1652
Банкіри заманюють гроші на пластик
— Фінтех і Картки
Фінансисти потихеньку відновлюють кредитування через пластик. Проте, щоб запобігти зростанню неповернень, банкіри посилюють умови надання таких позик.
Банкіри активно ставлять банкомати
Як свідчить Національний банк України, українці все рідше використовують пластик. Кількість активних платіжних карт (з яких проведена хоча б одна операція за рік) в Україні за січень-вересень 2009 року скоротилася на 23% - до 29 547,2 тис. шт. В той же час загальна кількість платіжних карт, термін дії яких не закінчився, складала за підсумками вересня 44 641 тис. шт.
Найбільше (на 30%) скоротилася кількість активних карт MasterCard - до 8762,9 тис. шт., VISA - на 22%, до 17 340,9 тис. шт., НСМЕП - на 8%, до 1288,8 тис. У нинішньому році банкіри проявляють активність в установці банкоматів. За даними НБУ, за дев'ять місяців 2009 року загальний банкоматний парк в країні збільшився на 875 шт. - до 28,8 тис. В той же час за цей період кількість платіжних терміналів зменшилася на 15,5 тис. - до 101,2 тис. шт.
В той же час кількість операцій із застосуванням платіжних карт, емітованих українськими банками, зменшилася в січні-вересні, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на 9% - до 432,8 млн., а сума операцій - на 5%, до 252,74 млрд. грн. За підсумками січня-вересня операції з отримання готівки склали 94,98% від загальної суми операцій з карток.
"Обсяг випуску дебетних карт за підсумками трьох кварталів поточного року скоротився на 18%, склавши на 1 жовтня 24,2 млн. шт. Така тенденція цілком закономірна. Зниження емісії зумовлене як виходом з карткового ринку декількох великих гравців, які зараз мають проблеми, так і масовими звільненнями, а також відходом підприємств у тінь", - відзначає керівник напряму зарплатних проектів VAB Банку Олексій Писарєв. Майже на чверть скоротилася і кількість активних платіжних карт. "За підсумками третього кварталу 2009 року воно зменшилося на 23% в порівнянні з початком року.
Тенденція до скорочення фактичної кількості активних платіжних карт зберігатиметься до кінця 2009 року", - переконаний провідний економіст відділу розвитку карткового бізнесу OTP Bank Артем Єфременко. Проте найбільшою мірою постраждав сегмент кредиток. У січні-вересні кількість кредитних карт скоротилася більш ніж на 40% - до 5,35 млн. Деякі були змушені це зробити під тиском регулятора. Згідно з постановою Нацбанку №421 "Про окремі питання діяльності банків у період фінансово-економічної кризи" збиткові банки (таких на 1 жовтня 2009 року налічувалося 65) втратили право видавати бланкові (беззаставні) кредити, в число яких входять і карткові позики.
Хоча багато банкірів відмовилися від емісії кредиток із власної волі. Одна з причин - різке зростання протермінованої заборгованості з класичних кредитнів і зарплатних картах з овердрафтами. Погіршення фінансового стану громадян призвело до масових неповернень з таких кредитів. "Рівень виріс приблизно до 40-60% залежно від видів кредитування", - уточнив заступник начальника управління розвитку і підтримки платіжних карт БГ Банку Дмитро Астафуров. Більшість фінустанов також вдалися до підвищення відсотків за користування позикою (карткові кредити подорожчали на 5-7% річних), а також збільшення комісій і тарифів за зняття грошей в банкоматі, виписки з рахунку тощо.
Та незважаючи на гнітючу статистику, фінансисти запевняють, що стабілізація пластикового ринку вже не за горами. Одним з симптомів його одужання стало вщухання паніки серед населення. В кінці минулого - на початку цього року українці вимітали з карткових рахунків практично всі гроші (залишки на рахунках в цей період скоротилися до 5-10% надходжень на карту). Проте з настанням осені картина змінилася: власники пластику почали залишати на рахунку до 30% від зарахованих коштів.
"Підтвердження тому - зростання кількості трансакцій в торгівельних мережах, яке в третьому кварталі збільшилося на 30%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року", - говорить Олексій Писарєв. Один з найбільш поширених способів утримати гроші на картковому рахунку - популяризація серед населення так званих депозитних карт. "Це карткові продукти з підвищеною відсотковою ставкою, яка нараховується на пасивний залишок.
Перевага цього продукту в тому, що клієнт може у будь-який час зняти свої кошти. Для більшості громадян це вирішальний чинник, оскільки багато хто з них зіштовхнувся з проблемою неможливості забрати свої депозити з банків", - розповідає Дмитро Астафуров. Депозитні карти передбачають як поповнення, так і зняття коштів: ними можна розплачуватися в торгівельних мережах або знімати готівку в банкоматах. Реальний розмір відсоткової ставки з таких продуктів залежить від фактичного залишку на картковому рахунку і виду валюти, в якій він був відкритий. Зокрема, з гривневих рахунків він може досягати від 14-16% річних, в доларах США - від 8 до 10%, в євро - від 7 до 9%.
Деяке пожвавлення намітилося і в сегменті кредитних карт. "У першому півріччі практично було припинено кредитування і установку овердрафтів у всіх банках. Зараз банки надають овердрафти із зарплатних проектів в середньому від 100 до 200% від заробітної плати співробітника підприємства. Деякі банки в другому півріччі відновили кредитування, проте умови істотно посилилися.
Зокрема, встановлюються жорсткі вимоги щодо заробітної плати клієнта, місця його роботи, а також умови щодо внесення власного вкладу (до 50%) на товар", що купується, - каже Дмитро Астафуров. Але, за прогнозами фінансистів, обсяги емісії кредитних карт залишатимуться надто малими. В кінці поточного - на початку наступного року їх роль, як і раніше, виконуватимуть "умовно кредитні карти" - зарплатні й депозитні карти з овердрафтом.
Тетяна Письменна
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
