960
Виробники продуктів харчування йдуть в народ
Посилення правил гри на ринку роздрібної торгівлі та ускладнення відносин між мережами і виробниками продуктів харчування змусили останніх все частіше замислюватися над пошуком нових каналів збуту готової продукції.
Зниження товарообігу і погіршення показників продажів у роздробі багато аналітиків пояснюють впливом світової фінансової кризи і складною економічною ситуацією в країні. Але чи так це насправді?!
Українці багато в чому скоротили витрати, але не можна сказати, що вони стали менше їсти. Так, люди почали вибирати дешевші продукти харчування, відмовилися від делікатесів, економніше підходять до закупівель, істотно скоротивши кількість спонтанних покупок. Але базовий споживчий кошик, в який традиційно включають м'ясо, рибу, молочні продукти, овочі і фрукти, цукор, крупи, рослинну олію, яйця і ще низку продуктів, як і раніше, складає основу раціону більшості українських сімей.
Хоча останнім часом змінилися переваги щодо місця придбання товарів, споживачі все частіше роблять покупки на ринках, районних ярмарках і у фірмових точках торгівлі. Що ж є причиною зменшення відвідуваності супермаркетів?
В 90-х роках минулого століття поява мереж викликала справжній бум серед населення. Ця модель торгівлі, що прийшла до нас із заходу, давала можливість споживачеві в повному обсязі задовольняти свої потреби за рахунок низької ціни, великого асортименту, красивого викладення, комфорту і гарантії якості продукції.
Як відомо, до хорошого звикають швидко, і для більшості покупців незабаром це стало нормою життя і якимсь соціальним стандартом. Ставши постійними відвідувачами маркетів, ми самі не помітили, як почали менше спілкуватися. Процес походу по магазинах за продуктами перетворився на виконання механічної функції: прийшов - побачив - узяв з полиці - заплатив - пішов. Мережева торгівля не передбачає наявності великої кількості обслуговуючого персоналу, максимум, чого можна чекати, це стандартні фрази касира: "Картка є?", "Потрібен пакет?"
Причому вимовляється це не завжди привітно, частіше грубо, хамовито. За сучасним технічним оснащенням, комфортом перебування і великим вибором товарів ми втратили елемент спілкування - невід'ємну частину процесу здійснення покупок. Люди почали згадувати про ринки, базари і ярмарки. Так історично і ментально склалося, що в цих галасливих, багатолюдних місцях велася не лише торгівля, тут відбувалося живе спілкування - можна було торгуватися, пробувати, вибирати, дізнаватися новини, зустрічатися з новими людьми...
Багато хто помітив, що за останній рік з полиць супермаркетів почали зникати звичні всім продукти, асортиментний ряд істотно скоротився, а деякі торговельні марки зовсім зникли. Ні для кого не секрет, що умови роботи з мережами доволі жорсткі, мережі не завжди лояльні до окремих виробників і постачальників. Як правило, схема співпраці передбачає тривалий відбір гравців, при якому роздрібна мережа висуває жорсткі критерії входження, обумовлюються умови відстрочення оплати, які зазвичай вигідні тільки одній стороні - мережевику.
В процесі роботи постійно запроваджується система різних зборів і бонусів, розміри яких залежать від виду продукції і статусу, розміру самої мережі, чітко контролюється асортиментний ряд, якість продукції, її викладення і головне - цінова політика. При всій широті каналу реалізації і можливості розширення географії покриття ринку збуту через мережі магазинів виробник втрачає можливість прямого контакту зі своїм кінцевим споживачем, а всі умови по асортименту продукції йому диктує мережевик.
При цьому з початком фінансової кризи посилився тиск з боку мереж у вигляді збільшення відстрочень платежів за поставлений товар і прострочень виплат з боку мереж, що призвело до серйозних наслідків і навіть до банкрутства деяких виробників. Справжнім потрясінням для всіх стало раптове закриття гіпермаркету "О’кей" в липні цього року. Як результат - борги перед постачальниками перевищили 100 млн. грн.
Щоб зменшити залежність від мереж, багато виробників почали більш зважено підходити до вибору каналів збуту, залишаючи як мінімум 30% продукції для реалізації в обхід супермаркетів. Одне з рішень - відкриття мережі своїх фірмових магазинів, хоча, на жаль, це можуть дозволити собі лише великі компанії з широким асортиментом продукції та достатніми фінансовими можливостями. Але багато виробників вирішили повернутися до витоків і почали розглядати варіант реалізації продукції на ринках.
Тут є свої плюси, оскільки виробник отримує високу оборотність коштів і при всьому цьому витрати на оформлення і оренду торговельного місця мінімальні. На жаль, сучасного споживача ринки часто відлякують низьким рівнем захищеності його прав, недотриманням санітарно-ветеринарних норм і переважанням перекупників, ціни в яких дещо відрізняються від цін в супермаркетах.
В Європі вже багато років практикується створення постійних міських базарів (не плутати зі звичними для нас одноденними ярмарками), де виробники можуть представляти продукцію безпосередньо через свій фірмовий відділ. Але тільки зовсім недавно про такий формат заговорили і в Україні. Реалізацією інноваційного проекту зайнялася одна з київських девелоперських компаній.
Як нам стало відомо, 19 грудня 2009 року в Києві відбудеться відкриття великого продуктового павільйону (площею 3000 м2) "Євробазар на Осокорках" на Дніпровській набережній, 18. Творці проекту "Євробазар" інвестували в нову зону торгівлі продуктами харчування, де виробникам пропонуються повністю обладнані торговельні місця з холодильним обладнанням і прилавками для створення власної фірмової секції.
Основною умовою входження в проект є надання виробниками низької роздрібної націнки і широкого асортименту на противагу мережевим обмеженням.
Наряду з комфортними умовами і низькими цінами для покупців виробникам обіцяють високу оборотність грошових коштів і роботу безпосередньо з кінцевим споживачем. Економічна ситуація, що сформувалася в країні, внесла зміни не лише до цінових і смакових переваг покупців, але і у формат здійснення покупок.
Активна участь в проекті "Євробазар на Осокорках" провідних українських виробників продуктів харчування дає упевненість, що така співпраця девелоперів і виробників продуктів харчування приживеться і стане популярною в нашій країні.
Юлія Горох
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
