Світ довкола змінюється, ми цього поки просто не помітили — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Світ довкола змінюється, ми цього поки просто не помітили

3781
Було б ілюзією вважати, ніби найтяжча за півстоліття економічна криза пройде безслідно. Ми ще будемо здивовані, наскільки глибокими виявляться структурні зрушення і наскільки серйозно зміняться споживчі звички.
Ну ось, ми начебто і залишаємо позаду найтяжчу за півстоліття кризу. Навколишній світ так і не скотився у прірву, а тому є спокуса з удаваним обуренням запитати: "А де ж всі ті страшні наслідки, якими нас так лякали?"
Страшних наслідків, дійсно, не видно. Велике спасибі за це і урядам, що залізли у величезні борги заради фінансування програм стимулювання економік, і центробанкам, що буквально завалили ринки дешевими грошима, і компаніям, що утримувалися від масових звільнень. Але і ми, пересічні вкладники і покупці, теж не залишилися осторонь: ми не стали в паніці вилучати гроші з банків і постаралися в походах по магазинах зберегти звичні стандарти споживання.
П’ять тенденцій, які змінюватимуть економічне життя
І все ж відчуття, ніби все поступово повертається, дуже оманливе. По-перше, сама криза ще не закінчилася - пройшла лише її гаряча фаза, фаза рецесії. По-друге, навіть найпотужніший економічний обвал не змінює життя відразу. Він лише різко загострює наявні проблеми і протиріччя, дає поштовх тенденціям, що вже намітилися, і породжує нові.
Вважається, що в 2010 році ми зіткнемося як мінімум з п'ятьма кардинальними трендами, яким в найближчому майбутньому належить серйозно змінити наше економічне життя.
Не "кредитний параліч", але "кредитна стриманість"
Мабуть, найвагомішою тенденцією може стати перегляд колишньої практики кредитування. При цьому той "кредитний параліч", про який в європейських ділових і політичних колах говорять як про дуже небезпечну загрозу, є лише верхівкою айсберга. Адже рано чи пізно банки перестануть панічно боятися давати гроші будь-кому.
Та до колишньої щедрості, що межує з легковажністю, вони напевно більше не повернуться. Багато фінансових інститутів, переживши нинішню кризу і активне втручання держави в їхні справи, самі не захочуть йти на зайві ризики, та і регулятори постараються цього не допустити.
Тож позикових грошей на планеті буде явно менше, і це відчують на собі і підприємства, і приватні особи. В результаті може істотно змінитися характер всього економічного життя. Адже величезна кількість як промислових, так і індивідуальних споживчих проектів здійснювалася у минулому цілком і повністю в кредит. Зокрема, бурхливе зростання російських компаній та інвестиційні проекти в Росії західних фірм значною мірою фінансувалися саме за допомогою позикового капіталу.
Падіння купівельної спроможності топ-менеджерів
Другу кардинальну тенденцію можна позначити як "відносне збідніння топ-менеджерів". Європейська й американська влада неодмінно доб'ється свого й істотно обмежить розміри бонусів банкірам і управлінцям, причому не лише вищої, але і середньої ланки. Та і очікувані найближчими роками скромні результати господарської діяльності багатьох компаній не дозволять начальникам претендувати на дуже щедрі премії. Росію ця тенденція зачепить, швидше за все, меншою мірою, оскільки в багатьох російських компаніях, на відміну від західних, ключову роль, як і раніше, відіграють не стільки наймані менеджери, скільки власники.
Різні прояви "кризи бізнес-класу"
Неминуче зниження купівельної спроможності світової менеджерської еліти ще більше загострить те, що я назвав би "кризою бізнес-класу" і позначив як третю засадничу тенденцію. Йдеться, природно, не лише про авіакомпанії, які зазнають зростаючих труднощів при заповненні своїх дорожчих і комфортніших місць, бо фірми все частіше заставляють своїх високопоставлених співробітників літати у відрядження в економ-класі.
Наростання "кризи бізнес-класу" - явище куди ширше: з ньому вже зіткнулися і торговці нерухомістю, і престижні курорти, і дорогі ресторани, і ексклюзивні бутики, і художні салони разом з аукціонами, і будинки моди, і виробники всього того, що можна назвати "предметами розкоші" - від дорогих шоколадних цукерок до дорогих годинників. Цей тренд повною мірою відчули вже і автомобілебудівники, що випускають машини преміум-класу. Не випадково вони починають зараз все активніше випускати порівняно невеликі машини.
В такій ситуації західні фірми, що працюють в даному сегменті, постараються зробити упор на спроможних клієнтів з країн з економіками, що розвиваються, на китайських, індійських, російських та інших нуворишів, жадібних до усіляких задоволень і символів успіху. Отже, росіяни з грошима від цієї тенденції в матеріальному плані швидше навіть виграють.
Ціннісна переорієнтація на "стійкий розвиток"
Та було б величезною помилкою вважати, ніби "криза бізнес-класу" пов'язана лише з браком грошей в певного соціального прошарку. Причина тут набагато глибша: нинішня глобальна криза помітно прискорила в західних суспільствах ціннісну переорієнтацію, яка раніше вже позначилася.
Гонитва за максимальним прибутком і марнотратство, що завдають очевидної шкоди довкіллю, нині не в моді й не в честі. Четвертий яскраво виражений тренд у високорозвинених країнах позначається вельми розпливчастим терміном, але що вживається все частіше - "стійкий розвиток". В результаті колишнє поняття "Рівень життя", що робить упор на матеріальний бік справи, тепер поступається місцем майже філософській категорії "якості життя", що передбачає підвищену увагу до соціальних аспектів, особливо до питань екології. "Зеленіюча" свідомість споживачів заставляє "зеленіти" і діловий світ. Колись ця тенденція дійде і до Росії.
Розворот у бік енергозбереження і поновлюваних джерел
З прагненням забезпечити окремим країнам і всій нашій планеті "стійкий розвиток" тісно пов'язаний розворот у бік енергозберігаючих технологій і альтернативних джерел енергії, що спостерігається зараз буквально всюди. Нинішня криза додала цій тенденції потужного імпульсу. Адже вона вибухнула не лише через нагромадження проблем на американському ринку іпотечного кредитування, але і через нестримний підйом цін на енергоносії. Пригадаймо: рецесія в країнах ЄС почалася в другому кварталі 2008 року, майже за півроку до банкрутства Lehman Brothers і різкого загострення ситуації в банківському секторі.
Ціни на нафту на рівні 150 доларів змусили західні суспільства остаточно усвідомити, що запаси викопних мінеральних ресурсів нестримно добігають кінця, а тому необхідно терміново освоювати поновлювані джерела енергії та одночасно всіма силами знижувати її споживання, винаходити все нові й нові економічні технології.
Ця тенденція для Росії особливо небезпечна, бо ставить під сумнів середньо- і довгострокові перспективи її найважливіших експортних товарів - нафти і газу. Якщо в найближче десятиліття вони виявляться не настільки затребуваними, як досі прогнозувалося, можуть захитатися всі схеми фінансування гігантських російських проектів з видобутку і доставки енергоносіїв - і це в умовах, коли отримувати нові кредити, як ми щойно з'ясували, стане набагато важче, ніж раніше.
Андрій Гурков
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас