791
"Ъ": Кредитні спілки знайшли союзників
— Кредит&Депозит
Держфінпослуг запропонувала уряду комплекс заходів, які повинні захистити кошти 120 тис. вкладників кредитних спілок. Їх депозити можуть виявитися під загрозою, якщо учасники ринку не отримають рефінансування НБУ в розмірі 0,5-1 млрд грн. Кабмін готовий допомогти з фінансуванням, але прийняття всіх ініціатив Держфінпослуг не допоможе уникнути подальшого скорочення ринку, упевнені його учасники.
Вчора глава Держфінпослуг Віктор Суслов запропонував уряду прийняти екстрені заходи, необхідні для виведення кредитних спілок (КС) з кризи. На розгляд Кабінету міністрів представлено розпорядження "Про заходи щодо захисту інтересів вкладників кредитних спілок", яке передбачає створення системи рефінансування проблемних КС через Ощадбанк. Як очікується, Ощадбанк отримає 500 млн грн. на рефінансування спілок від Національного банку.
Альтернативну пропозицію щодо рефінансування КС висунула глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель. На її думку, для порятунку КС потрібно 1 млрд грн. - ці кошти розподілятимуть об'єднання КС (всього їх сім).
Рефінансування має покрити дисбаланс кредитного і депозитного портфелів спілок. У 2008-2009 роках кількість вкладників КС впала на 48,6% - з 245,3 тис. до 119,2 тис., тоді як кількість позичальників - всього на 21% - з 561,5 тис. до 443 тис. Розрив між обсягами виданих і залучених коштів у кінці III кварталу склав 1 млрд грн. А їх частка вже зросла з 30,5% орієнтовно до 50%.
Кабміну також запропоновано підтримати створення фонду гарантування вкладів членів КС у розмірі 1,5 млрд грн. Зараз депозити фізичних осіб-членів спілок не гарантуються, гарантійна сума в банках - 150 тис. грн. З неї 0,5 млрд грн. повинен внести Кабмін у формі облігацій внутрішньої держпозики, а 1 млрд грн. - видати Нацбанк у вигляді кредиту на десять років. Загальний обсяг депозитів населення в КС складає 3 млрд грн.
Крім фінансових заходів, у Держфінпослуг також виступили з ініціативою змінити законодавство. Серед передбачуваних поправок - скасування в Цивільному кодексі права вкладника в односторонньому порядку розривати депозитний договір. У законі "Про кредитні спілки" запропоновано вилучити норму про всеукраїнський статус КС і ввести обмеження членства в спілках - до 5 тис. осіб.
Таке обмеження зумовлене тим, що вкладники КС складають всього 5-6% від всіх членів спілок і не захищені від дій керівних осіб, які отримують доручення від "мертвих" учасників. "Один глава зібрав понад 90 тис. доручень. То хіба можуть вкладники захистити свої кошти, якщо вони не можуть прийняти рішення?" - сказав пан Суслов. Серед іншого запропоновано встановити максимальну суму кредиту і процентну ставку. Адже якщо в 2009 році середньозважена кредитна ставка в банків складала 17,8%, то в кредитних спілок - досягла 44%.
Комісія прагне отримати і більше повноважень в частині можливості введення мораторію на задоволення вимог кредиторів КС. Як повідомив вчора Віктор Суслов, уряд доручив міністерствам фінансів і економіки виробити єдине рішення по проблемах КС. Віктор Суслов наполягає на своїх ініціативах, бо їх неприйняття призведе до того, що комісія і далі позбавлятиме ліцензій спілки, багато з яких не відповідають нормативним вимогам. У 2009 році з ринку пішло 89 КС, ще 16 - в січні 2010 року.
Радник правління Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Андрій Оленчик вважає, що, в першу, чергу необхідно прийняти план заходів щодо виходу спілок з кризи і затвердити проект закону про створення фонду гарантування вкладів, який ще не пройшов і першого читання. "Всі проблеми народилися у великих спілках, які мають всеукраїнський статус.
Невеликі установи працюють нормально", - стверджує глава правління Волинської обласної асоціації кредитних спілок Ігор Лащук. В будь-якому разі прийняття навіть всього пакету документів не зможе врятувати всі 738 спілок. "Рефінансувати будуть лише тих, у кого є ліквідні активи під заставу, а спілкам, в яких їх немає, держава не зможе надати допомогу", - відзначив Оленчик.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
