1433
Колектори готові взятися за ЖКГ
— Казна та Політика
Після реформи ЖКГ, яку обіцяють більшість кандидатів у президенти, більше чверті боргів у цій сфері буде передана колекторам.
Поки влада лише роздумує про аутсорсинг в справі стягнення комунальних боргів, колектори вже підрахували, скільки боргів може бути передано їм в роботу. "За нашими підрахунками, при реформуванні ЖКГ колекторські компанії працюватимуть з більше 25% прострочених боргів за воду, енергоносії та інші послуги комунальників. На даний момент з професіоналами зі збору боргів стикаються не більше 5% комунальних боржників", - говорить Марія Тугай, директор з маркетингу і продажів колекторської компанії Verdict.
За її словами, незначність частки колекторів в обслуговуванні боргів комунальників пояснюється структурою власності українського ЖКГ. "Керівництво житлово-експлуатаційних комісій (ЖЕК), що перебувають у комунальній власності міської громади, часто ніяк не мотивоване в отриманні максимального прибутку керованої організації, - вважає пані Тугай. - Тому зараз до послуг колекторів на українському ринку частіше вдаються компанії (так звані приватні ЖЕК), що управляють, і товариства співвласників багатоквартирних будинків (ТСББ)". Найманий же менеджмент на чолі приватних структур безпосередньо орієнтований на успішні фінансові результати, бо від цього залежать і його доходи.
"Організація житлово-комунального господарства сьогодні, безумовно, потребує реорганізації. Методи стягнення, які використовують структури ЖКГ, не дають очікуваних результатів, і заборгованість продовжує збільшуватися, - погоджується гендиректор колекторської компанії CredEх Сергій Демінський. - Колекторським компаніям, у свою чергу, робота з такою заборгованістю цікава, і вони готові забезпечити високу результативність стягнень". Проте, відзначає він, в бюджеті не завжди знаходяться кошти для оплати таких послуг, і передача заборгованості в управління колекторам багато в чому залежатиме від цілей, які ставлять перед собою структури ЖКГ, - ЖЕК, водоканали, обленерго та інші.
"Суть всієї системи в такому: компанії, які надають комунальні послуги населенню, в деяких випадках працюють з фізособами безпосередньо (наприклад, в кожного є книжка за електрику), тоді фізособи оплачують послуги безпосередньо (у нашому прикладі - в енергогенеруючі компанії),- пояснює директор ФАЗП (Україна) Кирило Ципривуз. - В інших випадках компанії працюють через ЖЕК і стають посередниками між постачальниками послуг і кінцевими споживачами. Це стосується, зокрема, послуг облгазів і водоканалів. Крім того, самі ЖЕК надають населенню окремі послуги - їх понад 28 найменувань. Робота колекторських компаній починається лише за згодою всіх сторін і ЖЕК, що збирає платежі населення в єдиній квитанції і не може самостійно розподілити платежі по розрахункових рахунках компаній-постачальників послуг". Крім того, відзначає він, в такому разі робота колекторських компаній оплачується всіма постачальниками послуг у відповідних пропорціях.
Колектори поки не можуть назвати схему, за якою будуть вибудовувати свою співпрацю з підприємствами ЖКГ, але якість портфеля оцінюють як цілком придатну для стягнення. "Враховуючи, що навесні 2009 р. прокуратура заборонила Київській адміністрації передавати заборгованість з ЖКГ в роботу колекторським компаніям, цього прецеденту цілком достатньо, аби колекторські компанії бачили ризик в придбанні такої заборгованості, - відзначає Сергій Демінський. - Тому зараз можна говорити про розвиток і впровадження лише агентської схеми роботи із заборгованістю у сфері ЖКГ". За оцінками Кирила Ципривуза, середня сума боргу складає 200 грн., вік - 2-3 роки.
Разом з тим Марія Тугай не відкидає соціальної незадоволеності нововведеннями. "У нас вже був подібний досвід і при роботі з боржниками банку, і при роботі з IT-компаніями, - говорить вона. - Але робота колекторів організована виключно в рамках законодавства і професійного "кодексу етики", тому можливе обурення стане тимчасовим явищем".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
