Біржевий ривок — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Біржевий ривок

Фондовий ринок
1508
Завдяки конкуренції біржова торгівля в Україні піднялася на якісно новий рівень. На нашому організованому фондовому ринку можуть виявитись два російські гравці
У серпні новостворена "Українська біржа" (УБ) вперше наторгувала акціями більше, ніж колишній лідер, Перша фондова торговельна система (ПФТС). У вересні тенденція закріпилась - ПФТС заробила на продажі акцій 362 млн гривень, тоді як УБ - понад 400 млн. Хоча, стверджують торговці, ПФТС зробила все можливе, щоб відрапортувати про якомога більші обсяги.
"Українська біржа" - дітище російської біржі РТС ("Российская торговая система") і вітчизняних інвестиційних компаній - швидко розкрутилася, запропонувавши ринок заявок та інтернет-трейдинг. Ці послуги ПФТС анонсувала ще три роки тому, але запустила лише нещодавно, під тиском конкуренції. Зараз на ПФТС зареєстровано 197 торговців, на УБ - 117. При цьому на старому майданчику діють три онлайн-брокера, а на новому - шістнадцять.
Позапланова дитина
Величезне приміщення з галасливим натовпом людей і великими екранами - так часто зображують біржі у фільмах. Але сучасний фондовий майданчик мало чим відрізняється від звичайного офісу. Так, "Українська біржа" складається з декількох кімнат з комп'ютерами, кімнати переговорів і робочого місця секретаря на вході. На ПФТС до того ж набору додається великий телеекран з котируваннями в одній з кімнат. По суті, комп'ютер - це головний елемент сучасної біржі, і торговцям для підключення до неї потрібно лише програмне забезпечення. До торгівлі на УБ приєдналися і компанії - члени Асоціації ПФТС - про вибір між майданчиками не йдеться.
Серед дев'яти зареєстрованих в нашій країні фондових бірж, ведуть активну діяльність зараз тільки ці два. Ще в 2008-у понад 90% обсягу торгів припадало на ПФТС. На неї спочатку і кинула оком "Российская торговая система". Ще в 2005-у росіяни пропонували українському лідеру створити дочірню термінову біржу на паритетних засадах. Але керівництво ПФТС від цієї пропозиції відмовилось. Невдалими були і переговори РТС з біржею "Іннекс" - ще одним потенційним партнером. І тоді РТС прийшла до ідеї створення в Україні біржі з нуля. "Українська біржа", 49% акцій якої належить РТС, а 51% - вітчизняним торговцям, отримала ліцензію в грудні 2008-го. Інвесткомпанії внесли до її капіталу 12 млн гривень, а РТС забезпечила її своєю торговою системою RTS Plaza. ПФТС до цього часу мала у своєму розпорядженні капітал в обсязі дев'яти мільйонів гривень і більш ніж десятирічний досвід роботи.
"У 1997 році, коли Перша фондова торговельна система створювалася в рамках проекту USAID, її модель була найбільш правильною. Тоді всіх дуже привабила ідея саморегуляції, можливості для активних учасників ринку бути в керуючих органах та впливати на просування торгів", - говорить директор інвестиційної компанії (ІК) Dragon Capital Дмитро Тарабакін. Робота ПФТС як торгово-інформаційної системи (по суті, дошки оголошень для інвесткомпаній) тривалий час влаштовувала ринок. У 2006-му майданчик перереєструвався на біржу, і очікування учасників швидкого зростання фондового ринку збільшились. У Росії тоді вже на повну силу розвивався інтернет-трейдинг, а в нас тільки прийшли до розуміння, що ні до чого не зобов'язуючу дошку оголошень непогано б доповнити системою, де угоди здійснюються гарантовано.
