1468
Місцеві бюджети остаточно перевели на ручний режим?
— Казна та Політика
Держава забирає на свої потреби залишки з казначейського рахунку, не переймаючись, чиї вони... Уряд підкуповує місцеві ради та поштарів... Як розподілити те, чого немає?..
Посадову особу, яка посіла 24-е місце (на вісім сходинок вище, аніж минулого року) у рейтингу 100 найвпливовіших жінок України за версією журналу "Фокус", дедалі частіше можна бачити не в стінах очолюваного нею відомства, а в Кабінеті міністрів.
Тетяна Слюз, голова Державного казначейства України, щоранку постає перед дилемою - як розподілити спартанський залишок коштів на єдиному казначейському рахунку. Власне, інформація про те, скільки саме коштів там перебуває, є одним із найпотаємніших державних секретів. Беручи до уваги, що учасники лихо-конкурсу з приватизації Одеського припортового досі не можуть повернути свою грошову заставу (сукупним обсягом у 800 млн. грн.), очевидним є висновок, що грошей - катма. І рішення про розподіл недоторканного запасу щоранку ухвалюються не в приміщенні Казначейства на вулиці Бастіонній. Для цього Слюз і приїздить до Кабміну. До Кабміну, але не до Мінфіну... Міністерство фінансів давно вже перетворилося на безмовного та безвідмовного статиста, а очолює його виконувач виконуючого обов’язки міністра фінансів. У кулуарах самого Мінфіну дивуються. що в.о, Уманський, протягом двох тижнів навіть не знайшов часу зустрітися з місією МВФ. Травма, отримана першим заступником міністра фінансів під час гри у футбол, надовго вибила його з інформаційного простору. Чи будь-яка інша причина...
Що б там не було, обезголовлений Мінфін фактично усунутий від поточного виконання бюджету. А з виконанням стає дедалі сутужніше. Якщо держава починає запозичувати під 27,9% річних - а саме такий рівень доходності для піврічних казначейських бондів зафіксовано на аукціоні 27 жовтня, - отже, уряд визнає: ліквідність із казначейського рахунку випарувалася. А попереду - листопадові зарплати, пенсії та щомісячна данина Газпрому.
Першими це відчули на собі й заволали "пробі" місцеві бюджети. Перші сигнали про зависання платіжних доручень міськвиконкомів надходили з регіонів ще в липні, але тоді це списували на технічні проблеми та політичну заангажованість самих ньюзмейкерів (як-от мера Черкас Сергія Одарича).
Рубіконом стало 7 жовтня, після якого скарги місцевих бюджетів на припинення фінансування Казначейством посипалися звідусіль. Органам Державного казначейства докоряють, що вони зупинили проведення будь-яких платежів, окрім заробітної плати та комунальних послуг.
Відбувається те, чого найбільше боялися і про що говорили місцеві бюджети з 2003 року - відколи президентським указом від 5 грудня 2002 року їх зобов’язали перейти на обслуговування в Держказначейство. Скептики тоді пророкували - бум ліквідності рано чи пізно закінчиться й настане день, коли хвора на бюджетну анорексію держава одним помахом забере на свої власні потреби залишки з казначейського рахунку, не переймаючись, чиї вони - державні, місцевого самоврядування, державних підприємств чи соціальних фондів. Чи взагалі - кошти Кіотського протоколу, що мали б бути використані виключно на проекти енергозбереження.
Схоже, цей день настав. А 21 жовтня уряд ухвалює знакове розпорядження 1261-р (оприлюднене 28 жовтня в "Урядовому кур’єрі") "Про перерозподіл бюджетних призначень у 2009 році". Знакове, тому що відтепер, за юридичною логікою уряду, уже не потрібно згоди Верховної Ради на внесення змін до бюджету. Уряд власноруч скорочує одні видатки бюджету і своїм рішенням переспрямовує їх на інші. Розпорядженням скорочено видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу на 1 млрд. 527 млн. грн. (наступного року на обслуговування бондів вартістю в 30% річних доведеться витратити вже в 2,5 раза більше, ніж цьогоріч) та на субсидії з квартплати - на 256 млн. грн. Вивільнені 1 млрд. 778 млн. грн. спрямовано на "додаткові дотації з державного бюджету місцевим бюджетам".
Так, статтею 37 Закону про Державний бюджет України на 2009 рік уряд наділено правом перерозподіляти обсяг субвенцій місцевим бюджетам, однак права скасовувати одні видатки, аби спрямовувати їх на інші, бюджетне законодавство уряду не надавало. Посилання на бездіяльність Верховної Ради не витримують критики - минулої п’ятниці і акцизи підняли, і кошти на міст у Запоріжжі виділили, і дипломатам щось перепало (уже відчувається турбота важковаговика Порошенка).
Головна заковика цього розпорядження в тому, що "вивільнені" кошти (якщо вони ще фізично зматеріалізуються на казначейському рахунку) спрямовано на т.з. "додаткові дотації місцевим бюджетам для вирівнювання їх фінансової забезпеченості". Це специфічна, точкова дотація, яка розраховується не за формулою визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, а в ручному режимі, з урахуванням передусім розміру недовиконання місцевих доходів і залишку непрофінансованої з державного бюджету дотації вирівнювання.
Формально, не менш як 75 відсотків цієї дотації мають бути розподілені обласними радами. Однак одна справа розподілити неіснуючі кошти, інша - реально їх виділити, враховуючи гострий брак ресурсу. Тож самих лише довідок про невиконання бюджету і листопадових звернень місцевих рад буде замало. Потрібні запевнення з боку місцевої влади, що в січні мешканці “належно” оцінять турботу уряду.
У цьому півторамільярдному масиві заховано ще дві передвиборчі ініціативи уряду - підвищення зарплат апарату сільських рад (травнева постанова уряду №540) та нові оклади поштарям (вереснева - №1073). У листопаді - січні можна ще очікувати кілька таких жестів урядової щедроти, що мають бути профінансовані за рахунок цих самих додаткових дотацій.
Гостра бюджетна недостатність насувалася на місцеві бюджети невблаганно, і відмовлявся її визнавати лише той, хто вперто не хотів цього помічати.
На тлі штучного безгрошів’я, крім усіх бід місцевим бюджетам бракує ще одного - нового Бюджетного кодексу, до якого не готові ні місцеві урядовці, ні Казначейство, ні фінансисти, але на реанімування якого все ще сподівається уряд та його фракція в парламенті.
Станіслав Голубенко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
