Без суду і слідства
Законодавці пропонують розвантажити адміністративні суди, встановивши підприємцям неможливий термін для оскарження рішень про накладення штрафних санкцій.
Cтаном на сьогодні, у зв'язку із президентською кампанією, в парламенті плодяться цікаві документи. 23 листопада у ВР було зареєстровано законопроект № 5370, поданий народними депутатами Андрієм Портновим і Володимиром Пилипенком (обидва - БЮТ). Цим документом пропонується заборонити подання позовів про стягнення різних штрафів суб'єктами владних повноважень з підприємців і громадян, що допоможе розвантажити адміністративні суди, дійсно завалені подібними справами.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що подання безлічі позовів з боку суб'єктів владних повноважень призвело "до завантаження адміністративних судів справами "орган влади проти особи", а також до перетворення суду з інституту захисту прав осіб на каральний орган держави". Практикуючі юристи, яких БІЗНЕС попросив прокоментувати законопроект, стверджують, що пропоноване нововведення, що називається, з душком.
Що задумали
Законопроект № 5370 передбачає єдиний порядок стягнення штрафних санкцій, що накладаються органами Держцінінспекції, Держфінмоніторингу, КРУ, НКРЕ, Мінтрансзв'язку, Держпожнагляду, СЕС, ветеринарної та податкової інспекцій (під час перевірок застосування РРО) тощо. Згідно з документом, відповідний позов до адміністративного суду повинні будуть подавати самі підприємці, а не суб'єкт владних повноважень з числа вищевказаних органів (а деякі з них зараз подають позови).
Таким чином, відповідачем у таких справах буде виступати держорган. Нагадаємо: відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок доведення покладається на відповідача. Виникає питання: про яку ж розвантаженість адмінсудів в такому випадку мова і в чому суть новації? А в тому, що законопроект № 5370 визначає термін, який дається підприємцям для добровільної сплати штрафу або оскарження відповідного рішення держоргану в судовому порядку. І він становить лише 10 днів з часу отримання відповідного рішення про застосування штрафних санкцій. Термін дуже короткий. "При підготовці адміністративного позову необхідно збирати масу письмових і матеріальних доказів, висновок експерта та ін.", - нагадує Юрій Бауман, адвокат і головний радник з фінансових та правових питань Всеукраїнського адвокатського об'єднання "Альянс".
За його словами, в зазначений у законопроекті термін практично неможливо, наприклад, отримати роз'яснення держоргану з приводу особливостей застосування положень нормативно-правових актів, на підставі яких було прийнято рішення про застосування санкцій. (До речі, зараз тільки на добровільну сплату штрафу підприємцям приділяється більший термін.) Наприклад, для органів Державної пробірної служби і СЕС - 15 днів, органів АМКУ у відповідності зі ст.56 Закону "Про захист економічної конкуренції" - кілька місяців.
Мало того, згідно із законопроектом № 5370, якщо підприємець не встигне подати позов до суду, то держорган може для примусового стягнення штрафу звертатися безпосередньо до Державної виконавчої служби.
"Однак, якщо, наприклад, рішення держоргану буде оскаржено підприємцем в останній день передбаченого законопроектом терміну, а держорган, не маючи даної інформації, вже запустить процес примусового стягнення штрафу, це призведе, м'яко кажучи, до деяких ускладнень", - відзначає Бауман.
Висновок: справ в адмінсудах дійсно може стати на порядок менше - просто тому, що підприємці не завжди будуть встигати подавати позови протягом 10 днів. Тішить лише те, що, згідно із законопроектом, подання позову зупиняє дію рішення держоргану про накладення санкцій. Спробуй встигни ...
На що замахнулися
БІЗНЕС дотримується позиції, що випадки неправомірного, на думку підприємців, застосування штрафних санкцій (включаючи і завищену суму штрафу) неодмінно повинні розглядатися в суді. Зараз, як правило, підприємці мають право сплатити штраф добровільно; примусово ж його можна стягнути лише після відповідного рішення суду (але не завжди). Зокрема, з подібною ситуацією зіштовхуються суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО). Податківці часто виписують за підсумками перевірок порядку застосування РРО багатотисячні фінансові санкції, наприклад, у 5-разовому розмірі вартості проданих товарів (послуг) за останні три роки. Хоча, як нагадує Олександр Григор, керівник правового агентства "Григор&Партнери", податкова інспекція має право штрафувати лише за один рік.
Природно, підприємець шукає правди в суді. "Розмахом" штрафування відрізняються і органи Держцінінспекції, хоча Закон "Про ціни і ціноутворення" передбачає стягнення штрафних санкцій за рішенням суду.
