Газом єдиним — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Газом єдиним

Енергетика
338
Популярність теми грипу поступово знижується, і українські політики взялися шукати іншу сферу для застосування своїх зусиль. А оскільки попереду зима, докладати великих зусиль до пошуку не довелося. Лаври топ-проблеми знову повертаються газу.
Хто попросить краще за всіх...
Жвавий відкіт "проблематики" на круги свої не викликає подиву. Незважаючи на практично безпрецедентну увагу, яку влада вирішила приділити здоров'ю націй, надовго відволіктися від іншого споконвічного ускладнення сезону було б складно. Початок листопада знову ознаменувалося щомісячними складностями з оплатою енергопоставок. Навіть з урахуванням того, що "Нафтогазу" все-таки вдалося реструктуризувати частина боргів, стан держкорпорації як і раніше залишає бажати кращого.
Обіцяне міжнародним кредиторам підняття тарифів так і не відбулося. Відшукувати гроші для оплати "блакитного палива" стає усе складніше (у хід уже намагалися пустити спеціальні права запозичення МВФ - внутрішні резервні та платіжні кошти Фонду, що розподіляє між його членами відповідно до квот). В українську пресу потрапив російський проект міжурядової "газової" угоди, яка припускає для Києва "тренінг" слухняності та смиренності, а на обрії продовжують маячити загрози штрафних санкцій "Газпрому" і неминуче подорожчання газу в наступному році. І очікувати, що подібна непроста ситуація не варта уваги "батьків" нації, було б дивно...
Черговий етап внутрішнього газового протистояння збігся за часом з ялтинським з'їздом глав урядів країн СНД. Вступну партію в концерті "Хто попросить Росію краще за всіх" зіграв президент. Напередодні прем'єрських зустрічей на офіційному сайті глави української держави було опубліковано "тематичне" послання до російського колеги. Щоб ефективніше співпрацювати в газовій сфері Віктор Ющенко запропонував президенту Росії створити спільну робочу групу, яка повинна попрацювати над неприємними для України контрактами.
Зокрема гарант приділив увагу питанням високих цін для України, які "непропорційно" сполучаються з низькими транзитними ставками на несправедливості асиметрії "береш або платиш" (горезвісних штрафних санкцій при недоборі законтрактованих обсягів) - подібними мірами могло б супроводжуватися й скорочення запланованих масштабів транзиту. Крім того, Віктор Ющенко пообіцяв, що Україна найближчим часом буде безперебійно перекачувати російський газ європейським споживачам, але поскаржився, що при нинішніх умовах довгочасне благополуччя неможливе. А значить - варто терміново змінити правила гри.
Спроба українського президента перехопити пас не викликала розуміння у російських керівників. Оточення Дмитра Медведєва в листі побачило елементи шантажу, у тому числі й внутрішнього характеру. "Поява цього тексту на тлі заяв українського прем'єра про те, що вона не бачить будь-яких проблем у газовій сфері з Росією, наводить на думку про його, насамперед, внутрішньополітичну спрямованість", - відзначив помічник президента Росії Сергій Приходько. За цим майка лідера автоматично перейшла до Юлії Тимошенко, що разом з Володимиром Путіним плідно потрудилася під час засідання Комітету з економічному співробітництву Російсько-української міждержавної комісії.
Основні прохання й обіцянки, які могла б адресувати російському колезі український прем'єр, непринципово відрізняються від ідей Віктора Ющенко. Газ подешевше, транзит подорожче, і головне - щоб без санкцій "в обмін" на сумлінний транзит і проплати. Судячи із задекларованих підсумків переговорів, особисті зустрічі працюють ефективніше, ніж епістолярні вправи. У всякому разі, Володимир Путін дав чергове тверде слово, що "Газпром" отрмиав вказівки не штрафувати Україну за недобір газу.
При цьому, схоже, обіцянка знову не була задокументована. "У рамках контрактів вони ("Газпром" і "Нафтогаз") повинні там між собою розібратися, але штрафів не буде", - "переадресував" технічні складності російський прем'єр. Заодно, Володимир Володимирович підтвердив передбачуваний перегляд обсягів закупівлі газу (нагадаємо, з 2010 року Україна зобов'язалася купувати 52 мільярда кубометрів, які навряд чи їй знадобляться повністю) і зростання тарифних ставок.
Щоправда, остання цифра не відповідає мріям українського президента, а збігається із припущенням керівництва "Нафтогазу". В 2010 році вартість прогону тисячі "кубів" сотнею кілометрів труб може збільшитися з 1,7 долара до 2,67-2,72 долари, тобто - на 57-60 відсотків, а не хоча б в 2-3 рази, як сподівалися на Банковій. Одночасно, глава уряду РФ нагадав про те, що 20-відсоткова знижка з 2010 року не працює, а нині радник російського президента Віктор Черномирдін уточнив, що пункт про санкції з "відредагованого" контракту, швидше за все, не зникне. Зате Москва уточнила, спілкування з ким для неї приємніше. "Нам з урядом Тимошенко працювати комфортно. За час нашого співробітництва відносини між Росією й Україною стали більше стабільними та зміцнилися", - поділився позитивними емоціями від взаємодії з Юліою Володимирівною (яка й жарту на адресу президентів "правильно" розуміє) Володимир Путін. Аналогічний період "співробітництва" з Віктором Ющенко Кремль, очевидно, тішить куди менше.
