616
Богдан Данилишин: "Економіка має залишатися системою, яка об'єднує всіх"
— Казна та Політика
А також спробував прогнозувати, що чекає економіку країни після виборів.
Питання: Як сильно зростатиме інфляція наступного року?
Відповідь: Передумови для збереження низької інфляційної динаміки закладаються вже в поточному році. Це цілком логічно: тимчасові рамки до прояву ознак тих чи інших економічних механізмів впливу на рівень інфляції досить великі. Досягнення запланованого показника відбуватиметься за рахунок проведення низки антиінфляційних заходів. Це розширення витратної частини бюджету не лише на соціальні потреби, але і на фінансування витрат на розвиток, поступове розширення грошової пропозиції, завдяки зменшенню коливань курсу в умовах скорочення розриву між попитом на іноземну валюту та її пропозицією.
Сподіваємося також, що відбуватиметься розширення пропозиції товарів і посилення конкуренції на внутрішньому ринку. Це має вплинути на відновлення тенденції до нарощування обсягів вітчизняного виробництва. Крім того, продовольчу інфляцію знизить високий рівень валового збору зернових культур. Додам також, що на ринку послуг природних монополій тарифи залишатимуться регульованими, що дасть можливість стримувати негативні очікування.
В: Які галузі, на ваш погляд, найбільше потребують підтримки під час кризи?
О: В Україні зараз є проблема з базовими галузями економіки. Хочу відзначити, що за всі роки незалежності у нас так і не сталося реальної структурної перебудови економіки. Економіка країни розвивалася на принципах підтримки низькотехнологічних устроїв, в основному другого-третього технологічних класів. Це призвело до переважно сировинної орієнтації нашого експорту. Майже 40% - це продукція ГМК, продукція низьких технологічних устроїв машинобудування, хімічної промисловості. А в умовах економічної кризи були втрачені цінові пропозиції на світовому ринку. Держава має орієнтуватися на те, щоб в умовах кризи підтримати ці галузі.
Тому я був одним з прихильників того, щоб ми сформували спеціальний пакет заходів для підтримки ГМК під час кризи. Звичайно, цьому були і противники. Але, як показав наш розвиток за останні 10 місяців, - антикризова програма уряду з підтримки ГМК дає свої результати. Фактично галузь утрималася на плаву, не сталося значного скорочення зайнятих, фактично відновилася цінова конкурентоспроможність. Разом з тим на 2010 р. ми плануємо цілісно підійти до структурної перебудови нашої економіки, такі програми вже підготовлені.
Я думаю, ми вже зараз створюватимемо механізми і втілюватимемо їх в життя за рахунок стимулювання розвитку і виробництва продукції 4, 5, 6 технологічних устроїв, продукції з високою частиною додаткової вартості, яка може бути конкурентоздатною з імпортними аналогами.
Велике значення матиме виробництво наукоємнісної продукції, хоча нині частка такої продукції в загальному обсязі не перевищує 4%. За нашими розрахунками, цей показник при проведенні збалансованої структурної політики в 2010-1012 рр. може вийти на рівень 12-15%. Держава надасть підтримку тим підприємствам, які плануватимуть і розвиватимуть наукоємнісне високотехнологічне виробництво.
В: Та все ж, як ви гадаєте, що чекає економіку країни після виборів?
О: Звісно, ми сподіваємося, що 2010 р. стане роком поетапного виходу з кризи і подолання негативних явищ, що сформувалися ще в 2008 р., особливо в другій його половині. Ми сподіваємося, що темпи реального зростання ВВП складатимуть близько 3%. Є також можливість сповільнити зростання споживчих цін. Вважаємо, що це буде показник у межах однозначного числа на рівні 9,7%. Словом, є всі можливості побачити реальну ситуацію в прогресуючому руслі.
В: Чи не вважаєте ви, що вибіркові преференції призводять до диспропорції розвитку економічної системи, стагнації в галузях, які постраждали від цієї підтримки?
О: Звичайно, є ризик для супутних галузей, які пов'язані з реалізацією продукції ГМК: насамперед це "Укрзалiзниця", портове господарство, паливно-енергетичний комплекс. Але тут потрібно дивитися на дещо іншу систему форм і рівнів організації цих галузей. Наприклад, в тій же "Укрзалiзницi" багато неефективного, що веде до розбалансування системи в розвитку залізничного господарства, багато неефективного і в інших галузях. Але ми вважаємо, що зважене вирішення всіх питань, які пов'язані із забезпеченням основного виробництва, наприклад, ГМК, дасть свої плоди в усьому технологічному ланцюгу.
В: Чи посилився лобістський тиск на міністерство в частині введення різних протекціоністських заходів?
О: Я б не хотів говорити про лобістський тиск. Хотів би говорити про те, що на сьогодні є галузі, без яких ми можемо зазнати ще більших збитків, ніж ті, які вже маємо. Металургія розвивається як основна експортно орієнтована галузь. І саме зростання металургії може призвести до зростання будівельної галузі, підйому в залізничних перевезеннях і супутніх виробництвах. Уклавши меморандум з металургами, ми прагнули урівноважувати ціни зовнішнього і внутрішнього ринків. Оскільки на внутрішньому ринку ціни з деяких позицій перевищували навіть експортні ціни. Тому всі мають зрозуміти, і металурги теж, що їх продукція необхідна не лише на зовнішньому, але і на внутрішньому ринку для багатьох галузей.
В: Металурги домагаються для себе введення знижок в портах. Ви підтримуватимете цю ініціативу?
О: Так, я підтримуватиму такі пропозиції, як і продовження меморандуму з ГМК на перший квартал 2010 р. Сьогодні металургія може вивести за собою інші галузі. Якщо ж ми побачимо, що вона є гальмом для когось, для тієї ж "Укрзалiзницi", наприклад, - я це підтримувати не буду. Але потрібно дивитися також на те, як розвивається сьогодні "Укрзалiзниця" і чи потрібна вона в тому вигляді, в якому існує зараз. Я, наприклад, дотримуюся думки, що це має бути спеціальний холдинг, за яким залишатимуться тільки шляхи і правила руху.
В: Як ви ставитеся до залучення приватного сектора до залізничних перевезень?
О: Позитивно. Потрібно розробляти комплексну програму розвитку і модернізації "Укрзалiзницi", і там, де є можливість залучати приватний бізнес, - залучати його. Щоправда, інфраструктура має належати державі, а ось обслуговування повною мірою може здійснювати і приватний капітал. Зокрема я вважаю за цілком допустиме створення приватних пасажирських поїздів, якщо для цього буде можливість і бажання.
В: Періодично влада втручається в ринкове ціноутворення, вводячи максимальні ціни, обмежуючи рентабельність тощо. Існують оцінки - чи великою є вигода від таких заходів, чи це чистий популізм?
О: Так, нас часто критикують за те, що ми багато втручаємося в систему ціноутворення і порушуємо систему ринкового балансу. Хочу відзначити також, що за всі роки незалежності в нашій державі сформована дуже перекручена система ціноутворення. Хоч у нас і діє закон про ціноутворення, але реальної політики в цій сфері ніколи не було. Зараз ми підготували нову редакцію закону України про ціни і ціноутворення, яка фактично створює нові умови для формування цін і політики ціноутворення. Ці умови допоможуть урівноважити державну систему регулювання і ринкові методи формування політики ціноутворення. Поки ж, згідно з чинним законодавством, Кабмін може здійснювати держполітику цін.
Я думаю, що в нормальному ринковому середовищі, яке має бути, звичайно, цінову політику формуватимуть пропозиція і попит на ті чи інші товари або послуги. Але в умовах, які зараз складаються в Україні, без урядового втручання ми можемо мати досить негативні результати, які не сприятимуть можливостям наших громадян купувати відповідну продукцію. Тому ми вважаємо, що рівень державного втручання в цінову ситуацію має залишатися. Вносячи зміни до чинного законодавства, ми рухатимемося у напрямі тієї системи ціноутворення, яка існує у всьому світі.
