1835
Просимулювали
— Кредит&Депозит
Нацбанк обіцяє рефінансувати банки на 5 років під 10-13% річних, якщо вони погодяться кредитувати економіку під 15%. Однак самі банкіри навряд чи поквапляться скористатися кредитами НБУ на таких умовах
Нацбанк має намір запропонувати комерційним банкам новий вид рефінансування - так звані стимулюючі кредити терміном від року до п'яти років. Такі ресурси регулятора комбанки зможуть направляти тільки на кредитування нових інвестиційних проектів, що реалізуються товаровиробниками.
Стимул є
Нещодавно Нацбанк розробив і направив для обговорення учасниками ринку проект положення "Про надання НБУ кредитів банкам з метою стабілізації їх роботи і стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри". Нагадаємо: зараз відповідно до постанови НБУ № 378 від 26.09.06 р. "Про регулювання Нацбанком ліквідності банків України" регулятор повинен видавати кредити рефінансування виключно для підтримки ліквідності або фінансового оздоровлення своїх підопічних.
Ідею видачі стимулюючих кредитів опитані банкіри сприйняли позитивно. "Приємно, що Нацбанк вже думає над тим, як відновити кредитування економіки. Є багато хороших позичальників, які готові обслуговувати кредити, але банки не завжди можуть надати необхідний обсяг ресурсів за прийнятною вартістю", - зазначив Дмитро Гриджук, голова правління банку "Хрещатик" . БІЗНЕС неодноразово писав про згортання банками кредитних програм, що призводить до падіння економіки. Банкіри визнають, що ініціатива НБУ щодо стимулювання кредитування економіки запізнилася. На їхню думку, вітчизняну економіку вже давно слід було наповнити кредитними ресурсами, як це зробили більшість країн Європи та США.
У той же час вітчизняні банки не можуть кредитувати через відсутність відповідної ресурсної бази. Зараз корпоративні клієнти розміщують гривневі депозити на термін не більше 3 місяців, населення - до 9 місяців. При цьому гроші дуже дорогі - приблизно 20% річних. "Як кредитувати за рахунок таких ресурсів? Єдина надія - на регулятора. В умовах відсутності на ринку дешевих і "довгих" ресурсів у національній валюті дуже важливо, щоб Нацбанк якомога швидше влив в систему ліквідність, яку можна направляти на кредитування економіки", - говорить Владислав Кравець, член правління Промінвестбанку.
Разом з тим учасники ринку жорстко розкритикували запропоновані Нацбанком механізм і умови надання стимулюючих кредитів. Справа в тому, що не всі банки отримають рівний доступ до нового виду рефінансування. Більше того, терміни кредитування і вартість ресурсів для всіх банків будуть різними. Нацбанк пропонує розділити банки на чотири класи. Пріоритетне право скористатися стимулюючими кредитами отримають держбанки (у тому числі нещодавно націоналізовані). Їх планується відносити до класу "А" (найбільш надійні банки).
Крім того, до цієї категорії можуть бути включені й інші банки, які користуються регулятивним капіталом у розмірі не менше 600 млн грн. Станом на 1 грудня 2009 цій вимозі відповідала 41 фінустанова. Обсяг протермінованої заборгованості таких банків не повинен перевищувати 10% кредитного портфеля. З 41 банку 18 не виконують цю вимогу. До класу "Б" пропонується відносити банки також з регулятивним капіталом не менше 600 млн грн. При цьому допускається обсяг протермінування до 15% кредитного портфеля. Такі банки повинні дотримуватися економічних нормативів, в тому числі виконувати норматив обов'язкового резервування, однак протягом останнього звітного місяця допускаються випадки порушення нормативів миттєвої (Н4) та поточної ліквідності (Н5). До класу "В" може бути віднесений банк з обсягом протермінованої заборгованості з кредитних операцій не більше 20%. До класу "Г" будуть включатися інші банки, які не увійшли до більш престижних категорій.
"Нацбанк має право надати банку, віднесеному до класу не нижче "Б", кредит стимулювання терміном до 5 років (але не більше терміну, передбаченого кредитним проектом) як одноразово, так і у формі кредитної лінії, залежно від потреби в ньому вітчизняного товаровиробника", - йдеться в проекті постанови. Банкам класу "В" стимулюючі кредити надаватимуть на термін до 3 років, іншим банкам - терміном до року.
