Змінний бік — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Змінний бік

Аграрний ринок
679
Досягнення вітчизняних виробників соняшникової олії та рапсу, що стали в останні роки найбільшими світовими експортерами цієї продукції, можуть обернутися справжнім лихом для українських земель - вирішили народні депутати України. Наприкінці вересня вони запропонували посилити відповідальність за недотримання встановлених сівозмін вирощуваних сільгоспкультур, внісши на розгляд парламенту відповідний законопроект № 5172 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України".
Зокрема, пропонується стягувати штрафи за бездумне використання земельних ділянок загальною площею до 1 га; недотримання встановлених сівозмін, якщо це викликало накопичення на ґрунті збудників хвороб, що удвічі перевищують норму; тривале зниження або втрату родючості та виведення земель з обігу; змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту і т.ін. Санкції передбачається встановити наступні: штрафи в розмірі 1-2 тис. нмдг (сьогодні - 250 нмдг. - Ред.) Або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо ж згадані вище дії вчинені повторно, накладається штраф у 2-3 тис. нмдг. Порушника також позбавляють права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до чотирьох років і конфіскують земельну ділянку, що належить цій особі або припиняють його права користування нею. Відповідно до пояснювальної записки до документа, основна його мета - створення суттєвих важелів впливу на сільгоспвиробників, які вирощують на одній ділянці понад рік поспіль такі технічні культури, як соняшник чи ріпак. Згідно з агротехнологічними нормами, сіяти на одному і тому ж місці, приміром, соняшник можна не частіше одного разу на 8-10 років.
На практиці ця норма не дотримується. Порушення, на думку авторів документа, стали систематичними. Через подібного використання земель врожайність на них щорічно знижується, ґрунти деградують, і для їх відновлення новому землекористувачеві, який отримав землю в оренду, доведеться витратити значні кошти. За даними Держкомзему, на 1 січня 2009 р. загальна площа ріллі у сільськогосподарських підприємств та господарств населення становила 30,9 млн га. З цього обсягу, згідно з даними Асоціації "Укроліяпром", в 2009/10 МР соняшником, рапсом і соєю було засіяно 5,8 млн га. Всього під посіви сільгоспкультур в 2009 р. було задіяно 26,9 млн га. Решта 4 млн га або "гуляли" під парами, або просто не оброблялися.
У випадку прийняття законопроекту в 2010/11 МР "Укроліяпром" прогнозує скорочення посівних площ під олійними культурами до 4,8 млн га. Хоча занепокоєння в Асоціації такий прогноз не викликає, оскільки за рахунок підвищення врожайності можна значно збільшити виробництво олійних в Україні.
У чому сумніваються
Визнаючи в цілому існування проблеми недобросовісного використання в Україні орних земель і необхідність її вирішення, більшість опитаних операторів проте вважають, що пропонований законопроект досить сирий і в теперішньому вигляді не вирішить існуючих проблем землекористування, оскільки не усуває їх першопричини. Володимир Бондаренко, фінансовий директор ЗАТ "Райз-Максимко", стверджує, що основна причина недотримання сівозмін - відсутність у користувача впевненості у праві довгострокового використання землі, тобто відсутність у землі ефективного постійного господаря.
Це породжує бажання отримувати максимальну віддачу від природної родючості ґрунту, економити на добривах і сіяти лише рентабельні культури. При цьому порушниками сівозміни можуть бути як невеликі орендарі, так і великі агрохолдинги. Перші, як правило, не мають необхідної техніки і достатніх фінансових ресурсів, тому намагаються за короткий термін отримати максимальний прибуток.
У других, за висловом пана Бондаренка, "структури посівів часто планують не агрономи, а фінансисти, без урахування історії полів". При цьому наголос теж робиться на високоліквідні і рентабельні культури. Крім того, з точки зору аграріїв, документ не зовсім повно представляє перелік можливих порушників. Наприклад, Євген Ленг, генеральний директор ТОВ "Укрзернопром Агро" (об'єднує 30 агрофірм в 12 областях України; загальна площа землі в оренді - більш 96 тис. га), говорить, що не варто забувати і про те, що в 2006-2007 рр. ., в очікуванні відміни мораторію на продаж сільгоспземель в українське село прийшло багато спекулятивного капіталу. Інвестори створили великі, так звані земельні банки, орендувавши значні сільськогосподарські площі.
При цьому багато хто з них не планували займатися землеробством, розраховуючи після скасування мораторію скупити орендовані землі і перепродати їх. На думку пана Ленга, кількість таких проектів вимірюється сотнями. Він вважає, що в документі треба було б більш чітко прописати штрафні санкції за необрабку орендованої землі, щоб стимулювати прихід на землю тільки тих компаній, які реально займаються аграрним бізнесом. У той же час у законопроекті чітко визначена відповідальність за безгосподарне використання дрібних земельних ділянок, тобто пайових земель селян, які вони не здають в оренду, а обробляють самі. Аграрії вважають, що в даному питанні, з огляду на соціальну незахищеність селян, необхідно більш гнучке регулювання.
"Селянин може захворіти, або в нього може не вистачити оборотного капіталу, щоб посіяти. Тому тут треба перевіряти сівозміну не кожен рік, потрібно дати більший перевірочний люфт ". Наприклад, якщо селянин три роки взагалі не обробляє не здану в оренду землю , то тільки тоді застосовувати якісь штрафні санкції ", - пояснює пан Ленг.
Майже всі опитані аграрії та незалежні експерти вказують на те, що законопроект оперує таким поняттям, як "сівозміни", хоча, на думку Андрія Товстопята, експерта аграрних ринків Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (м.Київ; громадське об'єднання в сфері агробізнесу; з 2007 р.; 10 чол.), воно не має досить точного визначення. З одного боку, свої сівозміни має кожне господарство згідно зі своїм бізнес-планом, з іншого - існують рекомендовані сівозміни Української академії аграрних наук (УААН) для кожної природної зони і кліматичних умов.
"Яких рекомендацій потрібно дотримуватися? Обов'язкових сівозмін немає, є рекомендовані. Якщо за основу брати сівозміни УААН, то, напевно, дві третини площ не будуть відповідати таким" нормам ", - резонно зауважує експерт. У той же час статистика дотримання сівозмін не ведеться, тому незрозуміло, на яких даних збираються ґрунтуватися контролери.
Про відсутність поняття "встановлена сівозміна" говорить і Костянтин Хмельницький, заступник генерального директора з виробництва ТОВ "СП" НІБУЛОН "(м. Миколаїв; виробництво, переробка та експорт сільгосппродукції; з 1991 р.; більше 3,5 тис.осіб .). За його словами, є ряд рекомендацій чергування польових культур в тій чи іншій зоні обробітку. Але ніколи поняття "сівозміни" не вводилося в закон. Він також прогнозує, що в результаті прийняття документа постраждають головним чином дрібні господарства.
"Зрозуміло, що чим менше розмір господарства, тим воно більше вузькоспеціалізоване, з малим набором культур. У такому господарстві важче дотримуватися принципів сівозміни, тому буде зафіксовано більше порушень", - запевняє пан Хмельницький.
Він вважає, що за допомогою одного закону домогтися змін буде дуже важко. Технології вирощування культур у різних господарствах можуть сильно відрізнятися. Таким чином, до вирішення питання відповідності структури площ кожного господарства регіональним рекомендацій потрібно підходити з великою відповідальністю. Інакше це породить схему чергових поборів з виробника. Постраждає найбільш незахищений - фермер, який орендує до 200 га ріллі. Крім того, країна отримає недостовірні статистичні дані про фактичну структурі посівів. Інші опитані експерти та учасники ринку теж вважають, що ця норма може стати інструментом тиску на землекористувачів, що, у підсумку, призведе не до покращення сівозміни або використання земель, а до збільшення доходів перевіряючих.
"У законопроекті весь механізм і функції контролю віддані на відкуп чиновникам - тобто чиновники самі повинні розробити структуру перевірочних інстанцій, визначити, як вони будуть це робити, як штрафувати і т.д. Не потрібно бути Нострадамусом, щоб побачити прийдешній результат: висококорупційний механізм перевірки сівозміни ", - підкреслює пан Ленг.
Нарешті, експерти відзначають, що в документі чітко не описаний механізм реалізації контролю. Як каже пан Товстоп'ят, спеціальних служб немає, а органи, відповідальні за землекористування, не зможуть контролювати це питання, за браком кадрів і не досить високої кваліфікації. Наявність такої проблеми визнають і чиновники.
Як повідомив Олександр Демидов, директор Департаменту ринків рослинництва Мінагрополітики, фахівці міністерства підготували проект постанови уряду щодо створення Державної служби охорони родючості ґрунтів, однак головною перешкодою на шляху її створення є відсутність фінансового забезпечення.
Чого хочуть
У пояснювальній записці до законопроекту "Про внесення змін до Кримінального кодексу України" сказано, що метою внесених змін до КК є мотивація сільгоспвиробників - орендарів земельних ділянок. Аграрії вважають, що якщо держава дійсно хоче впливати на цей процес, вона ж повинна створити систему стимулів для мотивації фермерів до того чи іншого формування сівозміни. Це може бути, наприклад, внесення в порядки видачі тих чи інших дотацій спеціальних умов, що регламентують таку допомогу.
Наприклад, дотація в 750 грн. на 1 га посадок цукрових буряків видається, тільки якщо буряк на цьому полі сільгоспвиробник не сіяв три-чотири роки до цього і т.д. Репресивні ж заходи, на думку аграріїв, не дадуть бажаного результату.
Галина Татаренко, Денис Владимиров
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас