ГМО в законі — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

ГМО в законі

1435
Виробники-харчовики віднедавна зобов'язані інформувати покупців про те, чи є у складі майонезу, ковбаси, цукерок або будь-якого іншого харчового продукту генно модифіковані організми (ГМО). Річ у тому, що нарешті набув чинності закон щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах ГМО. Відповідно, були внесені необхідні зміни в Закон України "Про безпеку харчових продуктів" та інші нормативні акти.
З полегшенням зітхнули у Всеукраїнській екологічній лізі, адже близько трьох років її представники домагалися появи на всьому тому, що люди споживають, маркування "Містить ГМО" або "Без ГМО". Тепер же на лабораторії Укрметртестстандарту (а також Міністерства охорони здоров'я) поваляться збільшені обсяги роботи – адже виробникам-харчовикам, щоб маркувати свою продукцію, потрібні спеціальні лабораторні висновки. Та й органам контролю за виконанням букви закону не доведеться сидіти склавши руки.
Ось тільки чи стане нормативний акт і справді ефективним, чи не буде він черговим законом, який існує лише "на папері", – питання. Адже свіжі спогади про те, як виконувався Указ Кабміну про обов'язкове маркування харчових продуктів. Ще в липні на етикетках повинні були з'явитися заповітні написи. Проте виробники, особливо та їх частина, що використовує ГМ-сировину, не кинулися в терміновому порядку маркувати товари, заявивши, що українські лабораторії не готові.
Свідомий вибір чи кіт у мішку
Законом "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживач має право на отримання доступної, правдивої і своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Природно, повинні ж ми знати, що їмо. Мати можливість вибирати і самостійно вирішувати, чи хочемо споживати "продукти-мутанти"? На жаль, протягом тривалого часу наше право порушувалося – ми їли "що дають". Адже встановлено, що алергічні захворювання, порушення обміну речовин, поява стійкості мікрофлори до антибіотиків – наслідки споживання генетично модифікованих продуктів.
Тепер у товарних рядах мають з'явитися кілька видів продуктів. На одних вже красується гордий напис "Без ГМО", на інших – сором’язливо, але чесно написано "З ГМО". Хоча більшість упаковок харчових продуктів взагалі не змінилися. Це означає або що в їх складі ГМ-компонент у нормі (як це прийнято в ЄС – не більше 0,9%), або що розголошувати його наявність виробник просто не бажає, побоюючись, мабуть, зниження попиту на свою продукцію. А може, він не відправляв сировину на дослідження в спеціалізовану лабораторію через економію: може пронесе, і саме його не перевірятимуть.
У вересні 2009 року Всеукраїнська екологічна ліга почала другий етап акції "Вибери справжнє!", в рамках якої перевіряється торговельна мережа щодо виконання вимог постанови про етикетування. Виявляється, постійно з'являються нові продукти харчування з маркуванням "Без ГМО", але добровольці з ВЕЛ жодного разу не бачили значка, який би вказував на наявність мутантів у продукті. Правда, це ще не означає, що ГМО-сировину в них не використовують.
Недивно, що виробник охоче заявляє про відсутність трансгенів у тому чи іншому продукті. Погодьтеся, ми стільки начулися про ГМО і пов'язані з ними потенційні небезпеки, що, швидше за все, навіть несвідомо складатимемо в свої продуктові кошики товари, які безмовно кричать(написи зазвичай досить помітні), що ГМО в них немає. Нехай навіть там будуть інші не дуже корисні речовини (численні консерванти, канцерогени тощо). До речі, останнє – реальна загроза, адже маркування "Без ГМО" активно використовують ті ж виробники спиртних напоїв, а про їх безпеку говорити взагалі не доводиться. Такий нехитрий маркетинговий хід.
З іншого боку, перший заступник глави Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко переконана, що обманювати покупців виробник не ризикне. "Їм цього не дозволять насамперед конкуренти, адже вони використовують будь-який промах, щоб "з'їсти" бізнес-суперника, – говорить вона. До того ж можуть перевірити відповідні органи, і потім така "заповзятливість" відгукнеться серйозними збитками. Утішає і те, що соціально відповідальний бізнес в Україні все ж існує, хай і повільно, але розвивається. І його представники першими готові виконати норми з маркування продуктів".
А тим часом, передбачена цивільно-правова, адміністративна і кримінальна відповідальність керівників підприємств і торговельних установ, які ігнорують закон. Якщо виробники випускають продукцію, яка не відповідає вимогам стандартів (у тому числі і стосовно етикетування), їм загрожує штраф до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1496 грн.). Хоча, не так вже це й багато, враховуючи, що лабораторний аналіз одного зразка сировини на наявність у ньому ГМО коштує від 400 грн. до 800, а дослідження готового продукту – набагато дорожче.