В: Що сьогодні можна сказати про наслідки для української економіки від вступу до СОТ?
О: Сьогодні, вже як повноправний член СОТ, Україна активно використовує інструменти, що існують в цій організації, для захисту внутрішнього ринку. Наприклад, ми задіюємо спеціальні заходи в разі різкого зростання імпорту, антидемпінгові розслідування при імпорті за демпінговими цінами, компенсаційні заходи в разі використання заборонених в СНД субсидій, підвищення ставок митних тарифів і так далі. В той же час застосування таких заходів проти нас з боку інших країн зі вступом до СОТ значно зменшилося. Якщо до 2008 р. щодо українських товарів у світі порушувалося до п'яти розслідувань на рік, то за два останні роки (2008-2009 рр.) було ініційовано лише п'ять таких розслідувань.
При цьому до 2008 р. ініціаторами розслідувань виступали в основному країни - члени СОТ, а також Росія і Білорусь. А в 2008-2009 рр. ініціаторами антидемпінгових розслідувань стали лише дві країни, які є членами СОТ. Крім того, ми стали відкритими для переговорів з Європейською асоціацією вільної торгівлі про формування зони вільної торгівлі з ЄС. Зауважу, цього року подібні переговори розпочаті також з Канадою, Туреччиною і Сінгапуром. На жаль, все ж ми повинні констатувати, що через вплива фінансово-економічної кризи переваги вступу до СОТ поки оцінити не так легко.
В: За оцінкою вашого міністерства, в країні зростає частка тіньової економіки. Що в уряді мають намір з цим робити?
О: Справді, рівень тіньової економіки в другому кварталі збільшився щодо відповідного періоду 2008 р. на 8%. Варто відразу відзначити, що такі тенденції зараз характерні для багатьох країн світу. Річ у тім, що збільшення тіньової економіки стало перш за все результатом негативного впливу світової фінансової кризи. Сталося падіння обсягів виробництва, накопичення збитковості підприємствами, зниження ліквідності банківських установ, обмеження кредитування як фізичних, так і юридичних осіб. В умовах обмеження доступу бізнесу до одного з основних джерел отримання обігових коштів - кредитів - він почав шукати інші шляхи створення фінансового резерву і виводити частку прибутку в тінь, щоб в майбутньому заміщати недоступні кредити тіньовим капіталом.
Треба відзначити, що в другому кварталі намітилася тенденція до зниження рівня тінізації економіки. Це може бути пов'язано з тим, що підприємці пристосувалися до роботи в умовах кризи, а також із стабілізацією на валютному ринку і в банківському секторі.
Тим не менше давайте визнаємо: тіньова економіка існувала завжди і у всіх країнах, щоправда, виявлялася тією чи іншою мірою залежно від рівня розвитку тієї чи іншої країни або регіону на конкретному етапі. Щоб економіка виходила з тіні, потрібно формувати нормальну податкову політику, яка сприяла б тому, щоб наші підприємства формували легальний бізнес і не прагнули ховатися від когось. Тому основне завдання, яке ми зараз ставимо, - це забезпечення прозорих правил ведення бізнесу, прозорої і зрозумілої всім податкової системи.
В: Тобто нинішня система цьому не сприяє?
О: Ідеальна система не була створена жодним урядом, що працював в Україні. У нас в країні сформувалася дуже недосконала податкова і регуляторна системи. За часів процвітання і гарної економічної кон'юнктури тіньова економіка теж не зникала. Просто розміри прибутку були значно більшими, а тому такі показники здавалися досягненням на певному етапі. В умовах же кризи, у зв'язку з падінням основних показників, звичайно, підприємства прагнули залишати певну частку свого прибутку не легалізованою.
Катерина Гребеник
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
