838
Депутати хочуть покопирсатись у чужому досьє
— Казна та Політика
Вчора у Верховній Раді був зареєстрований законопроект, котрий передбачає введення обов'язкової перевірки людей, які претендують на посади в державних органах влади, на предмет їх співпраці зі спецслужбами. Втіленню цього документа в життя може перешкодити відсутність в Україні інформації про колишніх агентів КДБ СРСР. Супротивники проекту закону також зазначають, що під його дію можуть підпасти і ті, хто виступає за його прийняття.
В розпорядженні "Комерсант-Україна" вчора з'явився текст законопроекту "Про люстрацію", підготовлений і внесений до Верховної Ради народними депутатами Іваном Зайцем і Ярославом Джоджиком (обидва - "Наша Україна - Народна самооборона"). Автори документа пропонують ввести в Україні обов'язкову процедуру перевірки людей, які претендують на посади в законодавчій, виконавчій і судовій владі, а також в правоохоронних органах на предмет їх співпраці з КДБ СРСР, а з 1991 року - зі спецслужбами іноземних держав. Зазначимо, днем раніше ці депутати внесли до парламенту законопроект про заборону комуністичної ідеології.
Ініціатива панів Зайця і Джоджика не нова. Аналогічний проект закону ще в 2005 році до Ради вносив нині покійний народний депутат, член Української народної партії Василь Червоній. Тоді ж був зареєстрований альтернативний законопроект про люстрацію лідера Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока. У ньому пропонувалося на 10 років заборонити обіймати посади міністрів, губернаторів і ставати депутатами тим, хто станом на 1991 рік працював на керівних посадах, починаючи від райкомів КПРС і вище, був членом бюро парткомів, працював в КДБ СРСР. Проте жоден з цих документів не був розглянутий навіть в першому читанні.
Іван Заєць і Ярослав Джоджик в своєму документі вказують вісім причин, з яких комісії з люстрації повинні відмовляти претендентам на ту або іншу посаду. Серед них - інформація про зверхні висловлювання кандидата відносно символів української держави, заклики до сепаратизму, расова, культурна або релігійна нетерпимість, причетність до корупційних дій. Самих членів комісії з люстрації автори законопроекту пропонують призначати депутатам місцевих рад за поданням президента з людей, що "мають бездоганний авторитет".
В Службі безпеки України, в архівах якої зберігається інформація про колишніх агентів КДБ, перспективи ухвалення закону про люстрацію коментують обережно. "Тут потрібно дотримуватись принципу "не зашкодь", - зізнався високопоставлений представник СБУ. - Адже були різні агенти, і співпраця з КДБ була різною: хтось дійсно допомагав в боротьбі зі злочинністю, а хтось стукав на сусіда, що той читає вірші Василя Стуса".
Прикметно, що інформацію, котра цікавить комісію, згідно із законопроектом, можуть надавати як правоохоронні органи, так і фізичні особи, громадські організації і партії. При цьому підкреслюється, що "анонімні заяви комісія не розглядає", а "відповідь правоохоронного органу про відсутність відомостей про особу, котра розглядається, не допустима".
Втім, саме відсутність інформації може стати однією з головних проблем при проведенні люстрації, оскільки в СБУ зберігається не весь архів з іменами і прізвищами штатних і позаштатних співробітників КДБ. Після розформування КДБ в 1991 році частина матеріалів була відправлена до Москви, де і зберігається зараз в архівах правонаступниці КДБ - Федеральної служби безпеки.
Ярослав Джоджик пояснює провал попередніх законопроектів про люстрацію великою кількістю депутатів, які підпадають під дію закону в разі його прийняття. Правда, назвати конкретні прізвища пан Джоджик відмовився. "Це надзвичайно делікатна тема", - сказав він.
Більш рішучим виявився народний депутат Олександр Голуб (Компартія). "В законів про люстрацію мало шансів бути прийнятими, оскільки від них в першу чергу постраждали б їх автори - представники правих політичних сил, починаючи від випускника Вищої партійної школи Віктора Ющенка і співробітника ЦК Компартії України Тарасюка (Борис Тарасюк - голова партії "Народний рух України", в кінці 1990-х років - інструктор відділу закордонних зв'язків ЦК Компартії України)", - заявив Голуб.
Народний депутат, генерал-лейтенант СБУ Григорій Омельченко вважає, що парламент запізнився з ухваленням закону про люстрацію. "Можливо, була б якась користь, якби люстрація була проведена в 1992-1993 роках, - говорить він. - А сьогодні я навіть не можу назвати людей, які працювали на посадах в органах КДБ СРСР, - ці люди пенсійного віку".
Цікаво, що в 1992 році при формуванні СБУ діяла депутатська комісія зі схожими функціями. Проте, за словами колишнього політв'язня, народного депутата I, II і IV скликань Степана Хмари, своєї мети вона так і не досягла. "Хоча мене не включили до складу комісії з підбору кадрів для СБУ, я часто бував на багатьох її засіданнях, - розповів Хмара. - Тоді у мене були претензії через те, що майже всі обласні управління СБУ очолили співробітники 5-го управління КДБ, яке займалося політичною контррозвідкою".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
