625
Обіцяного ще рік почекаємо
— Казна та Політика
Напередодні 2010 р. "Экономические Известия" згадують про головних дійових осіб і найбільш важливі події минулого року у сфері зовнішньої політики. Рік запам'ятається як локальними успіхами, результат яких ще потрібно зміцнити, так і прикрими невдачами.
Рік, що минає, був роком великих обіцянок, - зазначає політолог, заступник секретаря Ради нацбезпеки та оборони Дмитро Видрін. - Україні обіцяли і Схід, і Захід: велику допомогу, великі проекти, великі кредити. З усього цього ми отримали лише обіцянку енергетичних проектів, в яких ми поки що не беремо участі. Лунали і великі обіцянки з нашого боку: ми обіцяли кредиторам, що будемо виконувати їхні вимоги, але практично не виконали жодної з них. Обіцяли розробити великі проекти з енергозбереження, але не розробили нічого. Минулий рік став роком порожніх клопотів і порожніх обіцянок всіх і вся.
Тому наступний рік буде роком хаотичного пошуку нової архітектури країни. Ми не готові до перезавантаження політики в глобальних масштабах, не готові до перезавантаження відносин у трикутнику США - Росія - Китай: не готові концептуально, професійно, у нас немає належного рівня і належної кількості професіоналів для цього. Весь наступний рік ми будемо шукати своє місце в новій геополітичній архітектурі".
Тарас Чорновіл, заступник голови комітету Ради із закордонних справ (фракція ПР), назвав 2009 "роком клоуна та імітатора": "Клоунада - це вся українська політика. Всі щось імітували: реформи, політичні об'єднання, конфлікти, боротьбу за народне благо. У міжнародному плані це дійшло до повного абсурду - імітували зусилля щодо вступу до НАТО та Євросоюзу. Коли ці плани провалилися, стали імітувати успіх: "Ми знали, що нічого не досягнемо, але спостерігається великий прогрес". На думку депутата, "за будь-якого нового президента покращаться відносини з Росією. На західному ж векторі продовжиться імітація руху в напрямку ЄС".
Суперечка за нерозвідані нафту і газ
Міжнародний суд ООН в Гаазі поставив крапку в багаторічній суперечці України та Румунії щодо делімітації континентального шельфу (КШ) та виняткових економічних зон (ВЕЗ) в районі острова Зміїний в Чорному морі, де, як передбачається, залягає понад 100 млрд. куб. м природного газу і 10 млн. т нафти. Київ наполягав, щоб Зміїний як острів враховували при визначенні території, на якій Україна може видобувати корисні копалини. Румунія ж вважала Зміїний скелею, яка не повинна впливати на межі економічних зон.
3 лютого 2009 Гаазький суд підтвердив статус Зміїного як острова, але не став враховувати це при визначенні меж КШ і ВЕЗ України через віддаленість Зміїного від берега і малі розміри. Кордон ВЕЗ провели не за 360 км (200 морських миль) від Зміїного, а за 21,6 км (12 миль). Також нам запропонували задовольнятися розділенням шельфу і ВЕЗ з розрахунку 2,1 до 1.
У МЗС України рішення суду назвали об'єктивним, але багато політиків визнали його поразкою вітчизняної дипломатії, що стало формальним приводом для звільнення міністра закордонних справ Володимира Огризка. Рішення про необхідність заслухати міністра в Раді щодо ситуації навколо Зміїного стало останньою краплею - раніше парламентарії нервово сприйняли обіцянку Огризка зробити персоною нон-грата тодішнього посла Росії в Україні Віктора Чорномирдіна.
Суперечливий меморандум
23 березня 2009 Україна підписала з Єврокомісією меморандум про спільну модернізацію своєї ГТС. Брюссель пообіцяв сприяти залученню на ці цілі понад $2 млрд. за умови, що наша країна підвищить ціни на енергоносії, а "Нафтогаз" відмовиться від продажу палива населенню і ТКЕ за неринковими цінами. Нагадаємо, вартість газу для населення не підвищена досі.
У Москві ці домовленості розцінили як недружні. Прем'єр Росії Володимир Путін пригрозив, що Кремль може переглянути принципи відносин з Євросоюзом, якщо інтереси Москви в модернізації ГТС України будуть ігноруватися. З цієї причини були перенесені консультації на рівні прем'єрів України та Росії, заплановані на 8 квітня.
Схід - справа тонка
Російсько-грузинський конфлікт у серпні 2008 р., а також традиційні газові конфлікти України і Росії, заворушення в Молдові та протестні мітинги опозиційних сил у Грузії змусили Брюссель навесні переглянути питання забезпечення стабільності і безпеки на своєму східному кордоні.
7 травня в Празі (Чехія) відбувся установчий саміт європейської програми "Східне партнерство" (СП), спрямований на зближення ЄС з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Білоруссю та Україною. Програма, зокрема, передбачає активізацію співробітництва в лібералізації візового режиму, приєднання членів ініціативи до Угоди про енергетичне співтовариство. Підсумком інтеграції має стати підписання договору про асоціацію і створення зони вільної торгівлі між ЄС та країнами - учасницями СП. Також передбачається виділення до 2013 р. цим країнам EUR600 млн. на проведення політичних і економічних реформ. При цьому членство в Євросоюзі учасникам "Східного партнерства" не гарантується. Росія поставилась до цієї ініціативи з недовірою.
У той же час для України пропозиції, що містяться в програмі, не становлять особливого інтересу: Київ уже веде з Брюсселем переговори з перерахованих питань. Сам факт зарахування України до групи країн, що не мають в найближчому майбутньому перспектив членства, насторожує - експерти вважають, що це може негативно позначитися на динаміці співпраці Києва з Брюсселем. Втім, в МЗС впевнені: участь України у програмі СП стане додатковим фактором на шляху до асоціації з Євросоюзом. Але й не заперечують необхідності наповнення програми практичним змістом, зокрема, в питаннях візової політики.
Від нас поїхав, від нас поїхав ...
Президент Росії Дмитро Медведєв звільнив Віктора Чорномирдіна з посади посла в Україні, призначивши його своїм радником з питань економічного співробітництва з державами СНД. Про таке рішення стало відомо 11 червня. Чорномирдін сам подав прохання про відставку з огляду на стан здоров'я. Для багатьох відставка цього посла означає щось більше, ніж просто ротація голів диппредставництв. Адже Віктор Степанович практично вісім років займає посаду російського постпреда в Києві, в той час як відповідно до міжнародної практики ротація послів відбувається кожні три роки.
Віктор Степанович не лише очолював російське посольство: він був спеціальним представником президента Росії з розвитку торгово-економічних відносин з нашою країною. І тісні відносини в політичних і бізнес-колах Києва дозволяли йому залишатися впливовою фігурою на українській політичній арені. Особливо під час президентства Леоніда Кучми. Втім, в останні роки його вплив на українську політику зменшився, що не завадило Віктору Степановичу час від часу дратувати Банкову і Михайлівську своїми далекими від дипломатичного протоколу висловлюваннями.
Обама з нами
Зберегти баланс між зусиллями нової адміністрації Білого дому з перезавантаження відносин з Кремлем і прагненням підсолодити пігулку для країн, які ще не втратили віру в американські ідеали демократії, був покликаний візит віце-президента США Джозефа Байдена до України 20-22 липня. Він відбувся через два тижні після того, як американський президент Барак Обама повернувся з Москви. "Ми вважаємо Україну життєво важливим європейським партнером з підтримки стабільності, благополуччя і демократії на континенті. Сполучені Штати та Україна працюватимуть разом у майбутньому для зміцнення створеного нами стратегічного партнерства. США підтримують суверенітет і незалежність України і її право на власний вибір, що включає вибір своїх відносин і союзників", - заявив віце-президент. Після візиту до України Байден вирушив до Грузії.
Президентські листи щастя
11 серпня Дмитро Медведєв звернувся до Віктора Ющенка з листом, в якому висловив "глибоку стурбованість нинішнім кризовим станом російсько-українських відносин" та поінформував, що "в умовах антиросійського курсу українського керівництва прийнято рішення відкласти приїзд в Україну нового посла Росії в Україні Михайла Зурабова".
Віктор Ющенко погодився з тим, що у відносинах країн є серйозні проблеми, але здивувався, що Кремль "повністю виключає відповідальність за це з боку Росії". У відповідному листі український президент, серед іншого, запропонував російському колезі переглянути підписані Юлією Тимошенко та Володимиром Путіним контракти про постачання і транзит російського газу через територію нашої країни. Цей заклик не був підтриманий Кремлем.
Дипломатія в шоколаді
Після майже піврічної перерви вітчизняний МЗС отримав керівника. Ним став екс-голова Радбезу, керівник наглядової ради Нацбанку, людина, яку називають безпосередньо причетною до кондитерської корпорації "Рошен", - Петро Порошенко. Посада глави зовнішньополітичного відомства залишалася вакантною з 3 березня 2009 р., коли парламент відправив у відставку Володимира Огризка. 17 березня Віктор Ющенко як претендент в міністри вніс на розгляд Ради кандидатуру посла України в США Олега Шамшура. У свою чергу, рада парламентської коаліції попросила Віктора Ющенка запропонувати на цю посаду колишнього главу МЗС Бориса Тарасюка. Однак кілька місяців Рада не розглядала кадрове питання в цьому міністерстві.
Петро Порошенко раніше не мав прямого відношення до дипломатичної служби. Єдине, що його пов'язує із цією діяльністю, - освіта: у 1989 р. він закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету ім. Т. Шевченка як економіст-міжнародник. Втім, відсутність дипломатичного досвіду зовсім не вплинула на його діяльність в новій ролі. Його дебютний візит до Москви 23 жовтня багато у чому допоміг зняти напругу у відносинах з Кремлем. Запам'яталися і ознайомчі візити нового міністра до Брюсселю і Вашингтону. Крім того, відразу після приходу нового міністра покращилося фінансування зовнішньополітичного відомства з держбюджету.
Газові гарантії і вибори в умі
Юлія Тимошенко і Володимир Путін на саміті глав урядів країн СНД в Ялті 19-20 листопада підтвердили, що розбіжності між Москвою і Києвом щодо газу зняті, і новорічної кризи вдасться уникнути.
За дивним збігом обставин саме в ці дні Віктор Ющенко приймав у Києві президента Грузії Михаїла Саакашвілі. Ситуацію з властивою йому дипломатичністю прокоментував Путін - на прес-конференції, в якій брала участь також Тимошенко.
Саміт з нульовим результатом
Підсумки саміту Україна - ЄС, що пройшов 4-5 грудня в Києві, стали невтішними для нашої країни. Саме це і прогнозували експерти. Всі розмови зводилися до теми підписання Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом. Досягти прогресу в цьому питанні не вдалося - сторони взяли чергову декларацію, заявивши про прогрес у відносинах. Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу не приховував розчарування. "Керівництво України недобросовісно виконує зобов'язання з реформування країни. Дуже часто нам здається, що... слова не завжди супроводжуються діями", - сказав він, звертаючись до Віктора Ющенка. Останній же в невдачах на зовнішньополітичному поприщі звинуватив свого опонента на виборах Юлію Тимошенко і парламент. Робота над створенням зони вільної торгівлі Україна - ЄС триває, а до теми підписання документа про асоціацію Брюссель готовий повернутися після стабілізації політичної ситуації всередині України.
До нових зустрічей, фонд
МВФ за підсумками роботи своєї місії в Києві відмовив у виділенні $3,8 млрд. четвертого траншу в рамках кредиту stand by. Продовження співробітництва з Україною можливе лише за умови досягнення консенсусу в українській владі. Директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан припустив, що це станеться після президентських виборів в країні. Ще одним фактом, який засвідчив наявність проблем у відносинах, став відхід у грудні з посади голови місії фонду в Україні Джейли Пазарбазіоглу.
Юлія Тимошенко на поточному тижні заявила, що співпрацю з МВФ буде відновлено після ухвалення держбюджету на 2010 р. (парламент повернув проект документа на переробку в уряд).
Нагадаємо, з виділених фондом майже $11 млрд. перший транш у розмірі 4,5 млрд. у листопаді 2008 р. отримав Нацбанк, другий, $2,8 млрд. у травні 2009 р., - поділений між НБУ та урядом, а третій в серпні 2009 р. ($3,3 млрд.) - надійшов у розпорядження уряду для вирішення проблем з виконанням бюджету.
Євро-2012 все-таки буде в Україні
На засіданні виконкому УЄФА 11 грудня прийнято остаточне рішення про паритетний розподіл українських та польських міст, які приймуть матчі чемпіонату Європи з футболу 2012 р. Ігри відбудуться в чотирьох українських (Київ, Львів, Донецьк, Харків) і чотирьох польських (Варшава, Познань, Вроцлав і Гданськ) містах, а фінальний матч чемпіонату запланований у Києві. Раніше, 13 травня на засіданні в Бухаресті (Румунія), УЄФА виключив зі списку міст-претендентів на Євро Одесу і Дніпропетровськ.
За даними дирекції з підготовки і проведення фінальної частини Євро-2012, витрати України на підготовку і проведення першості складуть 126,27 млрд. грн. Обсяг коштів, що виділяються на підготовку до Євро з держбюджету нашої країни, - 32,92 млрд. грн. (17,3%), з місцевих бюджетів міст-господарів - 6,87 млрд. грн. (14,3%), приватні інвестиції - 86,48 млрд. грн. (68,4%).
Нова рука Вашингтону
2 грудня до Києва прибув новий посол США Джон Теффт, змінивши на цій посаді Вільяма Тейлора. Новий голова американського диппредставництва - кар'єрний дипломат, перебуває на дипломатичній службі 37 років. До недавнього часу був послом США в Грузії, до цього обіймав посади керівника відділу Росії Держдепу США, перший заступник голови американської дипломатичної місії в Москві.
Європа об'єднує енергію
Україну прийняли до Енергетичного співтовариства, членами якого є всі 27 країн Євросоюзу і балканські держави. Відповідне рішення одноголосно підтримано 18 грудня на засіданні ради міністрів енергетики Євросоюзу в Загребі (Хорватія). Для остаточного оформлення членства необхідне рішення Верховної Ради. Членство в ЕС покликане забезпечити нашій країні прозорі механізми формування тарифів на енергоносії та сприятиме залученню інвестицій в галузь. Україна за умови реформування галузі отримає надійний вихід на європейський ринок електроенергії та газу як його рівноправний учасник. Членство в співтоваристві Київ розглядає ще й як крок у напрямку повноцінного членства в Євросоюзі. Чи збігається цей ракурс з думкою Брюсселя, схоже, мало хвилює київських бюрократів. Адже позаду - рік інтеграторської імітації бурхливої діяльності, а плани на рік наступний стануть зрозумілі лише після завершення виборів глави української держави.
Ксенія Лазоренко
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
