1079
Еталон чистоти
— Нерухомість
Звичайна міська висотка щодня "виробляє" гори побутового сміття. При цьому вона залежить від роботи безлічі промислових підприємств (металургійних, хімічних, енергетичних, машинобудівних та ін.) - якраз тих, які знаходяться в чорному списку екологів. Ось і виходить, що побутові зручності в сучасних містах обходяться дуже дорого матінці-природі. Щоб виправити ситуацію, мало обмежити викид горезвісного СО2 та інших шкідливих речовин, потрібно реконструювати існуючі будинки. В ідеалі - змінювати саму концепцію міста, вважають архітектори.
Місто без машин
Перше, від чого планують відмовитися містобудівники, - традиційні автомобілі та пов'язана з їх обслуговуванням інфраструктура. За їх задумом, еко-місто має орієнтуватися на пішохода, а не на машини. На практиці це означає, що в містах майбутнього не буде смогу, чаду, пробок та інших неодмінних атрибутів сучасних мегаполісів. Дивно, але найдальше в створенні такого "безнафтового" майбутнього просунулася країна, яка як мінімум в найближчі 50 років точно не відчуватиме дефіциту чорного золота, - ОАЕ.
Генеральний план забудови Масдара - за задумом творців має стати першим в світі містом з нульовим викидом СО2 і нульовими відходами - розробив визнаний гуру екологічної архітектури Норман Фостер, творіння якого мають срібний, золотий і навіть платиновий рейтинги за системою LEED. Ініціатором проекту виступає енергетична корпорація Masdar, яка планує створити новий економічний сектор в ОАЕ, пов'язаний з експортом передових "зелених" технологій. Розробляти їх будуть вчені в нещодавно побудованому Університеті науки і технологій, а демонструвати - місто Масдар. Планується, що втілені тут ідеї продаватимуться іншим країнам, і це допоможе окупити проект, вартість якого приблизно оцінюється в $22 млрд. Вже зараз уряд активно залучає інвестиції в еко-місто, обіцяючи можливість створювати підприємства з 100% іноземним володінням, нульовими податками і відсутністю обмежень на рух капіталу. Поки ці грандіозні плани заповзятливих арабів перебувають на самому початку реалізації, проте залученість ОАЕ в "зелене" будівництво говорить про те, що еко-архітектура років через 15 може стати одним з найприбутковіших бізнесів.
Норман Фостер при проектуванні Масдара робить ставку на громадський, екологічно безпечний транспорт, роль якого виконає безпілотне таксі, оснащене електродвигуном. У січні цього року голландська компанія 2getthere презентувала перші моделі CyberCabs, спеціально створені для футуристичного поселення. Авто вміщає до шести пасажирів. Для зручності, через кожні 200 м зроблено зупинки, а сам рух відбуватиметься за спеціальною доріжкою-рейках.
Ще одна еко-фішка Масдара - економія природних ресурсів за рахунок альтернативних джерел енергії. Вибір цілком передбачено ліг на сонячні батареї. Причому на відміну від багатьох будівель, де сонячні панелі кріпляться на дахи або фасад, в Масдарі для збору енергії сонця відведено ціле поле. Благо, будівництво "з нуля" дозволяє не економити на площах. Самі будинки невисокі, родзинка фостерівського проекту - ажурна запона, якою накрито все місто. Таким чином, передбачається створювати штучну затіненість і заразом - економити на кондиціонуванні повітря. Враховуючи невеликі розміри міста (6 тис. кв. км.) зробити це цілком реально.
По суті, Масдар є гігантською пішохідною зоною, таким собі елітним зразково-показовим районом Абу-Дабі, розрахованим на 40 тис. жителів, який уряд планує демонструвати туристам як ще один артефакт, чергове арабське чудо світу.
Бізнес-екологія
При всіх вражаючих особливостях Масдара, проект не відрізняється унікальністю. Подібні генплани екологічної забудови в рамках окремо взятого району можна знайти у багатьох фірм: китайське еко-місто Dongtan, американський Treasure Island, голландський Zuidas (Arup), іспанський Logrono Montecorvo (MVRDV) та ін.
Власне, всі ці проекти - відтворення принципів еко-архітектури в масштабі міста, точніше кажучи, міського району. Але навіть на таку міні-версію держбюджету (а фінансуються такі проекти з держскарбниці) важко знайти гроші, тому переважна більшість проектів перебувають у замороженому стані. Це араби можуть дозволити собі працювати на майбутнє, європейці та американці думають про комерційну вигоду, яку може дати еко-архітектура сьогодні. А те, що вона при всій її дорожнечі (дотримання всіх еко-вимог веде до дорожчання кошторису до 20%) може приносити прибуток, вже очевидно.
Нині багато закордонних компаній розглядають своє свідоме ставлення до навколишнього середовища як ознаку багатства, престижності, і на цьому заробляють гроші будівельні фірми, які пропонують будівлі, схвалені екологами. Марк Греньєр, президент лізингової компанії Oxford Commercial, упевнений, що "незважаючи на поки що нестійке становище на ринку нерухомості, першокласні "зелені" будівлі матимуть незмінний попит" і наводить як доказ бізнес-центр, побудований в Техасі американською компанією Thomas Properties Group. Це перша будівля в штаті з золотим рейтингом LEED, яка практично відразу після завершення будівництва "відсвяткувала" заселення першого клієнта, - ним став великий розробник софтвера THQ, який підписав договір на оренду 3 тис. кв.м.
Саме офісні, а не житлові будівлі будуються за технологіями "зеленого" будівництва в Європі та США. Пояснення прозаїчне: екологічна безпека в сучасному архітектурному втіленні - дорога річ, і дозволити собі цю розкіш можуть лише великі компанії. Проте націленість багатьох країн на скорочення залежності від нафти та активні державні програми з використання альтернативних джерел енергії (які до 2020 р. мають складати 20%, згідно з Кіотським протоколом) дозволяють прогнозувати, що еко-архітектура стане в найближчому майбутньому не примхою чи питанням престижу (як це є зараз), а обов'язковим стандартом - зокрема для нових житлових будинків. Все неухильно йде до того, що через 10-15 років буде просто неможливо побудувати будівлю без використання, наприклад, датчиків-контролерів витрати електрики, без природної вентиляції та освітлення за рахунок сонячного світла, без економії води шляхом збору дощової або побудови замкнутої системи очищення стічних вод в самому будинку.
Мрії про майбутнє
Треба визнати, проекти еко-міст поки не сильно відрізняються життєздатністю і, як не дивно, екологічністю. Судіть самі. Якщо розглядати в цілому цикл зведення найменшого еко-міста площею декілька квадратних кілометрів, то вийде, що витрати на техніку і будівництво пов'язані зі значними витратами енергоресурсів. Наскільки нешкідливі для навколишнього середовища ті ж сонячні батареї, які містять отруйні речовини, - питання так само досі відкрите. І найголовніше: чи забезпечує корисні й екологічно сприятливі умови для людини сам будинок, хай і побудований з вторсировини, з "розумною" вентиляцією і освітленням, системою економної витрати води та іншими еко-фішками? Так, такий будинок дбайливо витрачає природні ресурси в перспективі (якщо закрити очі на енерговитрати при його будівництві), проте дуже малою мірою покращує якість життя людини, яка там живе. Поки що екологічно найчистішим для людини і навколишнього середовища є найпростіше вирішення - будинок з цегли, дерева, побудований у лісі поряд з річкою. Воно ж і найдешевше. Інша річ, що жити "на природі" далеко від цивілізації хоче мало хто з мешканців міста. Зараз архітектори й інженери зайняті якраз тим, щоб знайти баланс між еко-стандартами і комфортними умовами життя, до яких вже звикли жителі мегаполісів. Зокрема, таку мету поставили собі вчені з нещодавно відкритого Університету науки і технологій в Масдарі, і участь в наукових розробках Масачусетського технологічного інституту, провідного світового постачальника передових ідей, вселяє надію, що еко-майбутнє для міст настане справді скоро.
Стандарт еко-будівництва
Існує декілька систем оцінки екологічної безпеки будівлі. Одна з найвідоміших і широковживаних - американський стандарт LEED (The Leadership in Energy and Environmental Design). Його обов'язковим пунктом (всього їх 69) є докладна схема викидів і забруднень, джерелом яких є будівля. Враховується використання поновлюваних джерел енергії, вторинної сировини при будівництві, дощової води в системі водопостачання, альтернативного транспорту та ін. Залежно від набраних балів будівлі присвоюється рейтинг: сертифікований (26-32 пункти), срібний (33-38), золотий (39-51) і платиновий (52-69).
Hearst Tower (2006) - Золотий сертифікат LEED
Штаб-квартира корпорації Hearst. 90% використаними при будівництві стали - вторсировина, в будівлі є резервуар для збору дощової води, яка забезпечує 50% споживання води будівлі. Скляний фасад сприяє економії електрики, що витрачається на освітлення приміщень, на 26%.
Genzyme Center (2007) - Платиновий сертифікат LEED
В центрі будівлі - система підвісних дзеркал, що відбивають сонячне світло, економія електрики 42%. Щоб стимулювати співробітників відмовитися від пересування на автомобілях, будівлю побудували поблизу станції метро, для всіх працівників передбачені безкоштовні велосипедні стоянки, душові й камери схову.
Bank of America (2009) - Платиновий сертифікат LEED
Для спорудження брали відходи металургійної промисловості. Для забезпечення будівлі водою використовується дощова й очищені стічні води (очищення проводиться на місці). Підігрів води здійснюється за допомогою гарячого повітря, що надходить із систем кондиціонування. Комірки з паливом з природного газу забезпечують будівлю електрикою.
Наталія Камінська
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
