Суперечка навколо юаня — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Суперечка навколо юаня

Валюта
2378
Під час свого першого візиту до Китаю в середині листопада президент США Барак Обама закликав уряд країни підвищити вартість національної валюти, проте президент Хю Джінтао ввічливо проігнорував його слова. В останні тижні заклики зміцнити юань також прозвучали від Жана-Клода Тріше - президента Європейського центрального банку і Домініка Стросс-Кана - директора Міжнародного валютного фонду.
Тим не менше, Китай відкорегує курс національної валюти лише тоді, коли сам вважатиме за потрібне, не реагуючи на тиск з боку інших держав.
Протягом трьох років до липня 2008 року вартість юаня зросла відносно долара на 21%, проте відтоді Китай підтримує його курс на фіксованому рівні. В результаті цього року торговельно-зважена вартість юаня впала через ослаблення курсу долара, тоді як вартість багатьох інших валют різко зросла. З березня бразильський реал і південнокорейська вона зросли відносно юаня на 42 і 36% відповідно, що серйозно підірвало конкурентоспроможність цих країн.
Припущення щодо зміни валютної політики Китаю посилилися за тиждень до візиту Обами, після того, як Народний банк Китаю трохи змінив стандартне формулювання в квартальному звіті щодо валютної політики. Зокрема, в звіті було зазначено, що вартість юаня буде "в основному стабільною", а валютна політика здійснюватиметься з урахуванням "потоків іноземного капіталу і зміни курсів основних валют". Але напрям валютної політики визначає не центральний банк, а Державна рада, а багато високопоставлених політиків, особливо члени міністерства торгівлі, нині не підтримують ревальвацію національної валюти.
Справді, китайські посадові особи стали сміливішими в протистоянні Вашингтону. Так, 16 листопада представник міністерства торгівлі Китаю заявив: "Ми вважаємо, що це (ревальвація юаня) не сприятиме відновленню світової економіки, а з вашого боку несправедливо просити інших підвищити курс валюти, тоді як самі знижуєте курс власної".
Днем раніше Лю Мінькан - головний регулятор банківської системи Китаю - розкритикував Вашингтон за низькі облікову ставки і падіння курсу долара, яке, за його словами, стимулюватиме спекуляцію доларовими активами і призведе до світового буму цін на активи. Дивно, що при цьому він проігнорував той факт, що надмірно недбала валютна політика Китаю, що частково є результатом фіксованого валютного курсу, спричинила бум на ринках акцій і нерухомості.
Міжнародні експерти переконані, що зміцнення юаня не лише допоможе зрівноважити світову економіку (зменшивши, скажімо, торговельний дефіцит в США), але і сприятиме розвитку самого Китаю - зокрема, допоможе йому відновити контроль над валютною політикою. Прив'язуючись до долара, Китай фактично "імпортує" валютну політику США, дуже ліберальну для його економіки, що швидко росте. Окрім цього, зміцнення юаня допоможе перебалансувати економіку Піднебесної, зменшивши її залежність від експорту і забезпечивши стабільний розвиток в майбутньому.
Якщо зміцнення курсу національної валюти на користь Китаю - чому ж він чинить опір? Пекін відкидає звинувачення в тому, що валютна політика дала йому незаслужені переваги. Цього року курси валют інших країн, що розвиваються, справді нестримно зросли, але це тільки вершина айсберга. Торік - впродовж світової фінансової кризи - Китай підтримував стабільність національної валюти відносно долара, тоді як курси інших валют падали. З початку 2008 року юань зріс відносно всіх валют, окрім японської єни.
Пекін запевняє, що доклав багато зусиль для урівноваження світової економіки. Цього року завдяки бюджетно-фінансовому стимулюванню внутрішній попит підняв ВВП Китаю на цілих 12%, тоді як обсяги чистого експорту зменшилися майже на 4%. Профіцит рахунку поточних операцій країни зменшився майже удвічі - до 6% ВВП з 11% в 2007 році. Китайські політики згодні з необхідністю підвищити курс юаня в довгочасній перспективі, але вважають, що сьогодні для цього невідповідний час, бо обсяги експорту досі зменшуються, впавши за останній рік на 14%.
Ще одна причина коливань Китаю полягає в тому, що теорія про зміцнення валютної політики Пекіна завдяки ревальвації юаня виглядає дуже спрощеною. Досвід, набутий країною з 2005 року, показує, що поступове підвищення валютного курсу спонукає інвесторів робити ставки на його подальше зростання, і приплив "гарячих" грошей збільшує внутрішню ліквідність. Проте справді ефективним було б значне однократне підвищення курсу, оскільки воно припинило б очікування подальшого зростання. Проте необхідні масштаби підвищення - до 25% - політично неприйнятні, бо у такому разі країна миттєво втратить багатьох експортерів.
Деякі китайські економісти запевняють, що переваги, які отримають США завдяки ревальвації юаня, сильно перебільшені. Зокрема, зміцнення китайської валюти не призведе до значного зменшення торговельного дефіциту Америки. Продукція США і Китаю рідко взаємозамінна, тому американські товари не зможуть замінити імпорт з Китаю. Інакше споживачам зрештою довелося б платити більше за продукти, що імпортуються як з Китаю, так і з інших країн, таких як, наприклад, В'єтнам. Фактично це було б обкладенням американських споживачів додатковим податком.
Наведені аргументи пояснюють, чому Китай "зволікає". Та врешті-решт зміцнення юаня принесе вигоду як китайській, так і світовій економіці - воно допоможе зробити споживання сферою економіки, що найшвидше зростає і перевершила за темпами зростання сфери інвестицій та експорту. Ревальвація китайської валюти сприятиме підвищенню купівельної спроможності споживачів і обмеженню прибутку корпорацій, забезпечення якого було останніми роками головною причиною посилення і без того жорсткої державної економії.
Ймовірно, Китай підвищить курс юаня на початку наступного року, проте це не буде результатом лобіювання з-за кордону. Навпаки, схоже на те, що країна змінить політичну стратегію саме за умови припинення іноземного втручання.
За прогнозами, на початок наступного року поновиться зростання експорту китайської продукції, зростання ВВП в річному вирахуванні складатиме майже 10%, а індекс інфляції стане позитивним. Тоді аргументи на користь ревальвації будуть значно доречнішими.
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас