643
Модернізацію енергопотужностей провалено
— Енергетика
Провалився і перший етап Енергетичної стратегії України на період до 2030 р.
Теплові енергогенеруючі компанії країни за результатами дев'яти місяців 2009 р. продемонстрували неабияке зростання збитків. Зокрема, ВАТ "Дніпроенерго" у січні-вересні цього року отримало 241,6 млн. грн. чистого збитку, у той час як аналогічний минулорічний період запорізька генкомпанія завершила з чистим прибутком 66,6 млн. грн. У 9,8 рази збільшився розмір чистого збитку за дев'ять місяців 2009 р. у компанії ВАТ "Центренерго", досягши 63,3 млн. грн.
Збиток ВАТ "Західенерго" за дев'ять місяців цього року збільшився в 16,7 рази - до 339 млн. грн. Щоб зрозуміти, багато це чи мало, досить сказати, що чистий прибуток цієї компанії становив у січні-вересні 3 млрд. 219 млн. грн.
Примітно, що поточний рік виявився збитковим навіть для єдиної в Україні приватної вертикально інтегрованої корпорації ТОВ ДПЕК - компанія тільки в одному третьому кварталі 2009 р. отримала 185,1 млн. грн. чистого збитку в порівнянні з 334,8 млн. грн. чистого прибутку липні-вересні 2008 р.
Як неодноразово повідомляли "ЭИ", негативні фінансові показники роботи вітчизняної теплової генерації зумовлені аж ніяк не об'єктивними економічними причинами, а надмірно високим рівнем політичної та адміністративної залежності галузі.
Спочатку, з настанням кризи, тарифи на 1 кВт-год були заморожені на всьому технологічному ланцюжку виробництва і передачі електроенергії з метою підтримки підприємств гірничо-металургійного комплексу. Потім у гру вступив фактор наближення президентських виборів, через який уряд Юлії Тимошенко відмовився підвищувати тарифи на електрику для населення.
Втім, найкраще характеризують ефективність енергетичної політики українських урядів цифри. Взяти хоча б Енергетичну стратегію України на період до 2030 р., затверджену Кабміном у березні 2006 р. Цей документ передбачав інвестування в теплову енергетику країни на першому етапі реалізації стратегії в 2006-2010 рр.. 16,7 млрд. грн. при цінах 2005 р.
На ці гроші, зокрема, планувалося за п'ять років здійснити реконструкцію та модернізацію 3,7 тис. МВт потужності теплових електростанцій, а також вивести з експлуатації 4,1 тис. МВт на енергоблоках, що досягли критичного рівня фізичної зношеності. Крім того, стратегія передбачала реалізацію низки заходів на ТЕС з метою зниження викидів в атмосферу твердих частинок і оксидів азоту.
Всього ж Енергетична стратегія передбачала вкладення в електроенергетику загалом близько 20 млрд. грн. на рік. Нагадуємо, у цінах 2005 р. І хоча основний обсяг інвестицій планувалося залучати в галузь після 2010 р., це, проте, не означало, що період 2006-2010 рр.. можна витратити на політичні канікули.
А який рівень інвестиційних вкладень спостерігається в енергетичній сфері на практиці? За даними Мінпаливенерго, у січні-вересні 2009 р. в електроенергетиці було освоєно 3 734, 2 млн. грн. капітальних вкладень, що на 11,3% перевищує показник аналогічного минулорічного періоду.
Зрозуміло, що якщо цифру 3,7 млрд. привести у відповідність з ціновим еквівалентом чотирирічної давнини, розмір капвкладень виявиться набагато меншим. Залишається лише додати, що згідно з нинішньою моделлю адміністративно-чиновницького розвитку української енергетики, основна частина грошей в енергооб'єкти вкладається виходячи з тарифу на електроенергію, тобто - прямо з кишень споживачів. Ще є частка кредитів Світового банку, однак вітчизняна енергетика при цьому залишається абсолютно стерильною від будь-яких інших альтернативних джерел довгочасного інвестування.
До чого приведуть енергетичну галузь країни українські чиновники, спрогнозувати нескладно, якщо врахувати, що на сьогодні вітчизняний енергосектор відрізняється найгіршими техніко-економічними показниками в порівнянні з ринково розвинутими країнами світу.
Чисельність персоналу на станціях, ККД, витрата палива при виробництві електрики, КВВП, викиди забруднюючих речовин в атмосферу - за всіма цими показниками Україна відстала від тих самих західноєвропейських країн на півстоліття.
Відповідно, експлуатаційні витрати на вітчизняних електростанціях вищі, ніж у тій хоча б Америці. І якщо врахувати, що інвестиційна складова в сьогоднішній ціні нашої кіловат-години близька до мізеру, Україна вже в найближчі роки ризикує отримати в розпорядження економічно неефективну енергетичну галузь з надмірно високими цінами на 1 кВт-г.
Олег Кильницький
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
