725
Благими намірами
— Казна та Політика
Україна і Бразилія усунули всі спірні питання, стали стратегічними партнерами і домовилися про економічний прорив. Але є одна проблема: наступного року змінюються обидва президенти. Чи залишаться чинними домовленості - невідомо.
"Молодець, який молодець", - тихенько промовляв один з українських бізнесменів під час виступу президента Бразилії Лули та Сілва на Українсько-Бразильському бізнес-форумі в Києві. Зала жваво реагувала на промову бразильця, час від часу заохочуючи його оплесками. Сивий бородатий Лула сподобався українцям. Він говорив жваво, яскраво, емоційно і без зайвого пафосу. Здавалося, що до України насправді приїхав старий друг.
Чи буде він кращим від двох нових, як свідчить відома приказка, покаже час. А поки перший за останні сім років візит да Сілва приніс лише багатообіцяючі декларації щодо перспектив співпраці у фармацевтичній галузі, машинобудуванні, суднобудуванні, атомній енергетиці... Але головний акцент в Українсько-Бразильських відносинах - в космічній сфері, де спільні проекти обіцяють нашій країні $10 млрд. в найближчі п'ять років. Але наскільки це реально?
Старт на екваторі
Розташування на екваторі дає Бразилії відмінні можливості для організації економічно ефективних запусків на орбіту. Проте космічна галузь цієї країни не самодостатня, вона потребує технологій. Бразилія зверталася за допомогою до Індії, Китаю, Ізраїлю, Франції, США, України і Росії і різною мірою співпрацює з цими країнами досі.
Космічний потенціал України формують близько 30 промислових підприємств, конструкторських бюро і науково-дослідних інститутів. Це дозволяє нам будувати амбітні плани у сфері космосу. Щоправда, грошей під ці проекти у нас немає. Тому Бразилія вже давно викликає інтерес української сторони. Співпраця наших країн в космічній сфері почалася в 2003 році. Саме тоді було створено СП "Алкантара-Циклон-спейс" для будівництва та експлуатації на космодромі Алкантара в Бразилії комплексу для запусків українських ракет-носіїв "Циклон-4".
Ці ракети мають виводити на орбіту супутники різного призначення на користь космічних програм Бразилії та України, а також для надання на комерційних основах пускових послуг замовникам з інших країн. Проте цей процес був дуже млявим. Активізувати його президенту Кучмі зашкодила російська експансія на острові Тузла. Тому довелося чекати візиту президента Бразилії: "Мій президентський мандат завершується 31 грудня 2010 року.
До цієї дати "Циклон-4" буде запущений з Алкантари". Така заява дає як мінімум надію. Передбачається, що перша ракета, пуск якої запланований на 2010 рік, виведе на орбіту Бразильський геостаціонарний супутник, який забезпечуватиме безпеку польотів, послуги у сфері зв'язку, проведення метеорологічних досліджень тощо.
За словами президента України Віктора Ющенка, проект "Алкантара-Циклон-спейс" на 30% дешевший від аналогічних, а обсяг замовлень на комерційні запуски в найближчі п'ять-шість років складе близько $10 млрд. Доходи від запусків планується ділити порівну між двома країнами.
Та чи незарано ділити шкуру не вбитого ведмедя? По-перше, серйозним гальмом на шляху амбітних українсько-бразильських планів може стати Росія. І у неї для цього є можливості. Російське НВО "Енергомаш" ліцензує випуск двигунів 1-го і 2-го ступеня "циклонів", які виробляються в Дніпропетровську, а стартові комплекси виробляє російське КБ транспортного машинобудування.
З іншого боку, РФ може натиснути і на Бразилію, для якої, по-перше, важлива співпраця в рамках БРІК, а по-друге, необхідно зберегти ринок збуту м'яса і сільгосппродуктів. Не виключено, що саме тому під час візиту до України Лула та Сілва не поїхав до Дніпропетровська. Це було сприйнято як зрив ракетної операції, проте Віктор Ющенко заявив, що всі спірні питання в космічній сфері під час візиту президента Бразилії були зняті. Так, наприклад, довго не могли отримати всі необхідні ліцензії в бразильському відомстві, що відповідає за охорону навколишнього середовища. Згідно з законодавством Бразилії, до пуску необхідно провести комплекс заходів щодо охорони навколишнього середовища від забруднення в процесі будівництва комплексу для "Циклонів-4" на Алкантарі та його експлуатації. Крім того, Бразилія погодилася фінансувати цей проект.
За словами радника посольства України в Бразилії Геннадія Роговця, на сьогодні практично завершені підготовчі роботи для початку будівництва пускового майданчика для ракети-носія і необхідної інфраструктури.
Ракета має стартувати через рік. Проте два питання - чи встигнуть країни повністю завершити підготовку до пуску за рік і чи не стануть конкуренти неподоланною перешкодою в здійсненні цих планів - поки залишаються відкритими.
Справи земні
В той час як президенти планують щомісячні візити місій в рамках розвитку космічної співпраці, "земний" бізнес тільки починає свій діалог. Проте, як показав останній бізнес-форум, зацікавленість з обох боків є.
"Ми плануємо побудувати завод з обсмаження кави. Сьогодні в Україні працюють три заводи, але якість обсмаження потрібно покращувати. Якісну каву можна купувати на європейських підприємствах, проте їх ціна досить висока, - говорить директор компанії "Студсервіс" (вендінг, Вінниця) Роман Мельник. - Тому ми плануємо знайти партнерів серед бразильських компаній". Великий потенціал для себе на ринку Бразилії бачать енергетичні компанії. "Ми хочемо залучити бразильський бізнес до проектів з енергозбереження, зокрема вітроенергетики, спалювання торфу", - сказав представник компанії "Карат" Василь Ползунов. І хоча до реальних домовленостей між компаніями двох країн ще дуже далеко, перспективи чіткі. "Потреби ринку Бразилії - колосальні, вони непорівнянні з українським ринком, - сказав директор компанії "Ерлайт" Роман Ремезов.
Бразильський бізнес також зацікавлено дивиться на нашу країну. "В Україні проходитиме чемпіонат Євро-2012. Деякі бразильські будівельні компанії мають намір брати участь у підготовці до чемпіонату, надавати свої технології та інвестиції", - сказав керівник Бразильського Агентства торгівлі та інвестицій Apex Brasil Гутемберг Ухоа.
Тож перспективи співпраці в руках у бізнесу і політиків. Проте, наскільки вони збережуться після зміни влади в Україні та Бразилії в 2010 році, сказати поки складно.
Три питання про найважливіше для бразильських інвесторів
Маріо Андреазза, глава правління Бразильсько-Української торговельної палати
Які реальні кроки ви плануєте здійснити в Україні найближчим часом?
Розвиток співпраці з українськими компаніями, які працюють на ринку металу. Ми співпрацюємо з харківськими підприємствами і плануємо запустити декілька проектів для сталеливарного сектора. Зокрема, будівництво сталеливарного заводу.
Я так розумію, що мова йде про інвестиції в Україну. А що ви плануєте отримати натомість від нашої країни?
Україна володіє потужними технологіями. Інститут Патона, який поміж іншим пропонує унікальні зварювальні технології, є одним з найкращих розробників у світі.
Наші країни планують співпрацювати в декількох сферах, починаючи з культурної і закінчуючи космосом.
Який з усіх напрямів співпраці, на ваш погляд, є пріоритетним?
Треба подумати... Я бачу багато можливостей в металургії, будівництві трубопроводів, суднобудуванні, нафтовому бізнесі, туризмі. Але головне, думаю, - технічна співпраця.
Юлія Гейдюнас
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