Серйозно про необхідність змін в роботі ПФТС заговорили в 2007-му, коли клієнти стали все частіше нарікати на недостатню прозорість біржі та збої в системі. "Бували випадки, коли під час підвищеної активності торгів система виходила з ладу на кілька годин. Екрани просто вимикалися, через що люди втрачали чималі гроші", - згадує директор департаменту інтернет-трейдингу інвесткомпанії "Проспект Інвестментс" Руслан Магомедов. Нездатність біржі та її керівництва прогнозувати, а ще більше - запобігати таким інцидентам і призвели до створення нового майданчика.
"Найбільші оператори фондового ринку кілька разів пропонували щось змінити, наприклад, менеджмент, який відповідає за операційну діяльність. Пропозиції не були підтримані через те, що керівництво ПФТС не є власником і узурпувало всі важелі управління за допомогою збору довіреностей на зборах акціонерів. Шкода, що ми допустили таку ситуацію", - пояснює один з творців "Української біржі", генеральний директор ІК Concorde Capital Ігор Мазепа. "На жаль, керівництво ПФТС не змогло вчасно зрозуміти одну просту річ: біржа існує для учасників, а не учасники для біржі", - нарікає Дмитро Тарабакін.
Інтернет як необхідність
До часу створення "Української біржі" модель асоціації професійних торговців, яка сама регулюється, втратила актуальність. Майданчик було створено як акціонерне товариство, яке надає послуги широкому колу торговців та інвесторів. Біржа зробила ставку саме на масовість, запропонувавши послугу інтернет-трейдингу, завдяки якій гра на курсах акцій стала доступною навіть студентам і домогосподаркам. У березні під час запуску "Української біржі" організаторами була встановлена мінімальна сума для участі в торгах в розмірі 200 грн. Зараз голова правління УБ Олег Ткаченко зізнається, що найкраще стартувати з сумою п'ять тисяч гривень. "Зараз ті, хто раніше торгував телефоном, дотримуються двох різних методів роботи. Перший метод - орієнтація на масовість - чим більше клієнтів, тим краще. Другий - орієнтація на вузьке коло заможних клієнтів", - повідомив Ткаченко.
З 21 жовтня УБ надала доступ до "навчальних торгів", які серед торговців отримали негласну назву - "курси для чайників". За словами представників біржі, такий інструмент дасть можливість користувачам послуг інтернет-трейдингу підготуватися до роботи на ринку заявок, не ризикуючи реальними грошима.
"Альтернативи інтернет-трейдингу немає - сьогодні це природний спосіб залучення на ринок нових інвесторів, і не скористатися ним вже не можна", - вважає перший заступник голови правління "Української біржі" Олексій Сухоруков (раніше обіймав аналогічну посаду на РТС). Віртуальна торгівля можлива тільки на ринку заявок, де угоди укладаються автоматично: кожна заявка перевіряється на наявність зустрічної. Якщо колись на біржах аукціони проводилися шляхом викрикування цін, то зараз безперервний аукціон заявок відбувається віддалено, за допомогою комп'ютерів. Так що покупці та продавці не знають, з ким торгують.
Обов'язковою умовою торгів на ринку заявок є 100-відсоткове депонування (передача до банку цінних паперів та грошових коштів). Заявку може подати тільки той торговець, у якого на рахунку є папери або гроші. Всі розрахунки здійснюються в режимі "Т 0", тобто в той самий день. Щоправда, за словами торговців, іноді попереднє депонування створює незручності. "Якщо в тебе на рахунку зарезервовано недостатньо грошей, ти не зможеш купити папери. Депонування займає час, і угода, в якій ти зацікавлений, може зірватися", - стверджує Магомедов.
Перевагою інтернет-трейдингу торговці вважають анонімність угод, яка стала можливою завдяки появі на УБ інституту центрального контрагента. До недавнього часу ПФТС представляла собою ринок котирувань, призначений для великих професійних гравців і угод. На електронній "дошці оголошень" можна бачити, хто саме подав ту чи іншу заявку, але не можна подати зустрічну пропозицію "хочу купити за будь-якою ціною". "На ринку котирувань торгуються менш ліквідні папери, різниця між ціною купівлі та продажу яких може досягати десятків і навіть сотень відсотків. У таких випадках знання контрагента це плюс, оскільки можна зателефонувати йому і домовитися про ціну. Завжди знайдуться менш ліквідні папери, за які варто торгуватися і завдяки яким не помре телефонний ринок ", - визнає Сухоруков.
Менш ліквідними вважаються корпоративні та державні облігації, угоди з яких здійснюються в основному на великі суми. Лідерство у торгівлі цими паперами утримує ПФТС. Щоб ще більше посилити свої позиції, майданчик почав торгувати єврооблігаціями.
Хто залишиться першим
За останні півроку, завдяки появі конкурента, ПФТС зачастила з нововведеннями: почала онлайн-розрахунок біржового індексу, запустила власний ринок заявок та інтернет-трейдинг. У квітні, через місяць після запуску "Української біржі", ПФТС офіційно запустила торги в новій торговій системі PFTS NEXT, що була адаптована фахівцями Московської міжбанківської валютної біржі до особливостей українського законодавства. "Той ринок заявок, який ми зараз маємо, ПФТС впроваджувала ще в 2002-у. Ми тестували його протягом шести місяців. Просто тоді торговці не були готові до появи цього ринку. Зараз вони змінили своє ставлення до нього, можливо, завдяки кризі. Раніше, маючи можливість досягти 100-відсоткової прибутковості на місяць від купівлі-продажу якихось паперів, у технологіях та інструментах не було необхідності", - розповідає директор з розвитку ВАТ "Фондова біржа ПФТС" Ігор Селецький.
Багато торговці вважають, що керівництво біржі запізнилося, і вона не зможе повернути втрачені позиції. Один з аргументів - торгувати відразу на двох ринках заявок незручно. "Папір може бути ліквідним тільки на одному майданчику. Твердження, що акції якоїсь компанії можуть бути ліквідними і на ПФТС, і на УБ - це міф. Чим більша концентрація, тим вища ліквідність паперів", - запевняє Тарабакін.
Але далеко не всі поспішають ПФТС скидати з рахунків. Наприклад, інвесткомпанія Astrum Investment Management пропонує послуги онлайн-брокера на двох біржах. Очікування інвесткомпаній пов'язані з переговорами, які веде ПФТС, - її новим інвестором, швидше за все, стане Московська міжбанківська валютна біржа (ММВБ). Президент ПФТС Ірина Заря повідомила, що переговори з продажу свого пакету акцій ПФТС планує завершити до кінця 2009 року. Віце-президент ММВБ Євген Еллінський підтвердив цю інформацію. "Ми зацікавлені в придбанні цього пакету", - заявив він. "Якщо угода відбудеться, ПФТС знову може стати провідною біржею. Московська міжбанківська валютна біржа - це лідер російського ринку, у неї є цікаві для нашого ринку продукти. Крім того, досвід "Української біржі" показав, що можна швидко зайняти нішу завдяки переходу на новий майданчик торговців цінними паперами, що мають відношення до новоспечених акціонерів", - вважає виконавчий директор ІК Phoenix Capital Олег Швець.
Всі торговці - і банки, й інвесткомпанії - вже оцінили перевагу конкуренції між біржами. "З точки зору стратегії і тактики в Україні повинно бути дві біржі. Конкуренція - це єдиний драйвер прогресу. Щоб одна з бірж була кращою, їй повинна постійно дихати в шию друга", - вважає Тарабакін.
Якщо в багатьох європейських країнах біржові системи моноцентричні (приклади - Лондонська і Варшавська фондові біржі), то в Росії розвиваються два потужні майданчики - ММВБ і РТС, кожна з яких зайняла свою нішу. ММВБ домінує завдяки своєму акціонеру - Банку Росії (його кредитні аукціони проводяться через цю біржу) і має можливості здійснювати операції в іноземній валюті. Маркет-мейкерами на цьому майданчику, як і на ПФТС, є переважно банки. Перевагами РТС - недержавного проекту - є терміновий ринок і ринок заявок RTS Standard, що не вимагає 100-відсоткового попереднього депонування.
Судячи з усього, вітчизняна біржова система найближчим часом буде розвиватися за російським сценарієм. Тільки у випадку приходу на український ринок ММВБ конкуренція буде відмінною від російської. Адже наша влада має свого фаворита - Українська міжбанківська валютна біржа, яка стала єдиним майданчиком, через який Міністерство фінансів може видавати кредити під заставу держоблігацій.
Чим більше, тим краще
Олег Пікарський, директор ТОВ "КІНТО"
- У найближчі роки в Україні продовжиться процес скорочення кількості бірж і консолідації торгів та емітентів на декількох майданчиках. Хоча на сьогодні фондова біржа ПФТС і програла ринок заявок "Української біржі", ми негативно ставимося до інформації про ліквідацію ПФТС. Ця біржа сьогодні займає 60 відсотків організованого фондового ринку та докладає великих зусиль для розвитку таких фінансових інструментів, як ОВДП, єврооблігації, операції репо. Крім того, існування лише однієї фондової біржі здатне спричинити погіршення умов для гравців та інвесторів.
Незалежно від того, хто стане стратегічним інвестором для ПФТС (Московська міжбанківська валютна біржа або інший партнер), ми розраховуємо на збереження здорової конкуренції між ПФТС та "Українською біржею". Ця конкуренція сприятиме розвитку і впровадженню нових біржових технологій, розширенню спектру біржових інструментів і створенню найбільш цікавих умов для роботи на біржах, що підвищить ліквідність фондового ринку. Всі ці фактори будуть залучати емітентів та інвесторів, як резидентів, так і нерезидентів. Щоб можливе придбання ще однієї вітчизняної фондової біржі російським інвестором не обернулося "вимиванням" цінних паперів українських емітентів за кордон, варто лібералізувати вітчизняне законодавство, щоб нерезиденти могли брати активну участь в торгах на наших біржах.
Біржі замість казино
Сергій Лесик, співвласник компанії Gainsfort-online
- Створення "Української біржі" стало серйозним кроком до відкритості та прозорості ринку, адже інтернет-трейдинг - це можливість купувати і продавати акції з меншими витратами. Сподіваюся, зростанню інтересу до гри на біржі буде сприяти і заборона грального бізнесу. Однак не хотілося б, щоб фондовий ринок сприймався як казино - це зашкодить іміджу ринку цінних паперів.
Ті, хто готовий ризикнути, можуть заробити на фондовому ринку дуже непогані гроші, тим більше що з початку нинішнього року гра знову йде в основному на підвищення. У минулому конкурсі трейдерів переможець заробив майже 200 відсотків за півтора місяці на тестовому рахунку з реальними котируваннями. Зараз триває третій конкурс. У реальному трейдингу один з клієнтів заробив майже півмільйона гривень за кілька місяців.
Сьогодні участь у торгах в Україні коштує недорого, тому скальпінг (гра на невеликих коливаннях курсів) цілком реальний, і клієнти його практикують. За деякими акціями можливі прибуткові стратегії з заходом / виходом кілька разів на день.
У середньому клієнтський рахунок зараз становить близько десяти тисяч доларів, але розкид досить широкий. Як правило, клієнти починають з мінімальної суми, приблизно п'ять тисяч гривень, потім збільшують оберти. Так, у наших VIP-клієнтів сотні тисяч доларів на рахунках. Сьогодні користувачі інтернет-трейдингу - це переважно молоді люди років тридцяти, професіонали своєї справи, "білі комірці", які заробили гроші в інших сферах, чи на тому ж фондовому ринку за останні кілька років.
Катерина Сиченко
За матеріалами:
expert.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас