2613
Вік Європи не бачити
— Казна та Політика
В Україні активізуються антиєвропейські настрої. Наприкінці січня у Верховній Раді зареєстрований законопроект, що передбачає відновлення візового режиму для громадян Євросоюзу, США, Японії, Канади та інших держав, для яких з 2005 р. Київ зняв всі обмеження на в'їзд. Ця ініціатива - відповідь парламентарів на дії європейців, які не поспішають спрощувати правила видачі віз для українців. Подібні контрзаходи можуть поставити хрест на перспективах безвізового режиму з Євросоюзом.
Захисна реакція
Автори законопроекту № 6012 "Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (щодо забезпечення рівноправних умов взаємних поїздок громадян України та інших держав)" - шість депутатів з усіх фракцій парламенту - вважають, що чинна більше двох років Угода про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС так і залишилася декларацією про наміри.
Через скасування віз для іноземних громадян наш бюджет, за найскромнішими оцінками, щорічно недоотримує понад $50 млн. Українці ж не відчули обумовленої в документі лібералізації візового режиму. "Фактично за час дії Угоди відбулося збільшення вартості візового клопотання: консульства зобов'язали практично всіх, хто звертається до посольства за візами, оформляти документи у посередників - у візових центрах, які беруть за свої послуги додаткову плату", - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Тому депутати пропонують зобов'язати всіх іноземців отримувати візи, якщо інше не передбачено законом (візовий режим з ЄС Президент скасовував указами), а міжнародні договори про безвізовий або спрощений візовий режим підписувати тільки після внесення відповідних змін до національного законодавства.
Угоду про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС підписано 18 червня 2007 р. Цей документ обумовлював фіксовану ціну короткочасних віз (35 євро) для в'їзду наших громадян до країн Шенгенської зони і перелік пільгових категорій, які можуть претендувати на отримання безкоштовних і довгочасних віз на підставі спрощеного списку документів. Угода фактично стала жестом-відповіддю на скасування Києвом віз для європейців у травні 2005 р.
Але ще чотирма роками раніше, у червні 2001 р., іноземців звільнили від необхідності підтверджувати при перетині нашого кордону наявність страхового поліса, який гарантує оплату термінової медичної допомоги. І хоча це звільнення було тимчасовим (для безперешкодного в'їзду паломників під час візиту до країни глави Ватикану Іоанна Павла II), відновлювати вимогу щодо наявності страхового поліса Київ не став.
Незважаючи на вочевидь несиметричні візові дії з боку Європи, підписання згаданого документа дозволило чиновникам охрестити його першим кроком на шляху до безвізового режиму з ЄС. Міністр закордонних справ Петро Порошенко впевнений, що цієї мети можна досягти до кінця поточного або до початку 2011 р. Європейці ж вочевидь не поділяють такого оптимізму, вважаючи за краще взагалі не говорити про можливі терміни скасування віз для наших громадян.
Навіть посол дружньої Польщі Яцек Ключковський заявив, що скасування ЄС візового режиму з Україною - справа далекої перспективи. За словами посла Угорщини Андраш Баршонь, головною умовою для цього є повна демаркація нашого кордону, а також підписання угод про реадмісію з усіма країнами-сусідами. Голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра також вважає, що поки про безвізовий режим з нашою країною не може йти ніякої мови. "Лише коли будуть виконані умови про демаркацію та належне управління кордонами, а також введення паспортів з біометричними даними, ми будемо готові рухатися далі в питаннях візової лібералізації", - наголошує головний європосол.
Вітчизняні дипломати сподівалися, що повний перелік вимог до Києва щодо введення безвізового режиму озвучать на саміті Україна-ЄС 4 грудня минулого року. Однак "дорожня карта" так і не з'явилася. "Вийти у грудні на "дорожню карту" не вийшло, зокрема через президентські вибори. Дипломати країн ЄС в особистих розмовах говорили мені прямо, що не хотіли б, щоб оголошення "дорожньої карти" було використано Віктором Ющенком як кандидатом у президенти. Я вважаю, що при всіх позитивних політичних складових цього цілком можна досягти вже в 2010 році", - розповів екс-міністр закордонних справ України, голова комітету ВР з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк.
Другою причиною неспішності європейських бюрократів є відсутність консенсусу щодо візового питання серед країн Євросоюзу. За лібералізацію візових відносин з Києвом виступають країни Балтії (Латвія, Литва, Естонія), Скандинавії (Фінляндія, Швеція) і "Вишеградська четвірка" (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина), не проти - Болгарія та Румунія. Крім того, теплі почуття відчувають до нас британці (які, однак, до Шенгену відношення не мають). Інші держави - члени ЄС ставляться до нас в цьому питанні більш ніж прохолодно. При цьому найбільш жорстку позицію займають Німеччина і Франція. За словами Тарасюка, крім доказів виконання нами зобов'язань, навряд чи щось може змінити цю позицію хоча б на нейтральний настрій.
Київ знає карту
Про те, які вимоги будуть записані в "дорожній карті", дипломати знають. З історії надання безвізового режиму балканським країнам (Чорногорії, Македонії та Сербії), громадяни яких отримали можливість їздити до ЄС без віз з 20 грудня 2009 р., відомо чотири головні вимоги. Перше - введення паспортів з біометричними даними, які дозволять уникнути фальсифікацій і дадуть можливість вносити до бази даних Шенгенської зони, крім фотографії, ще і відбитки пальців. До речі, у вказаних балканських країнах безвізовий режим поширюється тільки на власників таких паспортів.
Для того щоб почати "біометричну паспортизацію", Україні необхідно ратифікувати дві конвенції Ради Європи: "Про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці персональних даних" (1981 р.) та "Про протидію торгівлі людьми" (2005 р.), а також прийняти закон про захист персональних даних. Але навіть наявність цих документів не гарантує того, що процес видачі закордонних паспортів нового зразка стартує без зволікань.
Причина цього - прихована протидія чиновників: в концерні ЄДАПС не впевнені, що під пильним наглядом Європи зможуть виграти держтендер на виготовлення нових бланків, навіть маючи необхідні технології. Оскільки при визначенні переможця, напевно, постане питання про правомірність фактичного зрощування держструктури - Міністерства внутрішніх справ - з приватною компанією.
Друга вимога ЄС - створення єдиного міграційного органу. Сьогодні міграційними питаннями у нас відають МЗС, МВС, Мін'юст, Мінпраці, Держкомнацрелігії і навіть МОЗ. Створення ж єдиної Державної міграційної служби заблоковано указом Президента, який припинив минулого року дію відповідної постанови уряду. Причин блокування кілька. Орган повинен об'єднати функції Держкомнацміграції і Держдепартаменту МВС з питань громадянства, імміграції і реєстрації.
Але Держкомнацміграції не захотів втрачати грошові потоки від видачі статусу біженця та розподілу техдопомоги ЄС на облаштування пунктів тимчасового перебування нелегальних мігрантів. А міліція разом з ЄДАПС не захотіли втрачати чималі надходження від виготовлення закордонних паспортів, оскільки в разі створення нового органу довелося б показати не зовсім прозорі схеми співпраці держоргану та приватної компанії. Ще одним побоюванням було те, що міграційна служба може скласти "дуже правильний" реєстр виборців, що напередодні виборів не було вигідне жодному з ключових кандидатів на посаду глави держави.
Третій пункт передбачуваних вимог ЄС - зміцнення кордонів. Йдеться насамперед про демаркацію кордонів з усіма сусідами, чого у нас не зроблено поки в повному обсязі ні з Росією, ні з Білоруссю, ні з Молдовою. Демаркаційні роботи з Білоруссю планується почати після ратифікації Мінськом договору з Україною про держкордон. Цю подію заплановано на квітень поточного року і вона має пройти без сюрпризів, оскільки жодних розбіжностей між нашими країнами з цього питання не існує.
З Молдовою демаркація придністровської ділянки кордону розпочалася наприкінці минулого року. На сьогодні існує проблема технічного характеру: Кишинів повинен передати нам ділянку траси Одеса-Рені, щоб, пересуваючись в межах України, не доводилося двічі проходити прикордонний контроль (дорога заходить на молдовську територію). Ділянку автодороги в районі села Паланка передано в експлуатацію та під юрисдикцію нашої країни, згідно з Додатковим протоколом до Договору між Україною і Молдовою про державний кордон, підписаного ще 18 серпня 1999. Однак Київ наполягає на передачі йому і території під автодорогою, не дивлячись на те, що в Угоді зазначено, що "передана ділянка є власністю України на території РМ".
А ось росіяни йти нам назустріч не поспішають, оскільки демаркацію сухопутного кордону пов'язують з делімітацією Азовського моря і Керченської протоки.
Зі зміцненням кордонів пов'язана і необхідність створення європейської системи їх контролю. У 2006 р. Президент підписав Указ "Про Концепцію розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 р.", яким передбачено створення "інтегрованої системи охорони державного кордону". Проте документи, необхідні для реформування структури відомства, нарощування оперативної складової, технічного переоснащення і перетворення прикордонної служби на повноцінний правоохоронний орган, Верховною Радою поки не прийняті, хоча частину з них уже подано до парламенту.
Реадмісія в дії
Єдиною частково виконаною Україною вимогою стало посилення боротьби з незаконною міграцією. Договір між Києвом і ЄС про реадмісію, що передбачає згоду сторін на прийом нелегальних мігрантів, які прибули з їх території, набрав чинності 1 січня 2010 р., хоча підписаний був одночасно з Угодою про спрощення візового режиму. До слова, аналогічні "стандартні" договори про реадмісію Україна підписала з Росією, Молдовою, Білоруссю. Відтермінування на два роки ми отримали для проведення підготовчого етапу.
Зокрема, будівництва сучасних комплексів з утримання нелегальних мігрантів, яких повертатимуть у країну з території ЄС. Із семи таких комплексів, які треба побудувати, поки готові тільки два: на Волині та в Чернігівській області. Ще п'ять повинні бути відкриті в Дніпропетровській, Донецькій, Хмельницькій, Львівській і Одеській областях. Середня ємність кожного - до 200 осіб.
Гроші на будівництво нових центрів і тренінги для наших прикордонників щодо підвищення ефективності боротьби з нелегальною міграцією має виділити Європейський Союз. За попередніми підрахунками організаційного комітету проекту "Консультаційна допомога зі створення центрів затримання та тимчасового утримання нелегальних мігрантів в Україні - "Реадміт-1", який займатиметься наданням допомоги нашій країні, загальна вартість всіх нових ізоляторів складе близько 120 млн євро. У 2007 р. з цієї суми було виділено 10 млн євро, в 2008 р. - 30 млн євро. Ще 30 млн євро планується надати Києву в 2010 р. Решту суми повинні розподілити в найближчі кілька років. Перші транші, за словами заступника міністра внутрішніх справ Василя Мармазова, направили на будівництво центрів на Волині та Чернігівщині. Так, волинський комплекс обійшовся в 36 млн грн. (частина робіт фінансувалася за рахунок бюджету).
Решту грошей також витратять переважно на побудову нових комплексів. На цілі, пов'язані з боротьбою з незаконною міграцією, у бюджеті-2008 передбачалося витратити 29 млн грн., а в 2009 р. - 44 млн грн.
Прикордонники стверджують, що чутки про "перетворення України на відстійник для нелегалів" сильно перебільшені. По-перше, наша країна і до набрання чинності Угоди про реадмісію приймала всіх, кого депортували з Європи, тільки за двосторонніми угодами. По-друге, кількість нелегалів з кожним роком стає все меншою. Якщо в 2006 р. таких осіб було 2395, то в 2008 р. - 1785, а за вісім місяців минулого року - 628. Завдяки більш ефективній процедурі депортації нелегалів на батьківщину з підключенням посольств, середня кількість осіб, які перебувають у пунктах тимчасового утримання зменшилась з 600 до 130. У МВС переконані, що кількість мігрантів збільшиться незначно. За підрахунками Мармазова, їх зростання складе 100-200 осіб на рік.
У рамках законодавчого оформлення більш жорсткого контролю над нелегальною міграцією Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроект (№ 2232), що розширює перелік причин, за якими іноземцям та особам без громадянства може бути відмовлено у в'їзді до України, а також скорочено термін перебування в нашій країні. У Держприкордонслужби з'явиться право прямо з кордону, без рішення суду, повертати до держави попереднього перебування осіб, що намагаються нелегально в'їхати в Україну.
А термін 30 днів, які надавалися нелегалам або особам без громадянства на те, щоб покинути її межі, пропонується скоротити до п'яти днів. Посилюється також відповідальність українських громадян, які сприяють незаконному перетину кордону. Зараз, згідно з Кримінальним кодексом, за це можуть посадити на термін від двох до п'яти років. Законопроект пропонує збільшити покарання до восьми років. Максимальний же термін, який передбачений за це порушення, може зрости з 12 до 15 років тюремного ув'язнення.
Що далі
Щоб почати виконання всіх вимог Європи, які висуваються нею до країн, які бажають отримати безвізовий режим, Києву не обов'язково чекати підписання "дорожньої карти" (за прогнозами дипломатів, це відбудеться не раніше грудня поточного року). "Поки що поставлені завдання не виконані урядом, Мін'юстом, МВС, парламентом, як би не вистрибували дипломати з штанів, довести Євросоюзу, що ми гідні безвізового режиму, не вдасться. Фактично відсутність у нас єдиної міграційної служби, біометричних паспортів, діряві кордони - це козирі в руках групи країн, очолюваної Німеччиною і Францією, які найбільш прохолодно ставляться до нас в ЄС. Ліквідувавши проблеми, ми зможемо інтенсифікувати діалог", - каже Борис Тарасюк.
Один з авторів законопроекту про відновлення симетричного візового режиму з Євросоюзом Григорій Смітюх вважає, що розшаркування перед європейцями Україні не допоможе. "Щоб отримати візу, нас змушують підтверджувати наявність нерухомості, надавати виписки з банківських рахунків та інші документи, перелік яких з кожним роком збільшується. А у відповідь - ніяких рухів. Нав'язування нам з боку ЄС якихось умов безвізового режиму, в той час як ми відкрили свої кордони в односторонньому порядку, - це принизливо для країни.
Якщо б, наприклад, ми залишилися єдиною державою в світі, де немає біометричних паспортів, тоді можна було б говорити про необхідність запровадити їх негайно. Але такими ж паспортами, як наші, користуються багато країн, вони відповідають усім міжнародним вимогам. У нас просто немає економічної можливості провести сьогодні такі реформи", - заявив він. На думку депутата, після відновлення симетричного візового режиму, взаємні умови щодо його лібералізації повинні вироблятися в двосторонньому порядку.
"Ми повинні робити крок за кроком: вони скасували візи, наприклад, для наших студентів - ми одразу скасовуємо для них. Скасували для чиновників - ми теж скасуємо. Але, гадаю, в тому, що ми погоджуємося на кабальні умови, є і недоробка МЗС. І парламент, я впевнений, покаже йому приклад захисту інтересів громадян", - резюмував Смітюх.
Олексій Набожняк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
