814
Індивідуальна нірвана
Перелік лобістських законопроектів для окремих галузей регулярно поповнюється. Прийняття їх поставить під питання існування економіки в цілому.
"Бізнес" вже писав про благодать, що впала на українські банки. Нагадаємо: внаслідок прийняття (сумнівним, до речі, способом) Верховною Радою і підписання главою держави Закону №1533 "Про внесення змін до деяких законів України в цілях подолання негативних наслідків фінансової кризи" з позаминулого тижня вся банківська (а частково і фінансова) галузь країни, по суті, на декілька років виявилася звільненою від сплати податку на прибуток.
Не дивно, що створення державою "суперВЕЗ" в окремо взятій галузі спонукало взяти участь в такому аукціоні небаченої щедрості та інших економічних суб'єктів.
Нагострили лижі
Перший законопроект стосується питання вузького, зате його просування зайшло доволі далеко. Ще на позаминулому тижні Комітет з питань податкової та митної політики більшістю голосів рекомендував Верховній Раді прийняти в першому читанні законопроект №5346 від 13.11.09 р. (автор - народний депутат і глава Комітету Сергій Тєрьохін) "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість (щодо пільгового режиму оподаткування операцій з надання послуг з окремих видів туризму)".
Обмовимося відразу: під "окремими видами туризму" мається на увазі конкретно зимовий відпочинок. Це зумовлено суттю запропонованої паном Тєрьохіним пільги. Відповідно до законопроекту на операції з постачання туристичних послуг, визначених ст.1 Закону "Про туризм" (з місцем їх надання в Україні), пропонується "тимчасово, з 01.12.09 р. (оскільки прийняти Закон до цього терміну вже не вдалося, то в разі його прийняття - з дати публікації. - Ред.) по 28.02.10 р., встановити нульову ставку". Впровадження нової пільги автор законопроекту обґрунтовує невеселими даними про обсяги внутрішнього туризму за підсумками 9 місяців поточного року. І вказує, що дана пільга зможе "підтримати конкурентоспроможність туристичної індустрії в цілому і сприятиме здешевленню туристичного продукту для кінцевих споживачів".
Сперечатися з тим, що зимовий туризм в нинішньому році (як, втім, і будь-який інший) зазнає втрат, було б безглуздо. В той же час в щирість намірів автора законопроекту віриться не зовсім. По-перше, чому пільга стосується тільки туризму? Такий вибір виглядає, м'яко кажучи, дивним.
З цього приводу голова підкомітету Комітету ВР з питань податкової та митної політики Віталій Хомутинник заявив: "Я не став підтримувати цей дивний законопроект. Якщо виходити з обґрунтування необхідності його прийняття, яке надано в Пояснювальній записці, то такі ж пільги потрібно вводити мало не для всіх галузей економіки. І не лише на зиму. Де логіка? І де гарантія, що на суму ПДВ, тобто на 20%, подешевшають путівки? Цілком можливо, що просто збільшиться норма прибутку туркомпаній. Людина, яка кудись їде відпочивати, та ще і взимку (зимовий туризм, як правило, дорожчий від літнього), навряд чи витрачає на це останні гроші. Проте чомусь пропонується поклопотатися саме про її витрати. В разі прийняття законопроекту вийде, що пенсіонер купуватиме продукти й інші товари першої необхідності з ПДВ, а людина, яка може собі дозволити зимовий відпочинок, від сплати ПДВ буде звільнена".
По-друге, якщо необхідність прийняття Закону обґрунтовується даними за 9 місяців, які переважно не мають стосунку до зимового туризму, то не зрозуміло, чому пільга повинна діяти тільки взимку? По-третє, сумнівним виглядає твердження про здешевлення продукту - путівки реалізуються переважно заздалегідь і продаються відпочивальникам з урахуванням ПДВ. Складно уявити, щоб хтось раптом почав повертати туристам частину сплачених за відпочинок грошей. По-четверте, Сергія Тєрьохіна донедавна ніяк не можна було назвати прихильником ПДВ-пільг. А тут раптом такий поворот! Мимоволі спадає на думку, що одна відома своєю нелюбов'ю до сплати податків ФПГ є за сумісництвом власницею найбільшого в країні гірськолижного комплексу...
Без комплексів
Проте, в порівнянні з намірами власників підприємств базових галузей промисловості, все вищеописане - сущі дрібниці. Не доводиться сумніватися, що оприлюднений Мінпромполітики законопроект "Про підвищення конкурентоспроможності підприємств гірничо-металургійного і хімічного комплексів" (він поки що не зареєстрований в парламенті) з'явився не без допомоги зацікавлених осіб, котрі представляють ці галузі. Причому, судячи зі змісту документа, інтерес їх виражається в десятках мільярдів гривень!
Якщо банкіри зуміли забезпечити побудову комунізму в окремо взятій галузі, то "товариші" з ГМК і хімічної промисловості вирішили йти набагато далі й будувати щось на зразок нірвани з індивідуальним допуском. Розмах побажань вражає як кількістю всіляких пільг і преференцій (основних набралася якраз чортова дюжина), так і термінами їх дії. Незважаючи на бадьорі заяви прем'єра про те, що Україна семимильними кроками виходить з кризи, одні пільги, згідно з законопроектом, мають діяти до 2012 р., а інші - аж до 2015 р.! Одне слово, у будь-якої розсудливої людини після ознайомлення з апетитами людей, які контролюють дві описані галузі, очі на лоб лізуть. А ось міністр промполітики Володимир Новицький в Пояснювальній записці до законопроекту скромно вказав: "Реалізація Закону не вимагає додаткових витрат з державного бюджету". Воно, може, приблизно так і є, але питання: а хто забезпечуватиме бюджет грошима, щоб він зміг нести витрати? Мабуть, підприємства інших галузей, які анітрохи не постраждали від кризи?
При цьому обґрунтування необхідності прийняття Закону просто розчулює: мовляв, без нього ніяк не провести модернізацію виробництв і не забезпечити захист навколишнього середовища. Але ж саме для цих двох цілей в кінці 1990-х років підприємства ГМК вже отримували від держави абсолютно безпрецедентні пільги! Пізніше для цього ж усюди плодилися технопарки й інші території пріоритетного розвитку, що теж коштували державі немало. Нарешті, останні роки кон'юнктура світового ринку і для "хіміків", і особливо для металургів складалася так, що вони могли забезпечити модернізацію й інше переозброєння без будь-яких пільг.
Та цього зроблено не було. З якої ж радості сьогодні більшість економічно активного населення і більшість галузей економіки мусять власним коштом знову фінансувати власників підприємств ГМК і хімічної промисловості, які спочатку благополучно "освоїли" підтримку держави, а потім і власні надприбутки? Нарешті, чергова багатомільярдна підтримка "монстрів" вітчизняної промисловості означає остаточну загибель і так не надто розвиненого у нас малого і середнього бізнесу, бо витрати значною мірою ляжуть саме на нього.
Між тим практика діяльності Верховної Ради в останні місяці залишає цьому законопроекту чималі шанси на проходження. Хоч би під черговим гаслом про підтримку національних виробників. І від цього стає страшно.
Cергій Саливон
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
