1169
Бюджет пустили у видатки
— Казна та Політика
Голова Верховної Ради Володимир Литвин вчора повідомив, що депутати внесли до проекту бюджету на 2010 рік поправки, котрі збільшують його видаткову частину на 157 млрд грн. Всього парламентарії запропонували 878 змін, але не передбачили жодного реального джерела покриття видатків. Єдине, на чому депутати планують заощадити, - фінансування апаратів Секретаріату президента і Кабінету міністрів.
В розпорядженні "Комерсанта-Україна" виявились поправки народних депутатів і парламентських комітетів до законопроекту №5000 "Про держбюджет на 2010 рік", підготовлений до розгляду в першому читанні. Потреби в їх бюджетному фінансуванні спікер Володимир Литвин оцінив в 157 млрд грн. "Потрібно налагодити спільну роботу з Кабміном, аби прийняти висновки і рекомендації бюджетного комітету і направити їх до Кабміну, аби не було взаємних звинувачень", - сказав він.
Раніше в.о. міністра фінансів Ігор Уманський заявляв, що депутати збільшили видатки проекту держбюджету майже на 200 млрд грн. Литвин також додав, що погоджувальна рада вчора прийняла рішення розглянути проект бюджету в сесійній залі 17 листопада, але на порядку денному, оприлюдненому на сайті Ради, питання про обговорення бюджету до кінця дня так і не з'явилось.
Як випливає з доопрацьованого проекту держбюджету-2010, парламентарії підготували до нього 878 поправок. Депутати, зокрема, попросили Кабмін при підготовці бюджету до другого читання переглянути макропоказники з врахуванням вартості газу, виключити із закону про бюджет податкові ініціативи, спільно з Нацбанком погоджувати прогноз курсу гривні до долара (зараз - 7,5 грн/$) і визначити джерела фінансування дефіциту держбюджету. Крім того, запропоновано відмовитися від збору до Пенсійного фонду з безготівкових змінних операцій і від обов'язкової виплати дивідендів всіма акціонерними товариствами у розмірі 30% прибутку, а також знизити розмір прибутку НБУ, що перераховується до держбюджету, з 10,5 млрд грн. до 696 млн грн.
Більшість пропозицій спрямована на збільшення видатків бюджету.
Для підприємств паливно-енергетичного комплексу, зокрема НАК "Нафтогаз України" і НАЕК "Енергоатом", депутати просять збільшити обсяг держгарантій на 32,7 млрд грн., виділити 500 млн грн. на погашення боргів вугільною і торфовидобувною промисловістю за електроенергію і списати борг і пеню перед Пенсійним фондом.
Парламентарії наполягають на соціальних виплатах дітям війни, індексації стипендій, виплаті премій медикам і вчителям, фінансуванні програм в регіонах - від будівництва доріг, мостів, шкіл, дитячих і спортивних майданчиків до реконструкції пам'ятників. Наприклад, украй необхідна сума 1,4 млн грн. на реставрацію пам'ятника Олексію Стаханову у зв'язку зі святкуванням 75-річчя стаханівського руху. Для продовження будівництва Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у напрямі Теремків потрібно 860 млн грн., колектора - 250 млн грн.
При цьому ні депутати, ні навіть бюджетний комітет не передбачили жодного нового джерела покриття цих видатків. Єдине, на чому вони мають намір заощадити, - фінансування апаратів Секретаріату президента та Уряду до рівня 2009 років. Для апарату Ради витрати, навпаки, запропоновано збільшити на 320,4 млн грн., зокрема на ремонт житлового фонду і фінансову підтримку санаторно-курортного комплексу. Багато поправок стосувалися фінансування конкретних територій - від областей до сіл.
Документ з такою кількістю змін депутати мають намір направити до Кабінету міністрів на доопрацювання, в першу чергу через його невідповідності Бюджетному кодексу і реальній макроекономічній ситуації. Член бюджетного комітету Павло Жебрівський ("Наша Україна-Народна самооборона") не виключає, що рішення про направлення законопроекту до Кабміну підтримають Партія регіонів, Компартія і частина НУ-НС. Серед аргументів - в проекті бюджету необхідно передбачити підвищені соціальні стандарти - мінімальну зарплату і прожитковий мінімум, які діють в країні з 1 листопада.
Принциповим, на думку Жебрівського, є збільшення фінансування Міноборони та аграрного комплексу - на 19 млрд грн. і 3 млрд грн. відповідно. "У попередні роки, коли бюджетний комітет нормально працював, ми знаходили спільну мову з депутатами і Кабміном, а зараз БЮТ у повному складі не приходить на засідання комітету", - обурювався Павло Жебрівський. "Комітет і уряд розглядатимуть всі поправки, хоча вони і незбалансовані", - говорить заступник голови бюджетного комітету Олег Ляшко (БЮТ). Він визнає, що депутати повинні були підкріплювати свої пропозиції щодо збільшення видатків відповідними доходами. Але, за словами секретаря бюджетного комітету Алли Александровської (КПУ), всі запропоновані депутатами джерела додаткових коштів Кабмін зазвичай ігнорує.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
