653
Чи почує світ європейських чиновників у наступному році
— Казна та Політика
Після тривалих суперечок в наступному році Європейський Союз нарешті отримає нові правила прийняття рішень, власну дипломатичну службу, квазі-міністра закордонних справ і нового президента. Все це необхідно 27 державам-членам, щоб виступати консолідовано від однієї особи на міжнародній арені. Сумнів викликає лише одне запитання: а якщо Європа буде звертатися до світової громадськості, але так і не буде почута?
Страх "непотрібності" буде мучити європейських керівників весь наступний рік. Адже саме в 2010-у набуває чинності Лісабонський договір, що зміцнює роль Євросоюзу на світовій арені. Незабаром стане зрозуміло, наскільки виправдані ці очікування.
У першій половині майбутнього року державою-головою ЄС буде Іспанія. Визначаючи пріоритети для свого президентства, прем'єр-міністр Іспанії Хосе Луїс Родрігес Сапатеро зазначив, що Європа повинна стати "незамінною силою" на міжнародній арені. Але складність в тому, щоб знайти нову економічну модель, яка одночасно була б конкурентноздатною на міжнародному рівні і зберігала європейські ідеали солідарності. Якщо Європі не вдасться цього досягти, вона ризикує перетворитися на "громіздкий музей, який не має реального впливу в світі".
Перші місяці кризи 2008 року дали європейцям можливість відчути себе провідною силою у світі. ЄС проголосив себе лідером у боротьбі зі зміною клімату, а європейські держави закликали до нових правил гри на фінансових ринках. Політики Франції, Німеччини та інших європейських країн оголосили про кінець епохи ультраліберальної англосаксонської економічної моделі.
Відповідно до затвердженого в 2000 році "Лісабонського порядку денного", Євросоюз повинен стати найбільш конкурентоспроможною економікою у світі в 2010 році. Реальність розчарує...
У 2010 році ці заяви будуть здаватися далекими від реальності. Завдяки державному втручанню і протекціоністським заходам у 2009-у європейцям вдалося стримати зростання безробіття, однак європейські лідери побоюються, що в 2010-у воно досягне небувалого рівня. Це стане не тільки додатковим тягарем для бюджетів європейських країн, але і посилить їх протекціоністську політику.
Запеклі дебати розгортатимуться і серед країн єврозони на тлі того, що деякі держави, наприклад, Німеччина та Голландія, готові відмовитися від політики фінансового стимулювання, у той час як інші країни, наприклад, Франція, виступають за продовження державного інвестування.
На початку 2010 року ми станемо свідками підвищеної уваги до Великобританії і виборів, які там мають відбутись, на яких очікується перемога консерваторів. У разі перемоги євроскептичний настрій торі і відмова від соціального законодавства ЄС можуть стати ще одним приводом для нарікань з боку політиків континентальних країн.
Європейський парламент підтримає ці звинувачення, скориставшись новими повноваженнями в рамках Лісабонської угоди, щоб контролювати практично всі аспекти регулювання в ЄС. У центрі дискусій буде тема бюджету Євросоюзу і, зокрема, питання про субсидії сільському господарству.
В ірландських листонош життя стане простішим: адреси будуть сортуватися за допомогою поштових індексів. Серед країн ЄС Ірландія провела цю реформу останньою.
Однак у наступному році очікуються і приємні зміни. Після дворічної паузи поновляться переговори про подальше розширення Союзу. Це один із найуспішніших інструментів "м'якої сили", які застосовуються ЄС у країнах Центральної та Східної Європи. Хорватія може стати 28-м членом "клубу" наприкінці 2010 - початку 2011 року. Ісландія почне переговори про вступ до ЄС на початку 2010-го. Їх успіх може залежати від того, який обсяг автономії ЄС готовий надати цій країні в управлінні її багатими запасами рибних ресурсів.
Іспанія дасть новий поштовх переговорам про вступ до Євросоюзу Туреччини. Сапатеро називає Туреччину "великою державою", яка зачекалася біля воріт Європи.
Можливо, це буде останній раз, коли окрема країна використовує президентство для просування власних інтересів. Бельгія приймає посаду голови в другій половині 2010 року з наміром зруйнувати ідею поперемінного впливу. Це пояснюється тим, що необхідно дати можливість працювати новому договору, а новий президент і Високий представник повинні стати справжніми представниками Європи. Звичайно, це можливо за тієї умови, що вони будуть хоч кимось почуті.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