Парад "газовиків"
Фактичне ігнорування Кремлем "газових" ініціатив Віктора Ющенко на тлі теплого спілкування з Юлією Тимошенко на ту ж тему виглядає цілком передбачувано. З одного боку, дозвіл економічних питань дійсно прерогатива глав урядів. З іншого боку - офіційна Росія не занадто приховує своїх симпатій, які виглядають ще яскравіше з урахуванням тієї ідіосинкразії, що у Москви в останні роки викликає український президент. І, оскільки на зовнішньому етапі перегони "газових рятівників" країни сумніву в перемозі прем'єра виникнути не могли, тим цікавіше виглядає несподівана ініціатива президента.
Скільки б раціональних зерен не мітилося в тексті відкритого листа Віктора Ющенко, сам факт його написання викликає деяке здивування. Варто очікувати, що будь-яка ініціатива, яка виходить із Банкової, не знайде миттєвого розуміння в Кремлі хоча б через її джерело, не говорячи вже про відсутність очевидних раціональних причин погоджуватися з доводами глави української держави. Звичайно ж, ідея симетричних санкцій у випадку "недотранзиту" виглядає "по-чесному", але не факт, що це той аргумент, який "Газпром" з радістю сприйме. Отже, і справді можна допустити, що послання було більше розраховане на внутрішній, а не зовнішній результат.
Зимова специфіка президентських виборів, що наближаються, дозволяє припустити, що газові міжурядові домовленості та контракти стануть одним з важелів впливу на суспільну думку. Безумовно, найбільше перспективно в цьому напрямку виглядають позиції діючого прем'єра. Завдяки посаді саме Юлії Тимошенко має зіграти головну "газову" роль у нинішній кампанії. На тлі цього можливий перегляд домовленостей і, особливо, його терміни ( чи захочуть встигнути до виборів), грає свіжими фарбами. Але лідируючі позиції прем'єра зовсім не означають, що інші кандидати не спробують внести свою лепту в розв'язання або ускладнення і без того непростої ситуації.
Варто відзначити, що благополучне рішення проблеми та скасування такої традиційної січневої розваги, як "газова війна", вигідні для України з погляду внутрішньої та зовнішньополітичної стабільності. А от багато хто з "газовиків" із числа учасників перегони із задоволенням обійшлися б і без них. "Енергетичні" тиша так гладь - бонус для глави уряду, їх відсутність - для її суперників. Можливо, саме тому деякі політологи схильні пояснювати епістолярні пориви Віктора Ющенко бажанням ускладнити передперемовну обстановку. Але горезвісне послання не тільки внесло додаткове пожвавлення, але й може послужити непоганим заділом на майбутнє. До якого б підсумку не прийшла прем'єр, на Банковій не готові втрачати можливість вказати їй на ймовірну невідповідність домовленостей державним інтересам. Контраргументом же буде позиція "А президент пропонував краще". Те, що його пропозиції, швидше за все, не були б розглянутими - уже інша справа...
Не далекі думки взяти участь у "параді газовиків" й іншим політикам. Наприклад, Володимир Литвин, який продовжує стимулювати зону інтересів проросійських виборців, закликав прем'єрів двох країн неодмінно відшукати компроміс, тому що "економічний прагматизм, наявність родинних зв'язків між росіянами та українцями і релігія - повинні привести до нормалізації взаємин між двома країнами". З інших позицій ситуацію розглядають опозиціонери. Незабаром після того, як асиметричний проект нової міжурядової угоди виплив у пресі, нардеп від ПР Юрій Бойко запевнив, що політсила, які він представляє не дасть уряду пропустити через парламент угоду, що не відповідає інтересам України. Сумніватися в цьому не доводиться, адже, за словами експертів, від чергового сеансу газового конфлікту Віктор Янукович виграє більш за всіх. "Ескалація російсько-українського газового конфлікту, якщо вона відбудеться, у певній мері буде на руку Віктору Януковичу, оскільки особисту відповідальність за нинішні домовленості між "Газпромом" та "Нафтогазом" несе його головний конкурент Юлія Тимошенко", - допускає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. І, справді, для опозиції тактичний програш уряду перед самими виборами - непоганий презент долі. З не меншим задоволенням подібний варіант продовження ситуації можуть зустріти й інші антипатики прем'єра. От тільки як би не розвивалися події - через зрив домовленостей або, навпаки, через екстрене підписання контрактів, які мають "приємний" вигляд тільки на перший, сугубо передвиборний, погляд - варто пам'ятати про те, що у після виборній "газовій" реальності жити має вся країна. І майбутній президент - теж.
Ксенія Сокульская
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас