630
У пошуках "довгих" гарантій
— Казна та Політика
Двигун економічного прогресу - це інвестиції. Зайвий раз переконатися в правдивості старої економічної істини під час кризи довелося і в Україні, з якої закордонні інвестори, за деякими даними, вивели мільйони доларів. За відсутності міцного запасу внутрішнього фінансового ресурсу, здатного замінити таку втрату, державі рано чи пізно доведеться вирішити проблему повернення довіри інвесторів. Інакше економіці буде непереливки.
За даними директора департаменту валютного регулювання НБУ Сергія Корабліна, загальний обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій в Україні на початок 2009 року склав 46,8 мільярда доларів. А як розвивається ситуація з відтоком і припливом валюти розповів його колега, виконавчий директор НБУ з питань економіки Ігор Шумило. Уже 3-й місяць поспіль приплив іноземної валюти до України перевищує її відтік, говорить Шумило.
Проте, незважаючи на такі позитивні сигнали від регулювальника, бізнес ще не відчув реального припливу капіталу: банки практично не кредитують, а самі компанії не можуть вийти на міжнародні майданчики для залучення грошей. Чому ж досі у країні спостерігається інвестиційний ступор, коли в світі ситуація починає стабілізуватися? Вітчизняні фінансисти не можуть дати однозначної відповіді, проте запевняють, що світло в кінці тунелю обов’язково буде.
На думку голови правління УкрСиббанку Сергія Наумова, зараз ніхто на всіх рівнях влади серйозно не займається інвестиційною привабливістю держави. "У країну вкладають гроші або великі оптимісти, або ж великі авантюристи", - говорить він. Із цим потрібно щось робити.
Для повернення та здобуття додаткових інвестицій необхідно створити стабільні макроекономічні умови, приборкавши, перш за все, інфляцію, говорить Шумило. Далі виробити нормальні умови для ведення бізнесу, забезпечити захист інвестора, кредитора та вкладника. Але зробити все це лише зусиллями НБУ не вдасться. "Необхідна взаємодія всіх гілок влади", - говорить він.
Такої ж думки і старший банкір ЄБРР Олександр Павлов. На його переконання, іноземні компанії спершу дивляться на стабільність у країні, а потім вирішують - заходити чи ні. "Коли вони бачать різні сигнали, що виходять із країни з практично щотижневою частотою (ухвалюється один закон, і тут же подаються пропозиції щодо його зміни) - це, звичайно, дезорієнтує зовнішніх бізнесменів. А при збільшенні такого роду повідомлень істотно знижується інвестиційна привабливість ринку", - говорить Павлов.
До вище сказаного віце-президент "Альфа-банк Україна", випускник Міжнародного інституту менеджменту Роман Шпек додає: "Національний банк повинен стимулювати залучення довгих зовнішніх кредитів комерційними банками. Тому максимальна ставка (залучення зовнішніх кредитів, яка сьогодні складає 11% річних) повинна передивлятися на постійній основі, аби фінансові установи могли дотримуватися своєї політики за ринковою кон’юнктурою".
Проте, борючись за зовнішній ресурс, усе ж не варто забувати розвивати і внутрішній ринок інвестицій, у першу чергу, йдеться про залучення на депозити вільних грошей населення.
На такі аргументи фінансистів перший заступник міністра економіки Анатолій Максюта відповідає: макроекономічна стабільність (а, означає, і обсяг інвестицій) залежить від наявності довгочасної стратегії розвитку держави.
"Сьогодні Міністерство економіки цю стратегію вже майже розробило. І ми робимо це не задля того, щоб був ще один документ, яких уже є багато, а дійсно, аби відповісти на запитання - заради чого розвивається держава", - говорить він.
Стратегія дійсно потрібна, підтримує таку ідею голова Всеукраїнського союзу учених-економістів Олександр Кендюхов. Вчений вважає, що одним з основних її напрямків має стати створення підприємств із повною державною долею або частковою, які забезпечуватимуть велику рентабельність. Основними напрямками стратегії він називає фармакологію, біотехнологію, нанотехнології, відновлювані джерела енергії. При цьому, на думку Кендюхова, продукція високотехнологічного сектора повинна орієнтуватися на експорт, а малий бізнес повинен переважно задовольняти потреби внутрішнього ринку.
Тим часом Павлов вважає, що і без такої стратегії інвестиційна привабливість українського ринку збережеться. На його думку, Україна має серйозні обсяги промислових потужностей і досить диверсифіковану економіку. Аби швидше повернути потік інвестицій до країни, експерт радить проводити більш послідовну законодавчу політику та правильний піар держави, направлений на рекламу своїх інвестиційних переваг. Як тільки у закордонних колег з’явиться упевненість у можливості інвестувати засоби на довгий термін - інвестиції одразу ж повернуться, впевнений він.
При цьому слід зазначити, що сам ЄБРР планує 2010 року інвестувати в Україну близько 1,1 мільярда євро, що можна порівняти з розміром вкладень банку в поточному році. Нагадаємо, інвестиційні зобов’язання банку вже досягли 4,2 мільярда євро в рамках 194 проектів.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