З прийняттям законопроекту № 5370 все може змінитися на користь держорганів. "Безумовно, підприємцям вигідно, коли штраф у примусовому порядку можна стягнути лише за рішенням суду. Адже це далеко не зайва в наш час можливість довести свою правоту до того, як треба буде платити гроші. Крім того, навіть якщо справу буде програно, з урахуванням проходження всіх судових інстанцій, пройде 2-2,5 роки ", - говорить Юрій Бауман.
Зрозуміло, що поки суди та справи, Держбюджет не встигає отримати грошей в дохідну частину, хоча держоргани, як це часто буває, звітують про застосовані штрафні санкції. До того ж не слід забувати, що до кінця 2010 р. в Україні діють тимчасові обмеження на перевірки, які, серед іншого, передбачають єдиний порядок накладення штрафів.
А тому напрошується ще один висновок: поява законопроекту № 5370 обумовлена бажанням швидко наповнити бюджет.
Винятки - в правила
Зауважимо, що практика примусового стягнення штрафів без суду, на яку фактично орієнтує законопроект № 5370, вже існує. Згідно ст.3 Закону "Про виконавче провадження" держорган може передавати документи для стягнення штрафу безпосередньо в ГІС, якщо цю постанову у справі про адмінпорушення щодо посадової особи або якщо таке право держоргану закріплено у спеціальному законі. На практиці держоргани ці вимоги часто оминають. Наприклад, органи Держспоживзахисту намагаються стягувати гроші за допомогою держвиконавців.
До їх послуг можуть звертатися і органи Пенсійного фонду. За словами Юлії Курило, партнера юридичної компанії "ЮСТ Україна", відповідно до Закону "Про порядок погашення ...", застосування санкцій даними органами має здійснюватися через суд, контролери ж, посилаючись на Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стверджують, що рішення про застосування штрафних санкцій є виконавчим документом. Ще гірша ситуація з органами СЕС: відповідно до ст.43 Закону "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" оскарження рішень про накладення штрафних санкцій не припиняє їх дії. Тому чиновники говорять, що навіть якщо підприємець оскаржив відповідну постанову у вищому органі СЕС, він однак повинен її виконати.
"Але це не так. У нашій практиці був випадок, коли адмінсуд визнав, що оскарження постанови призупиняє його дію", - зауважує Дмитро Нікішин, заступник голови Чернігівської міської профспілки "Підприємець". Буває, звичайно, що вже після сплати штрафу підприємці в суді домагаються визнання відповідної постанови незаконним. Однак, за словами Олега Давиденка, керуючого партнера ТОВ "Юридична фірма" Арієс ", повернути заплачені гроші практично нереально.
Замість резюме
На думку юристів, прийняття законопроекту № 5370 може поставити підприємців на коліна, змусивши їх сплачувати все, про що б їх не "попросили" контролери. Набагато більш благородною справою для законодавців було б приведення до ладу різношерстої системи стягнення штрафних санкцій з підприємств. Такі спроби, до речі, вже робилися. Наприклад, на початку цього року в парламентських комітетах розглядався законопроект № 3105 від 02.09.08 р., внесений народним депутатом Олегом Новіковим (НУ-НС).
Цим документом пропонувалось доповнити низку спеціальних законів нормою про стягнення штрафів у судовому порядку. Однак автор законопроекту, мабуть, не врахував, що деякі закони передбачають можливість добровільної сплати штрафних санкцій. В результаті, як розповів народний депутат, законопроект не пройшов попереднього узгодження, оскільки для впровадження нової системи було потрібно створити трохи не окрему гілку судової влади ...
Адвокат - про порушення права
Юрій Бауман, адвокат, головний радник з фінансових та правових питань Всеукраїнського адвокатського об'єднання "Альянс"
- На мій погляд, прийняття законопроекту № 5370 ускладнить реалізацію суб'єктами господарювання конституційного права на захист прав і свобод у судовому порядку (ст.55 Конституції), оскільки документом передбачено норму про подачу позову до суду протягом 10 днів.
Згідно ч.2 ст.99 КАСУ, для звернення до адміністративного суду встановлений часовий проміжок в один рік, що обчислюється з часу, коли особа довідалася про порушення своїх прав, свобод та інтересів. У той же час в цій статті йдеться про те, що інші терміни можуть бути передбачені іншими законодавчими актами, що, очевидно, і зроблено в законопроекті № 5370.
Однак варто пам'ятати і про те, що відповідно до ст.250 Господарського кодексу адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані держорганом до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, ніж через рік з дня порушення встановлених правил ведення госпдіяльності.
Виходить, суб'єкту владних повноважень на роздуми: накласти або не накласти штраф на бізнес, дається цілий рік, а підприємцям хочуть встановити термін для реагування лише 10 днів? Постає питання, чому не декілька годин?
Белла Моріна
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною