637
"Ъ": Парламент піддався вимогам міжнародних організацій і затвердив закон про витрачання держкоштів…
— Казна та Політика
Майже два роки знадобилося Верховній раді, щоб прийняти закон, який регулює закупівлю товарів, робіт і послуг за держкошти. Ввести нові правила роботи ринку обсягом понад 100 млрд грн. вимагали Європейський союз, Світовий банк і Світова організація торгівлі (СОТ). Втім, прийняття закону вчора було поставлене під загрозу - в БЮТ виступили проти створення при Міністерстві економіки органу оскарження процедур закупівель, назвавши його корупційним.
Вчора парламент голосами 245 депутатів прийняв закон "Про здійснення держзакупівель" - голосування проігнорували лише представники блоку Литвина. Закон про закупівлю товарів, робіт і послуг за держкошти відсутній з березня 2008 року, коли депутати скасували його як корупційний. Закупівлі регулювалися тимчасовим положенням Кабміну. Впродовж двох років тендери здійснювалися в ручному режимі, тому прийняття закону експерти вважають революційним. "Було багато нарікань на положення", - говорить в.о. голови Союзу малих, середніх і приватизованих підприємств В'ячеслав Биковець. За даними Держкомстату, закупівля в одного учасника (29,9 млрд грн.) зайняла в 2009 році друге місце за обсягом операцій після відкритих торгів (70,8 млрд грн.).
Прийняття нових правил держзакупівель вимагав ЄС в рамках переговорів про створення зони вільної торгівлі з Україною, а також Світовий банк і СОТ, виступаючи за рівний доступ до торгів українських і іноземних постачальників. Відсутність закону обмежувала право підприємств оскаржувати тендерні порушення. Після рішення Конституційного суду про незаконність положення про закупівлі за держкошти суди відмовлялися розглядати скарги підприємств, і постачальники не могли оскаржувати в судах договори, укладені з порушеннями.
Тепер поріг проведення держзакупівель товарів і послуг складе 100 тис. грн., робіт - 300 тис. грн. Замовникам тендерів заборонено дробити закупівлі, щоб обійти закон, а також встановлювати дискримінаційні умови до учасників. Організатори тендерів мають віддавати пріоритет відкритим конкурсам - наявність не менше двох учасників, а торги з обмеженою участю будуть заборонені. Депутати погодилися з пропозицією Кабміну визначити Мінекономіки спеціальним уповноваженим органом для контролю за сферою. Міністерство, як і раніше, даватиме дозволи на закупівлю в одного учасника (узгодження до 15 робочих днів), звітуватиме перед Кабміном і Рахунковою палатою про проведення держзакупівель, забезпечуватиме безкоштовне розміщення на сайті і в друкованому виданні інформації про проведення тендеру і його результати.
Безкоштовно надаватиметься учасникам і тендерна документація. Тендерне забезпечення є необов'язковим, але може скласти 1% від вартості закупівлі робіт і 5% - товарів і послуг. Гарантія виконання договору не вище 5%. Громадський контроль, який до 2008 року вела Тендерна палата, буде у вигляді "вільного доступу до всієї інформації, яка підлягає оприлюдненню".
Обов’язкових закупівель лише в українських компаній не буде, що, на думку Валентина Ландика (Партія регіонів), "поховає виробників". Як пояснив голова парламентського підкомітету з питань регулювання держзакупівель Антон Яценко (БЮТ), рішення про закупівлю в українських підприємств може прийняти Кабмін. "Хай поганий закон, але він закон. А всі генії повинні потім подати всі поправки до нього", - агітував за прийняття закону Сергій Осика (БЮТ). Але навіть такий "поганий" закон могли не ухвалити через одну поправку - №133.
Дискусію викликала поправка Ірини Горіної (ПР) про створення при Мінекономіки органу оскарження тендерних порушень. Олег Ляшко (БЮТ) упевнений, що цей орган поверне корупцію в сферу держзакупівель. Проте 240 депутатів, у тому числі 48 представників БЮТ, підтримали ініціативу. До складу органу оскарження увійдуть 7 представників від влади (Мінекономіки, Мін'юст, Держкомстат, Держкомпідприємництва, АМКУ, секретаріат президента, РНБО) і 7 незалежних експертів (термін повноважень - три роки). Цих експертів буде рекомендувати Мінекономіки, а затверджувати - комітети Ради з питань економічної політики та фінансової і банківської діяльності. Орган зможе припинити закупівлю до 30 днів, при цьому учасники тендерів зможуть оскаржити його рішення в суді.
Аналітики не гарантують, що закон не створить нових проблем. На думку В'ячеслава Биковця, законодавці мають оперативно реагувати на зауваження учасників ринку закупівель і оперативно коректувати закон. Перші зауваження до нових правил вже є. Глава Ради підприємців при Кабміні Оксана Продан скептично поставилася до створення колегіального органу оскарження. "Як показує практика, чим більше членів в органі, тим менша там відповідальність і тим страшніше за рішення", - сказала вона.
Биковець теж сумнівається, що за квотою експертів до складу органу увійдуть експерти у сфері держзакупівель, а скарги учасників розглядатимуться справді об'єктивно й оперативно. Крім того, президент Асоціації підприємців і промисловців-постачальників товарів, робіт і послуг для держпотреб Володимир Доброскок упевнений, що закон має враховувати можливість підвищення цін на товар, що купується, при проведенні тендеру, адже при оголошенні початку тендеру вартість товару може бути одна, а вже при визначенні переможця - інша. "За місяць вартість товару може різко змінитися. Останній приклад - як це сталося з цукром", - відзначає Доброскок.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
