380
Киргизьку економіку в новому році чекають нові випробування
— Казна та Політика
У Киргизії хоча й прогнозують позитивні темпи зростання економіки в 2010 році, але очікується дуже великий дефіцит бюджету. До того ж, поки так і не отримано обіцяний Росією кредит на будівництво Камбар-Атинської ГЕС-1.
Крім економічних труднощів в Киргизії, як і раніше не подолана й енергетична криза. Уряд сподівається, що цього року республіка все-таки отримає обіцяний російський кредит і зможе розпочати реалізацію найбільш масштабного за роки незалежності проекту в сфері енергетики з будівництва Камбар-Атинської ГЕС-1. Ще в лютому минулого року під час візиту президента Курманбека Бакієва до Москви була досягнута домовленість про виділення з боку Росії безпрецедентної фінансової допомоги в розмірі понад два мільярди доларів.
Перші два транші республіка отримала - 150 мільйонів доларів безоплатного гранту дозволили покрити внутрішній дефіцит бюджету, і ще 300 мільйонів пільгового кредиту були передані до Фонду розвитку Киргизстану, який сьогодні фактично знаходиться під контролем сина киргизького президента Максима Бакієва. Однак основний кредит у 1 мільярд 700 мільйонів доларів на будівництво ГЕС так і не надійшов.
В уряді вважають, що причина в економічній кризі
На думку міністра фінансів Киргизії Марата Султанова, пов'язано це виключно із світовою економічною кризою. Жодних політичних розбіжностей між двома країнами немає, сказав в інтерв'ю Deutsche welle глава Мінфіну.
"Під час кризи всі країни коректують свої інвестиційні програми і свої можливості. Найголовніше, щоб Росія нам відкрито і чітко визначила терміни, ми теж не можемо нескінченно чекати", - підкреслив Марат Султанов.
За його словами, даний кредит дається не киргизькому уряду, а спільному акціонерному товариству, яке повинно займатися будівництвом Камбар-Атинської ГЕС-1. "Це акціонерне товариство вже створене, з боку Киргизії вже все підготовлено, тепер все залежить від російської сторони", - сказав Марат Султанов.
"Крім економічних проблем є і політична ..."
Депутат національного парламенту, лідер фракції комуністів Ісках Масалієв вважає, що політичний аспект тут таки існує. Масалієв нагадує, що саме в Москві в день підписання угоди про виділення кредиту президент Бакієв заявив про виведення американської авіабази. Проте надалі ця база, по суті, все-таки залишилася в Киргизії. Можливо, тому Росія і не поспішає виділяти обіцяні гроші, вважає Масалієв.
"Переговорний процес між урядами триває. По-моєму, там крім економічних проблем є і політична, наприклад, розміщення американської авіабази в Киргизії. Не всі в Росії сприйняли це однозначно. Наскільки я знаю, російський прем'єр-міністр прохолодно ставиться до цієї ініціативи ", - сказав Масалієв.
Киргизький політолог Марат Казакпаєв переконаний, що американська авіабаза тут ні до чого. Питання з базою, вважає він, було погоджено з Москвою. Але виключно з економічною кризою затримку російського кредиту Марат Казакпаєв також не пов'язує.
"Вже з цього приводу є багато здогадок, наприклад, що перші два транші 150 і 300 мільйонів доларів пройшли через наші комерційні банки. А це взагалі неприпустимо, і якщо це справді так, то це провина нашого боку. Тим не менше, я думаю, що основний кредит все одно надійде, це вигідно і Росії ", - говорить Марат Казакпаєв.
Напередодні нового року посол Росії в Киргизії Валентин Власов заявив, що домовленості про кредит на будівництво Камбар-Атинської ГЕС залишаються чинними. Але говорити про будь-які конкретні терміни дипломат не став.
Дефіцит бюджету і зростання соціально-політичної напруженості
Крім очікування російського кредиту Киргизія зараз у пошуках й інших зовнішніх позик. Рік, що настав, для республіки буде досить складним. Дефіцит бюджету зросте в кілька разів і, як очікується, складе понад 300 мільйонів доларів. А це п'ята частина всіх запланованих витрат держави на 2010 рік. Очікується і зростання інфляції, при цьому уряд прогнозує, що її рівень вдасться втримати в межах 10,5 відсотків. Щоправда, на думку депутата парламенту Миколи Байла, цей прогноз навряд чи справдиться. Головною причиною цього стане запроваджене урядом багаторазове підвищення тарифів на енергоносії, підкреслив в інтерв'ю Deutsche welle Микола Байло.
"Буде підвищення цін на всі види товарів і послуг і не на 2-3 відсотки, як заявляє наш прем'єр-міністр. Інфляція буде мінімум 20 відсотків! А потім Нацстатком знову почне махінації з цифрами. Це соціально-економічна катастрофа для Киргизії ", - сказав парламентар.
Погіршення соціально-економічної ситуації неодмінно позначиться і на політичній стабільності в Киргизії, вважає політолог Марат Казакпаєв. "Перш за все, це стане козирем опозиції. Я думаю, не буде великих соціальних протестів, але в людей буде зростати мовчазний протест, а це найгірше. Це веде до соціальної напруженості і, звичайно ж, до політичної нестабільності", - говорить Казакпаєв.
"Правлячі кола сильно поспішають до чогось"
На думку лідера опозиційної партії "Ата-Мекен", колишнього спікера киргизького парламенту Омурбека Текебаєва, в нинішньому році варто очікувати й серйозних політичних змін, які готуються вищим керівництвом республіки. Про це, як вважає Текебаєв, свідчать останні зміни в системі держуправління, в результаті яких широкі повноваження отримав син президента Максим Бакієв, а також очікувані поправки до конституції і все те ж дуже різке підвищення енерготарифів. За словами Текебаєва, парламентом була затверджена стратегія розвитку енергетичної галузі і, зокрема, графік підвищення тарифів, згідно з яким сьогоднішня ціна повинна була бути введена лише в 2013 році. Лідер партії "Ата-Мекен" нагадує, що документи, затверджені парламентом, мають найвищу юридичну силу.
"Новий уряд не звернув на це уваги і в односторонньому порядку порушив затверджений графік. Все це говорить про якийсь невідомий поки нам фактор, який створює дефіцит часу. Правлячі кола сильно поспішають до чогось", - говорить Омурбек Текебаєв.
Олександр Токмаков, Бішкек
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
