять світові коливання, ніж активність Кабміну. Наприклад, 80% продукції української металургії йде на експорт. "З одного боку, ми не виробляємо чогось такого, де велику роль грає якість. З іншого боку, українські товари, той же метал, конкурують з товарами, які виробляє Китай", - відзначив Бураковський.
Тарифи та інфляція
Подібно до зростання ВВП, зростання цін також буде вищим. "Хоч лусни, але інфляція, швидше за все, складе 15-16%", - прогнозує Валерій Гладкій. Маховиком зростання цін цього року стане підвищення тарифів на газ для населення. За інформацією "ЕІ", питання підвищення цін на газ для населення стане одним з головних під час переговорів Кабміну з місією МВФ, запланованих на середину березня. "Дезінфляція, швидше за все, спостерігатиметься протягом першого півріччя, тоді як коректування тарифів ЖКГ після виборів повинне стимулювати прискорене зростання цін. За підсумками 2010 р. індекс споживчих цін, за нашими прогнозами, виявиться в межах 10-11%", - прогнозує "Трійка Діалог".
Без бюджету і дефіциту
Падіння економіки позначилося в першу чергу на доходах українського бюджету. Завдяки траншам МВФ і за рахунок викупу держпаперів Нацбанком, уряд зумів профінансувати всі соціальні програми, погасити борги і підтримати "Нафтогаз", а також реалізувати низку антикризових програм, на кшталт рекапіталізації банків.
Тим не менше - за підсумками року - країна мала дефіцит консолідованого бюджету в 21,6 млрд. грн. (близько 2,4% ВВП). "Якщо додати монетизацію SDR на 15,7 млрд. грн., дефіцит Пенсійного фонду і позабалансові операції (наприклад, поповнення капіталу НАК і банків), то дефіцит бюджету має складати вже близько 104 млрд. грн., тобто 11% ВВП", - підкреслює Піонтковська.
Рахункова палата називає страшніші цифри. Глава СП Валентин Симоненко заявив, що держбюджет-2010 перебуває на межі технічного дефолту, оскільки обсяг зобов'язань Держказначейства більш ніж в 10 разів перевищує суму вільних коштів. За його даними, на 1 січня на єдиному казначейському рахунку було лише 1,7 млрд. грн. Симоненко підкреслив, що дефіцит держбюджету в 2009 р. склав 34 млрд. грн., або 3,4% ВВП.
"До заяв Рахункової палати варто прислухатися, у них є хороший доступ до інформації. З іншого боку, важливо зрозуміти, що таке зареєстровані зобов'язання, - ті, які підлягають виплаті цього року або цього місяця? З політичних мотивів цими цифрами завжди можна маніпулювати. Професіонали завжди обережно ставляться до сум зобов'язань, датованих на 1 січня. Треба знати графік погашення цих боргів", - заявила гендиректор Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Ірина Щербина.
До списку ризиків можна віднести значні авансові платежі компаній з податку на прибуток, а також заборгованість з відшкодування ПДВ експортерам. За даними Секретаріату екс-президента Віктора Ющенка, обсяг невідшкодованого ПДВ на початок 2010 р. досяг 21,84 млрд. грн. в порівнянні з 12,79 млрд. грн. на початок 2009 р. і 8,59 млрд. грн. - на початок 2008 р.
Недолуге бюджетування в 2009 р. робить нереальним прогнозований в 4% від ВВП дефіцит держбюджету-2010, не зважаючи на категоричну вимогу МВФ не перевищувати цей показник. У переговорах з МВФ уряд постарається умовити місію піти на поступки і записати в оновленому двосторонньому договорі реальнішу цифру бюджетного дефіциту - 6% від ВВП.
Втім, відсутність бюджету і траншу МВФ - не так вже погано для української економіки, вважає Євген Гавриленков, директор Інституту макроекономічних досліджень і прогнозування Росії, керуючий директор і головний економіст компанії "Трійка Діалог".
"Зіштовхнувшись із бюджетними обмеженнями, які пов'язані з відсутністю головного фінансового документа країни, влада почала менше витрачати, а в цьому - запорука успіху виходу економіки з кризи. У попередні роки Україна, як, втім, і Росія, високими темпами нарощувала бюджетні витрати. Це обмежувало можливості нормального розвитку бізнесу. У Росії зростання планованих витрат щороку складало 30-40% ВВП.
Але цей рік, рік зниження витрат, я думаю, ми закінчимо з інфляцією на рівні 6%, що згодом об'єктивно потягне за собою ставки центрального банку, призведе до зниження ставок на міжбанківському ринку", - прогнозує експерт, проводячи паралелі з українською економікою.
За його прогнозами, на тлі скромного бюджету і низької інфляції, поступово вирівняється ситуація на фінансових ринках. "Почне знижуватися маржа, яку беруть банки, надаючи кредити компаніям. Сьогодні ми реально входимо в період, коли весь обсяг відсоткових ставок буде однозначним, - нижче 10%. Кредити стануть доступними для ширшого кола підприємств, а не лише для державних компаній, які кредитуються в держбанках на неринкових умовах", - прогнозує Євген Гавриленков.
Світлана Крюкова, "Експерт-Україна"
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