Заробітку немає
Вартість стимулюючих кредитів буде залежати від класу банку та ліквідності пропонованого забезпечення. Залежно від рівня ліквідності забезпечення за стимулюючим кредитом НБУ пропонує розділити на три категорії. Найбільш надійною запорукою вважаються державні облігації (ОВДП), їх відносять до 1-ї категорії. У той же час найменш надійним Нацбанк вважає забезпечення у вигляді майнових прав за кредитами (3-я категорія). Відсоткова ставка за стимулюючими кредитами - це облікова ставка НБУ, скоригована на 0,5-3 в.п. Ступінь корекції залежить від двох вищезгаданих факторів: надійності банку та ліквідності застави. Зараз облікова ставка дорівнює 10,25% річних, таким чином, вартість ресурсів для банків становитиме 10,75-13,25% річних.
Отримані за такою ціною ресурси від НБУ банк повинен направити на кредитування інвестиційного проекту за ставкою не вище 15,25% річних (облікова ставка плюс 5 п.п.). Це означає, що заробіток (маржа) самого банку складе від 2% (якщо банк класу "Г" бере у НБУ кредит під забезпечення 3-ї категорії) до 4,5% (банк класу "А", що отримав рефінансування під забезпечення 1-ї категорії). Банкіри говорять, що не погодяться брати на себе ризик кредитування при настільки мізерному заробітку.
"Ризики банку-кредитора повинні оцінюватися адекватно розміру відсоткової маржі. Вона повинна бути не менше 5 в.п.", - стверджує Гриджук. З колегою погоджується Владислав Кравець: "За нинішніх умов більш-менш нормальна маржа - це 5 в.п.". Очевидно, банки навряд чи захочуть скористатися рефінансуванням НБУ на таких умовах. "Швидше за все, працювати на таких умовах погодяться лише держбанки. Не здивуюся, якщо ця постанова приймається спеціально під них", - припускає голова правління великого банку з іноземним капіталом, що побажав залишитися неназваним.
Заступник голови правління банку "Контракт" Павло Крапівін вважає занадто завищеними вимоги Нацбанку до кінцевих позичальників стимулюючих кредитів. Дійсно, кошти кредиту можуть бути спрямовані тільки на кредитування нового інвестиційного проекту, який відповідає досить жорстким вимогам НБУ. Наприклад, частка коштів Нацбанку у фінансуванні проекту не повинна перевищувати 50% його вартості. При цьому позичальник повинен надати банку-кредитору забезпечення вартістю, що вдвічі перевищує суму кредиту.
"Портрет позичальника, який може отримати такий кредит, дуже ідеалістичний. На практиці знайти проект, який би відповідав вимогам НБУ, вкрай складно", - упевнений Крапівін. Екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко сумнівається, що дешеві кредити стимулювання дійдуть до адресата. "У недержавних банків буде дуже велика спокуса направити їх на інші цілі (наприклад, на валютні спекуляції). Проконтролювати цільове використання коштів НБУ буде дуже проблематично", - попереджає експерт.
В Українському кредитно-банківському союзі вважають норми проекту постанови дискримінаційними відносно дрібних і середніх банків. "Такі зміни створять нерівні конкурентні умови, тому що переваги при отриманні стимулюючих кредитів матимуть тільки великі банки", - йдеться в повідомленні УКБС. Представники дрібних банків запевняють, що саме невеликі банки могли б бути навіть більш ефективними при кредитуванні нових проектів, ніж великі.
"Абсолютно незрозуміло, чому стимулюючі кредити будуть видаватися тільки через великі банки. Виходить, що банки, що мають доступ до ресурсів материнських компаній, зможуть отримувати підтримку ще й від НБУ", - обурюється Павло Крапівін.
Таким чином, банкіри вважають, що запропонований Нацбанком проект положення про видачу стимулюючих кредитів потребує серйозного доопрацювання. До речі, зазначимо, що це вже не перша спроба банківського регулятора оживити кредитування економіки.
Восени минулого року регулятор прийняв постанову № 650 від 03.11.09 р. Документ надавав банкам право розформувати частину резервів, створених під кредитні операції, а вивільнені ресурси спрямувати на кредитування корпоративних клієнтів. Однак банки досі так і не скористалися наданими регулятором можливостями.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