ГМ-їжа
Найбільше в Україні генно модифікованої сої і кукурудзи. Також це ріпак, томати, картопля, дині, кабачки. Якщо в продуктах харчування згадані культури – одна зі складових, це може служити тривожним знаком для покупця. Втім, за словами Руслана Голубця, голови молекулярно-генетичної лабораторії Укрметртестстандарту, сьогодні виробники використовують генно модифіковану сировину рідше, ніж в 2007-2008 роках. "Ще два роки тому ми могли говорити про 40% продуктів харчування з ГМО, – стверджує він. – Сьогодні ситуація покращала – вітчизняні виробники прагнуть використовувати сировину без трансгенів, особливо якщо експортують свій товар в країни ЄС, Росію. Найчастіше ГМ-компонент зустрічається в ковбасних, кондитерських виробах, копчених та напівфабрикатах. Натомість його немає в рафінованій соняшниковій олії, чого не скажеш про кукурудзяну. Або ось часто у складі хлібобулочних виробів, шоколаду, майонезу є соєвий лецитин – продукт переробки сої, а вона в 80% випадків генно модифікована".
Також в чорному списку замінник молока, соєві боби і борошно.
Насторожує ще один факт – в країнах Євросоюзу не допускається виробництво і ввезення на територію дитячого харчування, що містить ГМО. У нашій країні закон "Про дитяче харчування" взагалі забороняє використовувати ГМ-сировину для виробництва їжі для малюків. Так само неможливий продаж такого дитячого харчування. Незважаючи на це, в ЗМІ неофіційно заявляли про те, що 70% харчування для дітвори виробляють з використанням ГМО. Отже українські мами і татусі поки можуть лише здогадуватися про наявність у складі каш, пюре або молочних сумішей трансгенів або беззастережно довіряти виробникам.
Трохи обнадіюють дані Руслана Голубця, глави молекулярно-генетичної лабораторії Укрметртестстандарту. "З усіх зразків сировини для виробництва дитячого харчування, які ми досліджували, в жодному не було виявлено ГМО, – заспокоює він. – Але далеко не всі виробники до нас зверталися. Тому споживачам варто вимагати протоколи досліджень продуктів харчування або звертатися до виробника, який надасть документи, що гарантують відсутність ГМО в тих самих кашах".
Контроль чи спостереження?
Закон прийнято, знизують плечима скептики, але де упевненість, що він належним чином працюватиме? Де механізми виконання вимог про маркування продуктів, що містять ГМО? Навіть лабораторій у нас, і тих недостатньо. А виробники-харчовики не забудуть цим скористатися, виправдовуючи свою бездіяльність. До того ж, знайдуться хитруни, що не бажають повідомляти споживачам про те, що їх продукція виготовлена з генно модифікованої сировини. Адже це вплине на прибутки – ні для кого не секрет, що трансгенна соя або кукурудза значно дешевша за справжню, ось тільки чомусь це жодним чином не впливає на кінцеву вартість товару. Ціна торта з ГМО не відрізняється від вартості "екоторта", адже ніде не позначено, з трансгенами він чи без. Проте такий стан речей не може зберегтися з введенням обов'язкового маркування.
Фахівці Укрметртестстандарту упевнені, що закон працюватиме, а всі проблеми тимчасові. "Тільки в системі Держспоживстандарту діє вже 13 акредитованих лабораторій, вони оснащені і устаткуванням, і персоналом, - говорить Руслан Голубець, глава молекулярно-генетичної лабораторії. – Тільки в нашій лабораторії за останній місяць було проведено дослідження близько 200 зразків. Кількість запитів збільшилася на 30%. До нас звертаються вітчизняні виробники (багато хто виробляє товари на експорт) і постачальники сировини. Гадаю, через якийсь час це стане повсюдною практикою. Тим більше, почне працювати Держнагляд, будуть перевірки, рейди. Вже розроблено реєстр продуктової сировини, яку обов'язково потрібно досліджувати, як тільки його приймуть (можливо, це станеться вже протягом місяця), дія закону стане чіткішою".
Саме те, як контролюватимуть виконання закону, турбує ВЕЛ. За словами Тетяни Тимочко, незважаючи на те, що прийнято всі необхідні акти, створено мережу лабораторій, яку планується ще розширювати, гарантій, що на магазинні полиці не потраплять продукти з перевищенням генно модифікованих стандартів, не дасть ніхто.
Поки ж українцям належить вирішити, готові вони вживати продукти з ГМО, ризикуючи здоров'ям своїх онуків, чи ні. Тим більше вибір є, адже Україна, щодо виробництва органічних продуктів харчування – країна перспективна. Пригадаймо хоча б про те, що левову частку сільгосппродукції виробляють у приватних господарствах, а більшість приватників перебувають все ж таки поза системою поширення генно модифікованих технологій.
Євгенія Устинова
За матеріалами:
Главред
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас