496
"Ъ": Гарантія без якості
— Енергетика
Минулого року уряд вжив безпрецедентних заходів для підтримки державних вугільних шахт. Їм було надано не лише гарантований ринок збуту, але також податкові та тарифні пільги. Проте всі ці заходи не змогли значно покращити результати роботи підприємств держсектора, а навіть навпаки - погіршили їх показники і знизили інвестпривабливість.
Така політика ставить під сумнів виконання планів щодо приватизації шахт найближчим часом - інвестори звикли працювати в рівних ринкових умовах, відзначають експерти.
Аукціон небаченої щедрості
В рамках боротьби з кризою торік Кабінет міністрів прийняв низку рішень, які мали забезпечити попит на продукцію державних шахт. На початку року було створено держрезерв енергетичного вугілля. У квітні НАК "Енергетична компанія України" (управляє більшістю генеруючих компаній країни) було доручено купувати вугілля виключно в державних шахт, що входять до ДП "Вугілля України". В кінці травня уряд, незважаючи на пряму законодавчу заборону, доручив ДП "Енергоринок" повернути експортний ПДВ лише енергогенеруючим компаніям, які купують вугілля в держави. Нарешті, Кабмін видав розпорядження, яким зобов'язав "Вугілля України" перераховувати кошти за перевезення своєї продукції на залізничному транспорті не шахтам, а енергогенеруючим компаніям. У свою чергу генерації на цю суму мали поставляти "Укрзалізниці" електроенергію. Таким чином фактично була відновлено практику взаємозаліків в енергетиці.
В січні 2009 року розпорядженням уряду було затверджено перелік 27 державних вуглевидобувних підприємств, для яких Кабмін рекомендував встановлювати тарифи на електроенергію як для споживачів першого класу. В результаті державні шахти, всупереч закону України "Про електроенергетику", почали платити за електроенергію на 26% менше (52 коп. замість 70 коп. за КВт-год), ніж приватні. Все це, за оцінками Мінпаливенерго, знизило собівартість продукції державних шахт. Якби тарифи були однаково знижені для шахт всіх форм власності, витрати приватних шахт були б на 80-90 млн грн. меншими, ніж вони склали за результатами року. Крім того, згідно з розпорядженням Кабміну №281 від 18 березня 2009 року, державні шахти весь минулий рік мали можливість не здійснювати відрахувань до Пенсійного фонду і фонду соціального страхування, а також не платити податки на зарплати.
Керівник прес-служби Мінвуглепрому Олександр Горобець стверджує, що преференції у вугільній промисловості - світова практика. "У всьому світі державні підприємства підтримуються державою в період кризи. Якби ми їх не підтримували, вони давно б вже закрилися. Що стосується приватних шахт - уряд Юлії Тимошенко ще рік тому запропонував тим з них, хто хотів отримати пільги, віддати свої активи державі", - сказав Горобець.
Начальник аналітичного відділу ІК "Брокеркредитсервіс" Максим Шеїн, навпаки, відзначає, що всі країни Євросоюзу, США, а слідом за ними і Росія відмовилися від дотування і надання пільг державним шахтам. "У Польщі приватні й державні шахти були зрівняні в правах, а нерентабельні шахти закриті ще в 2001 році. У Росії відмовилися від пільг в 2005 році, відтоді було закрито 75 державних шахт з 1220, а інші просто навчилися працювати рентабельно", - нагадав експерт.
Результат негативний
Та надані урядом пільги не призвели до значного покращення в роботі державних шахт. Як розповів голова Луганської облдержадміністрації Олександр Антипов, Кабмін вимагав від держшахт направляти кошти головним чином на виплату заробітної плати, внаслідок чого збільшилася зношеність основних фондів підприємств. "З 1,6 млрд грн., отриманих в цілому областю як держпідтримка вугільної галузі, на придбання нового обладнання направлено лише 290 млн грн. А асигнування на охорону праці в поточному році взагалі скорочені більш ніж в 10 разів і не перевищили 25 млн грн." - сказав він. За словами Антипова, на більшості вугільних держпідприємств Луганської області зношеність обладнання зараз складає 60-98%. А це, на його думку, веде до зниження обсягів видобутку. Так, державні шахти області знизили видобуток вугілля торік на третину (на 3,5 млн т). За даними Донецької обласної держадміністрації, скорочення видобутку на держшахтах цієї області склало 25%.
Олександр Антипов констатує, що політика держави створює додаткові проблеми фінансування соціальної сфери в шахтарських регіонах. Торік в Луганській області державні шахти недоплатили до Пенсійного фонду 490 млн грн., до фонду соцстрахування шахтарів від нещасних випадків - 170 млн грн., до фонду зайнятості - 22 млн грн., до місцевого бюджету - 60 млн грн. У Донецькій області обсяг недоплати до Пенсійного фонду склав 520 млн грн., до фонду соцстрахування шахтарів від нещасних випадків - 200 млн грн. "Сьогодні у нас немає жодної державної шахти, яка не мала б перед нами заборгованості", - сказав глава Пенсійного фонду Свердловська Павло Воротніков. А глава Пенсійного фонду міста Ровеньки Дмитро Філін заявив, що фонд подав на держшахти до суду з вимогою почати платити податки.
Введення пільг також зробило негативний вплив на роботу приватних шахт. За даними Мінпаливенерго, їх частка на ринку енергетичного вугілля в 2009 році знизилася з 17% до 12%, а на ринку коксівного вугілля - з 25% до 21%. "Причина цього падіння - створення штучних пільгових умов для державних шахт", - вважають у прес-службі орендного підприємства "Шахта ім. Засядька". Там стверджують, що такі дії Кабміну порушують антимонопольне законодавство, і заявляють, що неодноразово зверталися до уряду з вимогою створити рівні правила гри, але не досягли результату. "Закон України 'Про захист економічної конкуренції' прямо говорить, що державні підприємства не мають переваг перед приватними. Створення преференцій для них прямо порушує цей закон", - погоджується управляючий партнер Astapov Lawyers Андрій Астапов. Втім, в прес-службі Антимонопольного комітету із посиланням на його главу Олександра Мельниченка заявили: "Питання державної підтримки вугільної галузі не входять до компетенції комітету, і з цієї проблеми до відомства не надходили звернення від представників приватних шахт".
Приватизація під питанням
Представники приватних шахт відзначають, що політика надання держпідприємствам пільг позначається на інвестпривабливості їх бізнесу. Торік обсяг капітальних витрат в галузі знизився на 30%. "Кошти для інвестицій приватні шахти мали, і більшість підприємств планували вкласти їх якраз в 2009-2010 роках. Але інвестувати якісь гроші, коли умови роботи на ринку нерівні - недоцільно", - заявив співрозмовник на орендному підприємстві "Шахта ім. Засядька". Максим Шеїн нагадує, що аналогічна ситуація була і в Росії. "Коли держава збільшувала дотації своїм шахтам, приватні підприємства починали зазнавати збитків, і, природно, їх інвестиційна активність припинялася", - розповів експерт.
Директор компанії Coalimpex Василь Кононов (експортно-імпортні операції з вугіллям) упевнений, що в ситуації, що склалася, не доводиться сподіватися на проведення вдалої приватизації підприємств вугільної промисловості. "Умови видобутку вугілля в Україні істотно складніші ніж умови в інших країнах, наприклад в Росії, Польщі, США і Канаді. Підтримка існуючих вироблень і розробка нових напрямів вимагає значно більших вкладень, ніж зараз", - говорить аналітик ІК Alfa Capital Олег Юзефович. На його думку, в нинішніх умовах в приватизації точно не братимуть участі західні компанії, яким система преференцій для держшахт взагалі не знайома. "У країнах Євросоюзу дають пільги або всім, або нікому", - сказав він.
"Україна не перший рік страждає від дефіциту коксівного вугілля на внутрішньому ринку. Проблема з виробництвом і забезпеченням країни вугіллям може бути вирішена лише через механізм приватизації вугільних активів. А нерівні конкурентні умови знижують інвестиційну привабливість", - погоджується аналітик ІК Dragon Capital Сергій Гайда.
"Це політика Мінвуглепрому, направлена на витискання з ринку приватних шахт"
- Чи існують сьогодні кардинальні відмінності в діяльності приватних і державних шахт?
- До 2009 року приватні шахти працювали краще від державних незважаючи на те, що не отримували дотацій з держбюджету. Це пов'язано, перш за все, з тим, що їх власники інвестували в обладнання, основні фонди і технології. Робилися заходи для вдосконалення структури, зниження витрат на виробництво. Але за останній рік ситуація змінилася. На це вплинула урядова заборона на придбання вугілля в недержавних шахт генераціями НАК "Енергетична компанія України".
- Як заборона позначилася на роботі вашої шахти?
- Влітку у нас на чверть впав обсяг продажів.
- Як ви розцінюєте пільги зі сплати податків і щодо ціни на електроенергію для держшахт?
- Вочевидь, це політика Мінвуглепрому, направлена на витискування з ринку приватних шахт. Зараз ми купуємо електроенергію за цінами, на 30% вищими, ніж державні шахти. Для нашого підприємства - це 6 млн грн. додаткових витрат на рік. В цілому в галузі йдеться про сотні мільйонів гривень. Звичайно, такий захід робить нашу продукцію менш конкурентоспроможною в порівнянні з державною.
- З якими проблемами ви ще зіткнулися?
- У нас є проблема із отриманням кредитів. На сьогодні ставки банків - до 30% річних, а для вугільних підприємств прийнятні максимум 4-5%. Не маючи кредитів, ми позбавляємося можливості проводити подальше технічне переозброєння. Така політика призводить до того, що обсяг виробництва приватних шахт повсюдно падає, і частина потужностей через рік-два може бути втрачена безповоротно. Звичайно, в цих умовах не доводиться говорити про якусь інвестиційну привабливість галузі. Компаніям простіше купити шахту в Росії, ніж в Україні.
- Що заважає приходу інвесторів у галузь?
- Серйозною проблемою є державне регулювання цін на вугілля. По-суті, закупівельні ціни визначає Мінпаливенерго і Мінвуглепром. Така система непрозора і неприйнятна перш за все для закордонних інвесторів.
- Як можна змінити цю ситуацію?
- Я бачу в існуючій ціновій політиці Мінвуглепрому порушення принципів економічної конкуренції. Адже більшість приватних шахт видобувають вугілля з кращими характеристиками, і вони готові продавати його за нижчими цінами. У період, коли споживання електроенергії в країні падає, знижується і потреба у вугіллі. При цьому в умовах звуження ринку до нас застосовують антиконкурентні дії. В той час, коли, навпаки, потрібно створювати для всіх рівні умови, аби всі підприємства могли вижити. Ми сподіваємося, що в ситуацію втрутиться Антимонопольний комітет і дасть оцінку дій Мінвуглепрому.
"Купувати шахти зараз досить ризиковано"
Едуард Поляков. директор ДП "Донецька вугільна енергетична компанія"
- Чи погіршилася торік робота приватних шахт у порівнянні з державними?
- По-моєму, приватні шахти, як і раніше, працюють краще від державних. І головна причина в тому, що вони мають самоокуповуватися, оскільки працюють без державної підтримки. А це заставляє їх скорочувати витрати, проводити модернізацію і вдосконалюватися. Що, у свою чергу, дозволяє працювати дещо ефективніше.
- Як ви оцінюєте рішення Кабміну, яким він зобов'язав теплоелектростанції НАК "Енергетична компанія України" купувати вугілля лише в ДП "Вугілля України"?
- Держава в першу чергу прагне захистити своїх виробників і забезпечити їм стабільний збут. Зовсім інша річ - надання пільг. Я вважаю, що це не зовсім правильний підхід, коли одним пільги дають, а іншим - ні. Всі українські підприємства є соціально значимими, адже скрізь працюють люди. Тим більше що державні шахти і так забезпечені збутом через держзамовлення. Тому нам не було б гірше від того, що пільги на сплату податків і ціну електроенергії дали б і приватним компаніям. А інакше виходить, що ми робимо всю галузь непривабливою. І рано чи пізно це відіб'ється на всіх, бо не можна буде знайти інвесторів. Особливо це стосується закордонних інвесторів, яким не зовсім зрозуміле прагнення підтримати одних учасників ринку в збиток іншим.
- Ви виступаєте за скасування цих пільг?
- Я вважаю, що це був тимчасовий захід в період кризи, коли були відсутні грошові кошти. Він був прийнятий для того, щоб ми змогли заплатити заробітну плату шахтарям на підприємствах державної форми власності. З іншого боку, якщо ми не платимо податки, то далі за ланцюжком страждають всі, у тому числі пенсіонери і пільговики. Тому зараз його можна переглянути.
- Що для цього потрібно зробити?
- Приватним шахтам треба активніше відстоювати свою позицію. Звертатися зі своїми претензіями до Кабміну. Подати до суду, врешті-решт. Якщо хтось порушує антимонопольне законодавство, то його треба зупиняти. Інакше виникнуть проблеми з пошуком інвесторів.
- Тобто, на вашу думку, вигідно продати підприємство зараз неможливо?
- Є програма "Українське вугілля", яка була розроблена ще в 2001 році. Згідно з нею більшість підприємств галузі мають бути або приватизовані, або закриті. До останнього часу реалізація цієї програми гальмувалася тим, що не було спеціального закону про приватизацію вуглевидобувних підприємств. Але такий закон рано чи пізно буде прийнятий. І тоді ми отримаємо шанс продати частину шахт, оскільки у нас є інвестиційно привабливі підприємства. Але купувати зараз ці підприємства досить ризиковано, бо умови роботи державних і приватних шахт сильно відрізняються. І тому охочих може просто не бути.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
